Церква Блаженного Миколая Чарнецького та новомучеників УГКЦ

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Церква Блаженного Миколая Чарнецького та новомучеників УГКЦ
Фасад церкви
49°56′21″ пн. ш. 24°59′02″ сх. д. / 49.9393833° пн. ш. 24.9841000° сх. д. / 49.9393833; 24.9841000
Тип споруди церква
Розташування Україна УкраїнаПідгірці
Архітектор Кароль Романус
Засновник Вацлав Петро Жевуський
Початок будівництва 1752
Кінець будівництва 1766
Стиль бароко
Належність РКЦУГКЦ
Стан пам'ятка архітектури національного значення України
Епонім Миколай Чарнецький
Церква Блаженного Миколая Чарнецького та новомучеників УГКЦ. Карта розташування: Україна
Церква Блаженного Миколая Чарнецького та новомучеників УГКЦ
Церква Блаженного Миколая Чарнецького та новомучеників УГКЦ (Україна)
Мапа
CMNS: Церква Блаженного Миколая Чарнецького та новомучеників УГКЦ у Вікісховищі

Церква Блаженного Миколая Чарнецького та новомучеників УГКЦ, давніше Косте́л свято́го Йо́сипа — костел XVIII століття в селі Підгірці Львівської області. Створена в бароковому стилі як частина палацового ансамблю.

Історія[ред. | ред. код]

Зображення
Храм Воздвиження Чесного Хреста і св. Йосипа Обручника, барокова скульптура на аттику
Фасад
Храм Воздвиження Чесного Хреста і св. Йосипа Обручника, парадний фасад до палацу
Храм Воздвиження Чесного Хреста і св.Йосипа Обручника, бічний фасад
Храм Воздвиження Чесного Хреста і св.Йосипа Обручника, фрески в куполі, вигляд з інтер'єра
Храм Воздвиження Чесного Хреста і св.Йосипа Обручника восени
Храм у вечірньому світлі
Інтер'єр
Ручки дверей храму прикрашені постатями Марії та Йосипа
Під час реставрації, вересень 2021

Збудований у формі барокової ротонди на замовлення Вацлава Петра Жевуського.

Будівництво тривало з 1752 по 1766 роки за участі фундатора під керівництвом архітектора Карла Романуса.[1] Також у будові брали участь підгорецький садівник Йоган Христіан Зайдель та Христіан Дальке.[1]

Близько 1765 року згадані 2 художники-василіяни, одним з яких міг бути Ісихій Яків Головацький.[1] У 1765 році розписувати інтер'єр розпочали художник Лукаш Смуглевич разом із сином Антонієм та помічниками.[2] Після них розпис продовжили чотири майстри з Жовкви — Дем'ян, Войцех, Константин та Микола і двоє львів'ян Гургелевич та Витанецький.[1] З 1861 року костел є парафіяльним храмом.[3]

Головний фасад будівлі прикрашений портиком з 14 колон коринфського ордера. Також тут були встановлені 8 скульптур святих роботи Себастьяна Фесінгера і Йосипа Лебласа.

Дерев'яні предмети (розп'яття, капітелі пілястр, амвон з рокайлевим орнаментом, табернакль, сповідальні, лавки, рамки ікон, свічники, внутрішній балкон) виготовив майстер Марцін Твардовський з Микулинців, двері — Амброзій Пньовський з Олеська.[4]

1944 року купол храму, північно-східну стіну та одну зі статуй було пошкоджено артилерійським снарядом (з того часу статуй тільки сім). 1945 року костел було закрито і у 19761979 роках відреставровано під керівництвом архітектора Ігоря Старосольського. Зараз храм реставрують разом із замком. 2013 року костел перейшов у спадок парафії священномученика Миколая Чарнецького та новомучеників УГКЦ.[5]

Костел св. Йосипа замикає давню перспективу-дорогу, прокладену вздовж південної осі барокового ансамблю ще за часів Жевуських. З боків 300-метрової алеї стоять скульптури з XVIII століття святого Йосипа і Діви Марії з маленьким Ісусом на руках. Колись обабіч дороги рясно росли дерева, вистрижені стіною, що видно на архівних фото. В кінці цього зеленого коридору й височів костел. Зараз костел з'єднаний ґрунтовою дорогою загального користування з Підгорецьким замком.

На прикостельній території 1993 року знаходилися на постаментах статуї святих Антонія, Яна Непомуцького, Онуфрія Великого, Каєтана з Тьєне.

В 2022 році у рамках президентської програми «Велика реставрація» було завершено ремонтно-реставраційні роботи. У Костелі відновили втрачений тиньк на фасаді та сходи в захристія храму, які були повністю втрачені. Вивели з аварійного стану центральні сходи з частковою заміною втрачених елементів, демонтували аварійний дах (купол, захристія), повністю відтворили, згідно з автентичними лекалами, карнизи та тяги[6].

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б в г Ostrowski Jan K. Kościoł parafialny p.w. Św. Józefa w Podhorcach… — S. 90.
  2. Michalczyk Z. Smuglewicz (Smuglewicz) Łukasz (1709—1780) // Polski Słownik Biograficzny. — Warszawa — Kraków: Polska Akademia Nauk, Polska Akademia Umiejętności, 1999. — T. XXXIX/3, zeszyt 162. — S. 379. (пол.)
  3. Ostrowski Jan K. Kościoł parafialny p.w. Św. Józefa w Podhorcach… — S. 91.
  4. Ostrowski Jan K. Kościoł parafialny p.w. Św. Józefa w Podhorcach… — S. 90—91.
  5. Парафія свщ. М. Чарнецького та новомучеників УГКЦ у с. Підгірці. YouTube. ЖИВЕ ТЕЛЕБАЧЕННЯ. 26 листопада 2014. Архів оригіналу за 21 лютого 2017. Процитовано 9 березня 2022.
  6. Завершено роботи в Костелі Святого Йосипа в Підгірцях

Джерела[ред. | ред. код]

  • Павло Жолтовський. Художнє життя на Україні в XVI—XVIII ст. — Київ : Наукова думка, 1983. — 179 с.
  • Ostrowski Jan K. Kościoł parafialny p.w. Św. Józefa w Podhorcach // Kościoły i klasztory rzymskokatolickie dawnego województwa ruskiego. Praca zbiorowa. — Kraków: Międzynarodowe Centrum Kultury, «Secesja», 1993. — T. 1. — 126 s., 364 il. — S. 89—102. — (Materiały do dziejów sztuki sakralnej na ziemiach wschodnich dawnej Rzeczypospolitej. Cz. I). — ISBN 83-85739-09-2. (пол.)
  • Памятники градостроительства и архитектуры Украинской ССР. Иллюстрированный справочник-каталог. В 4-х / Н. Жариков, И. Артеменко и др. — Киев : Будивельник, 1985. — Т. 3: Львовская, Николаевская, Одесская, Полтавская, Ровенская области. — 339 с. (рос.)

Посилання[ред. | ред. код]