Храм Едфу
| Храм Едфу | |
|---|---|
 Храм Едфу | |
| Координати: 24°58′40″ пн. ш. 32°52′24″ сх. д. / 24.97778° пн. ш. 32.87333° сх. д. | |
| Тип споруди |
Храми Стародавнього Єгипту храм руїни і археологічна пам'ятка |
| Розташування |
Єгипет, Едфу[1] Асуан[2] |
| Висота | 36 м |
| Будівельна система | пісковик |
  Храм Едфу (Єгипет) | |
 | |
 Храм Едфу у Вікісховищі | |
Храм Го́ра в Едфу — храм в Едфу (Єгипет), присвячений богу Гору. Другий за розмірами храм Стародавнього Єгипту після Карнакського. Виділяється серед давньоєгипетських культових споруджень високим ступенем збереженості.[3]
Гор Бехдетський[ред. | ред. код]
Храм побудований на честь бога Гора, однак через деякі особливості культу спочатку вважалось, що божество має місцеве походження. Місто Едфу в II номі Верхнього Єгипту згадується під назвою Бехдет в текстах часів Среднього царства і пізніше; в текстах самого храму бог згадується під ім'ям Гор Бехдетський. Однак було встановлено, що культ Гора потрапив в Едфу в часи Стародавнього царства з міста Бехдет (сьогодні — Тель-ель-Баламун) в Дельті, що дозволило остаточно ототожнити його з Гором[4]. Давні греки, за яких почалось відновлення давього храму, зіставляли Гора з Аполлоном[5].
Історія[ред. | ред. код]
Храм в Едфу існував з давніх-давен єгипетської культури, але був відбудований наново за Птолемеїв, за давніми планами від більш ранішого часу вцілів лише наос, на якому збереглись картуші Нектанеба I. Перший камінь в фундамент храму, який відбудовувався був закладений 23 серпня 237 року до н. е.[6] за Птолемея III. В 212 році до н. е. був закінчений перший етап будівництва храму, а 10 вересня 142 року до н. е.[6] в присутності Птолемея VIII і його дружини[6] храм був перший раз освячений: в нього урочисто внесли статую Гора[5]. Після цього у 140 році до н. е.[6] будівництво храму тривало: з півдня до храму добудували дві зали з колонами, гіпостильне подвір'я, великий пілон і стіни, які оточують храм. Під час правління Птолемея X Александра (107-88 рр. до н. е.)[3] храм був відкритий. В 70 році до н. е.[6] він був знову освячений, однак це не стало закінченням будівництва. В 56 році до н. е.[6] була побудована брама з ліванського кедру, яка була оббита бронзою. І тільки за Птолемея XII в 57 році до н. е. все будівництво, яке тривало майже 200 років, було закінчено[5][6][3].
Опис[ред. | ред. код]
Храм має довжину 137 метрів і ширину 79 м з висотою пілонів у 36 м[3]. Вісь його тягнеться з півдня на північ, «від Оріона до Великої Ведмедиці». Пілон прикрашений зі всіх боків написами і зображеннями. Птолемей Діоніс символічно приносить в жертву Гору і Хатхор ворогів і молиться місцевим божествам; далі — за царем і царицею рухається процесія представників різних країн, які несуть в храм дари. За пілоном знаходиться великий чотирикутний двір з 32 колонами; на його стінах — написи про будування і розміри (47,25 м довжина, 42 м ширина). Далі розміщена гіпостильна зала з 18 колонами; праворуч від входу — приміщення для бібліотеки (на стіні написаний її каталог), ліворуч — для молитви царя; стеля прикрашена астрономічними зображеннями. Наступна зала з 12 колонами називалась залою процесій; в одній з її кімнат знаходилась храмова лабораторія (на стінах написи — рецепти запашних мазей). В наступній залі знаходився жертовник; потім була головна частина — святеє святих, з боків і ззаду якої, відділені вузьким коридором, йшли 10 меж для різних божеств[5]. Архітектура храму, яка поєднує античні і давньогрецькі форми, відмічена рисами еклектизму[7]. На всіх стінах ззовні і всередині є численні написи і зображення: міф про Гора, який підкорює світи (внутрішня частина західної огорожі), гімни Гору (внутрішня частина стіни), звіт про будівництво, календар і статут місцевих свят, дарчі написи тощо.[5] В Едфу Гора зображували у вигляді крилатого диску, сокола, іноді людини з головою сокола. В написах в Едфу він був також Гором-Ра; храмові рельєфи підкреслюють щільний зв'язок Гора з його батьком Осірісом, матір'ю і Хатхор. Написи храму Едфу мають велике значення для єгипетської філології, через одне з найбільших зібрань ієрогліфічних текстів греко-римського часу.
Галерея[ред. | ред. код]
 | Ця стаття містить неперекладені фрагменти іноземною мовою. |
-
Earliest photos, 1854 by John Beasley Greene -
Earliest photos, 1854 by John Beasley Greene -
Arrival at the Temple of Edfu -
Rear of Edfu temple -
rear of the left pylon of Edfu temple -
Edfu Horus -
Horus -
Horus at the entrance to the large courtyard -
Horus sculpture in courtyard -
Detail of a lintel at the entrance to Edfu temple -
A breastfeeding scene in the interior walls of Edfu temple -
Edfu Temple, detail -
Edfu Tempe, Nilometer for measuring height of Nile River -
Edfu Temple Columns -
Column detail -
Edfu columns -
Edfu column detail -
Column detail -
Edfu relief -
Edfu relief -
Edfu relief -
Edfu relief -
Edfu detail -
_-_Google_Art_Project_(6832099).jpg)
_-_Google_Art_Project.jpg)
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ archINFORM — 1994.
- ↑ GEOnet Names Server — 2018.
- ↑ а б в г Коростовцев М. А. Религия древнего Египта.
- ↑ Рак И. В. — ISBN 5-275-00997-6. Архівовано з джерела 6 жовтня 2014
- ↑ а б в г д Эдфу // Енциклопедичний словник Брокгауза і Єфрона: в 86 т. (82 т. и 4 доп.). — СПб., 1890—1907.
- ↑ а б в г д е ж Pharaonic temples in Upper Egypt from the Ptolemaic and Roman periods (англ.). UNESCO World Heritage Center. Архів оригіналу за 9 березня 2016. Процитовано 29 березня 2014.
- ↑ Египет (Древний) // Большая советская энциклопедия : в 30 т. / главн. ред. А. М. Прохоров. — 3-е изд. — М. : «Советская энциклопедия», 1969—1978. (рос.)
Посилання[ред. | ред. код]
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Храм Едфу
- Pharaonic temples in Upper Egypt from the Ptolemaic and Roman periods (англ.). UNESCO World Heritage Center. Архів оригіналу за 9 березня 2016. Процитовано 29 березня 2014. — храм Едфу в попередньому списку Світової спадщини ЮНЕСКО
.png){kind=small}
|
Це незавершена стаття про Стародавній Єгипет. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
| ||||||||
|
