Храм Конфуція

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Храм і гробниця Конфуція
та будинок родини Кун в місті Цюйфу
Temple and Cemetery of Confucius
and the Kong Family Mansion in Qufu
 *
* Назва в офіційному англомовному списку

World Heritage Logo global.svg    Світова спадщина    Прапор ЮНЕСКО
Temple of Confucius.jpg
Храм Конфуція
Країна Цюйфу, Flag of the People's Republic of China.svg КНР
Тип Культурний
Критерії i, iv, vi
Об'єкт № 704
Регіон ЮНЕСКО Азія і Океанія
Історія реєстрації
Зареєстровано: 1994 (18 сесія)

Commons-logo.svg Храм Конфуція у Вікісховищі

Храм Конфуція (Кунмяо 孔庙) — храм, що знаходяться в Цюйфу (провінція Шаньдун) на сході Китаю. Також загальна назва для будь-якої аналогічної будови, що містилися у кожному міському центрі імперського Китаю.

Історія[ред.ред. код]

Храм Конфуція називають Першим храмом Китаю — це найважливіше месце поклоніння Конфуцію. 478 року до н. е. на другий рік після смерті філософа, правитель князівства Лу перетворив будинок, де жив учений, в першу кумирню для жертвопринесень. Там зберігалися ритуальні музичні інструменти, одяг, головні убори, і щороку здійснювалися жертвопринесення і церемонії поклоніння. На початку там були всього три приміщення. Потім, у міру того як з 2 ст. до н.е конфуціанське вчення поступово ставало ортодоксальним і отримало статус офіційної ідеології Китаю, імператори різних епох безперервно давали вказівки розширювати храм Конфуція. Поступово він перетворився на цілісний храмовий комплекс. Ансамбль храму Конфуція був побудований при династіях Північна Сун і Цзінь (ХІІ-ХІІІ ст. н. е.). Цьому архітектурно-парковому комплексу властиві риси типової феодальної садиби аристократа. У передній частині ансамблю розташовані службові приміщення, а задня відведена під житло. Павільйони побудовано у стилі, характерному для архітектури династій Мін (1368–1644) і Цін (1644–1911). Старовинні речі, що зберігаються в павільйонах храму Конфуція, мають виняткову історичну і культурну цінність. На початку XVIII ст. за наказом цінського імператора Цяньлуна була здійснена великомасштабна реконструкція, храму і він отримав нинішній вигляд.

Опис[ред.ред. код]

Довжина території храму з півдня на північ складає більше 1000 м, а площа — приблизно 100 тис. м². У храмі налічується близько 500 приміщень. Він є архітектурним ансамблем стародавнього Китаю і за масштабами поступається лише імператорському палацу Ґуґун. Ця строга і велична споруда вважається гідним зразком храмової архітектури.

Храм-меморіал побудований за найвищими архітектурними нормами феодальної епохи, тобто за архітектурними задумами і за подобою імператорського палацу. Головні споруди розміщені уздовж центральної осі з півночі на південь, допоміжні збудовані симетрично по лівій і правій сторонах. Вся споруда виглядає стрункою і прекрасною. Павільйони храму мають 9 ярусів, в храмі — 9 рядів дворів. У головному павільйоні Дачендянь 9 кімнат. «9» — найбільша непарна цифра в межах «10». Вона є символом імператора. Окрім імператора ніхто не мав права вживати символіку, пов'язану з цифрою «9». Порушника чекала страта. Виключенням є лише храм Конфуція. Перед головним павільйоном було зведено п'ять воріт. Згідно з ритуалом, лише імператорський архітектурний ансамбль міг мати п'ять воріт. Храм Конфуція міг служити для ритуалів імператорського рівня.

Центром храмового комплексу Конфуція є павільйон Дачендянь, що має приблизно 30 м у довжину, ширина його зі сходу на захід складає більше 50 м. Дах павільйону покритий золотою черепицею. Блискучий і прекрасний павільйон може порівнятися з павільйоном Тайхедянь в імператорському палаці Ґуґун в Пекіні. 10 фронтальних кам'яних колон з рельєфними зображеннями драконів в павільйоні Дачендянь виконано в унікальному стилі і вони приваблюють численних відвідувачів, оскільки виглядають як живі. Колони мають висоту 6 м і один метр в діаметрі. Різьблення по каменю дуже витончене і рідко зустрічається в спорудах стародавнього Китаю, воно являє собою шедевр мистецтва різьблення і перед ним бліднуть навіть колони імператорського палацу Ґуґун.

У храмі Конфуція виставлено понад 2 тис. кам'яних стел з висіченими на них каліграфічними написами різних династій. Це один з найбільших лісів стел, до того ж, лише стел з написами про надання титулу і про жертвопринесення імператорів різних династій налічується більше 50, що повною мірою відображає високий престиж Конфуція у феодальному суспільстві Китаю.

По сусідству з храмом Конфуція знаходиться садиба Конфуція, де покоління за поколінням жили нащадки Конфуція. Вона є найбільшою садибою і поступається лише імператорській резиденції епохи династій Мін і Цін (1368–1911 рр.).

Інше[ред.ред. код]

Побудова храмів Конфуція була ознакою розповсюдження китайської політичної думки. Так, один з них було засновано у столиці Монгольської імперії Каракорумі.

Джерела[ред.ред. код]

  • Sommer, Deborah (2002). «Destroying Confucius: Iconoclasm in the Confucian Temple». On Sacred Grounds: Culture, Society, Politics and the Formation of the Cult of Confucius: 95-133.