Церква Покрова Пресвятої Богородиці (Жуківка)
| Церква Покрова Пресвятої Богородиці | |
|---|---|
 Церква Покрова Пресвятої Богородиці у Жуківці | |
| 50°27′10″ пн. ш. 30°30′51″ сх. д. / 50.45289170002777723° пн. ш. 30.51432710002777782° сх. д.Координати: 50°27′10″ пн. ш. 30°30′51″ сх. д. / 50.45289170002777723° пн. ш. 30.51432710002777782° сх. д. | |
| Тип споруди | церква |
| Розташування |
 Україна, вул. Перемоги, с. Жуківка (Згурівський район, Київська область) |
| Архітектор | Микола Дмитрашко-Райч |
| Засновник | Дмитрашки-Райчі |
| Початок будівництва | 1901 |
| Кінець будівництва | 1902 |
| Стиль | псевдоросійський |
| Єпархія | Бориспільська єпархія УПЦ МП |
| Епонім | Покрова Пресвятої Богородиці |
  Церква Покрова Пресвятої Богородиці (Жуківка) (Україна) | |
 | |
Церква Покрова Пресвятої Богородиці — чинна мурована церква у селі Жуківка Згурівського району Київської області, пам'ятки архітектури та духовний осередок села. Єдина збережена церква Київщини, збудована у псевдоросійському стилі. Парафія належить до Згуріського благочиння Бориспільської єпархії УПЦ МП.
Архітектура[ред. | ред. код]
Церква хрещата в плані. Виконана в псевдоросійському стилі, що імітує основні ознаки московсько-ярославського зодчества XVII століття. У такому стилі виконано вхід до храму, оздоблення вікон, інші архітектурні деталі фасаду. Можливо, у такому ж стилі було виконано головну баню та баню дзвіниці над притвором. Вікна вівтарної частини оздоблені кольоровими вітражами.
Історія[ред. | ред. код]
Жуківка довгий час належала представникам дворянського роду Дмитрашко-Райчів (Думитрашків), тут був також їх маєток. На межі ХІХ—ХХ століть тут мешкав Микола Миколайович Дмитрашко-Райч — державний діяч, предводитель дворянства Переяславського повіту Полтавської губернії. Він же був інженером-архітектором.
Микола Дмитрашко-Райч розробив проект цегляного храму в селі, впродовж 1901—1902 років церкву було збудовано. Ця церква не лише була парафіяльним храмом села, а й була родовою усипальницею Дмитрашків.
У радянський час церкву було закрито, скинуто бані. Проте саму будівлю не було зруйновано. У 1990-х роках храм з поруйнованими банями повернули громаді. Храм на початок XXI ст. є діючим, проте втрачені бані досі не відновлено.
Див. також[ред. | ред. код]
Посилання[ред. | ред. код]
- Олександр Михайлик. Старовинні храми Київщини. К., 2017.
- Жуківка [Архівовано 9 травня 2018 у Wayback Machine.].
