Храпачі

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
село Храпачі
Hrapachi s.png Hrapachi selo fl.png
Герб Прапор
Країна Україна Україна
Область Київська область
Район/міськрада Білоцерківський район
Громада Білоцерківська міська громада
Код КОАТУУ 3220488601
Основні дані
Засноване 1311
Населення 467
Площа 10 км²
Густота населення 46,7 осіб/км²
Поштовий індекс 09134
Телефонний код +380 4563
Географічні дані
Географічні координати 49°52′11″ пн. ш. 30°13′56″ сх. д. / 49.86972° пн. ш. 30.23222° сх. д. / 49.86972; 30.23222Координати: 49°52′11″ пн. ш. 30°13′56″ сх. д. / 49.86972° пн. ш. 30.23222° сх. д. / 49.86972; 30.23222
Середня висота
над рівнем моря
177 м
Місцева влада
Адреса ради Храпачі, вул. Молодіжна, 7
Карта
Храпачі. Карта розташування: Україна
Храпачі
Храпачі
Храпачі. Карта розташування: Київська область
Храпачі
Храпачі
Мапа

CMNS: Храпачі у Вікісховищі

Храпачі́ — село в Україні, в Білоцерківському районі Київської області. Населення становить 467 осіб.

Історія[ред. | ред. код]

Храпачі, старий млин
Храпачі, старий млин

1864 р. — Храпачі — село в 10-ти верстах від Білої Церкви в степу, по річці Роток. Село це складається з чотирьох частин або кутків, поділених невеликими смугами полів, які мають особливі найменування: Соколівка, Глушки, Скребиші і власне Храпачі. Жителів обох статей 1702 (в Храпачах і Скребишах, поділених тільки річкою 988, в Глушках вище по річці на 1 версту 291, в Соколівці, версти дві ще вище 423) і понад те римських католиків 92. Між кутками Соколівка і Глушко є стародавнє городище оточене з трьох сторін Ротком і болотами, а з четвертої земляним валом з ровом, довжиною в 340 сажнів. Всього простору в ньому 136 десятин 400 сажнів. На цьому місці, за переказами, знаходився колись місто Соколів. Поблизу із західного боку Соколова, де нині куток Соколівка, на крутому березі є інше невелике земляне укріплення, що укладає в собі тільки півтори десятини простору.

Церква в ім'я Архістратига Михаїла згадується у візитах 1740 і 1746 років Білоцерківського деканату як така, що давно існувала; при чому побудова тодішньої дерев'яної церкви віднесено до 1730 року. Коли ця вона занепала, на її місці в 1847 році побудована нинішня дерев'яна з вживанням деяких придатних матеріалів від старої. За штатом вона відноситься до 5-го класу; землі має 42 десятини.

Метричні книги, клірові відомості, сповідні розписи церкви св. Михаїла с. Храпачі (Соколівка, Глушки, Скребиші — частина с. Храпачі) Гребінківської волості Васильківського пов. Київської губ. зберігаються в ЦДІАК України http://cdiak.archives.gov.ua/baza_geog_pok/church/khra_001.xml

Під час організованого радянською владою Голодомору 1932—1933 років померло щонайменше 259 жителів села[1]

Друга світова війна

19 липня 1941 року села Пологи, Глушки, Скребыші зайняли військові 6-й СК 159сд 6-ї армії, які відступали з напрямку Білої Церкви [2].

20 липня 1941 року 6-й СК 159сд тримає оборону на рубежі Лосятин, Олейникова Слобода, маючи перед фронтом до полку мотопіхоти ворога з танками [3].

22 липня 1941 року 6-й СК 159сд оборона рубежу Олейникова Слобода, Антоновка [4].

24 липня 1941 року радянські воїни зайняли Скребиші, вели бій за Глушки [5].

26 липня 1941 року 6-й СК 159сд відступає під натаском ворога, займає рубеж Яцки, Макеївка, Семенівка [6].

З цього часу населений пункт перебував під окупаційним режимом. Визволення від фашиських загарбників відбувалось в ході Житомирсько-Бердичівська наступальна операція 1943-1944 силами 86сп, 42сп, 21сп 180 сд 27 армії.


01 січня 1944 року сили 180 сд зайняли позиції в Черняхівці та на на схід від Саливонки на висоті 188,7м для наступу на Лосятин. Під потужним вогнем ворога воїни відступили до Черняхівки.

02 січня 1944 року радянські воїни зайняли частину Лосятина та курган +0,7 на схід від Лосятина, ворог відійшов на рубіж Олейнікова-Слобода, Скребиші.

03 січня 1944 року взяли західну частину Лосятина, атакували ворога на рубежі Олейникова-Слобода. Ворог зустрів щільним кулеметним вогнем, та вогнем прямою наводкою до чотирьох танків та Ferdinand . Підрозділи повернулись на початкові позиції.

04 січня 1944 року вночі після массованої артпідгготовки на схід від Лосятина, радянські воїни пішли у наступ і взяли Олейникову-Слободу та позиціїї 800м північ в бік Антонівки.

05 січня 1944 року на світанку 86сп заволодів Храпачами та висунувся в бік рубежу радгоспу ім. "Калініна". Інші підрозділи під потужним мінометнив вогнем ворога підійшли до північно-західної частини Антонівки.

Відомі люди[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Храпачі. Геоінформаційна система місць «Голодомор 1932—1933 років в Україні». Український інститут національної пам'яті. Процитовано 18 червня 2020. 
  2. Юго-Западный фронт — 19 июля 1941 года — Bdsa.ru (ru-RU). Процитовано 2021-03-15. 
  3. Юго-Западный фронт — 20 июля 1941 года — Bdsa.ru (ru-RU). Процитовано 2021-03-15. 
  4. Юго-Западный фронт — 22 июля 1941 года — Bdsa.ru (ru-RU). Процитовано 2021-03-15. 
  5. Юго-Западный фронт — 24 июля 1941 года — Bdsa.ru (ru-RU). Процитовано 2021-03-15. 
  6. Юго-Западный фронт — 26 июля 1941 года — Bdsa.ru (ru-RU). Процитовано 2021-03-15. 

Джерела[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]