Хребет Черського
Хребет Черського
якут. Черскэй хайалара | ||||
 | ||||
| Гора Побєда | ||||
| Країна |  Росія
| |||
|---|---|---|---|---|
| Регіони |  Республіка Саха, Магаданська область
| |||
| Довжина | 1500 км, (з ПнЗ на ПдС) | |||
| Найвища точка | гора Победа | |||
| - координати | 65°10′38″ пн. ш. 146°00′31″ сх. д. / 65.1772667° пн. ш. 146.0086444° сх. д. | |||
| - висота | 3003[1] м | |||
| Входить до складу | Східно-Сибірського нагір'я | |||
 Розташування Хребта Черського
| ||||
 Хребет Черського у Вікісховищі | ||||
Хребет Черського (якут. Черскэй хайалара) — частина Момсько-Черської області, пасмо гір в північно-східному Сибіру. Входить до складу Східно-Сибірського нагір'я.
Момський природний парк — заповідна територія, розташована на півдні хребта[2]
Географія[ред. | ред. код]
Хребет має протяжність близько 1500 км з північного заходу на південний схід, через Якутію та Магаданську область. Найвища гора — Победа — 3003 м[1] (3147 м за застарілими даними). В центральній частині із півдня на північ, у вузькій долині, хребет перетинає річка Індигірка.
Хребет Черського, разом з сусіднім Верхоянським хребтом, мають суттєвий вплив на клімат Сибіру. Гірські хребти ускладнюють переміщення на захід повітряних потоків, зменшуючи кількість снігових опадів на західних рівнинах.
Хребти другого порядку[ред. | ред. код]
До складу хребта Черського включають низку гір другого порядку, що прямують, як правило, з північного заходу на південний схід: Між річками Яна та Індигірка:
- Хребет Хадаранья, найвища точка 2185 м
- Хребет Кігілях, найвища точка 1548 м, біля річки Адича
- Хребет Тас-Каяхтах, найвища точка 2356 м
- Хребет Курундя, найвища точка 1919 м
- Хребет Челмагін, найвища точка 2547 м
- Хребет Догдо, найвища точка 2272 м
- Хребет Сіляп, найвища точка 2703 м
- Ян-Оймяконське нагір'я
- Ельгінське плоскогір'я, найвища точка 1590 м
- Оймяконське плоскогір'я, найвища точка 1400 м
- Янське плоскогір'я, найвища точка 1770 м
Між річками Адича та Сартанг:
У басейні верхів'їв Колими:
- Хребет Улахан-Чистай, найвища точка 3 003 м, на півдні
- Хребет Черге, найвища точка 2332 м
- Хребет Ангачак[en], найвища точка 2293 м
- Арга-Тас[en], найвища точка 2400 м
Між річками Чибагалах та Адича
- Хребет Чибагалах, найвища точка 2449 м
- Хребет Боронг, найвища точка 2 681 м
Між річками Індигірка та Нера[en]:
- Тас-Кистабит[en], найвища точка 2341 метр (7680 футів)
- Халканський хребет, найвища точка 1615 м, південне продовження Тас-Кистабиту
Деякі вчені включають до складу хребта Черського[3]:
- хребет Кюн-Тас[en] (найвища точка 1242 м),
- Селенняхський хребет[en] (найвища точка Салтаг-Тас[en] (2021 м)),
- Момський хребет (найвища точка 2 533 м)
Інші хребти у складі Черського:
- хребет Іргичин
- Порожний хребет
- хребет Інялін,
- хребет Волчан
- хребет Сілен
- хребет Онель
- Нендельгін[4]
Історія[ред. | ред. код]
Хребет Черського є одним з останніх значних географічних об'єктів, що з'явилися на світовій карті. Він був відкритий С. В. Обручевим в 1926 році і названий по імені польського дослідника і географа Яна (Івана) Черського, померлого під час експедиції до Північно-східного Сибіру в 1892 році.
Тектоніка[ред. | ред. код]
Точні межі між Євразійською і Північноамериканською тектонічними плитами в районі хребта Черського ще не повністю вивчені і є предметом поточних досліджень. У 1980-х років, хребет Черського вважався зоною рифтингу континентальної кори[5]. Але наразі панує думка, що хребет Черського є місцем стику і стискання між двома тектонічними плитами[6] На хребті Черського розташовано трійник від якого прямують Улаханський розлом на схід, рифт моря Лаптєвих на північ.
Найвищі вершини[ред. | ред. код]
| № | Назва | Назва гірського масиву чи хребта |
Висота, м[7] | |
|---|---|---|---|---|
| 1 | Победа | Буордахський масив (хребет Улахан-Чистай) |
3003 | |
| 2 | Гора Чен | Сіляпський хребет | 2690 | |
| 3 | Б/н | хребет Боронг | 2681 | |
| 4 | Б/н | Чемалгінський хребет | 2547 | |
| 5 | Б/н | Момський хребет | 2480 | |
| 6 | Б/н | хребет Арга-Тас | 2400 | |
| 7 | Пік Абориген | хребет Вел. Аннгачак | 2286 | |
| 8 | Б/н | хребет Хадаранья | 2185 | |
Див. також[ред. | ред. код]
Виноски[ред. | ред. код]
- ↑ а б Гора Победа. Peakbagger.com[d], (англ.). Процитовано 2013-05-21.
- ↑ Moma Natural Park Official site. Архів оригіналу за 2019-09-29. Процитовано 2019-11-07.
- ↑ Chersky Range // Great Russian Encyclopedia: [in 35 vols.] / Ch. ed. Yu.S. Osipov . — M , 2004—2017.
- ↑ Oleg Leonidovič Kryžanovskij, A Checklist of the Ground-beetles of Russia and Adjacent Lands. p. 15
- ↑ «Geodynamics and Late Cenozoic Evolution of the Asia/Pacific Transitional Zone», in Tectonics, International Geological Congress Staff, 27th International Geological Congress, Published 1984 by VSP
- ↑ The Physical Geography of Northern Eurasia, ed. Maria Shahgedanova, published by Oxford University Press 2003
- ↑ Хребет Черського. Peakbagger.com[d], (англ.).
Джерела[ред. | ред. код]
- Хребет Черського. Peakbagger.com[d], (англ.). Процитовано 2013-05-21.
- Хребет Черського // Большая советская энциклопедия : в 30 т. / главн. ред. А. М. Прохоров. — 3-е изд. — М. : «Советская энциклопедия», 1969—1978. (рос.)
- Land Resources of Russia
Посилання[ред. | ред. код]
- Черського гори // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Тека, 2006.