Хрещатик (Чернівецький район)
| село Хрещатик | |
|---|---|
| Країна | |
| Область | Чернівецька область |
| Район | Чернівецький район |
| Тер. громада | Кадубовецька сільська громада |
| Код КАТОТТГ | UA73060210050035394 |
| Основні дані | |
| Населення | ▼752[1] |
| Поштовий індекс | 59415 |
| Телефонний код | +380 3737 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 48°37′40″ пн. ш. 25°44′44″ сх. д. / 48.62778° пн. ш. 25.74556° сх. д. |
| Середня висота над рівнем моря |
274 м |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 59415 Чернівецька обл., Заставнівський р-н, с. Хрещатик |
| Карта | |
| Мапа | |
| |
|
| |
Хреща́тик — село в Україні, у Кадубовецькій сільській громаді Чернівецького району Чернівецької області.
Буковинське село Хрещатик розташоване на високому березі Дністра. Через село проходить автомобільний шлях територіального значення Т 2615 та Т 2616, а також поблизу автошлях М19.
З 1991 року в складі незалежної України.
Село Хрещатик Чернівецького району Чернівецької області — чи не єдиний населений пункт в Україні, де мешканці п'ють, перуть, годують худобу та миються мінеральною водою, збагаченою іонами срібла. У селі, яке розкинулося на висоті 200 метрів над рівнем Дністра, немає жодної криниці. Вода, яку називають чудотворною, до Хрещатика надходить із джерела святого апостола євангеліста Іоанна Богослова, що на території Свято-Івано-Богословського Хрещатицького чоловічого монастиря.
Монастир починає свій відлік з XVII століття, коли ченці Манявського («Великого») скиту-монастирю, що на Галичині, рятувалися від переслідування православ'я унією у відносно безпечні задністрянські землі Буковини. Переживши період війн і тоталітарного безбожжя, сьогодні він знову функціонує і розбудовується.
Спустившись нижче до Дністра, можна відвідати печери-келії, видовбані, ймовірно, ченцями ще до заснування монастиря.
З верхньої тераси монастиря та з кручі, на якій розташоване село, відкривається чудова панорама меандру, утвореного вигином Дністра та колишнього знаменитого польського курорту, а нині — звичайного райцентру Тернопільщини — Заліщиків.
Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 874 особи, з яких 388 чоловіків та 486 жінок[2].
За переписом населення України 2001 року в селі мешкали 902 особи[3].
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[4]:
| Мова | Відсоток |
|---|---|
| українська | 98,45 % |
| російська | 1,10 % |
| молдовська | 0,22 % |
| вірменська | 0,11 % |
| румунська | 0,11 % |
Національний склад населення за даними перепису 1930 року у Румунії[5]:
| Національність | Кількість осіб | Відсоток |
|---|---|---|
| українці | 817 | 87,10 % |
| євреї | 72 | 7,68 % |
| поляки | 38 | 4,05 % |
| румуни | 11 | 1,17 % |
Мовний склад населення за даними перепису 1930 року[5]:
| Мова | Кількість осіб | Відсоток |
|---|---|---|
| українська | 817 | 87,10 % |
| їдиш | 61 | 6,50 % |
| польська | 38 | 4,05 % |
| румунська | 11 | 1,17 % |
| німецька | 11 | 1,17 % |
Поблизу села розташоване Хрещатицько-Звенячинське заповідне урочище, а також гідрологічна пам'ятка природи — Джерело «Хрещатик».
-
Дзвіниця Іванівської церкви з каплицею (мур.)
-
Свято-Іоано-Богословський монастир
-
Іоано-Богословська церква монастиря
-
Вид на каньйон і річку Дністер
-
Вид на каньйон з Хрещатика
-
Дністер біля села Хрещатик
-
Хрещатицько-Звенячинське урочище село Хрещатик
- ↑ https://kadubovecka-gromada.gov.ua/informaciya-pro-gromadu-21-15-52-22-03-2021/
- ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Чернівецька область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення, Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
- ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Чернівецька область (осіб) - Регіон, Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
- ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Чернівецька область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік, Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
- ↑ а б Recensământul general al populației României din 1930. Процитовано 30 жовтня 2018. (рум.)(фр.)
- Старі фото Хрещатика[недоступне посилання з липня 2019]
- Погода в селі Хрещатик [Архівовано 8 жовтня 2008 у Wayback Machine.]
| Це незавершена стаття з географії України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |

