Христинівський район

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Христинівський район
Hrystynivskiy rayon gerb.png Hrestinivskiy rayon prapor.gif
Герб Прапор
Основні дані
Країна: Україна Україна
Область/АРК: Черкаська область
Код КОАТУУ: 7124600000
Утворений: березень 1923 року
Населення: 35 005 (на 1.02.2016)
Площа: 632 км²
Густота: 56.4 осіб/км²
Тел. код: +380-4745
Поштові індекси: 20000—20052
Населені пункти та ради
Районний центр: Христинівка
Міські ради: 1
Селищні ради: 1
Сільські ради: 21
Міста: 1
Смт: 1
Села: 29
Селища: 4
Мапа району
Мапа району
Районна влада
Адреса: 20000, Черкаська обл., Христинівський р-н, м. Христинівка, вул. Соборна, 30, 2-35-08
Веб-сторінка: Христинівська РДА
Голова ради: Передрій Микола Архипович

Commons-logo.svg Христинівський район у Вікісховищі

Христи́нівський райо́н — адміністративно-територіальна одиниця Черкаської області.

Загальні відомості[ред.ред. код]

Площа — 632 км² (3 % від площі області). Адміністративний центр — місто Христинівка. Дата утворення: 1923 р. Від районного центру міста Христинівки до м. Черкас: 213 км.

Межує з півночі з Монастирищенським районом, з північно-східної сторони — з Жашківським районом, з східної та південної — з Маньківським та Уманським районами Черкаської області, з західної — з Теплицьким і Гайсинським районами Вінницької області.

Чисельність наявного населення станом на 01.09.2011 35,8 тис. чол. у тому числі: сільське 21,0 тис. чол. міське 14,8 тис. чол.

Історія[ред.ред. код]

Христинівський район утворено в 1923 році на території Київської області. В 1954 році він увійшов до складу Черкаської області як адміністративно-територіальна одиниця.

У 30-40-ві роки 17 сторіччя вже були відомі села Ботвинівка, Верхнячка (Яворовець), Івангород та Талалаївка.

У другій половині 19 сторіччя починає розвиватись промисловість. Було введено в експлуатацію залізничні колії — Вапнярка-Христинівка, Козятин-Умань, Христинівка—Шпола, залізничний вузол. 1891 року, із заснування селища при залізничній станції «Христинівка», розпочалася історія сучасного міста Христинівки.

Христинівка ще тоді славилась хлібним ринком. Швидко піднялося її економічне значення, що в свою чергу сприяло збільшенню населення. В 1900 році на Христинівщині проживало 3475 осіб. В 1931 році розпочав свою роботу маслоробний завод, новостворене вагонне депо, а також машинно-тракторна станція.

У 1954 році закінчено модернізацію залізничного вузла.

У 1956 році Христинівку віднесено до розряду районного підпорядкування. З Христинівського району вийшло багато видатних людей. У Христинівці народився Олександр Корнійчук — відомий український письменник-драматург, автор п'єс «Загибель ескадри», «Платон Кречет», «Богдан Хмельницький» та інші. Його ім'я носить міська загальноосвітня школа № 1, парк та одна із вулиць міста. Район є батьківщиною одного з керівників Коліївщини Івана Гонти та Героя Радянського Союзу і повного кавалера ордена Слави Івана Драченка. Цей хліборобський край, де зберігаються і примножують традиції майстрів золотої ниви, виплекав багатьох відомих людей праці: Федора Берегового, Семена Карбовського, Станіслава Забродського, Марфу Лемещук, Ганну Гук, Анастасію Кобзар.

Географія[ред.ред. код]

Територія Христинівського району розташована в Західній частині Черкаської області в лісостеповій зоні України. Рельєф району плоско рівнинний, з особливо цінними ґрунтами — чорноземами та сіро опідзоленими, які займають 70 % площі.

Клімат у районі помірно континентальний. Середня температура повітря по багаторічних даних 6,8 градусів С. Сума річних опадів — 490—520 мм. Відносна вологість повітря 77 %.

Географічна мережа району представлена річками Кублич, Удич, Синиця, Сорока, Уманка та іншими. Загальна довжина річок 100,9 км. Адміністративно-господарським і культурним центром є м. Христинівка.

Природно-заповідний фонд[ред.ред. код]

На території району знаходяться 7 об'єктів природно-заповідного фонду. Серед них:

Природні ресурси[ред.ред. код]

Загальна земельна площа району становить 63218 га, або 3 % території області. Землі сільськогосподарського призначення становлять 52261 га, в тому числі рілля — 49959 га, багаторічні насадження — 685 га, пасовища — 679 га, сіножаті — 940 га.

Природні ресурси представлені площею лісового фонду 4376 га, водного фонду — 823,2 га, землі під відкритими розробками, кар'єри — 42,1 га.

На території району містяться родовища торфу і цегляно-черепної глини.

Поклади торфу містяться в селах Івангород, Талалаївка, Сичівка, суглинки і глини в селах Веселівка та Христинівка.

У районі є 3 гранітні кар'єри, які зараз не працюють, 2 жорствяні та 1 піщаний.

Транспорт[ред.ред. код]

У м. Христинівка розташована вузлова станція Одеської залізниці. Територію району перетинають дві залізничні магістралі: з північного сходу на південний захід — Цвітково-Христинівка-Вапнярка протяжністю 36 км і південного сходу на північний захід — Умань-Христинівка-Козятин 27 км.

Територією району проходить автошлях E50.

Засоби масової інформації[ред.ред. код]

Друковані видання[ред.ред. код]

  • газета «Трибуна хлібороба»
  • газета «Христинівська сорока»

Інтернет-сайти[ред.ред. код]

Провінційне містечко Христинівка — http://khrystynivka.com http://promisto.net Христинівчани — http://khryst.net

http://khryst-rda.ck.ua/

Видатні особи[ред.ред. код]

У селі Шукайвода народився Матвій Бондар-Обміняний — член Української Центральної Ради

У селі Вербувата народився Цибенко Василь Григорович — голова Черкаської обласної ради (1994—1995).

У смт Верхнячка народилися:

У м. Христинівка народилися:

У селі Велика Севастянівка народився Драченко Іван Григорович — Герой Радянського Союзу, повний кавалер ордена Слави[1]

Вихідці села Івангород:

У селі Кузьмина Гребля народився Дубенко Степан Васильович — український кінознавець.

Вихідцями із села Орадівка є

У селі Розсішки народилися

Виходець із села Синиця Яковенко Петро Максимович — український художник. Член НСХУ

Відомі мешканці села Углуватка:

  • Семен Кулик — священик, літературний діяч. Розстріляний у 1918 році бійцями Червоної Армії.
  • Маринич І.Я. — старший військовий фельдшер 1‑го батальйону 172‑го полку 13‑ї стрілецької дивізії. Він виніс з поля бою 18 поранених та, надавши першу медичну допомогу, евакуював їх у тил.
  • Дяченко Катерина Петрівна — мати-героїня

У селі Шельпахівка народилися:

У селі Ягубець народився Дмитрик Петро Федосійович — Герой Радянського Союзу

Політика[ред.ред. код]

25 травня 2014 року відбулися Президентські вибори України. У межах Христинівського району було створено 37 виборчих дільниць. Явка на виборах складала — 65,36 % (проголосували 18 158 із 27 782 виборців). Найбільшу кількість голосів отримав Петро Порошенко — 57,30 % (10 405 виборців); Юлія Тимошенко — 15,98 % (2 901 виборців), Олег Ляшко — 10,13 % (1 840 виборців), Анатолій Гриценко — 6,85 % (1 244 виборців). Решта кандидатів набрали меншу кількість голосів. Кількість недійсних або зіпсованих бюлетенів — 1,01 %.[1]

Видатні діячі[ред.ред. код]

Найбільші населені пункти[ред.ред. код]

Населений пункт Населення,
осіб (2007)
1 Христинівка 11 528
2 Верхнячка 4 291
3 Христинівка 3 088
4 Велика Севастянівка 3 006
5 Кузьмина Гребля 1 337
6 Розсішки 1 323
7 Івангород 1 193
8 Ягубець 1 143
9 Шукайвода 1 079

Примітки[ред.ред. код]

Джерела[ред.ред. код]

Монастирищенський район Жашківський район,
Маньківський район
Вінницька область
(Гайсинський район)
Gray compass rose.svg Уманський район
Вінницька область
(Теплицький район)
Уманський район