Христин Остік

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Христин Остік
Radziwiłł (born 1366).jpg
Народився бл. 1363
Тракай
Помер 1442/1443
Кернаве
Підданство Велике князівство Литовське
Національність литовець
Діяльність політик
Титул боярин
Посада каштелян Віленський
Термін 1419—1442 роки
Попередник Мінгайло Гедигольдович
Наступник Кезгайло Волимонтович
Конфесія поганство
християнство
Рід Радзивілли і Astikaid
Батько Сірпут
Брати, сестри  • Dorgi Dargisd
Діти 4 сини
Герб

Христин Остік (бл. 1363 — 1442/1443) — державний та військовий діяч, урядник, дипломат Великого князівства Литовського. Став протопластом родів Радзивіллів та Остіковичів.

Життєпис[ред. | ред. код]

Походив з литовського боярського роду. Син Сірпута, який ймовірно був правнуком Сірпута. Останнього також низка дослідників розглядають як сина князя Романа Вовка та брата великого князя Тройдена. Вперше згадується в 1398 році, як свідок укладення Салінського договору між Великим князівством Литовським та Тевтонським орденом. Того ж року стає старостою ушпольським (обіймав посаду до 1401 року). 1401 року був підписантом Віленсько-радомської унії. Брав участь у сутичках з тевтонськими лицарями. 1404 року був свідком підписання Рацьонжського миру з Тевстонським орденом.

Напевне, брав участь у Грюнвальдській битві 1410 року. З 1411 згадується під християнським ім'ям «Христин». під яким підписався разом з іншими князями під Першим Торунським мирним договором. Був противником Городельської унії з королівством Польським. Але на тому ж самому сеймі 1413 року прийняв герб Труби.

У 1419 році призначається каштеляном Вільно. У 1422 році брав участь у Голубській війні проти Тевтонського ордену. Того ж року підписав спільно з іншими представниками знаті Мельнський договір з Тевтонським орденом. підтримував політику великого князя Свидригайла Ольгердовича щодо дотримання миру з Орденом. У 1431 році вів перемовини з його великим магістром Паулем фон Русдорфом, результатом яких став Христмемельський договір, спрямований проти Польщі.

У 1432 та 1434 роках в Гродно і Тракаї відповідно Остік підписав акти віри, що зрівнювали католиків та православних. Напевне 1435 року брав участь у битві під Вількоміром, де війська Свидригайла зазнали поразки, але не зрозуміло на чийому боці. У 1435 році підписав Брест-Куявський мирний договір, що завершив війну Польщі з Тевтонським орденом. 1440 року підтримав кандидатуру Казимира Ягеллончика на трон великого князівства на противагу Миколаю Кейстутовичу. Помер у 1442 або 1443 році.

Володіння[ред. | ред. код]

Мав у власності маєтності та міста Кернаве, Ужпаляй, Муснінкай, Ширвінтос, Шешоле, Упнінкай, П'єньоняй.

Родина[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]

  • Semkowicz W. O litewskich rodach bojarskich zbratanych ze szlachtą polską w Horodle r. 1413 // Rocznik Towarzystwa Heraldycznego we Lwowie. — T. 5. — Rok 1920. — Kraków, 1921. — S. 39-41.
  • Matusas, Jonas (1991) [1938]. Švitrigaila Lituvos didysis kunigaikštis (in Lithuanian) (2nd ed.). Vilnius: Mintis. pp. 52–55. ISBN 5-417-00473-1.
  • Kristinas Astikas. Visuotinė lietuvių enciklopedija, T. II (Arktis-Beketas). — Vilnius: Mokslo ir enciklopedijų leidybos institutas, 2002. 96 psl.