Християнсько-демократичний союз (НДР)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Христианско-демократический союз

нім. Christlich-Demokratische Union Deutschlands
Країна Flag of East Germany.svg НДР
Голова партії Gerald Götting
Дата заснування 26 червня 1945
Дата розпуску 3 жовтня 1990
Штаб-квартира Берлін, НДР
Ідеологія Християнська демократія
Християнський соціалізм
Союзники та блоки СЄПГ
ЛДПН
НДПГ
ДКПГ
Національний фронт ГДР
Німецький соціальный союз
Демократичний прорив
Альянс за Німеччину
Кількість членів  140 000
Девіз Ex oriente pax

Християнсько-демократичний союз (нім. Christlich-Demokratische Union Deutschlands, CDU) — консервативна партія в Східній Німеччині у 1945-1990 роках.

Історія[ред. | ред. код]

Заснований 26 червня 1945 року. В 1950-1990 роках виступав в блоці з СЄПН, ЛДПН і рядом інших партій і громадських організацій (Національний фронт НДР), входив в уряд керований СЄПН. Геральд Геттінген, очолював ХДС у 1946-1989 роках, був головою Народної палати НДР у 1969-1976 роках.

Після падіння Берлінської стіни ХДС підтримав процес демократизації. У листопаді 1989 року Геральд Геттінген пішов у відставку з усіх посад. Головою партії був обраний Лотар де Мезьєр. 5 грудня 1989 року ХДС вийшов з Національного фронту. Увійшов в «Альянс за Німеччину» разом з «Демократичним проривом» і Німецьким соціальним союзом. На виборах 1990 року виступав самостійно, отримав більшість (40,8 % голосів) і сформував коаліційний уряд на чолі з головою ХДС Лотаром де Мезьером. Член ХДС Сабіна Бергман-Поль 5 квітня 1990 року була обрана головою Народної палати НДР, і оскільки Державний рада НДР була скасована, стала головою НДР.

В кінці 1990 року ХДС НДР і «Демократичний прорив» об'єдналися з західнонімецьким ХДС.

Організаційна структура[ред. | ред. код]

ХДС складалася з окружних організацій (bezirksorganisation), окружні організації з районних організацій (kreisorganisation), районні організації з первинних організацій (grundorganisation).

Вищий орган — з'їзд (parteitag), між з'їздами — головне правління (hauptvorstand), між його засіданнями — президія головного правління (praesidium des hauptvorstandes) і секретаріат головного правління (sekretariat des hauptvorstandes), вища посадова особа — партійний голова (parteivorsitzender), вищий ревізійний орган — центральна ревізійна комісія (zentrale revisionskommission).

Навчальні заклади

Мала партійні навчальні заклади — Центральна партійна школа і окружні партійні школи.

Партійні видання
  • «Новий час» (Neue Zeit з видавництва Union Verlag) (загальнонімецька)
  • «Союз» (Die Union) (Саксонія, пізніше округу Дрезден, Лейпциг, Карл-Маркс-Штадт)
  • «Новий шлях» (Der Neue Weg) (Саксонія-Анхальт, пізніше округу Галле, Магдебург)
  • «Тюринзька щоденна газета» (Thüringer Tageblatt) (Тюрінгія, пізніше округу Ерфурт, Гера, Зуль)
  • «Демократ» (Der Demokrat) (Мекленбург — Передня Поммерания, пізніше округу Росток, Шверін, Нойбранденбург)
  • «Бранденбурзький союз» (Märkische Union) (Бранденбург, пізніше округу Котбус, Потсдам, Франкфурт-на-Одері)

У 1989 році була створена молодіжна організація ХДС НДР - Християнсько-демократична молодь (Christlich-Demokratischen Jugend).

Міжнародне співробітництво — Коаліційна партія Фінляндії, Об'єднана народна партія в Польщі, Чехословацька народна партія.

Голови партії[ред. | ред. код]

  • 1945. Андреас Гермес
  • 1946-1947 Якоб Кайзер
  • 1948-1957 Отто Нушке
  • 1958-1966 Серпень Бах
  • 1966-1989 Геральд Геттінген
  • 1989. Вольфганг Хейль
  • 1989-1990 Лотар де Мезьєр

Література[ред. | ред. код]

  • Ralf Thomas Baus: Die Christlich-Demokratische Union Deutschlands in der sowjetisch besetzten Zone 1945 bis 1948. Gründung — Programm — Politik, Droste, Düsseldorf 2001 (Forschungen und Quellen zur Zeitgeschichte, Band 36) ISBN 3-7700-1884-2
  • Peter Joachim Lapp: Die 'befreundeten Parteien' der SED. DDR-Blockparteien heute, Verlag Wissenschaft und Politik, Köln 1988,
  • Peter Joachim Lapp: Die Blockparteien im politischen System der DDR, Verlag Ernst Knoth, Melle 1988, ISBN 3-88368-135-0
  • Peter Joachim Lapp: Ausverkauf. Das Ende der Blockparteien, edition ost, Berlin 1998, ISBN 3-932180-58-5
  • Michael Richter: Die Ost-CDU 1948-1952. Zwischen Widerstand und Gleichschaltung, 2. korrigierte Auflage, Droste, Düsseldorf 1991 (Forschungen und Quellen zur Zeitgeschichte, Band 19) ISBN 3-7700-0917-7
  • Michael Richter und Martin Rißmann (Hrsg): Die Ost-CDU, Köln 1995, 258 S. — (Schriften des Hannah-Arendt-Instituts für Totalitarismusforschung, ISBN 3-412-07895-6
  • Christian v. Ditfurth: Blockflöten — Wie die CDU ihre realsozialistische Vergangenheit verdrängt, Kiepenheuer & Witsch, Köln 1991, ISBN 3-462-02179-6
  • Manfred Wilde: Die SBZ-CDU 1945-1947. Zwischen Kriegsende und kaltem Krieg. Herbert Utz Verlag, München 1998, ISBN 3-89675-322-3
  • Hans-Joachim Veen, Peter Eisenfeld, Hans Michael Kloth, Hubertus Knabe, Peter Maser, Ehrhart Neubert, Manfred Wilke (Hrsg.): Opposition und Widerstand in der SED-Diktatur (Lexikon), Lexikon Propyläen Verlag, Berlin/München 2000, 456 Seiten
  • Stephan Zeidler: Auf dem Weg zur Kaderpartei? Zur Rolle der Ost-CDU in der inneren Entwicklung der DDR 1952 — 53, Kovač, Hamburg 1996
  • Stephan Zeidler: Die CDU in der DDR vor dem Mauerbau (1953-1961), Holos-Verlag, Bonn 2001

Посилання[ред. | ред. код]