Христофорівка (Криворізький район)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Селище Христофорівка
Герб
Країна Україна Україна
Область Дніпропетровська область
Район Криворізький район Криворізький район
Рада Христофорівська селищна рада
Код КАТОТТГ:
Облікова картка Облікова картка 
Основні дані
Засновано 1830-ті
Статус із 2024 року
Площа 5,0 км²
Населення 1 312 (01.01.2022)[1]
Густота 311 осіб/км²;
Поштовий індекс 53052, 53053
Телефонний код +380 564
Географічні координати 47°58′58″ пн. ш. 33°05′39″ сх. д. / 47.98278° пн. ш. 33.09417° сх. д. / 47.98278; 33.09417Координати: 47°58′58″ пн. ш. 33°05′39″ сх. д. / 47.98278° пн. ш. 33.09417° сх. д. / 47.98278; 33.09417
Висота над рівнем моря 76 м
Водойма Боковенька


Відстань
Найближча залізнична станція: Гейківка
До станції: 3 км
До райцентру:
 - фізична: 17 км
 - автошляхами: 34 км
До обл. центру:
 - фізична: 135 км
 - автошляхами: 180 км
Селищна влада
Адреса смт. Христофорівка, вул. Азарнова, 22
Голова селищної ради Троценко Володимир Віталійович
Карта
Христофорівка. Карта розташування: Україна
Христофорівка
Христофорівка
Христофорівка. Карта розташування: Дніпропетровська область
Христофорівка
Христофорівка
Мапа

Христофорівка у Вікісховищі

Христофо́рівка — селище Криворізького району Дніпропетровської області.

Орган місцевого самоврядування — Христофорівська селищна рада. Населення — 1 556 мешканців. Висота над рівнем моря — від 60 до 90 метрів.

Географічне розташування[ред. | ред. код]

Селище міського типу Христофорівка розміщене у західній частині області на березі річки Боковенька (в основному на лівому березі), вище за течією на відстані 3 км розташоване село Павлівка, нижче за течією на відстані 2,5 км розташоване село Кудашівка. Вище за течією на річці споруджено Христофорівське водосховище.

Історія[ред. | ред. код]

Село Христофорівка засноване у 30-х роках XIX століття. За переказами, поселення на цьому місці існувало і раніше. Назву воно отримало від імені власника — пана Христофора. Під час епідемії чуми 1770 року всі жителі села вимерли. Через 60 років новий власник цих земель переселив сюди 10 сімей кріпаків, так село було відновлене.

У власника Браницького  у маєтку Христофорівка на 1860 рік налічувалось 182 кріпосних душ чоловічої  статі і, відповідно, 75 дворів. 4)

Входило до складу Олександрійського повіту Херсонської губернії.

Після встановлення радянської влади у Христофорівці 1929 року було організовано колгосп «Широке поле».

У 1936 році почалися роботи з розробки родовищ бурого вугілля поблизу Христофорівки — будівництво верхнього комплексу споруд, греблі на річці Боковенька, насосної станції, електропідстанції, під'їздних колій та інших об'єктів для розробки покладів вугілля відкритим способом.

Чисельність населення села зростала за рахунок робітників-будівельників.

Роботи були припинені після початку німецько-радянської війни та окупації Христофорівки німецькими військами у серпні 1941 року. Після звільнення села 1944 року роботи продовжились.

1947 року введено в експлуатацію шахту № 1 по видобутку бурого вугілля, а 1957 року — шахту № 2.

12 квітня 1958 року рішення виконкому Дніпропетровської обласної ради Христофорівку віднесено до категорії селищ міського типу. Кількість населення на той час становила 2,5 тисячі жителів.

Через вичерпання ресурсів шахта № 1 була закрита 1958 року. Шахта № 2, за розрахунками мала працювати 17 років, проте 1964 року вона також була закрита. З метою зайнятості звільнених із шахт робітників на місці шахти № 2 почалося будівництво заводу з виробництва вогнетривких блоків і бетонних виробів. 1969 року цей завод було введено в експлуатацію.

Населення[ред. | ред. код]

Мова[ред. | ред. код]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[2]:

Мова Відсоток
українська 93,7 %
російська 6,0 %
інші/не вказали 0,3 %

Сучасність[ред. | ред. код]

Підприємства[ред. | ред. код]

  • ВАТ "Павлівські мінерали" колиш. ВАТ "Христофорівський завод вогнетривких блоків та бетонів". Випускає різні види вогнетривкої продукції — єдиний в Україні завод вогнетривких блоків та бетонів (побудований в 1969 році).
  • Працює декілька селянських фермерських господарств, комерційних і торгових підприємств.

Транспорт[ред. | ред. код]

Заклади соціальної сфери[ред. | ред. код]

  • 1 школа. Середня загальноосвітня школа I - III ступенів
  • 2 дошкільний навчальний заклад
  • амбулаторія
  • Христофорівкський обласний протитуберкульозний санаторій для дорослих
  • Будинок культури
  • бібліотека
  • 23 державна пожежно-рятувальна частина

Пам'ятки[ред. | ред. код]

  • Братська могила радянських воїнів.

Дивись також[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]

  • Векленко О. Христофорівка з глибин пам'яті. — Кривий Ріг «І. В.І», 2000.
  • Гершойг Ю. Г. Христофоровское буроугольное месторождение. Сводка. — 1945.
  • Христофо́рівка // Історія міст і сіл Української РСР : у 26 т. / П.Т. Тронько (голова Головної редколегії). — К. : Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1967 - 1974. — том Дніпропетровська область / А.Я. Пащенко (голова редколегії тому), 1969 : 959с. — С.335


  1. Чисельність наявного населення України на 1 січня 2022 — Державна служба статистики України (укр.)(англ.)
  2. Рідні мови в об'єднаних територіальних громадах України — Український центр суспільних даних