Христофор Бейс-Баллот

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Христофор Хенрік Дідерік Бейс-Баллот
Christophorus Henricus Didericus Buys Ballot
Buysballot.jpg
Народився 10 жовтня 1817(1817-10-10)
Клутінге, Нідерланди
Помер 3 лютого 1890(1890-02-03) (72 роки)
Утрехт
Місце проживання Утрехт
Громадянство Нідерланди Нідерланди
Діяльність фізик, математик, метеоролог, хімік, професор, викладач університету
Alma mater Утрехтський університет
Галузь Метеорологія
Заклад Утрехтський університет
Вчене звання Професор
Науковий керівник Richard Rees[d]
Член Прусська академія наук, Леопольдина, Петербурзька академія наук, Нідерландська королівська академія наук, Російська академія наук і Королівська академія наук, письменства та витончених мистецтв Бельгії
Відомий завдяки: Закон Бейс-Баллота, Медаль Бейс-Баллота
Нагороди
Кавалер командорського хреста ордена Франца Йосифа

Христофор Бейс-Баллот у Вікісховищі?

Христофор Хенрік Дідерік Бейс-Баллот (нід. Christophorus Henricus Didericus Buys Ballot) (* 10 жовтня 1817, Клутінге — 3 лютого 1890, Утрехт) — нідерландський метеоролог і фізик, професор Утрехтського університету, іноземний член-кореспондент Петербурзької АН (1887).

Христофор Бейс-Баллот був одним з організаторів і першим директором (з 1854) Метеорологічного інституту в Утрехті. Він першим ввів штормові застереження в Голландії. У 1845 виявив ефект Доплера для акустичних хвиль (Докладніше див. Ефект Доплера#Доведення). У 1849 висловив припущення, що теплота є коливальним рухом частинок тіла. У 1857 емпірично встановив зв'язок між напрямом вітру і баричним градієнтом. Цей зв'язок, що отримав назву закон Бейс-Баллота (або правило Бейс-Баллота), широко застосовується у мореплаванні.

Вшанування пам'яті[ред. | ред. код]

На честь Бейс-Баллота у 1971 р. названо один з кратерів на Місяці.

У 1888 р. Нідерландською академією наук заснована міжнародна медаль Бейс-Баллота, яка вручається раз на 10 років за визначні досягення в галузі метеорології.

Бібліографія[ред. | ред. код]

  • Eenige regein voor te wachten van weěrsveranderingen in Nederland, Utrecht, 1860; Das Aëroklinoscop, «Zeitschrift der Österreichischen Gesellschaft für Meteorologie», 1868, Bd 3.

Джерела[ред. | ред. код]