Христя Фріланд

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Христя Фріланд
англ. Chrystia Freeland
англ. Chrystia Freeland
Христя Фріланд англ. Chrystia Freeland
Фріланд 2018 року
Заступник прем'єр-міністра Канади
Нині на посаді
На посаді з 20 листопада 2020
Монарх Єлизавета II
Прем'єр-міністр Джастін Трюдо
Попередник Енн Мак-Лаллан
Міністр фінансів Канади
Нині на посаді
На посаді з 18 серпня 2020
Монарх Єлизавета ІІ
Прем'єр-міністр Джастін Трюдо
Попередник Білл Морно
Міністр міжурядових справ Канади
20 листопада 2019 — 18 серпня 2020
Монарх Єлизавета ІІ
Прем'єр-міністр Джастін Трюдо
Попередник Домінік ЛеБлан
Наступник Домінік ЛеБлан
Міністр закордонних справ Канади
10 січня 2017 — 20 листопада 2019
Монарх Єлизавета ІІ
Прем'єр-міністр Джастін Трюдо
Попередник Стефан Діон
Наступник Франсуа-Філіп Шампань
Міністр міжнародної торгівлі Канади
4 листопада 2015 — 10 січня 2017
Монарх Єлизавета ІІ
Прем'єр-міністр Джастін Трюдо
Попередник Ед Фаст
Наступник Франсуа-Філіп Шампань
Народилася 2 серпня 1968(1968-08-02) (53 роки)
Піс-Ривер, Альберта, Канада
Відома як публіцистка, політична діячка, журналістка, письменниця
Громадянство Канада Канада
Освіта Гарвардський університет, Адріатичний коледж об'єднаного світу і Коледж святого Антоніяd
Політична партія Ліберальна партія Канади
Батько Дональд Фріланд
Мати Галина Хом'як
У шлюбі з Грем Боулі
Нагороди
Премії Премія Лайонела Ґелбера (2013)
chrystiafreeland.liberal.ca

Христя Фріланд (англ. Chrystia Freeland, ім'я при народженні — Христина Олександра Фріланд, англ. Christina Alexandra Freeland; нар. 8 лютого 1968, Піс-Ривер, Альберта, Канада) — канадська письменниця, журналістка і політична діячка, заступниця прем'єр-міністра Канади з 20 листопада 2020, міністр фінансів Канади з 18 серпня 2020.

Ранні роки[ред. | ред. код]

Народилася 8 лютого 1968 у Піс-Ривері, провінція Альберта[1][2]. Її батько, Дональд Фріланд, був адвокатом і членом Ліберальної партії Канади[3]. Мати, Галина Хом'як (1946—2007), українка за походженням, народилася після війни в Німеччині у таборі для біженців[4], теж була адвокаткою і 1988 року балотувалася на виборах в окрузі Едмонтон-Страткона від Нової демократичної партії[5][6]. Батько Галини, Михайло Хом'як, був журналістом-політемігрантом, а її сестра, Христина, вийшла заміж за історика-марксиста Джона Пола Химку.

Фріланд навчалася в Адріатичному коледжі об'єднаного світу[7]. Отримала ступінь бакалавра мистецтв з російської історії та літератури в Гарвардському університеті, 1993 року — ступінь магістра досліджень зі славістики в коледжі Святого Антонія в Оксфордському університеті, де навчалася за стипендією Родса[8][9].

Журналістська кар'єра[ред. | ред. код]

Фріланд розпочинала свою журналістську кар'єру в Україні як стрингер Financial Times, The Washington Post і The Economist[10]. Пізніше вона працювала у Financial Times у Лондоні заступницею редактора, редакторкою британських новин, очільницею московського бюро, кореспонденткою у Східній Європі, редакторкою вікенд-видання та редакторкою FT.com[10].

З 1999 до 2001 року Фріланд працювала заступницею редактора канадської газети Globe and Mail[10], після чого обійняла посаду керівного директора Financial Times у США. У березні 2010 року Фріланд перейшла на посаду редактора в Thomson Reuters[11], а у квітні 2011-го стала редакторкою Thomson Reuters Digital[12]. Фріланд також була щотижневим оглядачем у Globe і Mail[13]. Працюючи у Thomson Reuters на посаді керівного директора та редактора відділу споживчих новин[14], оголосила про звільнення і рішення розпочати політичну кар'єру.

Політична кар'єра[ред. | ред. код]

26 липня 2013 року залишила журналістику, щоб балотуватися на довиборах до парламенту Канади від Ліберальної партії у виборчому окрузі Торонто-Центр. 15 вересня 2013 року вона виграла праймеріз[15], а 25 листопада виграла вибори, отримавши 49 % голосів і перемігши Лінду Мак-Квег з Нової демократичної партії[16].

У листопаді 2015 стала міністром міжнародної торгівлі Канади[17], у січні 2017 р. очолила МЗС Канади[18].

У листопаді 2019 стала заступницею прем'єр-міністра Канади, міністром міжурядових справ Канади[19], а 18 серпня 2020 очолила Міністерство фінансів Канади.[20]

Особисте життя[ред. | ред. код]

Фріланд одружена з Гремом Боулі, британським письменником і репортером The New York Times[21]. У них троє дітей: доньки Наталка (англ. Natalka) й Галя (англ. Halya) та син Айвен (Іван) (англ. Ivan)[22]. З літа 2013 року Фріланд живе в Торонто[10][15][23]. Окрім двох рідних мов — англійської та української, володіє також французькою, російською та італійською.[24]

Книги[ред. | ред. код]

Фріланд є авторкою книг «Продаж століття» (2000) про перехід Росії від комунізму до капіталізму[8] і «Плутократи. Епоха нових багатих і занепад старої системи» (2012)[25]. Книга «Плутократи» потрапила в список бестселерів The New York Times і отримала премію Лайонела Ґелбера за документальне освітлення міжнародних справ[26], а також Національну ділову книжкову премію як найбільш видатна канадська книга, що стосується бізнесу. Українською книга вийшла 2017 року, у видавництві Наш формат у серії ICU Business books.

Участь у ток-шоу[ред. | ред. код]

Фріланд шість разів брала участь у ток-шоу «Real Time with Bill Maher»[27]. Вона також брала участь в програмах «The McLaughlin Group», «The Dylan Ratigan Show», «Imus in the Morning», «Fareed Zakaria GPS» і «The Colbert Report». Є частою гостею в політичному ток-шоу «Left, Right & Center» на радіостанції KCRW. У червні 2013 року Фріланд виступила з промовою на TED Talks, присвяченій питанням економічної нерівності, плутократії і глобалізації[28].

23 травня 2014 року дала інтерв'ю у студії Громадське ТБ[29].

Виборча кампанія 2015 року[ред. | ред. код]

Христя Фріланд бере активну участь у виборчій кампанії 2015 року. Зокрема позиція Лібералів щодо України полягає в тому, що Канада має проявити більше лідерства на міжнародній арені для того, щоб захистити вибір Україною демократичного шляху та західних цінностей від посягань Росії. Зокрема Ліберальна партія в особі її українських депутатів буде ініціювати надання Україні летальних оборонних озброєнь, навіть якщо США зі свого боку таких озброєнь не нададуть; припинення роботи міжнародної платіжної системи «Свіфт» на території Росії, особливо з огляду на клептократичний характер російської владної верхівки; недопущення жодних винятків із санкційних списків (маються на увазі персональні санкції щодо Сєчина, Якуніна та Чемезова, для яких консервативний уряд Гарпера зробив виняток), визнання ДНР та ЛНР терористичними організаціями, також продовження тренування українських військових та фінансову і експертну підтримку реформ в Україні[30]. 19 жовтня Христя Фріланд обрана до Федерального парламенту, передбачалось, що вона стане однією з міністрів нового уряду.[31]. 4 листопада 2015 призначена міністром міжнародної торгівлі Канади[32]. 10 січня внаслідок перестановок у Кабінеті міністрів призначена міністеркою закордонних справ[33].

Як і її колега, Мері-Енн Мігичук, складаючи присягу члена кабінету міністрів, Христя Фріланд поклала свою руку на українське Євангеліє, а наприкінці сказала українською «Дякую!»

Підтримка України[ред. | ред. код]

2018 року закликала звільнити українського режисера, політв'язня Кремля Олега Сенцова[34]

Фріланд відвідала Україну від імені Ліберальної партії. Вона обідала з головним рабином Києва, зустрілася з Мустафою Джемілєвим, лідером кримських татар та народним депутатом, та з Віталієм Кличком і Петром Порошенком, який згодом був обраний президентом України у травні 2014 року.

Фріланд є однією із тринадцяти канадців, яким заборонили в'їзд Росії під санкціями, які ввів президент Росії Володимир Путін у березні 2014 року.

Визнання[ред. | ред. код]

У червні 2020 міжнародна неурядова організація Freedom House відзначила особливий внесок Христі Фріланд у захист прав людини премією ім. Марка Палмера[35]

Див. також[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]

  1. Архівована копія. Архів оригіналу за 23 травень 2013. Процитовано 30 листопад 2013. 
  2. http://www.ukrweekly.com/old/archive/2000/170011.shtml
  3. Halyna Freeland's quest to 'change the world' influenced feminism in Alberta and Ukraine, and left a mark on her family and friends. Canada.com. July 14, 2007. Процитовано September 26, 2013. 
  4. http://www.littlepinkbook.com/chrystia-freeland-u-s-managing-editor-financial-times/
  5. Obituary: Halyna Chomiak Freeland. Edmonton Journal. Процитовано September 26, 2013. 
  6. LeBlanc, Daniel (July 27, 2013). Journalist Chrystia Freeland to seek Liberal nod for Toronto Centre. The Globe and Mail. Процитовано September 6, 2013. 
  7. Chrystia Freeland. United World College of the Adriatic. Архів оригіналу за вересень 19, 2012. Процитовано October 21, 2012. 
  8. а б «Chrystia Freeland.» The Financial Times biography. 3 Feb 2004; 26 May 2007.
  9. Архівована копія. Архів оригіналу за 18 січня 2017. Процитовано 11 січня 2017. 
  10. а б в г Chrystia Freeland. Foreign Affairs, International Trade and Development Canada (DFAIT). 2013-04-25. Процитовано 29 July 2013. 
  11. (March 1, 2010). "Chrystia Freeland Joins Reuters as Global Editor-at-large". Прес-реліз. Переглянутий October 21, 2012. Архівовано березень 4, 2010, у Wayback Machine.
  12. Saba, Jennifer. Chrystia Freeland named Thomson Reuters Digital editor. Thomson Reuters. Процитовано December 6, 2012. 
  13. http://www.theglobeandmail.com/report-on-business/chrystia-freelands-plutocrats-wins-national-business-book-award/article12212770/
  14. Архівована копія. Архів оригіналу за 19 вересень 2013. Процитовано 30 листопад 2013. 
  15. а б Mok, Tanya (September 15, 2013). Liberals choose Chrystia Freeland to face NDP candidate Linda McQuaig in upcoming byelection in Toronto Centre. National Post. Процитовано September 15, 2013. 
  16. http://www.theglobeandmail.com/news/politics/live-results-from-toronto-centre-and-three-other-federal-byelections/article15587457/
  17. Міністром торгівлі Канади стала етнічна українка Фріланд - BBC Україна. BBC Україна (uk-UA). Процитовано 2015-11-04. 
  18. Chrystia Freeland becomes foreign minister as Trudeau shuffles cabinet. CBC News (en-CA). Процитовано 2017-01-10. 
  19. Христя Фріланд стала заступником прем'єр-міністра Канади.//Українська правда, 21 листопада 2019
  20. Трюдо призначив Христю Фріланд, канадійку українського походження, міністром фінансів Канади. Голос Америки. 19 серпня 2020. 
  21. Архівована копія. Архів оригіналу за 16 серпень 2013. Процитовано 30 листопад 2013. 
  22. Weisblott, Marc (July 29, 2013). Chrystia Freeland to make U.S. Media Party care about Canadian politics. Canada.com. Процитовано September 6, 2013. 
  23. Semeniuk, Ivan. NDP's McQuaig, Liberals' Freeland to face off in battle for Toronto Centre. The Globe and Mail. Процитовано 13 November 2013. 
  24. The Honourable Chrystia Freeland (en). Office of the Prime Minister, Government of Canada. Архів оригіналу за April 28, 2018. Процитовано June 6, 2018. 
  25. ‘Romney is Wall Street's worst bet since the bet on subprime’ Ezra Klein, Washington Post, November 28, 2012. Interview with Chrystia Freeland.
  26. http://www.theglobeandmail.com/arts/books-and-media/plutocrats-author-chrystia-freeland-wins-15000-book-prize/article10300456/
  27. http://www.hbo.com/real-time-with-bill-maher/index.html HBO: Real Time with Bill Maher.
  28. Chrystia Freeland: The rise of the new global super-rich (en). TED Talks. June 2013. 
  29. Христя Фріланд на Громадському. YouTube. hromadske. 23 травня 2014. Процитовано 9 червня 2021. 
  30. Христя Фріланд на відеоканалі UkeTube
  31. Попередні результати підрахунку голосів показали переконливу перемогу Лібералів.
  32. У новому уряді Канади двоє міністрів українського походження.//Європейська Правда, 04 листопада 2015
  33. Chrystia Freeland takes over Foreign Affairs as Trudeau shuffles cabinet. — CBCNews/Politics, Jan 10, 2017. (англ.)
  34. Канада закликала Росію звільнити Сенцова, який голодує вже понад 25 днів // Громадське, 08.06.2018
  35. Freedom House Awards Canadian Diplomat Chrystia Freeland the 2019–20 Mark Palmer Prize//Freedom House, June 19, 2020

Посилання[ред. | ред. код]