Хролин

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
село Хролин
Країна Україна Україна
Область Хмельницька область
Район/міськрада Шепетівський район
Громада Судилківська сільська громада
Код КОАТУУ 6825589001
Облікова картка Хролин 
Основні дані
Засноване 1493
Населення 865 осіб
Площа 1,38 км²
Густота населення 626,8 осіб/км²
Поштовий індекс 30434
Телефонний код +380 3840
Географічні дані
Географічні координати 50°09′38″ пн. ш. 27°15′08″ сх. д. / 50.16056° пн. ш. 27.25222° сх. д. / 50.16056; 27.25222Координати: 50°09′38″ пн. ш. 27°15′08″ сх. д. / 50.16056° пн. ш. 27.25222° сх. д. / 50.16056; 27.25222
Середня висота
над рівнем моря
263 м[1]
Водойми р. Цвітоха
Відстань до
районного центру
14 км
Найближча залізнична станція Хролин
Місцева влада
Адреса ради 30434, с.Хролин, вул.Ватутіна, тел. 24-1-32
Сільський голова Ковальчук Г.В.
Карта
Хролин. Карта розташування: Україна
Хролин
Хролин
Хролин. Карта розташування: Хмельницька область
Хролин
Хролин

Хро́лин — село в Україні, в Судилківській сільській територіальній громаді Шепетівського району Хмельницької області. Населення — 865 осіб (2007).

Історія[ред. | ред. код]

Перша згадка про село Хролин датується 1493 роком. В середині XIV століття ці землі прибрали до своїх рук литовські феодали Коріатовичі, згодом вони перейшли до князів Острозьких. У складі козацьких загонів М.Кривоноса жителі села брали активну участь у визвольній війні українського народу 1648–1654 років. Згодом землі переходять до князів Любомирських, потім — князів Сангушків, а в 1859 році — до останніх власників Шепетівщини — графів Потоцьких, які тут були до 1917 року. Значного розвитку село набуло після відкриття залізниці. Залізничну станцію було відкрито у серпні 1873 року, одночасно із відкриттям руху на всій лінії Бердичів — Ковель, під такою ж назвою. Електрифікована разом із усією лінією 1964 року. Шепетівський район був організований в 1922 році, до складу якого входили Шепетівська, Судилківська, Хролинська волості Заславського повіту Волинської губернії. Село постраждало внаслідок геноциду українського народу, проведеного урядом СРСР 1932–1933. Національна книга пам'яті жертв Голодомору подає 113 осіб — мешканців села, яких окупаційний комуністичний режим убив голодом. Серед них цілі родини Білоусів, Гуменюків, Заріцьких, Коцюрб, Дударів, Миронюків, у більшості — діти. 22 вересня 1937 року Вінницьку область було поділено на дві і утворено Кам'янець-Подільську область, до складу якої увійшов Шепетівський район, що вийшов із складу Вінницької області. Хролин належить до Хролинської сільської ради, яка була утворена 1937 рокі. Сільській раді підпорядковуються 5 населених пунктів, села: Велика Медведівка, Купино, Савичі, Травлин, Хролин. З січня 1954 року, у зв'язку з перейменуванням Кам'янець Подільської області у Хмельницьку, Шепетівський район і село Хролин входить до складу останньої.

Географія[ред. | ред. код]

Хролин розташований у верхній течії річки Цвітоха, правій притоці річки Горинь (басейн Прип'яті). В південній частині через село проходять автодорога та залізниця Шепетівка-Полонне. В межах села знаходиться залізнична станція Хролин.

Населення[ред. | ред. код]

Населення, за даними на 2011 рік, становить 865 осіб. Так як площа селе становить 1,38 км², то густота населення дорівнює 626,8 осіб/км². Коефіцієнт народжуваності (кількість народжених на 1 000 осіб населення, 2011рік) дорівнює 8,09. Коефіцієнт смертності (кількість померлих на 1 000 осіб населення, 2011) — 17,34. Природний приріст населення (осіб на 1 000 осіб населення, 2011 рік) — (-9,25). У селі проживають переважно українці, але також є росіяни і вірмени. Всі жителі села є православними християнами.

Геологічна будова, рельєф та корисні копалини[ред. | ред. код]

Село лежить в межах Українського кристалічного щита. У рельєфі йому відповідає Волинська височина, вся територія зайнята хвилясті льодовикові та водно-льодовикові рівнини. Середня висота над рівнем моря 263 м. Є поклади глини, піску, а також у перспективі є видобуток каоліну.

Клімат[ред. | ред. код]

Хролин характеризується досить комфортним помірно континентальним кліматом з теплим літом і м'якою зимою. У цілому є оптимальною зволоженість з середньо річною кількістю опадів 630–670 мм. Погода у районі, а зрештою і клімат, визначається передусім атмосферною циркуляцією, зокрема, чергуванням циклонів та антициклонів. Основна причина їх утворення — нерівномірність нагрівання суходолу та моря. Протягом року переважає антициклонічна діяльність, якій властива доволі стійка, безхмарна погода. Натомість прихід циклонів супроводжується значними змінами температури, опадів та вітром. Тиск атмосферного повітря в середньому за рік становить 983 гПа (мм рт. ст..). У цілому за рік переважають вітри із заходу. Тривалість сонячного сяйва (год/рік) — 1600–1800. Тривалість без морозного періоду 150–160 днів.

Гідрографія[ред. | ред. код]

Хролин розташований у верхній течії річки Цвітоха, правій притоці річки Горинь (басейн Прип'яті). Загально довжина р. Цвітоха становить 39 км, площа водозбору 368 км², похил 1,7 м/км. Долина річки коритоподібна, ширина річище до 5 метрів. Також є меліоративні канали та штучні ставки.

Ґрунти[ред. | ред. код]

Ґрунти на півночі села дерново — підзолисті, в центральній частині і на півдні — опідзолені чорноземи.

Господарство[ред. | ред. код]

У селі є СТОВ «Добробут» в якому працює 167 осіб. Воно спеціалізується на рослинництві і тваринництві. Рослинництво представлено вирощуванням пшениці(ярої і озимої), овесу, жита, ячменю(в тому числі пивоварного), кукурудзи, ріпаку, цукрових буряків. Тваринництво представлено такими галузями : свинарство, вівчарство, молочно-м'ясне скотарство. Також у Хролині є малопотужна пилорама та млин.

Соціальна сфера[ред. | ред. код]

У селі Хролин є церква(недобудована), будинок культури, сільська бібліотека, загальноосвітня школа І-ІІ ступенів, дитячий садок, амбулаторія сімейної медицини, кафе-бар «Меркурій», п'ять продуктових магазинів(чотири з яких приватні і один державний) та одна аптека(приватної форми власності). Нажаль в селі немає спеціально обладнаних зон для відпочинку. Також в межах с. Хролин відсутня туристична діяльність, яка могла б тут розвиватися за рахунок мальовничості природи. Як такої, зелений туризм не потребує інфраструктури, тому в найближчі роки є можливим його розвиток на даній території.

Транспорт[ред. | ред. код]

В південній частині через село проходять автодорога та залізниця Шепетівка — Полонне. В межах села знаходиться залізнична станція Хролин, яка була відкрита у 1873 році. Всі вулиці села асфальтовані та газифіковані.

Рослинний світ[ред. | ред. код]

На півночі села знаходиться ліс, в якому основними деревними видами є : сосна, дуб, береза, вільха, ясен. Баранець звичайний, верба чорнична, осока богемська, плаун колючий, багатоніжка проміжна, багно болотне, вовчі ягоди звичайні, журавлина болотна, лохина, осока багнова, осока кульконосна, осока пухнастоплода, перстач білий, плаун булаво видний, пухівка піхвова, пухівка широколиста, пухирник звичайний, росичка кругло листа, сухоцвіт багновий, хвощ рябий, осока дерниста, чорниця звичайна, малина, ковила, подорожник звичайний, кульбаба, кропива дводомна, береза та інші.

Тваринний світ[ред. | ред. код]

Зареєстровано близько 200 видів хребетних тварин. У лісах спостерігається 3 види земноводних: квакша, жаба гостроморда, жаба трав'яна і 3 види плазунів: веретільниця ламка, вуж звичайний і гадюка звичайна. В гніздовий період зареєстровано 61 вид птахів: осоїд, шуліка чорний, канюк звичайний, змієїд, орел-карлик, підорлик малий, деркач, зозуля звичайна, припутень, синяк, сова сіра, дрімлюга, крутиголівка, жовна сива, жовна чорна, дятел звичайний, жайворонок лісовий, щеврик лісовий, волове очко, кобилочка річкова, очеретянка чагарникова, берестянка, сорокопут терновий, золотомушка жовточуба, шпак звичайний, крук, сойка, вівчарик ковалик, вівчарик жовтобровий, вівчарик весняний, кропив'янка чорноголова, мухоловка білошия, мухоловка сіра, мухоловка мала, дрізд співочий, дрізд чорний, дрізд-омелюх, вільшанка, горихвістка звичайна, соловейко східний, вивільга, синиця довгохвоста, синиця блакитна, синиця чубата, синиця чорна, гаїчка болотяна, повзик, підкоришник звичайний, горобець польовий, зяблик, костогриз, щиглик, зеленяк, вівсянка звичайна, вівсянка садова. На лісових болотах, річках і струмках зустрічаються крижень, чирянка велика, журавель сірий, коловодник лісовий, слуква, рибалочка. У періоди міграцій та в зимовий період в лісі спостерігаються підорлик великий, золотомушка червоночуба, гаїчка-пухляк, в'юрок, чиж, шишкар ялиновий, снігур. Ссавці представлені такими видами : їжак, кріт звичайний, бурозубка мала, білозубка мала, нетопир лісовий, вовк, лисиця, борсук, куниця лісова, ласка, горностай, тхір чорний, кабан дикий, козуля європейська, лось, заєць-русак, білка, вовчок лісовий, вовчок сірий, вовчок горішковий, миша жовтогорла, миша лісова, миша мала, бобер, ондатра, кріт звичайний, бурозубка мала, білозубка мала, білозубка білочерева, лисиця, куниця кам'яна, ласка, заєць-русак, миша хатня, миша польова, нориця звичайна.

Персоналії[ред. | ред. код]

Радіон Прокопчук - народився і виріс в с. Хролин, є учасник творчого дуету "Ейфорія", член команди КВН "Наш Формат", учасник та чемпіон багатьох всеукраїнських ліг КВН (дворазовий чемпіон та віце-чемпіон Подільської ліги КВН в м. Хмельницький, чемпіон та віце-чемпіон Подільської ліги в м.Кам`янець-Подільський, дворазовий володар бдагодійного кубка "Подаруй дитині усмішку", пів-фіналіст міжнародної офіційної ліги КВН МС "Європа" м.Рівне, учасник міжнародного фестивалю КВН "КіВіН" м.Сочі), дворазовий учасник шоу " Розсміши коміка ", переможець проекту "Голос Кам'янця" у 2014 році. З серпня 2014 року працює ведучим на радіо "Калуш 107,4 FM".

Примітки[ред. | ред. код]