Хромові руди

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Хромові руди, хроміти, хромітові руди — руди, що містять хром у кількостях, достатніх для його економічно вигідного видобутку.

Загальний опис[ред. | ред. код]

Хром входить до складу свинцевих і мідно-свинцевих оксидів, силікатів та ін., але промислові скупчення утворюють тільки хромшпінеліди: Промислові скупчення утворюють магнохроміт (Mg, Fe)Cr2O4, алюмохроміт (Mg, Fe)(Cr, Al)2O4, хромпікотит (Mg, Fe)(Al, Cr)2O4. Вміст Cr2O3 в мінералах від 2 до 67%. Промислову значимість хромові руди мають при вмісті в них не менше 25 — 30% Cr2O3.

Розрізняють:

  • Багаті хромові руди з вмістом Cr2O3 понад 45% і пустої породи — менше 5%.
  • Бідні хромові руди

Родовища хромових руд[ред. | ред. код]

У світі[ред. | ред. код]

До унікальних належать родовища хромітових руд із запасами в сотні мільйонів тонн, до великих – десятки мільйонів тонн, до дрібних – одиниці мільйонів тонн.

Металургійна промисловість використовує руди із вмістом Cr2О3 > 48% при співвідношенні Cr2О3 /FeO>3 і вмісті S і Р < 1%, хімічна – Cr2О3 >44%, Fe2O3 < 14% , SiO2 < 5%; промисловість вогнетривів Cr2О3 >32%, SiO2 6%, СаО < 1%. Серед промислових типів хромітових родовищ виділяються: ранньомагматичні, піздньомагматичні і розсипні (неістотні).

Ранньомагматичні родовища Х.р. представлені пластовими тілами хромітових руд в разшарованих гіпербазитових масивах. Прикладами унікальних за запасами родовищ цього типу є Бушвельдський масив в ПАР і родовища Великої Дайки в Зімбабве. Тут в межах рудних горизонтів до глибини 120 м виявлено до 25 хромітових пластів потужністю 0,2-1,8 м. Хроміти нижньої групи пластів містять 42-50% Cr2О3 . Відношення Cr2О3 /FeO в них змінюється від 1,8 до 2. Хроміти середньої і верхньої груп пластів містять 32-46% Cr2О3 при відношенні Cr2О3 /FeO, рівному 1,5-1,75. Запаси хроміту оцінюються в 500 млн. т з середнім вмістом оксиду хрому 45%.

Пізньомагматичні родовища Х.р. поширені на Уралі, Кавказі, в Сибірі, на Чукотці, Камчатці, Сахаліні, а також в Албанії, Греції, Югославії, Туреччині, Ірані, Казахстані, Пакистані, Індії, Мадагаскарі, на Кубі, в Росії (Урал, де відомо хромітових 25 районів). Останнім часом в РФ розробляється Донська група хромітових родовищ, що знаходиться в південно-східній частині Кемпірсайського масиву на Південному Уралі, і Сарановське родовище на західному схилі Середнього Уралу. Руди масивної, вкрапленої і нодулярної текстури, складені магнохромітом, в підлеглій кількості алюмохромітом, олівіном або серпентином, що розвивається по олівіну. У рудах зустрічаються хромдіопсид, хромактиноліт, хлорити, рутил, уваровіт, тремоліт, тальк і сульфіди.

Розсипні родовища Х.р. є в Казахстані, на Кубі, Філіппінах, в Новій Каледонії.

В Україні[ред. | ред. код]

В Україні хромітове зруденіння виявлене в масивах гіпербазитів на Середньому Побужжі. Х.р. встановлено в 11 невеликих масивах дуніт-гарцбургітової формації. Руди вкраплені, трапляються лінзи. Рудні поклади представлені крудоспадними тілами середньою потужністю 2-4 м. Вміст триоксиду хрому 29 % Присутні золото, нікель, кобальт, платиноїди. Запаси родовищ невеликі.

Переробка хромових руд[ред. | ред. код]

Див. також Технологія збагачення хромових руд

Багаті хромові руди з вмістом Cr2O3 більше 45 % і пустої породи – менше 5 % тільки дроблять і сортують на три класи 50 – 300; 10 – 50 і 0 – 10 мм.

Бідні хромові руди збагачують за типовою схемою: дроблять до 100 мм і грохоченням розділяють на класи 10 – 100; 3 – 10 і 0 – 3 мм, відмивають шлами, крупні класи збагачують у важких суспензіях, дрібні класи – відсадкою. Промпродукти подрібнюють до крупності 0,5 мм і збагачують гвинтовою сепарацією. Шлами збагачують на концентраційних столах.

Хромова товарна продукція[ред. | ред. код]

Хромова товарна продукція випускається грудкуватою з вмістом Cr2O3 32 — 38% або у вигляді концентратів з вмістом Cr2O3 47 — 51%.

Основні споживачі хрому: металургійна промисловість, виробництво ферохрому і вогнетривів, хімічна промисловість (виробництво хромпіків).

Джерела[ред. | ред. код]