Хронологія Візантійської імперії

Візанті́йська імпе́рія (395–1453) — держава, утворена при розпаді Римської імперії в її східній частині.

IV століття

• 395.01.17 — Смерть Феодосія I, імператора Римської імперії.
• 395.01 — Римська імперія поділена на дві частини. Аркадій Флавій став імператором Східної частини Римської імперії. Ця дата вважається початком Візантії.
• 395.01 — Готи, що не одержали після смерті Феодосія звичайних дарів, вибрали вождем Аларіха з роду Балтів.
• 395 осінь — Готи підступили до Константинополя, але узяти його не змогли. Префект Візантії Руфін умовив готів йти на захід до Риму.
• 395.10 — Повернення до Константинополя легіонів, що брали участь у поході Феодосія проти Євгенія. Командир легіонів гот Гайна вбиває Руфіна.
• 396 — Готи міняють напрям походу і руйнують Афіни і Коринф.
• 398 — Аркадій Флавій, що б пом'якшити Аларіха подарував йому титул магістра армії Ілліріка. Готи знову стали частиною армії Аркадія.
• 399 — Падіння Евтронія, що керував Візантією після Руфіна
• 399 — Заколот Гайна в Азії. Аркадій пішов йому на поступки. Готи, фактично, стали господарями в Константинополі.

V століття

Аттіла

• 400.06 — Повстання в Константинополі проти Гайна.
• 400 — Втеча Гайна, поразка його при Геллеспонті від варвара Фравітта, в подальшому загибель його від гунів.
• 402 — Проголошення сина Аркадія Феодосія співправителем. Феодосію 8 місяців.
• 407 — Помер Іван Золотоустий.
• 408.05.01 — Смерть Аркадія Флавія. Новим імператором Візантії став Феодосій II. Оскільки йому тільки сім років, опікуном став перський цар Іздигерд.
• 408–414 — Управління державою префектом Анфілія.
• 414 — Управління Візантією перейшло в руки до старшої сестри Феодосія Пульхерії. Їй всього 15 років.
• 415.03 — Вбивство в Олександрії вченої Гипатії.
• 420.09.20 — Смерть у Віфлєємі святого Єроніма, автора Вульгати (латинського перекладу Біблії).
• 421 — Весілля Феодосія на Евдокиї, дочці філософа Леонтія.
• 425 — Відкриття в Константинополі першого в Європі університету.
• 428 — Несторій став патріархом Константинополя.
• 431.06.10 — III Вселенський собор в Ефесі засудив єресь, зокрема й учення Константинопольського патріарха Несторія (основне положення «Марія — мати Христа, але не Богородиця»). Несторій знятий з поста патріарха.
• 434–453 — Правління у гунів Аттіли.
• 434 — Мирний договір між Візантією і гунами.
• 439 — Евдокія усунула Пульхерію від управління державою.
• 441 — Опала Евдокії за зв'язки її з Павліаном. Страта Павліана. Повернення Пульхерії до управління країною.
• 442 — Ультиматум Аттіли, Феодосію, який його не прийняв.
• 442–447 — Нашестя гунів на Візантію. Руйнування міст в Іллірії і Фракії, захоплення гунами великої території Візантії і приєднання їх до своєї території.
• 447 — Мир Візантії з гунами. Велика дань гунам.
• 448 — Візантійське посольство до Аттіли, описане Приском.
• 450.07.28 — Смерть Феодосія II Флавія на полюванні. Імператором став Маркіан, син простого воїна. Формально він став чоловіком Пульхерії.
• 450 — Відмова платити дань гунам.
• 451 — У Халкідоні Уселенський собор засудив єресь монофизитів, які стверджували, що відбувається поглинання людського початку божественним при втіленні їх до Христа. На основі общин, що не прийняли Халкідону, виникнуть з часом Вірменська, Коптська, Ефіопська національні Церкви.
• 451 — Смерть колишнього патріарха Несторія у вигнанні у Верхньому Єгипті.
• 451 — Аттіла вторгається в Галію. «Битва народів».
• 453 — Смерть Аттіли.
• 454 — Розпад імперії Гунів.
• 457.01.25 — Смерть Маркіана Флавія.
• 457 — Зведення на престол Лева I Макелла. За ним стояли полководці Аспар і Ардавурій (батько і син). Низьке походження Лева стало причиною того, що його, першим з візантійських царів, вінчає на царство патріарх, глава Православної Церкви.
• 460.10.20 — У Єрусалимі померла опальна імператриця Евдокія.
• 461.11.10 — У Римі помер папа Лев Великий. Він був великий і в богослов'ї, в захисті православ'я — саме його послання лягло в основу визначення Халкідонського собору про дві природи в Христі. Його творами, імовірно, відкривають шлях і до Великої схизми (відділенню Католицької церкви від Повноти Православ'я), і до догмату про папську «непогрішність».
• 461 — Теодоріх, син Тіудеміра, десятирічним хлопчиком приїжджає заручником до Константинополя. Це майбутній король остготів.
• 462 — Лев I наблизив ісаврійського полководця Тарасикодіссу Русумвладеста, якому дав ім'я Зенон. За нього він видав свою дочку. Невдала змова проти цього Аспара і Ардавурія. Страта Аспара і всіх його синів.
• 468–469 — Війна на Дунаї між візантійцями і гунами.
• 471 — Імператор Лев безжально розправляється в Константинополі з своїми колишніми друзями з германської військової еліти. За це він був названий Макеллою.
• 473 — Внук Лева I, син Зенона Лев II проголошений співправителем.
• 473.01.20 — У Палестині, у віддаленому монастирі помер Евфімій Великий — один із стовпів східного православного чернецтва.
• 474.01.18 — Смерть Льва I Макелли
• 474 — Лев II переуступив право на престол батькові Зенону
• 474 — Смерть Лева II від хвороби. Зенон проголошений імператором
• 474 — Частина остготів обоснувалась на нижньому Дунаї и получила від Зенона статус федератів.
• 475.01 — Повстання в Гераклії фракійського правителя, брата тещі Зенона Веріни
• 475.01.09 — Втеча Зенона із Константинополя
• 475.01 — Василіск проголошений імператором. Його відміна рішення Халкідонського собору, зразу зробила його непопулярним.
• 475 — Василіск свариться з Веріною. Веріна вирішує допомогти Зенону повернутися на престол.
• 476.08 —Зенон повертається в Константинополь. Заточення, а надалі вбивство Василіска з сем'єю. Також був вбитий і Армат, що допоміг Зінону вернутися на престол.
• 476 — Кінець Західної Імперії. Король Одоакр, поваливши і відправивши у вигнання останнього римського імператора — малолітнього Ромула Августула, не вважав навіть потрібним залишити собі знаки імператорської гідності. Він посилає їх до Константинополя, сам задовольнившись лише титулом патриція.
• 476 — Смерть у Палестині, в Йорданській пустелі преподобного Герасима Йорданського — знаменитого подвижника Православного Сходу
• 479 — Повстання Маркіана, далекого родича Зенона через інтриги Веріни. Арешт і вислання Маркіана
• 480 — Полководець Ілл порадив Зенону видалити Веріну з палацу. Веріна була вислана, але дружина Зінона одержала згоду на вбивство Ілла. Ілл уникнув смерті, одержав призначення на схід де звільнив Веріну. Організація на Сході заколоту Іллом і його другом Леонтієм. Смерть Веріни.
• 484 — Леонтій вступив в Антиохію. На боротьбу з ним виступив Іоанн Скіф
• 484 — Перший церковний розкол (схизма) на Східне і Західне християнство. Тривав до 519 року. Відбувся через бажання Константинополя одержати релігійну незалежність від Риму. Приводом став пошук Константинополем нового символу віри — «Енотикона» Зенона
• 484.07.22 — Римський папа Фелікс II відлучив патріарха Константинопольського Акакія від Церкви
• 484–488 Облога в Панурії Леонтія і Ілла
• 488 — Захоплення Панурії, арешт і вбивство Леонтія і Ілла
• 488 — Повстання готів на чолі з Теодоріхом. Зенон переконав їх вирушити до Італії на війну з Одоакром, котрий там правив
• 491.04.09 — Смерть від епілепсії Зенона
• 491 — Проголошення імператором Анастасія I Дікора, який став чоловіком Аріадни, вдови Зенона
• 493 — Вигнання ісаврів з Константинополя
• 493 — Повстання ісаврів. Іоанн Скіф корить ісаврів
• 493 — Набіг скіфів (можливо слов'ян) на Фракію
• 498 — Візантійський імператор Анастасій I визнав Теодоріха королем Італії і повернув йому імператорські інсигнії (знаки царської влади), відіслані до Константинополя в 478 році Одоакром

VI століття

• 511 — Початок релігійних воєн у Візантії. Пов'язані вони були з тим, що Анастасій був близький до монофизитів. Сварка Анастасія з патріархом Македонієм
• 512 — Усунення Македонія від патріархії. Народні виступи. Анастасій заявив, що він готовий зняти з себе корону, але народ відмовився це прийняти
• 513 — Нові релігійні війни. Граф федератів Віталіан оголосив себе захисником православних, обложив Константинополь
• 514 — Анастасій прийняв вимоги повсталих. Віталіан відступив від Константинополя. Анастасій відрікся від своїх обіцянок і висунув армію проти Віталіана. Віталіан розбив армію і знову обложив Константинополь
• 515 — Нові обіцянки Анастасія і нові їх порушення. Анастасій розбив флот Віталіана
• 517 — Набіг слов'ян на Македонію і Іллірію
• 518.07.09 — Смерть Анастасія
• 518 — Імператором став Юстин I
• 519.03.28 — У Великий Четвер в Константинополі представниками Східної Православної Церкви і легатами Папи Римського Гормізди (він був чистий римлянин, хоч і носив перське ім'я) підписано угоду з відміною і засудженням «Енотикона» і відновленням христології Халкідону (так звана «формула Гормізди»). Тим самим було покінчено з триваючою декілька десятиліть «акакианською схизмою». Примирення церков Константинополя і Риму після першого розколу
• 527.04.01 — Співправителем Юстина I став Юстиніан І (У Чистий Четвер)
• 527.08 — Смерть Юстина I. Початок правління Юстиніана I
• 529 — Початок гонінь на язичників і єретиків, окрім монофизитів, яким протегувала імператриця Феодора. Закриття Платонівської академії в Афінах
• 528–529 — Кодифікування указів, починаючи з Андріана
• 529–532 — Війна з самаритянами, які відмовлялися хреститися
• 531 — Після чергового набігу кочівників-болгар Юстиніан призначає анта (слов'янина) Хвалібуда командувачем на Дунаї
• 532.01.14 — Початок повстання «Ніка». Розгром в'язниць
• 532.01.14 — 17 — Пожежі і погроми в Константинополі
• 532.01.17 — Висилка з палацу Юстиніаном Іпатія і Помпея, племінників Анастасія
• 532.01.18 — Вихід Юстиніана на іподром, його мова перед народом. Народ вигнав його і зажадав передачі влади Іпатію. Проголошення імператором Іпатія. Рада Юстиніана з наближеними. Придушення повстання «Нікі» военначальниками Велісарієм і Мундом. Убито близько 30 000 чоловік
• 532.01.19 — Страта Іпатія і Помпея і їх наближених
• 532 — Початок відновлення собору Святої Софії
• 532 — Мир з Персією
• 533.06 — Похід Велісарія до Африки проти Вандальського королівства
• 533–534 — Перемоги над вандалами в битвах під Деціумом і Трікамаром
• 534.03 — Король вандалів Гелімер здався Велісарію
• 534 — Закінчення роботи над законами. Заборона на законотворчу роботу. Заборона на критику діяльності юристів. Все це оголошувалося пререгативою імператора
• 534 — Хілбуд, візантійський военначальник, убитий в битві із слов'янами на Дунаї
• 536.06 — Початок італійської війни, Захоплення Мундом Далмациї, Велісарієм Сицилії
• 536 — Загибель Мунда в одній з битв
• 536 — Початок солдатських заколотів в Африці під керівництвом Стоца. Велісарій вирушив на їх придушення. Король готів Теодат перериває переговори про мир.
• 536–548 — Війни по придушенню повстання Стоца в Африці
• 536.10 — Повернення Велісарія до Сицилії, продовження італійської війни
• 536.11 — Захоплення Неаполя. Смерть короля Теодота від рук змовників. Захоплення престолу готів Вітігасом
• 536.12.09 — 10 — Захоплення Риму Велісарієм
• 537.12.27 — Освячення собору Святої Софії
• 539 — Облога Велісарієм Равени
• 540 — Напад Персії на провінцію Візантії — Сирію. Захоплення Антиохії
• 540 — Захоплення Равени. Полонення короля готів Вітігаса. Пропозиція готів Велісарію стать їх королем. Відмова, але Юстиніан злякався і відкликав Велісарія в столицю і відправив воювати з персами
• 540 — Напад на Візантію гунів. Візантія веде одночасно три війни
• 541–545 — Готи у війні з візантійцями відвойовують значну частину Італії
• 543 — Епідемія чуми в Європі
• 545 — Повернення до Італії опального Велісарія, але ініціатива в руках готів
• 545 — Мир з Персією
• 546.12.17 — Король готів Тотіла зайняв Рим
• 547 — Рим знову відвойований Візантією
• 548 — У Константинополі померла імператриця Феодора
• 548 — Видані перші 17 книг «Всесвітньої Хроніки» відомого візантійського історика, антиохійця, Іоанна Малали (тобто Ритора)
• 550 — Нове захоплення готами Риму. Завоювання Сицилії. У складі Візантії залишилися тільки Равенна, Анкона, Кротон і Отранте
• 552 — Новий похід до Італії візантійців під керівництвом Нарсеса
• 552.06 — Розгром готів Нерсесом. Загибель Тотіли. Залишки готів під керівництвом Тейя відійшли до Везувію, де під час другої битви були знищені
• 553.05.05 — 06.02 — У Константинополі засідає П'ятий Уселенський Собор
• 554 — Перемога Нарсеса над франками і алеманами
• 554 — Захоплення Візантією південного сходу Іспанії
• 554 — Видання Прагматичних санкцій.
• 558 — Авари вперше з'явилися на берегах Дунаю. У січні — лютому посольство аварського кагана Бояна веде переговори в Константинополі. Юстиніан наймає їх на охорону своїх територій від нашестя «варварів» — таких же, як самі авари, тюркських кочових орд, що продовжували рух по Євразії з «етнічного вулкана» з епіцентром в Північному Китаї
• 559 — Напад болгар (хан Заберган) і слов'ян на Фракію, захоплення її. Облога Константинополя. Оборону очолив Велізарій. Після безуспішного штурму міста, болгари і слов'яни потрапили в пастку. Візантійські війська відрізували їм шлях назад. Імператор Юстиніан великодушно їх пощадив
• 559 — Помер Прокіп Кесарійський — великий візантійський історик, особистий секретар Велізарія
• 562 — Мир з персами
• 563 — Поява першого тюркського посланника в Константинополі
• 565.03.13 — Смерть Велісарія — великого візантійського полководця
• 565.11.14 — Смерть Юстиніана I
• 565 — Новий імператор Візантії племінник Юстиніана Юстин II. Вбивство другого претента на престол теж племяника Юстиніана і те ж Юстина
• 565 — Відмова виплат варварам дані
• 568 — Союз Візантії з Тюркським каганатом
• 569 — Вторгнення лонгобардів до Італії. Захоплення Мілана
• 569–573 — Втрата Візантією у війні з лангобардами всіх територій Італії окрім Романії, Риму і нижньої частини півострова
• 573–574 — Через відмову платити дань персам і втручання в справи Вірменії нова війна з персами
• 574 — Перси захопили Дару. Мир з Персією
• 574 — Юстин усиновив начальника охоронців Тіберія і призначив його співправителем
• 574 — Смерть Нарсеса — великого візантійського полководця
• 576 — Тюрки по обидві сторони Керченської протоки. Ставка тюркського воєначальника (Тьма тархана) організована на Таманському півострові (звідси пішла назва міста Тмутаракань)
• 576 — Візантійські посли присутні в ставці Великого Кагана при «оплакуванні» Дізабула, глави, покійного Західно-тюркського каганату
• 576–581 — Початок війни між Візантією і Тюркським каганатом за закавказькі володіння Візантії. Успіхи каганату
• 578.08.04 — Смерть Юстина II
• 578.09 — Тиберій імператор Візантії
• 578 — Нашестя слов'ян на Елладу
• 578 — Союз з аварами. Авари розгромили слов'ян, убивши їх князя Давріта
• 578 — Римський сенат просить допомоги, але Тіберій їм відмовляє через нову війну з персами
• 578, 579, 580 — Походи полководця Маврикія до Персії. Завоювання і плюндрування її територій
• 579 — Ультиматум аварів (каган Баян І) — віддати місто Сирмій. Відмова Тіберія. Авари захопили Сирмій після дворічної облоги.
• 581 — Спустошливий похід слов'ян через Фракію, Македонію і Елладу. Поселення слов'ян до Фракії
• 581.06 — Перемога військ під керівництвом Маврикія над персами в битві при Костянтині
• 582 — Видача дочки Тіберія за полководця Маврикія
• 582.08.13 — Проголошення Маврикія імператором після того, як Тіберій захворів.
• 582.08.14 — Смерть Тіберія
• 582 — Помер Агафій Мірінейський — поет, письменник, історик, літописець царювання Юстиніана
• 584 — Новий штурм слов'янами Константинополя. Поразка і відхід
• 586 — У Сирії створено «Євангеліє Раввули» — один з цінних пам'ятників раннєвізантійської мініатюри
• 588 — Сильний землетрус в Антіохії, столиці християнського Сходу. Загибель близько 60 000 чоловік
• 589 — Третій Собор в Толедо. Іспанські вестготи, давно ізольовані за Піренеями від своїх європейських побратимів (ті, що залишилися — після загибелі вандалів в Африці, остготів в Італії, підкорення аквітанських вестготів франками, — наодинці з наступниками Юстиніана), наважуються нарешті відмовитися від аріанства. Саме присутні на Толедському соборі єпископи вперше внесли в Символ віри слово (точніше, граматично, «півтора слова») «Filioque», що стало з часом головним догматичним приводом для розділення Церков. Потрібно було довести вчорашнім аріанам, що Син «ні в чому не менший від Отця», а тому Дух Святий «походить як від Отця, так і від Сина». В результаті, відмовившись від аріанства, вестготи внесли «напіваріанський» Символ Віри.
• 591 — Мир Візантії з персами на вигідних умовах для Візантії
• 592 — Маврикій створює в Равені — екзархат (військове управління), в Північній Африці з'являється — Карфагенський екзархат
• 592–597 — Візантійські компанії проти слов'ян
• 595 — У Константинополі помер святий патріарх Йоан IV Постник
• 599 — Авари штурмують Константинополь, але епідемія в їх армії зупинила штурм. Відмова заплатити відкупні аварам, привела до того, що в армії почалися бродіння проти Маврикія.

VII століття

• 600–601 — Посуха і холод
• 601 — Початок виступів народу проти Маврикія
• 602 — Бунт фракійських легіонів. Проголошення керівником Фоку. Городяни Константинополя хотіли проголосити імператором або сина Маврикія, Феодосія або тестя Феодосія — Германа. Маврикій відмовився. Почалося повстання в Константинополі. Втеча імператора. Фока захопив Константинополь і проголосив себе імператором. Маврикій разом з своїми родичами був убитий
• 602–610 — Масові репресії і терор
• 603 — Перси знов почали війну проти Візантії. Страта полководця Нерсеса, який багато років успішно боровся з персами
• 603–607 — Перси отримують багато перемог над візантійцями, захоплюють величезні території, зокрема Вірменію, Дару. Пограбували Сирію, Палестину і Фінікію
• 609 — Бунт в Константинополі проти Фоки. Був подавлений.
• 609 — Екзарх Африки Іраклій проголосив себе незалежним від Фоки
• 610.09 — Облога африканським флотом Константинополя
• 610.10.04 — Захоплення Фоки мешканцями Константинополя і віддача його Іраклію, сину екзарха Африки Іраклія. Вбивство фоки і його наближених
• 610.10.05 — Новим імператором византии став Іраклій, син екзарха Африки
• 610 — Захоплення персами Апамею, Едеси.