Хронологія Кримської кризи (2014)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Стаття містить хронологію Кримської кризи, починаючи з лютого 2014 року.

23 лютого[ред.ред. код]

23 лютого на площі Нахімова біля будівлі міської ради Севастополя пройшов мітинг проросійських сил, учасники якого оголосили недовіру голові Севастопольської міської державної адміністрації Володимиру Яцубі та обрали новим головою міста російського бізнесмена Олексія Чалого. Крім обрання нового глави міста, лідер партії «Руський блок» Геннадій Басов заявив про створення з числа добровольців загонів самооборони[1]. Ввечері 22 лютого на Ялтинському шосе під Севастополем з'явилися протитанкові їжаки; їхню появу органи правопорядку пояснили почастішанням випадків викрадення автомобілів. Протитанкові їжаки також з'явились у Верхньосадовому на шляху до Сімферополя[2].

24 лютого[ред.ред. код]

24 лютого голова Севастопольської міської державної адміністрації Володимир Яцуба подав у відставку[3].

26 лютого[ред.ред. код]

Прибуття російських військ в Крим[ред.ред. код]

З Тольятті в Крим прибули військові частини окремої бригади ГРУ МО РФ. За офіційною інформацією вони приїхали для допомоги збереження порядку на півострові через нестабільну і напружену політичну ситуацію в країні, а також для охорони невідомого «стратегічного об'єкту». Склад бригади було приведено в повну бойову готовність.[4]

В ялтинський військовий санаторій Чорноморського флоту Росії також прибули російські військові вантажівки з солдатами-строковиками, що проходять службу на флоті. Прес-служба ялтинської міської ради заявила, що це здійснено аби "не допустити можливих актів вандалізму і бути запорукою спокою гостей санаторію". В санаторії відпочивають 31 особа, які є громадянами Росії. Директор санаторію також повідомив, що у солдатів при собі немає зброї і що керівництво закладу взяло на себе повну відповідальність за їх дії на території Ялти.[5]

Депутат Державної думи Росії, голова комітету у справах СНД, євразійської інтеграції і зв'язків зі співвітчизниками Леонід Слуцький, знаходячись в складі делегації в Криму, повідомив, що Росія вживатиме "будь-які адекватні дії щодо захисту співвітчизників, що проживають в Криму". Він також підкреслив, що сепаратистські настрої в Криму, на думку депутата, провокує нова українська влада.[6]

Мітинги перед Верховною Радою Криму[ред.ред. код]

Проукраїнська маніфестація у Сімферополі

Під будівлею Верховної Ради АР Крим пройшли два мітинги, в одному з яких узяли участь представники проросійських організацій, котрі вимагали приєднання автономії до складу Росії, у іншому — українські патріоти та кримські татари, котрі наголошували на необхідності територіальної цілісності України[7].

Між учасниками мітингів виникли сутички, у ході яких постраждали 30 осіб. Під час сутичок учасники акцій отримали черепно-мозкові травми, тупі травми живота тощо; 6 осіб було госпіталізовано: 3 з них перебували у важкому стані, 3 — у середньому[8]. За словами лідера кримських татар Мустафи Джемілєва в акції на підтримку збереження Криму у складі України взяли участь близько 12-13 тисяч татар; Джемілєв також повідомив про смерть 2 осіб у ході протистоянь: в одного чоловіка стався серцевий напад, іншу жінку затоптав натовп[9].

Коментуючи протистояння, виконувач обов'язків президента України Олександр Турчинов заявив, що нинішньою "відсутністю влади" в Києві скористалися "ті, хто ненавидить Україну, хто хоче її розколоти" та закликав дати опір різним проявам сепаратистських тенденцій.[10].

27 лютого[ред.ред. код]

Захоплення адмінбудівель[ред.ред. код]

Загін кримської «самооборони» з щитами у кольорах прапору АРК

У ніч на 27 лютого будівлі Верховної Ради та Уряду АРК захопили озброєні російські спецпризначенці та встановили на будівлях російські прапори. За словами народного депутата Сергія Куніцина, адміністративні будівлі захопили професійно підготовлені люди, які озброєні автоматами, кулеметами, гранатометами тощо[11]. За повідомленнями ЗМІ центр Сімферополя було перекрито правоохоронцями, піднятими по тривозі[12], обмежено рух громадського транспорту[13].

Невідомі повідомили представникові Ради міністрів АРК, шо вони є «самообороною російськомовних громадян», російські ЗМІ поширювали інформацію, що бойовики є бійцями севастопольського загону «Беркуту», розформованого 25 лютого[14]. Народний депутат Геннадій Москаль підтвердив, що до захоплення адміністративних будівель можуть бути причетні бійці розформованого спецпідрозділу, крім того, політик зазначив, що у будівлі Верхової Ради АРК можуть перебувати до 100 бойовиків, озброєних сучасними видами озброєння, а сама будівля може бути замінована по периметру[15][16].

Засідання Верховної Ради Криму[ред.ред. код]

Частка громадян України за регіоном, котрі хочуть щоб Україна приєдналася до Росії, лютий 2014 (за даними КМІС)

27 лютого кримський парламент затвердив рішення щодо проведення референдуму щодо розширення повноважень автономії 25 травня 2014 року. Рішення щодо проведення волевиявлення було підтримане 61 депутатом з 64 зареєстрованих у залі. На референдум буде винесено питання «Автономна Республіка Крим володіє державною самостійністю і входить в склад України на основі угод і домовленостей»[17]. У ЦВК заявили про неможливість проведення референдуму щодо самовизначення Криму, оскільки за законами України проведення місцевих референдумів неможливе[18].Міліція оточила квартал, де знаходиться будівля Ради Міністрів АР Крим. Голова Ради міністрів АР Крим Анатолій Могильов намагався провести перемовини, натомість нападники заявили, що неуповноважені вести переговори та висувати вимоги.[19][20][21][22]

Крім того, на сесії парламенту АРК було проголосовано відставку Ради міністрів АРК на чолі з Анатолієм Могильовим: рішення підтримали 55 депутатів[23]. На сесії було обрано нового голову Ради міністрів Криму: на розгляд парламенту спікер Володимир Константинов виніс кандидатуру лідера партії «Російська єдність» Сергія Аксьонова, якого підтримали 53 депутати[24].

Делегація російських депутатів[ред.ред. код]

27 лютого до Севастополя прибула група депутатів Державної Думи Росії, на чолі зі віце-спікером Володимиром Васильєвим. Серед делегатів були присутні депуати Микола Валуєв, Валентина Терешкова, Ірина Родніна та мер Москви Сергій Собянін. Політики виступили на мітингу біля Севастопольської міської державної адміністрації та висловили підтримку ідеям приєднання Криму до Росії[25].

Захоплення аеропорту «Бельбек»[ред.ред. код]

27 лютого 4 рота так званого «ополчення» отримала наказ на захоплення аеропорту «Бельбек». Вони виламали металеві ворота та потрапили на територію аеропорту, де, однак, їх зустріли співробітники СБУ, які намагалися перешкодити захопленню. Однак близько 23 години до аеропорту «Бельбек» приїхали понад 10 бронетранспортерів і вантажівок без номерів з російськими військовослужбовцями, одягнутими у камуфляжну форму без знаків розрізнення [1]. Вони оточили летовище по периметру. Необхідність патрулювання аеропорту вони зумовили тим, «щоб не допустити прильоту якихось бойовиків»[26]. Пізніше було захоплено злітну смугу аеропорту. Загальна кількість російських військових оцінюється в приблизно 300 осіб[27].

Поромна переправа[ред.ред. код]

27 лютого 2014 року близько 16-ї години робота переправи Крим — Кавказ з української сторони в місті Керч була зупинена[28]. Поромна переправа відновила свою роботу, але вранці 1 березня поромна переправа з української сторони була захоплена російськими військовими[29][30].

28 лютого[ред.ред. код]

Невідомі озброєні люди у камуфляжній формі побудували з бетонних блоків, мішків з піском та інших підручних засобів блокпости на в'їздах до Автономної Республіки Крим. Пости з'явилися на трасі Скадовськ — Армянськ на кордоні з Херсонською областю у селі Чонгар. Блок-пости виявлені на трасі Каланчак (смт)—Армянськ та поблизу Джанкоя. На усіх блокпостах вивішені прапори Росії, їх охороняють автоматники у камуфляжній формі, а також люди у формі міліції та «Беркуту»[31][16].

Захоплення аеропорту «Сімферополь»[ред.ред. код]

Озброєні військові без знаків розрізнення на території аеропорту «Сімферополь»

Близько опівночі на територію міжнародного аеропорту «Сімферополь» проникли близько 100 цивільних, які назвали себе «козацькою сотнею». Близько 1 години невідомі були відтіснені співробітниками міліції та внутрішніх військ до будівель аеропорту, а згодом за межі території аеропорту. Близько 1:30 до сімферопольського аеропорту вантажівками прибули 119 російських військових без знаків розрізнення, що зайняли приміщення ресторану летовища[32].

Вранці 28 лютого близько 100 невідомих автоматників оточили по периметру міжнародний аеропорт «Сімферополь». За словами міністра внутрішніх справ України Арсена Авакова аеропорт «Сімферополь» продовжує свою роботу у той час, як аеропорт «Бельбек» заблокований. За словами міністра кримські летовища захопили представники збройних сил Росії[33].

Операції російських військ[ред.ред. код]

Nuvola apps kaboodle.svg Зовнішні відеофайли
Nuvola apps kaboodle.svg Вертушки идут на Бельбек

Державна прикордонна служба повідомила про перетин кордону 10 російськими військовими гелікоптерами, однак дозвіл на перетин кордону було надано лише трьом[34]. Повідомлялося про рух колони з 10 БТРів зі східної частини Криму на Сімферополь та приземлення 5 військових літаків «Іл-76» на військовому аеродромі у Гвардійському[35].

Близько 30 озброєних військовиків 810-ї бригади морської піхоти ЧФ РФ блокували підходи до Севастопольського загону морської охорони Державної прикордонної служби України. Свої дії керівник загону російських військових обумовив виконанням рішення Ради Безпеки Криму з метою недопущення захоплення зброї «екстремістами»[36]. Повідомлялося про рейд ракетного катеру Чорноморського флоту Росії «Івановець» до Балаклавської бухти, заблокувавши вихід у море кораблям ВМС України; російська сторона причиною перебування корабля у бухті назвала несправність двигуна судна[37][38].

Близько 10-15 військових спецпідрозділів Головного розвідувального управління Збройних сил Російської Федерації, що прибули напередодні, заблокували державне підприємство «Кримаерорух» на території аеропорту «Сімферополь», що забезпечує авіаційну навігацію над Кримом. На території підприємства також перебували представники «самооборони» з георгіївськими стрічками[39].

Інформаційне агентство «ІТАР–ТАРС» повідомило про закриття повітряного простору над Сімферополем, хоча аеропорт продовжує працювати, водночас «Reuters» повідомило про закриття повітряного простору над усією територією АРК[40].

Захоплення установ[ред.ред. код]

Увечері невідомі захопили офіс оператора зв'язку «Укртелеком», внаслідок чого компанія втратила можливість забезпечувати зв'язок Криму з рештою території України. Причиною практично повного припинення надання послуг з фіксованого телефонного та мобільного зв'язку ТриМоб та Інтернету у компанії зумовили пошкодженням волоконно-оптичних магістральних кабелів підприємства[41].

Невідомими було захоплено будівлю ТРК «Крим». За повідомленням журналістів телерадіокомпанії озброєні особи у військовій формі без знаків розрізнення представилися російськими військовими[42]. Співробітники телеканалу «ATR» висловили занепокоєння з приводу можливого захоплення каналу та закликала громадян прийти до офісу каналу з метою протидії можливим силовим діям[43], повідомлялося про перебування 8 БТРів біля будівлі каналу[44].

Березень[ред.ред. код]

1 березня[ред.ред. код]

Загін кримської «самооборони» з щитами у кольорах прапору АРК охороняють пам'ятник Леніна

1 березня 2014 року 16 військових вантажівок, вщерть забитих солдатами, в'їхали на територію аеродрому. Вантажівки їхали в супроводі 2–3 хаммерів[45]. Новопризначений Голова Ради міністрів АРК Сергій Аксьонов підтвердив інформацію про те, що до охорони важливих об'єктів на території автономії залучено сили Чорноморського флоту Російської Федерації[46], а також заявив про тимчасове перепідпорядкування силових структур безпосередньо йому та звернувся з проханням допомоги забезпечити мир у регіоні до Володимира Путіна[47]. Крім того, Аксьонов оголосив про перенесення референдуму щодо самовизначення криму з 25 травня на 30 березня 2014 року у зв'язку з тим, що «конфлікт вийшов за межі розумного»[48].

Євпаторія[ред.ред. код]

1 березня 2014 року близько 30 осіб проникли на територію запасного командного пункту 55-го зенітно-ракетного полку в Євпаторії та відібрали зброю в кількох десятків українських військовослужбовців, поклали їх на підлогу та відібрали у них засоби зв'язку[49].

Феодосія[ред.ред. код]

1 березня 2014 року о 2.30 російський морський піхотинець зі зброєю здійснив спробу проникнути в батальйон морської піхоти в Феодосії, але був затриманий. Інцидент розслідуватимуть українські правоохоронні органи та прокуратура[50].

Вранці у порт Феодосії увійшов російський десантний корабель на повітряній подушці «Зубр» без знаків розрізнення. Крім того, за повідомленням ЗМІ феодосійські Інтернет портали новин піддавалися хакерським атакам, не працювали веб-камери, що показували місто і порт[51].

Балаклава[ред.ред. код]

1 березня 2014 року о 13:00 озброєний загін в кількості близько 300 російських спецназівців на 10 машинах намагався взяти під свій контроль українську прикордонну заставу в Балаклаві. Мешканці Балаклави стали живим щитом між українською прикордонною заставою та російськими військовими, вимагаючи не допустити кровопролиття.[52] За оперативною інформацією прикордонників, з Севастопольської бухти до групи кораблів та катерів Морської охорони, які по бойовій тривозі вийшли в територіальні води України, слідують три ракетних катери Чорноморського флоту Росії та ракетний крейсер «Москва».[52]

Ввечері 1 березня українські прикордонники повернули контроль над севастопольським загоном морської охорони, який намагалися захопити озброєні особи.[53] Як зазначив голова прикордонного відомства Сергій Астахов, під час переговорів старший групи озброєних осіб заявив, що виконує наказ Міністерства оборони Російської Федерації про захоплення прикордонної військової частини. Спочатку цивільні особи знесли ворота, після чого проникли на територію прикордонного загону. Після них на військовій техніці на територію військової частини проникло 10 озброєних російських спецназівців. Після тривалих переговорів з українськими прикордонниками озброєні особи залишили територію частини.[53]

Судак[ред.ред. код]

1 березня о 9:00 30 озброєних осіб, ідентифікованих як військовослужбовці Збройних Сил Російської Федерації, проникли на територію дислокованої в місті Судак 727-ї окремої радіолокаційної роти тактичної групи «Крим» Повітряного командування «Південь» Повітряних Сил Збройних Сил України, «близько 20:30 того ж дня російські військові оголосили вимогу командуванню військової частини щодо здачі зброї та боєприпасів, погрожуючи у випадку відмови застосувати зброю. О 21:20 зброю завантажили на автомобіль і вивезли з військової частини»[54].

Зовнішньополітичне тло[ред.ред. код]

Обґрунтування Росією введення військ в Україну[ред.ред. код]

Президент Росї Володимир Путін подав на розгляд Ради Федерації звернення щодо використання російських збройних сил на території України до стабілізації суспільно-політичної обстановки у державі. Рада Федерацій підтримала пропозицію Президента одноголосно: за проголосували усі 90 депутатів верхньої палати парламенту[55]. Депутат парламенту Олександр Клішас заявив, що прохання про військове втручання нібито висловив особисто усунений Президент України Віктор Янукович. Російський політик зауважив, що усунутий український Президент визнає територіальну цілісність України, однак, говорить про спроби незаконного силового захоплення влади у Криму[56].

Внутрішньополітичне тло[ред.ред. код]

Реакція і дії України[ред.ред. код]
Nuvola apps kaboodle.svg Зовнішні відеофайли
Nuvola apps kaboodle.svg Уряд України вживає всіх заходів для забезпечення миру, стабільності і єдності української держави

Кораблі Державної прикордонної служби вийшли у море у стані повної бойової готовності[57]. Штаб «Правого сектору» оголосив про термінову мобілізацію та озброєння власних підрозділів та наказав підрозділам координувати свої дії зі збройними силами, МВС та СБУ[58].

Лідер партії «УДАР» Віталій Кличко звернувся до виконуючого обов'язки Президента України Олександра Турчинова з вимогою щодо необхідності терміново направити заяву до ООН про невідкладне скликання Ради Безпеки ООН у зв'язку з агресією Росії проти України. Він наполягає на терміновому скликанні і проведенні сесії Верховної Ради для денонсування угоди про перебування Чорноморського флоту Росії у Севастополі[59]:

« Український парламент також має звернутися до керівників держав-гарантів безпеки України терміново виконати свої міжнародні зобов'язання згідно Будапештського меморандуму. І зупинити агресію з боку Росії проти суверенної України. Верховна Рада має доручити Верховному головнокомандувачу оголосити повну мобілізацію у зв'язку з початком агресії проти України.  »

Близько 17 години Олександр Турчинов скликав засідання Ради національної безпеки та оборони України[60].По закінченню засідання відбувся брифінг за участю виконуючого обов'язки Президента Олександра Турчинова, прем'єр-міністра Арсенія Яценюка, міністра оборони Ігора Тенюха та інших військових командирів, який транслювався провідними українськими телеканалами. Учасники брифінгу закликали Росію повернути війська до місць їхньої дислокації та повідомити, що Збройні сили України приведені у стан повної бойової готовності[61]. У ЗМІ також з'являлася інформація, що на засіданні РНБО обговорювалося питання можливого відновлення Україною ядерного статусу через порушення умов Будапештського меморандуму[62].

Олександр Турчинов повідомивпро скликання 2 березня позачергового пленарного засідання Верховної Ради України[63]. За словами віце-спікера Руслана Кошулинського на позачерговому засіданні парламент може розглянути питання щодо введення в Україні надзвичайного або воєнного стану[64].

2 березня[ред.ред. код]

Nuvola apps kaboodle.svg Зовнішні відеофайли
Nuvola apps kaboodle.svg СПУТНИК И ПОГРОМ: Украинский флот переходит на сторону Крыма
Військовий без знаків розрізнення на посту у Перевальному. Позаду — колона вантажівок КАМАЗ

Призначений 1 березня[65] Олександром Турчиновим командувач Військово-Морських Сил Збройних Сил України контр-адмірал Денис Березовський був усунутий з посади Міністром оборони Ігором Тенюхом[66]. Рішення про звільнення контр-адмірала було ухвалено через поширення у мережі Інтернет відеозапису, на якому Денис Березовський присягнув на вірність народові Криму, та наказу не «чинити жодного опору та віддавати зброю, амуніцію та все інше росіянам»[67].

Поблизу смт Перевального близько було заблоковано 36-ту бригаду берегових військ ВМС України. Бригаду оточили близько 100 озброєних невідомих бійців, близько 20 вантажних автомобілів марки КАМАЗ та кількома автомобілями «Тигр»[68].

4 березня[ред.ред. код]

Декілька сотень росіян вийшли до будівлі Міністерства оборони РФ у Москві проти введення російських військ до України з гаслами «Руки геть від України!»[69].

Окружний адміністративний суд Києва визнав незаконними рішення кримського парламенту про призначення Аксьонова прем'єром і проведення референдуму[70].

У Євпаторії, з вечора 4 березня, кілька сотень військовиків, які вже не приховували, що вони солдати збройних сил Російської Федерації, оточили КПП зенітно-ракетної частини і пішли на штурм.[71] Українські солдати живим щитом стримують натиск штурмовиків. Російським військовим допомагають колишні службовці кримського «Беркуту».[72] У цій же частині було заблоковано знімальну групу телеканалу «Аль-Джазіра», яка знімала напад російських солдатів[73].За повідомленням «Євромайдан-SOS» до української зенітно-ракетної частини А4519 в Євпаторії близько 2:30 5 березня прибуло ще 40 російських солдатів у повному обмундируванні та зі зброєю[74].

Командир тактичної групи «Крим», генерал-майор Олег Струцінський повідомив 5 березня, що російські військовослужбовці вимагали від українських зенітників розгорнути зенітно-ракетний комплекс «Бук» і спільно заступити на бойове чергування. Таке втручання військових Російської Федерації є намаганням створити небезпеку несанкційованого застосування зброї проти літальних апаратів у повітряному просторі України.[75]

5 березня[ред.ред. код]

На мисі Фіолент у Севастополі російські військовики захопили зенітно-ракетний полк та заблокували військову частину, знищивши обладнання бази та взявши під контроль стартові позиції ракет[76].

Цього дня українські військові затримали на території своєї військової частини «невідомого російського військового», про це повідомив депутат від «Батьківщини» Володимир Ар'єв: «З характерним прізвищем Мєдвєдєв. Родом з Йошкар-Оли»[77].

Голова медіа-центру Міноборони в Криму Владислав Селезньов повідомив, що 4 березня 2014 р. російські війська зруйнували об'єкти в зенітно-ракетному полку на Фіоленті в Севастополі.[75]

Російські військові відрізали 5 березня від постачання з боку суші корвет «Тернопіль». Два підступи до причалу повністю перекриті людьми у військовій формі озброєними снайперськими гвинтівками, кулеметами та автоматичною зброєю. Командир корвету Тернопіль Максим Ємельяненко зазначив, що наочно видно підготовку захоплення корабля, але його екіпаж готовий битися.[78]

5 березня 2014 р. до військової частини А0883 (Керч, 9-й кілометр), яка охороняє повітряний простір України, під'їхали дві вантажівки з російськими номерами (90-й регіон), наповнені російськими військовими, озброєних автоматами. Російські військові ультимативно зажадали від українських бійців здати зброю. Українські захисники відмовились здаватися і передали інформацію про ультиматум керівництву в Севастополь. До частини під'їхали дружини і мами бійців, які просять росіян відступити, і заявляють, що готові захищати своїх рідних, які служать в частині.[79]

6 березня[ред.ред. код]

У ніч на 6 березня російські військові затопили поблизу входу до озера Донузлав списані раніше протичовновий корабель «Очаків»[80] та рятувальне буксирне судно «Шахтар», якими заблокували вихід у море українських військових кораблів з Південної військово-морської бази[81].

Близько 10 години було захоплено радіотелевізійний передавальний центр у Сімферополі. Від мовлення на території Криму було відключено 5 канал та 1+1, а на частотах Чорноморської ТРК було включено сигнал каналу Росія-24[82]. На частотах 1+1 веде мовлення телеканал «Росія-1». Розпорядження стосовно відключення українських каналів на території АРК дав самопроголошений прем'єр-міністр Криму Сергій Аксьонов[83].

Верховна Рада АРК на своєму засіданні проголосувала за приєднання регіону до складу Росії та звернулася до російського президента та парламенту з вимогою розпочати процедуру надання Криму статусу суб'єкта РФ. Рішення підтримали 78 з 81 присутніх депутатів[84]. Також кримський парламент ухвалив рішення про перенесення референдуму про статус Криму на 16 березня 2014 року та затвердила питання, які будуть на нього винесені[85]:

  • Ви за возз'єднання Криму з Росією на правах суб'єкта Російської Федерації?
  • Ви за відновлення дії Конституції Республіки Крим 1992 року і за статус Криму як частини України?

Аналогічне рішення щодо входження до складу Росії на правах окремого суб'єкта федерації ухвалила Севастопольська міська рада[86]. Севастопольська міськрада також вирішила долучитися до участі у кримському референдумі 16 березня: рішення було підтримано одноголосно 49 депутатами. До питань кримського референдуму севастопольцям буде запропоновано відповісти також на питання[87]:

  • Місту Севастополю ввійти до складу Російської Федерації як суб'єкту Російської Федерації?

5 березня[ред.ред. код]

5 березня Росія розпочала репресії проти сімей українських військовиків, що проживають у Севастополі. Будинки, де вони проживали, відключили від електромережі[88].

7 березня[ред.ред. код]

Військову частину А2355 на Юхариній балці у Севастополі штурмували російські військові. За даними Міністерства оборони ворота частини протаранив КАМАЗ, після чого російські віськові разом з «козаками» та місцевими активістами зайняли найближчу будівлю. За інформацією ЗМІ особовий склад частини (близько 100 осіб) разом з журналістами перебувають у бункері[89].

Під час захоплення частини російські військови побили українських журналістів. Серед потерпілих знімальні групи каналу «Інтер» та СТБ, а також грецький журналіст[90].

7 березня російські військовослужбовці армійським «КамАЗом» пробили ворота розташованої в Севастополі в Юхариній балці військової частини А-2355, захопили найближчу будівлю, а потім проривалися до командного пункту тактичної групи «Крим» Повітряних Сил України.[91] Пізніше вони відійшли, звільнивши місце «козакам» та місцевим радикалам з битами, які кидали світлошумові гранати. На території цієї частини розташовані близько сотні українських військових, «станом на 23.45 зв'язку з військовою частиною, а також з журналістами, які прибули під частину, немає. За попередніми даними, військовослужбовці перебувають у бункері, і зв'язку з ними поки немає. Разом з тим, по міському телефону ніхто не відповідає». Під час штурму побито журналістів, котрі знімали події. Серед них, зокрема, працівник 5 каналу та кореспондент російського інтернет-видання «Русская планета» Павло Нікулін. З повідомлення очевидця подій в соціальній мережі Фейсбук:

« Був присутній на штурмі частини 2355 … російські військові протаранили ворота частини, пробралися всередину 40-50 солдатів російської армії. Заблокували командира частини, потім їм дали команду відійти … їх відхід забезпечувала типу «самооборона», по факту ж там були бійці «Беркута» … які займалися зачисткою журналістів. Такого моторошного свавілля над журналістами, я ще не бачив … їх просто місили … били, добивали на землі, прямо помста журналістам від «Беркута». Сильно побили журналіста-стримера 5 каналу і російського журналіста, ось вона демократія по російськи в дії на території України. Потім почалося мародерство, обкрадали всіх підряд, відбираючи телефони, планшети, у когось стрельнули гаманець
Оригінальний текст (рос.)

Присутствовал на штурме части 2355… российские военные протаранили ворота части, пробрались внутрь 40-50 солдат российской армии. Заблокировали командира части, потом им дали команду уходить… их отход обеспечивала типа «самооборона», по факту же там были бойцы беркута… которые занимались зачисткой журналистов. Такого жуткого произвола над журналистами, я ещё видел… их просто месили… избивали, добивали на земле, прямо месть журналистам от беркута. Сильно побили журналиста-стримера 5 канала и российского журналиста, вот она демократия по российски в действии на территории Украины. Потом началось мародёрство, обворовывали всех подряд отбирая телефоны, планшеты, у кого то стрельнули кошелёк.

 »

Після штурму частини 2355 група так званих «ополченців», ймовірно, колишніх працівників севастопольського «Беркуту», влаштувала збройне полювання на журналістів телеканалу «Інтер», внаслідок чого важкі травми отримали репортер Андрій Цаплієнко, оператори Володимир Дєдов та Павло Лисенко. Також було травмовано журналіста грецької газети «І Катимеріні» Костаса Онісенка, який був разом з українськими колегами.[92][93][94][95]

У Ялті місцеві жителі та військові занепокоєні діями так званої «самооборони» та «козаків», котрі блокують військові частини в місті. Місцеві правоохоронці ігнорують звернення наляканого населення про злочинні дії кримської «самооборони». Жителі Ялти б'ють на сполох та просять підвищеної уваги українських журналістів[96].

8 березня[ред.ред. код]

8 березня 2014 р. десятки тисяч кримських жінок по всьому Криму вийшли на акції проти війни і російської окупації, за мир та єдність України. Майже у тисячі населених пунктах Криму вони створили живі ланцюги вздовж доріг та автотрас тримаючи в руках українські та кримськотатарські прапори і гасла за мир та цілісність країни[97].

8 березня 2014 біля республіканського військкомату у Сімферополі «зелені чоловічки» зі зброєю побили журналістів, відібрали флеш-карти та пошкодили техніку[98].

9 березня[ред.ред. код]

Як повідомив в ефірі «5 каналу» 9 березня року заступник командира української частини А1387 по роботі з особовим складом Михайло Третяк, КПП і деякі об'єкти частини, котра охороняє аеродром, захопили військовослужбовці без опізнавальних знаків. Їх близько 15 чоловік та один «КамАз»[99][100].

10 березня[ред.ред. код]

На сцені Євромайдану Геннадій Балашов зазначив, що Путін почав війну проти України і єдиний спосіб припинити її це перекрити постачання газу з Росії до Європи через територію України[101].

11 березня[ред.ред. код]

Верховна рада АРК та міська рада Севастополя на своїх сесіях ухвалили Декларацію незалежності Автономної Республіки Крим та міста Севастополь: за документ проголосували 78 з 81 депутата кримського парламенту[102]. Також кримські депутати ухвалили рішення про заборону діяльності на території Криму деяких організацій, серед яких ВО «Свобода», Правий сектор, ВО «Тризуб» імені Степана Бандери, УНА-УНСО, Патріот України, Карпатська січ, Братство[103].

На мисі Тарханкут російські солдати прорвалися на територію українською радіолокаційної роти[104]. Російські військовики та проросійські активісти здійснили спробу захоплення складу з боєприпасами у місті Інкерман[105].

Міжнародний аеропорт «Сімферополь» відмовився приймати рейси з Києва та Стамбула, скасовані також й вильоти у ці міста. Аеропорт обслуговував тільки рейси у напрямку Москви[106].

Лідер кримських татар Мустафа Джемілєв заявив, що у разі анексії Криму Росія ризикує отримати повторення кривавих чеченських конфліктів. Деякі татарські екстремісти вже погрожують джихадом[107] російським військам, що окупують півострів.

«Зелені чоловічки» влаштували пожежу на аеродромі «Бельбек». Пожежу помітили о 20:50, повідомляє сайт частини в Бельбеку.[108]

15 березня[ред.ред. код]

15 березня 2014 біля селища Стрілкове (Арабатська стрілка, Генічеський район, Херсонська область) о 13:30 з гелікоптерів Мі-8 висадився десант з 40 піхотинців російських військ. Цю інформацію підтвердили правоохоронні органи Генічеського району.[109] Згодом стало відомо, що група російських військовослужбовців мала чисельність близько 70 чоловік. Вони висадилась в тилу в українських прикордонників при підтримці чотирьох вертольотів і трьох бойових броньованих машини та зайняли позиції поблизу газорозподільчої станції.[110] За повідомленнями місцевих жителів 15 березня 2014 р. на території газового промислу «Чорноморнафтогазу» було помічено близько 50 осіб у цивільному, які з'явилися перед висадкою російських військових. Наразі близько 300 солдатів Російської Федерації оселилися в колишньому пансіонаті МВС поряд з с. Стрілкове. На території пансіонату, крім солдатів, також присутня військова техніка.[111]

16 березня[ред.ред. код]

Секретар Ради національної безпеки і оборони України (РНБО) Андрій Парубій заявив про зрив широкомасштабної операції російських сепаратистів по вторгненню в Україну під назвою «Російська весна». За його словами, сепаратисти планували захоплення влади на південному сході країни по кримському сценарію.[112][113] На 16 березня 2014 р. російські окупанти виставили блокпост біля села Стрілкове. Блокпост посилений 4 бронетранспортерами і близько 40 військовими.[114]

Росія проводить на території окупованих АР Крим та м.Севастополь так званий «референдум» щодо «самовизначення» Криму.

У Феодосії 16 березня 2014 р. російські окупанти виставляють протитанкові міни по периметру розташування 1-го окремого батальйону морської піхоти ВМС України.[115]

18 березня[ред.ред. код]

Розпорядження щодо прийняття Криму в склад РФ

Президент Росії Володимир Путін разом з представниками кримської влади Сергієм Аксьоновим, Володимиром Константиновим та Олексієм Чалим підписав договір про приєднання Республіки Крим до складу Російської Федерації[116]. Попередньо таке рішення схвалила Державна Дума Росії, ухваливши заяву «Про ситуацію в Республіці Крим», внесену на розгляд спікером Сергієм Наришкіним та лідерами усіх парламентських фракцій російського парламенту: Володимиром Васильєвим від Єдиної Росії, Володимиром Жириновським від ЛДПР, Геннадієм Зюгановим від КПРФ та Сергієм Мироновим від Справедливої Росії[117].

У Сімферополі російські військові захопили 13-й фотограмметричний центр. Під час штурму, у якому була задіяна велика кількість снайперів, постраждали українські військовослужбовці: загинув прапорщик та було поранено капітана[118]>. В українських військових були відібрані документи та гроші, а їх самих взято «під арешт»[119]. Водночас видання «Кримінформ» заявило, що загиблий є бійцем кримської самооборони; окрім нього, повідомлялося про двох поранених бійців[120]. Продовжують блокуватися військові частини по усій території Криму[121]. Українським військовим офіційно був даний дозвіл виконуючого обов'язки Президента України на використання зброї задля захисту життя і здоров'я військовослужбовців[122]. Прикордонники Морської охорони України покидають територію Криму: їх буде переведено до підрозділів Державної прикордонної служби, які були виведені раніше з АРК[123].

В озері Донузлав продовжують блокуватися кораблі ВМС України: великий десантний корабель «Костянтин Ольшанський», середній десантний корабель «Кіровоград», морські тральщики «Черкаси» та «Чернігів». Задля запобігання можливим спробам захоплення суден командування вирішило вивести їх на середину озера[124].

Невідомі озброєні особи також захопили представництво компанії «Богдан Авто» у Сімферополі. Деякий час невідомі утримували у заручниках співробітників підприємства, яких потім відпустили; на підприємстві проводився опис майна, було захоплено документацію[125].

Прем'єр-міністр Арсеній Яценюк доручив першому віце-прем'єру Віталію Яремі та в.о. міністра оборони Ігорю Тенюху терміново вилетіти до Криму для запобігання ескалації конфлікту «для врегулювання ситуації та недопущення її переходу у військовий конфлікт», — заявив журналістам О. Семерак у вівторок[18.03][126]. Також, за словами О. Семерака, Кабінет міністрів України має намір сформувати для вирішення конфлікту ширшу групу.

18 березня під час штурму російськими окупантами фотограметричного центру Управління центрального військово-топографічного та навігаційного ГУ ВСУ в Сімферополі прямим влученням в область серця був убитий український військовослужбовець прапорщик ЗС України Кокурін Сергій Вікторович, капітана В. А. Федуна поранено в шию та руку, а ще один військовослужбовець отримав важкі травми ніг та голови «від ударів кийками, арматурою та іншими предметами». Згідно повідомленн прес-служби Міністерства оборони України:

Нападники були одягнені у військову форму військовослужбовців Збройних Сил Російської Федерації без знаків розрізнення та озброєні автоматичною зброєю і снайперською гвинтівкою. «…» Згідно із рішенням виконувача обов'язки Верховного Головнокомандувача ЗС України (Олександра Турчинова) та виконувача обов'язки Міністра оборони України (Ігоря Тенюха), на підставі наказу начальника Генерального штабу — Головнокомандувача ЗС України (Михайла Куцина), військовим частинам ЗС України, дислокованим АР Крим, дозволено застосування зброї[127][128][129].

18 березня 2014 року архієпископ Сімферопольський і Кримський Климент (УПЦ КП) в ефірі 5 каналу повідомив, що разом з озброєними активістами у Перевальне приїхав з Севастополя священик Московського патріархату, вони почали робити опис майна та «попередили, що як тільки українські військові покинуть Перевальне, ця церква, на території військової частини, буде належати Московському патріархату»[130][131].

21 березня[ред.ред. код]

Рада Федерації Росії ратифікувала договір про входження Криму до складу Росії, підписаний Володимиром Путіним 18 березня: за прийняття Криму як нового суб'єкта федерації проголосували усі 155 сенаторів[132].

Станом на ранок 21 березня в акваторії озера Донузлав у блокуванні перебували 5 кораблів ВМС України[133]. За наказом командира бригади відійти до причальної стінки кораблі «Костянтин Ольшанський», «Кіровоград» і «Чернігів» почали переміщення до берегу, команда тральщика «Черкаси» відмовилася виконувати такий наказ. Після відсторонення від командування командира бригади кораблі зупинилися, однак пізніше 2 зних все ж таки попрямували до берега, а «Костянтин Ольшанський» повернувся на свою попередню позицію, ставши на якір[134]. Надалі тральщик зробив спробу прорвати блокаду у Донузлаві, відсунувши один з затоплених російських кораблів, однак «Черкасам» забракло потужності, оскільки команда іншого тральщика, «Чернігова», відмовилась прийти на допомогу у прориві блокади[135].

Командир тральщика «Черкаси» повідомив, що екіпаж корабля залишили 12 членів команди: 2 офіцери, мічман, 9 осіб особового складу[135]. З військової бази у Перевальному на бік російської армії перейшла велика кількість українських військових, через що було прийняте рішення про її розформування, оскільки вірними присязі народові України залишились трохи більше 200 військовослужбовців[136]. У блокаді перебуває база морської піхоти у Феодосії, оскільки керівництво частини не змогло домовитися з російськими військовими про виведення українських військовослужбовців разом з військовою технікою на «материкову Україну»[137]. За даними російських ЗМІ на бік Росії перейшли до 21 березня 72 військові підрозділи Збройних сил України[138].

23 березня[ред.ред. код]

23 березня морський тральщик «Черкаси» знову зробив спробу прорвати блокаду на озері Донузлав. Корабель спробував пройти поміж двох затоплених російських кораблів і йому це майже вдалося. Однак до них підійшов російський катер, вдарив у бік і посадив носову частину тральщика «Черкаси» на мілину.[139] За словами командира «Черкас», капітана третього рангу Юрій Федаш, кістяк команди складає 50 моряків і екіпаж тральщика має намір й надалі робити спроби прорватися крізь блокаду.[139]

24 березня[ред.ред. код]

Вночі російські моряки затопили в озері Донузлав ще один катер, остаточно заблокувавши вихід у море[140]. Вранці російські військові захопили рейдовий тральщик «Генічеськ». Російський десант висадився на корабель та взяв його під свій контроль, застосувавши проти його команди фізичну силу. Командира корабля було взято у полон[141]. За допомогою швидких катерів росіяни здійснили чергову спробу захоплення тральщика «Черкаси», однак завдяки маневрам та діям моряків, які кидали у воду вибухові пакети, екіпажу корабля вдалося відбити атаки[142].

Близько 15 години більшість зі складу екіпажу корабля «Костянтин Ольшанський» покинула судно, перейшовши на бік російських військ[143]. За свідченням членів екіпажу «Черкас» офіцери «Костянтина Ольшанського» навмисне залили солярку у цистерну з водою, аби скоротити собі «термін перебування у морі»[144]. Близько 17.15 до корабля підійшов російський баркас та розпочався штурм російськими військовими, який тривав до 17.50[145]. 20 українських моряків, що залишилися на борту, на чолі з капітаном Дмитром Коваленком намагалися відбити напад близько 200 штурмовиків, однак зазнали поразки[146]. ЗМІ повідомили, що перед штурмом корабля, команда корабля його зіпсувала: двигуни були залиті цементним розчином або засипані піском, було знищене електронне обладнання та пристрої управління вогнем, через що до причалу судно було доставлене буксиром[147].

О 4.30 розпочався штурм бази морської піхоти у Феодосії[148]. У ході штурму на територію військової частини з 4 гелікоптерів висадився десант з 200 чоловік, які захопили базу; за свідченнями очевидців по казармах вівся вогонь з БТРа[149]. Близько 6 години з території частини виїхали 3 БТРи[149], за якими — 3 машини «Урал» з 60–80 зв'язаними українськими морськими піхотинцями, яких було доставлено до феодосійського порту[150]. Командир батальйону разом зі своїм заступником вивезені гелікоптером у невідомому напрямку[151].

Виконуючий обов'язки Президента України Олександр Турчинов підписав указ, котрим ввів у дію рішення РНБО щодо передислокації військових підрозділів та правоохоронних органів з АРК та Севастополя до інших регіонів України[152].

Квітень[ред.ред. код]

6 квітня[ред.ред. код]

Близько 23.40 у Новофедорівці російський молодший сержант застрелив майора ЗСУ Станіслава Карачевського. Убивство українського військовослужбовця відбулося у гуртожитку, де мешкають українські військові. Смерть настала у результаті двох вогнепальних поранень з АК-47 в область грудної клітини та ока[153]. Тіло майора російські військові забрали з собою[154]. Крім Станіслава Карачевського, росіяни жорстоко побили свідка злочину капітана Артема Єрмоленка, якого було заарештовано та доправлено до слідчого відділу Чорноморського флоту Росії[153].

Примітки[ред.ред. код]

  1. У Севастополі загони самооборони формуватиме "Руський блок", під містом - протитанкові "їжаки". Українська правда. 23 лютого 2014. Процитовано 28 лютого 2014. 
  2. На въезде в Севастополь установили противотанковые ежи. Севастопольская газета. 23 лютого 2014. Процитовано 28 лютого 2014. (рос.)
  3. Голова Севастопольської міськдержадміністрації Яцуба подав у відставку. Дзеркало тижня. 24 лютого 2014. Процитовано 28 лютого 2014. 
  4. В Крым направили бригаду спецназа ГРУ России - СМИ. http://news.liga.net/. 26 лютого 2014. 
  5. Присутствие российских военных в Ялте объяснили заботой о туристах. lenta.ru. 26 лютого 2014. 
  6. РФ готова защитить соотечественников в Крыму - депутат Госдумы. news.liga.net. 26 лютого 2014. 
  7. Під будівлею парламенту Криму в мітингувальників летять камені й пляшки. Корреспондент.net. 26 лютого 2014. Процитовано 1 березня 2014. 
  8. Кількість постраждалих у сутичках у Криму зросла до 30 осіб. Дзеркало тижня. 26 лютого 2014. Процитовано 1 березня 2014. 
  9. У сутичках біля парламенту Криму загинуло двоє людей, - Джемілєв. iPress. 26 лютого 2014. Процитовано 1 березня 2014. 
  10. Турчинов призвал ГПУ дать отпор сепаратистским тенденциям. news.liga.net. 26 лютого 2014. Процитовано 1 березня 2014. 
  11. Кримську Раду захопили професіонали з озброєнням на місяць оборони – нардеп. ТСН. 27 лютого 2014. Процитовано 28 лютого 2014. 
  12. У Криму по тривозі підняли внутрішні війська і весь особовий склад міліції. Український тиждень. 27 лютого 2014. Процитовано 28 лютого 2014. 
  13. У Сімферополі невідомі бойовики захопили парламент та уряд Криму і вивісили над ними прапор РФ. Український тиждень. 27 лютого 2014. Процитовано 28 лютого 2014. 
  14. Бойовики, що захопили Раду і уряд Криму, назвалися "самообороною російськомовних громадян". Український тиждень. 27 лютого 2014. Процитовано 28 лютого 2014. 
  15. Москаль: адмінбудівлі Криму захопив озлоблений розформуванням підрозділу "Беркут". Gazeta.ua. 27 лютого 2014. Процитовано 1 березня 2014. 
  16. а б Москаль розповів про бунт "Беркута" у Сімферополі і блокування доріг до Криму. ТСН. 27 лютого 2014. Процитовано 1 березня 2014. 
  17. Парламент Криму підтримав референдум - речниця. BBC Україна. 27 лютого 2014. Процитовано 28 лютого 2014. 
  18. У ЦВК кажуть, що Крим не має законного права на референдум. ТСН. 27 лютого 2014. Процитовано 28 лютого 2014. 
  19. Українська правда: У Криму люди зі зброєю захопили парламент і Раду міністрів
  20. Дзеркало тижня: Над ВР Криму і Радміном вивісили російські прапори
  21. Телеканал Business: Невідомі озброєні люди захопили ВР АР Крим та Раду Міністрів
  22. Варіанти: У Криму проросійські організації захопили уряд та Верховну Раду, але відмовилися від переговорів
  23. Кримський парламент проголосував за референдум і відставку уряду. Дзеркало тижня. 27 лютого 2014. Процитовано 28 лютого 2014. 
  24. Новим прем'єром Криму обраний лідер "Російської єдності" Сергій Аксьонов. Дзеркало тижня. 27 лютого 2014. Процитовано 1 березня 2014. 
  25. Валуєв і Терешкова приїхали в Крим вивчити питання щодо можливого приєднання півострова до Росії. ТСН. 27 лютого 2014. Процитовано 2 березня 2014. 
  26. На території аеропортів Севастополя та Сімферополя з'явилися невідомі озброєні особи у камуфляжі. Український тиждень. 28 лютого 2014. Процитовано 28 лютого 2014. 
  27. ТСН: В Севастополі невідомі захопили злітну смугу аеропорту «Бельбек» — ЗМІ
  28. Волинь інфоком: Робота Керченської поромної переправи зупинена — ЗМІ
  29. Укрінформ: Біля Керченської поромної переправи вантажівки з військовими
  30. Преса України: Керченська поромна переправа зайнята російськими військовими (ВІДЕО)
  31. АеБлокпости з автоматниками на в'їздах і виїздах з Криму. ЛІГА.Новости. 28 лютого 2014. Процитовано 1 березня 2014. 
  32. Аваков назвав ситуацію в аеропортах Криму "збройним вторгненням і окупацією". Український тиждень. 28 лютого 2014. Процитовано 28 лютого 2014. 
  33. Аваков: озброєні люди - в аеропортах Севастополя та Сімферополя. BBC Україна. 28 лютого 2014. Процитовано 28 лютого 2014. 
  34. Біля Севастопольського загону морської охорони перебувають військовослужбовці ЧФ РФ. Коментарі. 28 лютого 2014. Процитовано 28 лютого 2014. 
  35. У Криму сідають російські літаки, на Сімферополь йдуть БТРи. Українська правда. 28 лютого 2014. Процитовано 28 лютого 2014. 
  36. У Севастополі військові РФ блокують загін морської охорони. ЛІГА.Новости. 28 лютого 2014. Процитовано 28 лютого 2014. 
  37. Держприкордонслужба України заявляє про несанкціоновані маневри техніки РФ на території Криму. РБК Україна. 28 лютого 2014. Процитовано 28 лютого 2014. 
  38. ЗМІ: Ракетний катер ЧФ РФ заблокував вихід в море кораблям українських прикордонників. Український тиждень. 28 лютого 2014. Процитовано 28 лютого 2014. 
  39. Російські військові захопили державне підприємство «Кримаерорух». Радіо Свобода. 28 лютого 2014. Процитовано 28 лютого 2014. 
  40. Аеропорт в Сімферополі хоч і працює, але літаки не сідають та не злітають. ТСН. 28 лютого 2014. Процитовано 28 лютого 2014. 
  41. Укртелеком втратив зв'язок з Кримом через захоплення невідомими вузлів зв'язку на півострові. Корреспондент.net. 28 лютого 2014. Процитовано 28 лютого 2014. 
  42. Державна ТРК «Крим» працює під наглядом озброєних невідомих, які представилися військовими Чорноморського флоту РФ. Телекритика. 28 лютого 2014. Процитовано 28 лютого 2014. 
  43. Мешканці Криму збираються захистити кримськотатарський телеканал ATR від захоплення. iPress. 28 лютого 2014. Процитовано 28 лютого 2014. 
  44. Кримський телеканал ATR остерігається силового захоплення вночі. Телекритика. 28 лютого 2014. Процитовано 28 лютого 2014. 
  45. У Криму військові зайняли Кіровський аеродром. Дзеркало тижня. 1 березня 2014. Процитовано 1 березня 2014. 
  46. Аксьонов визнає, що до охорони важливих об'єктів Криму залучено військовослужбовців Росії. Радіо Свобода. 1 березня 2014. Процитовано 1 березня 2014. 
  47. Аксьонов звернувся до кримчан. Укрінформ. 1 березня 2014. Процитовано 1 березня 2014. 
  48. Аксьонов пояснив, чому перенесли референдум у Криму. Корреспондент.net. 1 березня 2014. Процитовано 1 березня 2014. 
  49. Група невідомих відібрала зброю в українських військових у Євпаторії — джерело. ТСН. 1 березня 2014. Процитовано 1 березня 2014. 
  50. У Феодосії українські піхотинці упіймали озброєного російського військового. ТСН. 1 березня 2014. Процитовано 1 березня 2014. 
  51. У порт Феодосії зайшов десантній корабель РФ - ЗМІ. Українська правда. 1 березня 2014. Процитовано 1 березня 2014. 
  52. а б Мешканці Балаклави стали між прикордонниками України і військовими Росії Радіо свобода, 1 березня 2014 р.
  53. а б Прикордонники відновили контроль над загоном морської охорони в Балаклаві Українська правда, 1 березня 2014 р.
  54. Російські військові в Криму вивозять зброю з військових частин України, УП, 02 березня 2014
  55. РОСІЯ ОГОЛОСИЛА УКРАЇНІ ВІЙНУ. Українська правда. 1 березня 2014. Процитовано 1 березня 2014. 
  56. Янукович звернувся до Ради Федерації за військовою "допомогою" - сенатор Клішас. Gazeta.ua. 1 березня 2014. Процитовано 1 березня 2014. 
  57. Кораблі морської охорони кордону України виходять в море по бойовій тривозі. Український тиждень. 1 березня 2014. Процитовано 1 березня 2014. 
  58. Правий сектор оголошує термінову мобілізацію і озброєння. Новий погляд. 1 березня 2014. Процитовано 1 березня 2014. 
  59. Кличко вимагає оголосити загальну мобілізацію та денонсацію «харківських угод». Українська правда. 1 березня 2014. Процитовано 1 березня 2014. 
  60. Засідання РНБО проходить під головуванням Турчинова - прес-секретар. Укрінформ. 1 березня 2014. Процитовано 1 березня 2014. 
  61. Рішення РНБО транслювали наживо НТКУ, «Інтер», ICTV, «Україна», «Рада», 5-й, «24», UBR. Телекритика. 1 березня 2014. Процитовано 1 березня 2014. 
  62. РНБО розглядає повернення Україні ядерного статусу і запровадження військового стану - політолог. УНН. 1 березня 2014. Процитовано 1 березня 2014. 
  63. Турчинов терміново скликав РНБО, завтра на позачергове засідання збереться Рада. Дзеркало тижня. 1 березня 2014. Процитовано 1 березня 2014. 
  64. Рада на позачерговому засіданні може ввести режим НС або воєнного стану. Дзеркало тижня. 1 березня 2014. Процитовано 1 березня 2014. 
  65. Указ Президента України № 188/2014. Інтернет-Представництво Президента України. 1 березня 2014. Процитовано 3 березня 2014. 
  66. У Військово-морських сил України новий командувач. Березовського звинуватили у державній зраді. Корреспондент.net. 2 березня 2014. Процитовано 3 березня 2014. 
  67. Березовський був відсторонений ще вранці - за наказ не чинити опору військам РФ і скласти зброю. Українська правда. 2 березня 2014. Процитовано 3 березня 2014. 
  68. У КРИМУ БЛОКОВАНА 36-А ОКРЕМА БРИГАДА БЕРЕГОВОЇ ОБОРОНИ ВМС ЗС УКРАЇНИ. Голос України. 2 березня 2014. Процитовано 3 березня 2014. 
  69. «Руки геть від України!»: декілька сотень росіян мітингують під Міноборони в Москві
  70. Суд визнав незаконними призначення Аксьонова прем'єром і проведення референдуму в Криму
  71. Російські солдати почали штурм військової частини в Євпаторії. Репортер, 4 березня 2014 р.
  72. В Евпатории идет штурм воинской части
  73. Іноземних та українських журналістів заблокували у військовій частині в Євпаторії. Українська правда, 4 березня 2014 р.
  74. Євромайдан SOS 5 березня 2014 р.
  75. а б Російські війська зруйнували українські об'єкти в зенітно-ракетному полку на Фіоленті Українська правда, 5 березня 2014 р./
  76. Російські військові захопили військову частину в Севастополі. ТВi. 5 березня 2014. Процитовано 5 березня 2014. 
  77. українські військовики захопили «невідомого російського інтервента»
  78. Росіяни зі зброєю відрізали від постачань з суші корвет «Тернопіль» Українська правда, 5 березня 2014 р.
  79. Російські військові заблокували частину в Керчі, вимагають здати зброю Українська правда, 5 березня 2014 р.
  80. ЧФ Росії затопили два корабля, заблокувавши вихід у море - ЗМІ. ЛІГА.Новости. 6 березня 2014. Процитовано 6 березня 2014. 
  81. Росіяни затопили в Криму два кораблі. Факти ICTV. 6 березня 2014. Процитовано 6 березня 2014. 
  82. Російські військові захопили радіотелевізійний центр в Сімферополі, відключивши "5 канал" і "1+1". РБК Україна. 6 березня 2014. Процитовано 6 березня 2014. 
  83. У АРК 5 канал і 1+1 відключили від ефірного мовлення. ЛІГА.Новости. 6 березня 2014. Процитовано 6 березня 2014. 
  84. МАРІОНЕТКОВА РАДА КРИМУ ВИРІШИЛА ВЖЕ ПРИЄДНАТИСЯ ДО РОСІЇ. Українська правда. 6 березня 2014. Процитовано 6 березня 2014. 
  85. Рада АРК хоче ввести Крим до складу Росії, референдум 16 березня. ЛІГА.Новости. 6 березня 2014. Процитовано 6 березня 2014. 
  86. Севастополь теж «вступає в Росію» – міськрада. Радіо Свобода. 6 березня 2014. Процитовано 6 березня 2014. 
  87. Міська рада Севастополя хоче увійти до складу Росії. Канал новин 24. 6 березня 2014. Процитовано 6 березня 2014. 
  88. РИА Новый Регион. 06.03.14 01:18: Россия начала репрессии против семей украинских военных в Севастополе. Жилые дома отключены от электроснабжения
  89. У Севастополі російські солдати штурмують українську військову частину. Українська правда. 8 березня 2014. Процитовано 8 березня 2014. 
  90. У Севастополі жорстоко побито журналістів. «Інтерівці» Механік і Цаплієнко не виходять на зв`язок. Телекритика. 7 березня 2014. Процитовано 8 березня 2014. 
  91. У Севастополі російські солдати штурмують українську військову частину. Українська правда. 8 березня 2014. Процитовано 31 березня 2014. 
  92. Російські військові штурмують українську військову частину в Севастополі, Інтерфакс-Україна, 07.03.2014
  93. У Севастополі російські солдати штурмували українську військову частину, УП, 08 березня 2014
  94. У Севастополі жорстоко побили журналістів, УП, 07 березня 2014
  95. При штурме украинской части в Севастополе пострадал российский журналист, телеканал «Дождь», 08.03.2014
  96. Жителі та військові Ялти просять захистити їх від так званої «самооборони та козаків» Українська правда, 7 березня 2014 р.
  97. У Криму масові акції протесту жінок проти війни і за єдність України Радіо свобода, 8 березня 2014 р.
  98. У Криму під захопленим військкоматом напали на журналістів Hromadske TV. Українська правда. Процитовано 31 березня 2014. 
  99. У Криму окупанти заблокували ще один військовий аеродром, УП, 09 березня 2014
  100. Невідомі заблокували військовий аеродром у Джанкої, 5 канал, 09 березня 2014
  101. Путіну знищити Газ. Війна в Україні.
  102. Парламент Криму ухвалив Декларацію про незалежність. BBC Україна. 11 березня 2014. Процитовано 12 березня 2014. 
  103. В Криму заборонили діяльність Свободи та Правого сектору. Українська правда. 11 березня 2014. Процитовано 12 березня 2014. 
  104. Російські солдати захопили військову частину на мисі Тарханкут. Дзеркало тижня. 11 березня 2014. Процитовано 12 березня 2014. 
  105. Російські військові з гранатометами прориваються на склади зброї в Інкермані. ТВi. 11 березня 2014. Процитовано 12 березня 2014. 
  106. Аеропорт "Сімферополь" обслуговує тільки московські рейси. День. 11 березня 2014. Процитовано 12 березня 2014. 
  107. FT: Кримські татари попереджають Росію про "джихад". Українська правда. 11 березня 2014. Процитовано 12 березня 2014. 
  108. Росіяни влаштували пожежу на аеродромі «Бельбек». Вголос. 11 березня 2014. Процитовано 31 березня 2014. 
  109. На Херсонщині висадився російський десант — ЗМІ Українська правда, 15 березня 2014 р.
  110. Українські військові відбили наступ російських вояків Українська правда, 15 березня 2014 р.
  111. На Херсонщині російські солдати оселилися поруч з місцем висадки десанту Українська правда, 16 березня 2014 р.
  112. СНБО заявил о срыве крупной антиукраинской операции в 8 областях 16.03.2014
  113. РНБО заявляет о предотвращении масштабной акции сепаратистов 16.03.2014
  114. На Херсонщині російські окупанти встановили блокпост з БТРами Українська правда, 16 березня 2014 р.
  115. У Феодосії російські інтервенти «окопують» українців протитанковими мінами Українська правда, 16 березня 2014 р.
  116. Путін підписав угоду про приєднання Криму до РФ. BBC Україна. 18 березня 2014. Процитовано 19 березня 2014. 
  117. Держдума РФ уже "приєднала" Крим до Росії. Українська правда. 18 березня 2014. Процитовано 19 березня 2014. 
  118. Штурм у Сімферополі: вбито прапорщика, поранено офіцера. ТСН. 18 березня 2014. Процитовано 19 березня 2014. 
  119. У Сімферополі вбито українського військовослужбовця. Дзеркало тижня. 18 березня 2014. Процитовано 19 березня 2014. 
  120. Журналісти Аксьонова повідомляють про смерть так званого бійця "самооборони". Українська правда. 18 березня 2014. Процитовано 19 березня 2014. 
  121. По всьому Криму знімається блокування військових частин, — Тимчук. Канал новин 24. 18 березня 2014. Процитовано 19 березня 2014. 
  122. Турчинов дав добро військовим на використання зброї. Gazeta.ua. 18 березня 2014. Процитовано 19 березня 2014. 
  123. Прикордонники морської охорони України залишають Крим. Факти ICV. 18 березня 2014. Процитовано 19 березня 2014. 
  124. Чотири українські кораблі відійшли на середину озера Донузлав. Українська правда. 18 березня 2014. Процитовано 19 березня 2014. 
  125. Захвачено предприятие "Богдан Авто" в Симферополе. Фокус. 18 березня 2014. Процитовано 19 березня 2014. (рос.)
  126. Ярема и Тенюх по поручению Яценюка срочно вылетели в Крым для недопущения военного конфликта
  127. http://www.unian.net/politics/897927-pri-shturme-voennogo-topograficheskogo-tsentra-v-simferopole-ubit-ukrainskiy-soldat.html
  128. http://podrobnosti.ua/accidents/2014/03/18/965323.html
  129. УКРАЇНСЬКИМ ВІЙСЬКОВИМ В КРИМУ ДОЗВОЛИЛИ ВИКОРИСТОВУВАТИ ЗБРОЮ, УП, 18 березня 2014
  130. Московський патріархат із зброєю описував майно УПЦ КП, УП, 19 березня 2014
  131. У Криму Московський патріархат інвентаризує майно Київського патріархату, 5 канал, 18 березня 2014
  132. Рада Федерації одностайно "включила" Крим і Севастополь в РФ. Українська правда. 21 березня 2014. Процитовано 21 березня 2014. 
  133. В озері Донузлав залишаються п'ять кораблів під прапорами України. Ліга.НОВОСТИ. 21 березня 2014. Процитовано 21 березня 2014. 
  134. Українському кораблю "Черкаси" не вдалося вирватися з озера Донузлав. Espresso.tv. 21 березня 2014. Процитовано 21 березня 2014. 
  135. а б Тральщик "Черкаси" після спроби прориву зайняв оборону в Донузлаві. Українська правда. 21 березня 2014. Процитовано 21 березня 2014. 
  136. Українська бригада в Перевальному розформована, - неофіційні дані. РБК Україна. 21 березня 2014. Процитовано 21 березня 2014. 
  137. У Феодосії морпіхи готуються до штурму. Ура-Інформ. 21 березня 2014. Процитовано 21 березня 2014. 
  138. У Росії хваляться "анексією" 72 підрозділів ЗСУ. Newsru.ua. 20 березня 2014. Процитовано 21 березня 2014. 
  139. а б На Донузлаві українські моряки майже вирвалися з російської блокади Українська правда, 23 березня 2014 р.
  140. Військові РФ затопили черговий корабель і повністю заблокували вихід з бухти Донузлав. ТСН. 24 березня 2014. Процитовано 24 березня 2014. 
  141. Екіпаж "Генічеська" військові РФ били ногами, а "Черкасам" погрожували збройним штурмом. Коментарі. 24 березня 2014. Процитовано 24 березня 2014. 
  142. Російські військові захопили український корабель "Генічеськ". ТВi. 24 березня 2014. Процитовано 24 березня 2014. 
  143. Більшість команди корабля «Ольшанський» дезертирували, решта чекає штурму. Коментарі. 24 березня 2014. Процитовано 24 березня 2014. 
  144. Військові РФ затопили черговий корабель та остаточно перекрили вихід у море з Донузлава. УНІАН. 24 березня 2014. Процитовано 24 березня 2014. 
  145. Російські окупанти з боєм захопили "Ольшанський". Українська правда. 24 березня 2014. Процитовано 24 березня 2014. 
  146. Російські окупанти захопили корабель "Костянтин Ольшанський". День. 24 березня 2014. Процитовано 24 березня 2014. 
  147. Моряки «Ольшанского» перед штурмом испортили машину и электронику корабля. Думская. 24 березня 2014. Процитовано 24 березня 2014. (рос.)
  148. Російські військові штурмують бригаду морських піхотинців у Феодосії. Радіо Свобода. 24 березня 2014. Процитовано 25 березня 2014. 
  149. а б У Феодосії фактично розпочалися бойові дії: українські прапори спущені, солдати в полоні. Факти ICTV. 24 березня 2014. Процитовано 25 березня 2014. 
  150. У Феодосії захопили двох командирів українських морпіхів. Дзеркало тижня. 24 березня 2014. Процитовано 25 березня 2014. 
  151. Росіяни викрали двох феодосійських керівників морпіхів. Українська правда. 24 березня 2014. Процитовано 25 березня 2014. 
  152. Указ Президента України № 339/2014. Президент України. 24 березня 2014. Процитовано 25 березня 2014. 
  153. а б Міноборони підтверджує вбивство українського офіцера в Криму. ЛІГА.Новости. 7 квітня 2014. Процитовано 8 квітня 2014. 
  154. Російські окупанти в Криму вбили українського офіцера. iPress. 7 квітня 2014. Процитовано 8 квітня 2014.