Хронологія Львова

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

V століття[ред.ред. код]

X століття[ред.ред. код]

XIII століття[ред.ред. код]

XIV століття[ред.ред. код]

  • 13011308 — Правління князя Юрія І Львовича.
  • 1303 — Заснування Галицької церковної митрополії.
  • 1323 — Загибель князів Андрія II і Лева II Юрійовичів.
  • 13231339 — Правління Юрія II Болеслава Тройденовича.
  • 1340 — Отруєння короля Юрія II Болеслава у соборі св. Юра (імовірно). Грабіжницькі походи Казимира III на Львівську землю, здобуття та пограбування замку (2 корони, престол, обсаджений золотом, княжий плащ, дорогі хрести тощо[2]) спалення міста[1], яке не відбудовували.[3]
  • 13401345 — Правління боярина Дмитра Детька.
  • 1341 — Остання коронація. В соборі св. Юра присягу складає останній король Русі — Дмитро-Любарт. На згадку вилитий дзвін Дмитро — найстарший нині дзвін в Україні.
  • 13491387 — Львів як столиця Руського королівства перебуває в складі Польщі та Угорщини.
  • 1351 — Казимир III поповнює варту Львова тевтонською залогою. Львів відбиває облогу Любарта.
  • 1351 (1353[4]) — Любарт захоплює та спустошує Львів.
  • 1351 — призначений перший львівський староста Отто з Пільчі.[5]
  • 1356 — Львів отримує привілей магдебурзького права, наданий польським королем Казимиром III. Населення міста налічує близько 5 тис. осіб.
  • 1360-ті роки — Початок будівництва Вірменської церкви (збереглась донині)
  • 13701387 — Галичина у складі Угорського королівства
  • 13721379 — Правління князя Володислава II Опольського.
  • 1377 — Тевтонці будують перший шпиталь у Львові імені св. Єлизавети.
  • 1378 — в місті розташували угорську залогу[4]
  • 1381 — Перша документальна згадка про львівську ратушу.
  • 1387 — Приєднання Галичини і Львова до Польського королівства (до 1772 р.)
  • 1387 — королева Ядвіга надалу право складу[6]
  • 1399 — у місті була руська церква[7]

XV століття[ред.ред. код]

  • 1404 — встановлено годинник на ратуші.[8]
  • 1407 — Король Владислав II Ягайло перебував у Львові та інших містах «Русі».[9]
  • 1410 — Військо Львова з іншими галицькими хоругвами бере участь у битві при Ґрюнвальді (Леопольська хоругва).
  • 1410 — на площі Ринок кинули в багно 52 бойові прапори Тевтонського ордену, захоплені в битві при Ґрюнвальді.[10] Перебування полонених хрестоносців у Високому Замку.[11]
  • 1425 — встановлено дерев'яний (потім кам'яний) стовп ганьби на площі Ринок (зараз квітник на західній стороні).[12]
  • 1427 — засідав суд (зокрема, Станіслав (Осташко) з Давидова, райці, рицар Богухвал) з приводу скарги вірменської ґміни щодо викрадення доньки рицаря і купця Григорія Вірменина[13]
  • 1434 — Утворення Руського воєводства з центром у Львові.
  • 1437, 4 вересня — князь Свидригайло уклав в місті «провізоричну» угоду з «польськими панами», за якою олеський староста Ян з Сєнна і Олеська та Вінцентій з Шамотул зайняли Луцьк[14]
  • 1439  — перша згадка про Львівське братство.
  • 1439 — під час голоду та мору в Польщі король з двором проживав у місті[15]
  • 1440 — король засвідчив свій борг місту у 950 гривень, який наказав сплатити[16]
  • 1444 — Владислав ІІІ дарував Суду Львівського магістрату право ловити по всій руській землі злочинців, вбивць та злодіїв, судити і карати їх[17].
  • 1445 — Завершення будівництва оборонних веж Високого муру.
  • 1438, 1498 — Напади татарських і турецьких військ.
  • 1452 — площа Ринок і головні вулиці були забруковані[18]
  • 1460 — Згадка про друкарню Степана Дропана. Проте його друки не дійшли до наших днів.
  • 1460, квітень — приїзд до міста короля через гострий конфлікт міщан зі старостою Анджеєм Одровонжом, який вислухав міщан та їх протекторів — Станіслава з Ходча, Юрія Струмила, архієпископа РКЦ Григорія Сяноцького затвердив давні права городян[19]
  • 1460, 3 вересня — між міщанами та старостою А. Одровонжем було складено угоду, в якій він обіцяв не шкодити місту[20]
  • 1464, 13 грудня — cтворено «конфедерацію міста Львова» проти старости А. Одровонжа на чолі з Юрієм Струмилом[20]
  • 1479, 1494 — Великі пожежі міста.
  • 14891491 — реконструкція ратуші.[8]

XVI століття[ред.ред. код]

  • 1509 — Облога міста Богданом III Сліпим з волохами, татарами, турками, які спалили костел св. Анни (на місці теперішньої церкви Анни)[21]
  • 1509 — король вирішив на користь латинських архієпископів Львова суперечку Бернарда Вільчека з руським воєводою Яном Одровонжом щодо права призначати намісника Львівського православного митрополита[22]
  • 1511 — облога міста Богданом III Сліпим[23]
  • 1511 — Велика пожежа в місті, вилив Полтви.
  • 1514, червень — Паводок на Полтві
  • 1517 — за твердженням Д. Зубрицького, цим роком датується останній міський акт, написаний німецькою мовою.[24]
  • 1519, 5 березня — вальний сейм прийняв Статут львівських вірмен, який пізніше затвердив король[25]
  • 1521 — Скарга православних міщан королю через заборону переходити через Площу Ринок зі святими дарами, запаленими свічками та під час похоронів. Король дозволив проходи без співу та запалених свічок (потім міщани не зважали на це).[26]
  • 1524, літо — під час нищівного нападу татар великий гетьман коронний Миколай Фірлей знаходився в місті, висилаючи тільки невеликі загони проти нападників.[27]
  • 1527 (початок червня) — найбільша міська пожежа знищила готичний Львів.
  • 1538 — на вимогу короля львівський староста Гербурт Микола з Однова керував зміцненням мурів замку Львова[28]
  • 1538, 4 квітня — король видав привілей стосовно прав львівського старости[28]
  • 1540 — Рада міста заборонила дерев'яне будівництво.[29]
  • 1541, 2 липня — король видав остаточний привілей стосовно прав львівського старости, за яким він мав право обирати так званого королівського бурмістра з 6-ти урядуючих райців[28]
  • 15421544 — Створення перших братств.
  • 1547 — Йоб Братфуш (Претфус), агент Яна Амора Тарновського, купив у львівських міщан Вольфа та Януша Шольців, Георга Ґансборна «pro sua necessitate» 21 віз «броні січної», 17 возів «залізива», 115 штук «броні пальної», аркебузу, ручні мушкети[30]
  • 1553 — закінчення тривалого судового процесу між львівським старостою Миколаєм Гербуртом та міськими владою, цехами (програш старости)[28]
  • 1564, 5 травня — Страта Штефана Томші
  • 15721629 — Будівництво Успенського Ансамблю, що складається з вежі-дзвіниці, Успенської церкви та каплиці Трьох Святителів
  • 1572 — король Сигізмунд ІІ порівняв у правах русинів з поляками та іншими міщанами-католиками, привілей підтвердили 2 наступні королі[31]
  • 1572 — Костянтин Корнякт перестав бути державцем міської пивниці[32]
  • 1574 — Іван Федорович видає у Львові «Апостол» і «Буквар»
  • 1577 — cтворено колегію 40 мужів.[33]
  • бл. 1578 — Баторій привілеєм дозволив русинам міста продавати тільки малі обсяги товарів під час ярмарків, заборонивши це робити в інші дні, заборонив володіти шинками, право пропінації[34]
  • 1578 — весною король Баторій прибув до міста, перебував тут 4 місяці, місто мало сумний вигляд[31]
  • 1578, 16 червня — Страта Івана Підкови, під час події зламався дах над передсінком ратуші[26]
  • 1579, 28 червня — Барсумас Богданович отримав підтвердження короля на посаду вірменського єпископа
  • 1582 — страта господаря Молдови Янкула[12]
  • 1585 — Створено школу при Львівському братстві. Її пройшли гетьман Петро Сагайдачний, митрополит Петро Могила та ін.
  • 1586 — Затверджено статут Успенського братства. Надання права Ставропігії.
  • 1586 — Папа Сикст V подарував місту частину свого герба — 3 пагорби з 8-променевою зіркою над ними.[35]
  • 1588 — урочистості на Площі Ринок з нагоди коронації Сигізмунда III Вази, брали участь 1700 козаків Костянтина Ружинського.[26]
  • 1591 — Засновано друкарню Львівського братства.
  • 1594 — до стіни однієї з середринкових кам'яниць прикріпили довгий ланцюг з обручем, в який заковували сварливих жінок.[36]
  • 15941595 — процес Львівського братства з маґістратом Львова за право дзвонити
  • 1595 — заборона магістратом православним міщанам святкових та похоронних переходів через Площу Ринок; замкнення у в'язниці найвизначніших братчиків після невиконання рішення.[37]
  • 1599, 27 серпня — в будинку Ставропігії відбулись збори делегатів всіх львівських православних церковних братств; вирішили накласти на всіх міщан-українців податок для ведення процесу з магістратом Львова, щоб відновити рівноправність з іншими міщанами[38]

XVII століття[ред.ред. код]

  • поч. 17 століття — Населення Львова налічує 17-20 тис. осіб.
  • 1605 — розряд блискавки потравив у хрест на Княжій горі
  • 1606 — Засновано Єзуїтську колегію. У ній навчались гетьман Богдан Хмельницький та князь Ярема Вишневецький
  • 16171619 — реставрація ратуші.[8]
  • 1620—1623 — «чорне чотириріччя», вимерли 2/3 населення.[39]
  • 1622 — Мартин Кампіан на запит міської ради отримав під особистий нагляд дохід з податків від виробництва горілки — «горілчане», який зобов'язався збільшити; брав за це 10 % винагороди
  • 1623 — Боїм Павло Юрій разом з іншими райцями-резидентами ухвалили рішення фундувати вівтар св. Роха в латинській катедрі.[40]
  • 1623 — М. Кампіан отримав необхідну для цього згоду короля та додатковий податок — «гайдучне» — для найму корогви гайдуків; з цієї пори корогва підпорядковувалась особисто йому, кілька років була пострахом міста та околиць.
  • 1625 — М. Кампіан, незважаючи на протести частини міщан через ймовірне подальше зростання йому заборгованості, розпочав будівництво нових фортифікацій[41]
  • 16251627 — під керівництвом М. Кампіана було збудовано мури зі сторони Галицького передмістя, розпочато будівництво Галицької та Зимновідської брам, зміцнили старі укріплення
  • 1627 — бурмістр, доктор медицини Еразм Сікст, без відома та згоди колегії 40 мужів, уклав з М. Кампіаном дуже вигідний для останнього контракт, за яким віддав тому на 6 років доходи від міського податку «пол. sztukowego», що дозволяє припустити про певні додаткові домовленості між ними
  • 1628 — М. Кампіан отримав згоду короля на будівництво окремої кам'яниці для фундованого батьком ломбарду «Братства милосердя» (існував до 1783 року)
  • 1628 — колишній бурмістр Еразм Сікст розпочав проти М. Кампіана процес щодо зловживань останнього під час перебування на посаді пол. loner'а Львова, порушення ним прав, міських привілеїв; з часом справа з міжособистого конфлкту перейшла в процес міста Львова проти М. Кампіана, виявила корупцію, підкуп райців, виступали десятки свідків; М. Кампіан перестав бути райцею
  • 1628, липень — М. Кампіан отримав лист короля, який рекомендував львівському старості С. Б. Мнішеку наказати міській раді повернення М. Кампіану гідності
  • 1628, 28 листопада — декрет короля рекомендував міській раді Львова прийняти до числа райців М. Кампіана, справу завершити полюбовним судом; суд вирішив зобов'язати М. Кампіана заплатити місту значне відшкодування
  • 1629, 26 жовтня — було заплановано спільний Синод Руських Православної та Унійної церков в місті; взяли участь тільки греко-католики[42]
  • 1629 — у катедрі перший раз відправили Богослужіння єпископи-уніати, між ними Мелетій Смотрицький, митрополит Йосиф Рутський. Проповідь мав королівський проповідник Матеуш Бембус[43]
  • 1641 — угода про вступ до міського шевського цеху українців на рівних правах з поляками[44]
  • 1648, вересень — нарада шляхти (близько 3000 осіб) у костелі св. Хреста; оборону міста та краю віддано князю Яремі Вишневецькому[45]
  • 1648, 6-16 жовтня — Підпалення передмість польською командою міста для його оборони від козаків.[44] Облога Львова козаками і татарами під проводом Б. Хмельницького. Козаки Максима Кривоноса здобули Високий Замок.
  • 1655, 25 вересня-8 листопада — Друга облога військами Б. Хмельницького, в союзі з москвинами.
  • 1660, кінець липня — королівський двір переїхав до Львова через появу чуми у Варшаві[46]
  • 1661 — Заснування університету у Львові.
  • 1664 — жидівський погром на тодішньому Краківському передмісті. Підпалення передмість польською командою міста для його оборони від козаків[47]
  • 1672, 1675, 1695 — Напади турецько-татарських військ, в союзі з козаками Петра Дорошенка.
  • 1672 — з вежі ратуші впав гербовий лев
  • 1672 — турки взяли Високий замок
  • 1675, 22 серпня — під Львовом малі сили коронного війська на чолі з королем Яном III розбили татар, погнали до Сучави[48]
  • 1686 — Підписання у Львові в палаці Корнякта «Вічного миру» між Московією і Польщею.
  • 1686, грудень — рада сенату Речі Посполитої у Львові, різка критика королем позиції Казимира Яна Сапеги[49]
  • Перед татарським нападом 11 лютого 1691 р. за наказом Станіслава Яна Яблоновського було укріплене передмістя над тодішньою Млинівкою, головно коло т. зв. Мурованого мосту,[50] але татари вдерлись з Клепарова. При відступі свої трупи татари стягнули під церкву Воскресіння, спалили її разом з сусідніми хатами[47]
  • 1698, квітень — в місті було проведено поділ спадку померлого короля Яна III між його вдовою, синами[51]

XVIII століття[ред.ред. код]

  • 1704 — безперешкодне заволодіння Високим Замком шведами.[52] Штурм і пограбування міста шведськими військами Карла XII. Зубожіння міста.
  • 1729, 5 грудня — на замку склав присягу новий староста Йоахім Потоцький[53]
  • 1738 — король дозволив представникам жидівської громади торгувати на вулиці Руській[54]
  • 17441761 — спорудження сучасного собору Св. Юра.
  • 1745 — Юрій Коцій став першим українцем — членом магістрату (міської ради) після завершення тривалого процесу[55]
  • 1747 — почала діяти заснована масоном високого ступеню «Лицар Сходу», французом гугенотського походження з, ймовірно, шотландським прізвищем Лонггампс масонська ложа «Трьох Богинь»[56]
  • 1770 — вилив Полтви, вода затопила нижчі пивниці, підземелля церков, в криптах почали розкладатись тіла похованих, ледь уникли пошесті
  • 1772, 19 вересня — Зайняття Львова австрійськими військами.
  • 1772 — утворення в складі Габсбургської імперії Королівства Галичини і Лодомерії зі столицею у Львові.
  • 1772, 4 жовтня — під час церемонії у Львові Антон фон Перґен від імені імператорів Марії Терези та Йозефа ІІ офіційно проголосив про повернення Королівства Галичини та Володимирії під владу монарха Угорщини, який мав право претендувати на Галицько-Волинське князівство — Русько королівство — з часів середньовіччя.[57]
  • 1773, 6 серпня — імператор Йозеф II прибув до міста
  • 1773 — під час перших відвідин міста карета імператора (цісаря) Йозефа II (6 коней) застрягла на Площі Ринок в болоті[58]
  • 1776 — початок видання «Gazett d'Leopol», першої газети в Україні.
  • 1776 — засновано перший постійно діючий міський театр.
  • 1777 — початок ліквідації міських укріплень.
  • 1778 — пожежа Вірменського собору, згоріло багато архівних документів[59]
  • 1780 — церковна реформа Йозефа II (т. зв. «йозефінська касата»).
  • 1783, 13 травня — цісар Йозеф II видав декрет про піднесення міст Галичини та Лодомерії, відбулась їх класифікація. До І-го класу віднесли Львів як столицю, резиденцію гебернської влади.[60]
  • 1783 — заснування Духовної греко-католицької семінарії у Львові; розпорядження цісаря Йозефа II про знесення у Львові церковних кладовищ, заснування 4-х загальних цвинтарів за межами міста[61].
  • 1783 — розпорядження цісаря Йозефа II про ліквідацію цвинтарів довкола храмів, звільнення крипт храмів від похованих, заборона подальших поховань в них.[62]
  • 1784 — реорганізація Єзуїтської академії у Львові на університет. Створення бібліотеки.
  • 17841785 — заснування першої української академічної гімназії
  • 1786 — розібрали єдиний вцілілий будинок після пожежі 1527 р.[29]
  • 1786, 18 жовтня — оголошення конкурсу на заміщення посад після патенту цісаря від 31 серпня 1786; тривав до середини листопада.
  • 1787, 1 грудня — почав роботу новий Львівський магістрат на чолі з Францом Антоном Лоренцом.[63]
  • 1789 — цісар надав місту особливі привілеї
  • 1790 — місто закупило одну з 12-ти будівель з північної сторони ратуші для заміни старих її приміщень новими
  • 1793 — споруджено 4 фонтани на площі Ринок[12]

XIX століття[ред.ред. код]

XX століття[ред.ред. код]

XXI століття[ред.ред. код]

Див. також[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. а б І. Крип'якевич. Історичні проходи по Львові… — С. 11.
  2. І. Крип'якевич. Історичні проходи по Львові… — С. 14.
  3. а б в г І. Крип'якевич. Історичні проходи по Львові… — С. 13.
  4. а б Л. Городиський, І. Зінчишин. Мандрівка по Теребовлі і Теребовлянщині: Історичний нарис-путівник. — Львів: Каменяр, 1998. — 294 с., іл. — С. 44. — ISBN 966-7255-01-8
  5. Urzednicy wojewodztwa ruskiego XIV—XVIII ww. — Wrocław — Warszawa — Kraków — Gdańsk — Łódź, 1987. — 417 s. — S. 148. (пол.)
  6. Baliński М., Lipiński T. Lwów // Starożytna Polska pod względem historycznym, jeograficznym i statystycznym opisana. — Warszawа : nakład i druk S. Orgelbranda, 1845. — Т. ІІ. — Cz. 2. — S. 552. (пол.)
  7. Zubryćkyj D. Kronika miasta Lwowa… — S. 63.
  8. а б в Б. Мельник. Вулицями старовинного Львова… — С. 54.
  9. Denys Zubryćkyj. Kronika miasta Lwowa. — Lwów, 1844. — 492 s. — S. 73. (пол.)
  10. а б Б. Мельник. Вулицями старовинного Львова… — С. 45.
  11. І. Крип'якевич. Історичні проходи по Львові… — С. 23.
  12. а б в Б. Мельник. Вулицями старовинного Львова… — С. 51.
  13. Wilamowski M. Stanislaw (Ostaszko) z Dawidowa (Dawidowski) h. Wilczekosy (Prus II) (zm. 1442/3) // Polski Słownik Biograficzny. — Warszawa — Kraków, 2003. — t. XLII/1, z. 172. — S. 24. (пол.)
  14. Spieralski Z. Jan z Sienna i Oleska (2. poł. XV w.) // Polski Słownik Biograficzny. — Wrocław — Warszawa — Kraków : Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich, Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1963. — Tom X/3. — Zeszyt 46. — S. 476. (пол.)
  15. Lwów // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego i innych krajów słowiańskich. — Warszawa : Filip Sulimierski i Władysław Walewski, 1884. — T. V : Kutowa Wola — Malczyce. (пол.) — S. 536. (пол.)
  16. Там само. — С. 536—537.
  17. Львову — 760: Десять цікавих фактів про місто та його мешканців. «Чесний суд — це історія?». BBC Україна. 5 травня 2016 року.
  18. Лемко І. Цікавинки з історії Львова… — С. 61.
  19. Kiryk F. Odrowąż Andrzej // Polski Słownik Biograficzny. — Wrocław — Warszawa — Kraków — Gdańsk, 1978. — t. XXIII/3, zeszyt 98. — S. 542—543. (пол.)
  20. а б F. Kiryk. Odrowąż Andrzej… — S. 543.
  21. Б. Мельник. Вулицями старовинного Львова… — С. 241.
  22. Władysław Pociecha. Chodecki Otto, h. Powała (†1534) // Polski Słownik Biograficzny. — Kraków: PAU, 1937. — t. III/1, zeszyt 11. — S. 351. (пол.)
  23. В. Вечерський. Українські монастирі. — К., Харків: ТзОВ «Інформаційно-аналітична аґенція „Наш час“», ВАТ «Харківська книжкова фабрика „Глобус“», 2008. — 400 с., іл. — С. 332. — ISBN 978-966-1530-06-4, ISBN 966-8174-12-7 (серія)
  24. Лемко І. Цікавинки з історії Львова. — Львів : Апріорі, 2011. — 128 с. : іл. — С. 23—24. — ISBN 978-617-629-024-7.
  25. Статут львівських вірмен
  26. а б в І. Крип'якевич. Історичні проходи по Львові… — С. 31.
  27. W. Pociecha. Firlej Mikołaj z Dąbrowicy h. Lewart (†1526) // Polski Słownik Biograficzny. — Kraków: Polska Akademia Umiejętności, 1948. — Tom VII/1, zeszyt 31. — S. 10. (пол.)
  28. а б в г S. Cynarski. Herburt Odnowski Mikołaj h. własnego (zm. 1555) // Polski Słownik Biograficzny. — Wrocław — Warszawa — Kraków: Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich, Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1961. — Tom IX/3, zeszyt 42. — S. 446. (пол.)
  29. а б Б. Мельник. Вулицями старовинного Львова… — С. 25.
  30. Władysław Łoziński. Patrycyat i mieszczaństwo lwowskie w XVI i XVII wieku. — Lwów: Gubrynowicz i Schmidt, 1890. — 305 s. — S. 33. (пол.)
  31. а б Denys Zubryćkyj. Kronika miasta Lwowa… — S. 201.
  32. Urban W. Korniakt (Korniat, Korneadi, Korneades, Carneadi, Coretho, Carinacto) Konstanty h. Crucini (ok. 1520—1603) / Polski Słownik Biograficzny. — Wrocław — Warszawa — Kraków, 1968. — Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich, Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk. — Tom ХIV/1, zeszyt 60. — S. 83. (пол.)
  33. І. Крип'якевич. Історичні проходи по Львові… — С. 28.
  34. Denys Zubryćkyj. Kronika miasta Lwowa… — S. 202.
  35. Б. Мельник. Вулицями старовинного Львова… — С. 32.
  36. а б Б. Мельник. Вулицями старовинного Львова… — С. 52.
  37. а б І. Крип'якевич. Історичні проходи по Львові… — С. 32.
  38. І. Крип'якевич. Історичні проходи по Львові… — С. 52.
  39. Б. Мельник. Вулицями старовинного Львова… — С. 28.
  40. Helena Polaczkówna. Boym Paweł Jerzy (1581—1641) // Polski Słownik Biograficzny. — Kraków, 1936. — t. II/1, zeszyt 1. — S. 382. (пол.)
  41. Halina Kowalska. Kampian (Campianus, Novicampianus) Marcin (ok. 1574—1629) / Polski Słownik Biograficzny (reprint 1990): Kraków, 1964—1965. — t. XI, zeszyt …— S. 593. (пол.)
  42. Frick Dawid A. Smotrycki Maksym (Maksenty), imie zakonne Melecjusz (Meletij) (ok. 1577—1633) // Polski Słownik Biograficzny. — Warszawa — Kraków: Polska Akademia Nauk, Polska Akademia Umiejętności, 1999. — Tom XXXIХ/3, zeszyt 162. — S. 361. (пол.)
  43. І. Крип'якевич. Історичні проходи по Львові… — С. 65.
  44. а б І. Крип'якевич. Історичні проходи по Львові… — С. 18.
  45. І. Крип'якевич. Історичні проходи по Львові… — С. 67.
  46. А. П. Барсуков. Род Шереметьевых. Книга 5. — М.: «Книга по требованию». — С. 311. (рос.)
  47. а б І. Крип'якевич. Історичні проходи по Львові… — С. 19.
  48. Red. Jan III Sobieski h. Janina (1629—1696) // Polski Słownik Biograficzny. — Wrocław — Warszawa — Kraków: Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich, Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1963. — Tom Х/3, zeszyt 46. — S. 413—422. (пол.).
  49. Rachuba Andrzej. Sapieha Kazimierz Jan Paweł (czasem Jan Kazimierz) h. Lis (ok. 1642—1720) // Polski Słownik Biograficzny. — Warszawa — Kraków: Polskia Akademja Nauk, 1994. — T. XXXV/1, zeszyt 144. — S. 40. (пол.)
  50. тепер сходження вулиць Замарстинівської та Комунальної
  51. Jarosław Poraziński. Sobieski Konstanty Władysław (1680—1726) // Polski Słownik Biograficzny. — Warszawa — Kraków: Polska Akademia Nauk, Polska Akademia Umiejętności, 2000. — Tom XXXIХ/4, zeszyt 163. — S. 500. (пол.)
  52. І. Крип'якевич. Історичні проходи по Львові… — С. 25.
  53. H. Dymnicka-Wołoszyńska. Potocki Joachim (zm. 1764) // Polski Słownik Biograficzny. — Wrocław — Warszawa — Kraków — Gdańsk — Łódź : Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich, Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1984. — t. XXVIII/1, zeszyt 116. — S. 49. (пол.)
  54. І. Крип'якевич. Історичні проходи по Львові… — С. 53.
  55. І.Крип'якевич. Історичні проходи по Львові… — С. 28.
  56. Тарас Возняк. Пропозиції до життєпису та інтелектуальної біографії Майстра Пінзеля (?- 1761)
  57. [1]
  58. І. Крип'якевич. Історичні проходи по Львові… — С. 30.
  59. S. J. Kowalski. Powiat buczacki i jego zabytki. — Biały Dunajec — Ostróg: Wołanie z Wołynia, 2005. — 248 s. — S. 178. — ISBN 83-88863-16-9 (пол.).
  60. Ірина Настасяк. Організація управління Галичиною і Буковиною… — С. 105.
  61. Б. Мельник. Вулицями старовинного Львова… — С. 116.
  62. Б. Мельник. Вулицями старовинного Львова… — С. 34.
  63. Ірина Настасяк. Організація управління Галичиною і Буковиною… — С. 108.
  64. означає «почала затріщати»
  65. Ірина Настасяк. Організація управління Галичиною і Буковиною… — С. 111.
  66. І. Крип'якевич. Історичні проходи по Львові… — С. 25.
  67. Ірина Настасяк. Організація управління Галичиною і Буковиною… — С. 122.
  68. І. Крип'якевич. Історичні проходи по Львові… — С. 32-33.
  69. І. Крип'якевич. Історичні проходи по Львові… — С. 25-26.
  70. І. Крип'якевич. Історичні проходи по Львові… — С. 26.
  71. І. Крип'якевич. Історичні проходи по Львові… — С. 20.
  72. Львів'янин придумав маску воротаря
  73. Rozporządzenie Rady Ministrów z dnia 11 kwietnia 1930 r. o rozszerzeniu granic miasta Lwowa w województwie lwowskiem. (пол.)
  74. Доротич, М. Коні не винні… / Марія Доротич // Високий замок. — Львів. — 2015. — № 98 (5354) (10-16 вер.). — С. 13.
  75. Пам'ятник духовному лідеру УГКЦ митрополиту Андрею Шептицькому відкрили у Львові у день 150-річчя з дня народження владики // Інтерфакс-Україна, 29 липня 2015
  76. У Львові запустили довгоочікуваний трамвай на Сихів: фото і відео

Посилання[ред.ред. код]

Джерела[ред.ред. код]

  • Крип'якевич І. Історичні проходи по Львові. — Львів : Каменяр, 1991. — 168 с. — ISBN 5-7745-0316-X.
  • Лемко І. Цікавинки з історії Львова. — Львів : Апріорі, 2011. — 128 с. : іл. — ISBN 978-617-629-024-7.
  • Мельник Б. Вулицями старовинного Львова. — Львів : Світ, 2001. — 272 с. — ISBN 966-603-048-9.
  • Настасяк І. Організація управління Галичиною і Буковиною у складі Австрії (1772—1848). — К. : Атіка, 2006. — 160 с. — ISBN 966-3261-191-9.