Хронологія історії України (російська експансія)

Пропонується цей період називати Велика Туга, Степна скорботь, тощо

Період поширення і ствердження російської влади. XVIII ст

1702 — 1704	Повстання на Правобережжі під проводом Семена Палія, Самійла Самуся, Захара Іскри та Андрія Абазіна.
1703	Облога поляками Семена Палія у Фастові.
1703 — 1711	Антигабсбурзьке повстання угорців під проводом трансільванського князя Ференца Ракоці; основний осередок повстання знаходився у Мукачеві.
1703 — 1725	Десятки тисяч українських селян та козаків були насильно зігнані на будівництво Санкт-Петербурга і Ладозького каналу, близько 25 тисяч загинули від хвороб в тамтешніх болотах.
1704 — 1706	Похід загонів І.Мазепи (гетьман України у 1687—1709) та московських військ у володіння Речі Посполитої на Правобережну Україну (Біла Церква-Острог-Замостя), під час якого, зокрема, було схоплено і страчено провідника повстання полковника С.Палія, а І.Мазепа отримав згоду московського царя Петра І на долучення до своїх земель Правобережжя. (Річ Посполита у цей час вела Північну війну зі Шведською імперією і не мала можливості дати гідну відсіч Гетьману).
1706	Березень- травень: Гродненський маневр — В ході Північної війни частини московської армії на чолі з О.Меншиковим здійснили відхід з оточення у Гродно через Берестя до Києва.
1707 — 1709	Повстання у Московському царстві під проводом К.Булавіна — охопило, зокрема, Східну Слобожанщину і Запорожжя.
1708	Під час Північної війни шведські війська на чолі з королем Карлом ХІІ окупували Річ Посполиту і вступили на Смоленщину, після чого повернули до України. Московський цар Петро І надавати військову допомогу І.Мазепі відмовився. Донос Генерального судді Кочубея та військового товариша Іскри на І. Мазепу Петру І і їх страта І.Мазепою 28 (30?) жовтня — Гетьман Іван Мазепа з частиною старшини і козаків перейшов на бік ворога Петра І — короля Швеції Карла ХІІ. Наказ Петра І страчувати кожного запорожця. Російський церковний Синод за вказівкою Петра І оголошує анафему гетьману І.Мазепі. 2 листопада — Взяття і знищення військами князя О.Меншикова столиці — Батурина і від 6 до 15 тисяч його мешканців. 6 (11?) листопада — обрання промосковською старшиною нового Гетьмана — Івана Скоропадського (1708—1722). Перенесення гетьманської столиці на московський кордон до Глухова. На чолі козацької армії і полкових округів призначено московських офіцерів. О. Меньшиков отримав землі на Лівобережній Україні, зокрема, Стародубщину. 19 листопада 1708 — 7 січня 1709 — оборона Веприка. 8 грудня: Петро І запровадив у Московському царстві губернський поділ (засновано 8 губерній). Зокрема, утворено Київську губернію (у складі Гетьманщини, а також курських земель) і Азовську — у басейні Дону та Сіверського Дінця.
1709	1 квітня — 26 червня — облога шведами Полтави. 14 (25) травня — московські війська за підтримку І.Мазепи взяли і зруйнували Запорозьку Січ (Чортомлицьку). Козаки рятуються у пониззі Дніпра — на землях Кримського ханства і споруджують тут Кам'янську Січ біля Кизикермена (1709—1711). 27 (28) червня: Полтавська битва — московська армія Петра І розгромила шведську армію Карла ХІІ. 30 червня: капітуляція шведської армії під Переволочною. Карл ХІІ та його новий союзник І.Мазепа рятуються втечею у межі османських володінь у Молдовського князівства, де І.Мазепа і помирає 21 вересня. Разом з гетьманом емігрувала частина козацької старшини та 4 000 запорожців. Полонені ж козаки були страчені московитами. 7 липня — Решетилівські статті — петиція гетьмана І.Скоропадського з 14 пунктів цареві Петру І з проханням регламентувати московсько-українські відносини. Задовільнені не були. В Україні поставлено на утримання 10 московських полків; козацькі загони спрямовуються у північну частину Московського царства для ведення бойових дій, а також будівництва Санкт-Петербурга і Ладозького каналу. Петро І примусив скоротити число студентів Києво-Могилянської Академії з 2000 до 161, а найкращі просвітники переїхали до Москви. Указ про обов'язковість цензурування до друку українських книжок у Москві 29 липня: ультиматум московського посла султанові про видачу Карла ХІІ і І. Мазепи.
1710	5 квітня — обрання у Бендерах гетьманом Пилипа Орлика (1710—1742); проголошення «Пактів й конституцій законів і вольностей війська Запорізького». Травень: Кримський хан Девлєт II Герай уклав союз з Пилипом Орликом. 20 листопада — Османська імперія оголошує війну Московському царству. Початок Російсько-турецької війни 1710—1713 рр.
1711	Січень — квітень: похід Пилипа Орлика на Правобережну Україну (за підтримки кримських татар і польських загонів Й. Потоцького). 25 березня: невдалий штурм Білої Церкви кримськими татарами та козаками П.Орлика. 30 квітня: за відсутності провідника угорського повстання Ференца Ракоці його воєначальник барон Ш.Карої укладає з австрійською владою мирний договір у Сатмарі. 1 травня — основні сили куруців (12 000) капітулюють біля Сатмара. Весна: московська армія вступає на Правобережну Україну. Початок Прутського походу Петра І. Квітень — Петро І укладає союз з молдавським господарем Д.Кантемиром. Червень: невдалий похід гетьмана І.Скоропадського (20 000) і Бутурліна (7 000) на Крим (Перекоп). 22 червня: здача габсбурзьким військам останньої фортеці угорських повстанців — куруців — Мукачівського замку. 25 червня: армія Петра І (46 000 воїнів і 120 гармат) та загін Д.Кантеміра (5 000 воїнів) підступили до м. Ясси. 8-9 липня: битва і оточення московської армії на чолі з Петром І південніше Ясс на Пруті. 12 липня: Прутська мирна угода: Московське царство повертало Османській імперії Азов, знищувала фортеці Таганрог, Кам'яний затон на Дніпрі та Новобогородицьку на Самарі, визнавала сюзеренітет османів над землями Запорожжя, а також виводила свої війська з території Речі Посполитої (в тому числі з Правобережної України). Фактичне припинення війни 1710—1713 рр.
1711 — 1728 (1734?)	Олешківська Січ у гирлі Дніпра.
1712	Скасування полкового устрою на Правобережжі. Перенесення царем Петром І столиці Московського царства з Москви до новозбудованого Санкт-Петербурга на Неві.
1714	Відновлення панування Речі Посполитої на Правобережжі. Указ Петра І, яким дозволялось українське збіжжя експортувати лише через московські порти (Ригу, Санкт-Петербург, Архангельськ).
1716	Московський уряд заборонив українцям їздити в Європу по крам
1718	Пожежею знищено бібліотеку Києво-Печерського монастиря. Москва заборонила вивозити до Європи український тютюн.
1719	Заборона вивезення українського збіжжя до Європи
1720	Указ Петра І про заборону друкувати в Малоросії будь-які книги, крім церковних. Заборона вивозити скляні вироби до Європи.
1721	30 серпня — Ништадтський мир: закінчення Північної війни Московського царства зі Шведською імперією; Московське царство отримала частину Ліфляндії з Ригою, Естляндію, Іжору, частину Карелії. Наказ про цензурування українських книжок. Накладені штрафи на Київську та Чернігівську друкарні за книжки «не во всем с великороссийскими сходные». Знищення Чернігівської друкарні. Замість Московського патріархату Петро І запроваджує Святійший Синод у складі чиновників і церковних ієрархів.
1722	29 квітня — Лівобережна Україна із відомства Колегії закордонних справ була переведена під управління Сенату Російської імперії, що мало на меті подальше обмеження самоврядування в Україні. Заборона привозити в Україну західноєвропейські вироби. З 16 травня — Україна позбавлена права на самоврядування і вільне обрання гетьмана. Перша Малоросійська колегія (1722—1727). Штат складався з 6 російських офіцерів та прокурора. Колегія стягувала побори до імперської казни, розквартировувала в Україні російські війська, контролювала діяльність Генеральної військової канцелярії тощо. Призначення у Київ митрополитом Варлаама Вонятовича (1722—1730).
1722	Гетьман на Лівобережжі — Павло Полуботок (1722—1723)
1722 — 1794	Життя Григорія Сковороди
1723	29 лютого — у Петропавлівський фортеці у Санкт-Петербурзі загинув гетьман П. Полуботок. 13 грудня: Указ московського царя Петра І про створення в Україні кількох іноземних гусарських полків, першим став Сербський полк Івана Албанеза
1725 — 1727	Смерть Петра І (08 лютого). Оточення імператора передає владу його дружині. Правління у Петербурзі Катерини І
1727	В Петербурзі видано іменний імператорський указ «О высылке Жидов из России и наблюдении, дабы они не вывозили с собою золотых и серебряных Российских денег». 1 жовтня — Гетьман на Лівобережжі — миргородський полковник Данило Апостол (1727—1734) Заснування Харківського колегіуму.
1727 — 1730	правління в Російській імперії Петра ІІ Олексійовича
1730	Заслання Київського митрополита Варлаама на Північ.
1730 — 1740	правління Ганни Іоанівни
1731 — 1733	Спорудження Української оборонної лінії; загалом будівництво, на якому загинули тисячі місцевих селян і козаків, тривало і в 1740-ві. Існувала до 1764 р.
1733 — 1735 (1738)	Війна за польську спадщину за участі Російської імперії, Королівства Франція, Габсбурзької монархії, Речі Посполитої, Сардинське королівство, Королівства Пруссія, Курфюрства Саксонія.
1734	Запорожцям повернено статус підданих Російської імперії. (Лубенський договір)Заснування Нової (Підпільнянської) Січі (1734—1775). Скасування гетьманства і створення «Правління гетьманського уряду»: 3 російських чиновника і 3 представника старшини під головуванням князя Шаховського (незабаром — Баратинського).
1735	Початок російсько-турецької війни 1735—1739 рр. Вторгнення російської армії (20 000) на чолі з Леонтьєвим у напрямку Криму, напади на ногайців і повернення в Україну. Втрати українців під час війни становили 35 000 осіб (при населенні Гетьманщини 1,2 млн осіб), витрати на утримання 50-75 російських полків — 1,5 млн карбованців (10 річних бюджетів).
1736	Гайдамацьке повстання на Правобережжі (1736—1740). Похід Х.Мініха з Ізюму на Азов і з Царичанки на Крим. Березень-червень — облога російськими військами османської фортеці Азов на Дону 1 червня — здобуття росіянами на чолі з Б.Мініхом Перекопу; похід на Бахчисарай (25 червня) ; 20 червня — здобуття росіянами Азову. 2 липня — здобуття Кінбурна; відступ на Самару. 12 липня — битва між російською імператорською армією під командуванням генерал-фельдмаршала П. П. Лассі (40 тис.) і загоном військ кримського хана Фатіх-Гірея (15 тис.). Хан з основними силами (45 тис.) чекав російське військо на добре укріпленої позиції біля Перекопу. Однак Лассі обійшов перекопські укріплення по Арабатській стрілці. Він завдав загону кримських татар поразки біля річки Салгир і рушив до столиці ханства — Бахчисарая Імператорський Указ про прикріплення робітників до фабрик і заводів.
1737	Квітень — 70-тисячна російська імператорська армія Х.Мініха рушила на Очаків. 2 липня — здобуття росіянами під командуванням Х.Мініха Очаківа. 40-тисячна армія П.Лассі через Сиваш вдерлась у східний Крим і здобула 15 серпня Карасу-Базар, після чого відступила через Перекоп. 16 серпня — 11 листопада — безрезультатний Немирівський конгрес — мирні переговори між Російською імперією і Габсбурзькою монархією, з одного боку, і Османською імперією — з іншого; проходив у Немирові на Поділлі.
1738	Заснування Переяславського колегіуму і Глухівської співочої школи. Травень-серпень — невдалий Дністровський похід 50-тисячної російської імператорської армії Б.Мініха на Бендери. Літо — похід П.Лассі в Північний Крим
1738 — 1745	Дії опришків у Покутті під проводом О.Довбуша.
1739	Російські війська залишили Кінбурн і Очаків. 27 серпня: перемога російських військ на чолі з Б. Мініхом над османами при Ставучанах, здобуття Ясс і Хотина. Белградський мир (закінчення війни Османської імперії з Російською імперією і Австрійською монархією), за яким Росія отримала Азов (але без укріплень) і контроль над Запорожжям.
1741	Початок правління Єлизавети Петрівни (1741—1761)
1742	2 грудня — Видано іменний імператорський указ «О высылке как из Великороссийских, так и из Малороссийских городов, сел и деревень, всех Жидов»
1744	Запровадження «Прав, за якими судиться малоросійський народ». Візит імператриці Єлизавети до Києва; прохання старшини про вибори нового гетьмана.
1745	Серпень — загибель О.Довбуша.
1747	Російський уряд розмежував землі запорозьких і донських козаків, закріпивши за останніми території на схід від Кальміусу. Запорожжя у 18 ст.
1747 — 1753	Спорудження Андріївської церкви у Києві.
1749	Випуск першої газети в Україні — «Кур'єр Львівський» (польською мовою).
1750	Тимчасове поновлення гетьманства. Гетьман Лівобережжя і Запорожжя — 22-річний Кирило Розумовський (1750—1764), брат фаворита імператриці Олексія; російські чиновники залишають Україну, спостереження за якою передається з ведення Сенату у відання Колегії іноземних справ. Гайдамацьке повстання на Правобережжі.
1751	Травень — імператорський уряд виділив частину запорозьких земель між Синюхою і Дніпром сербам на чолі з полковником Й.Хорватом. Нова Сербія (1752—1764)
1752	Утворення Слов'яносербії на Сіверському Донці і Бахмуті (1752—1764)
1754	Утворення Новослобідського полку на південь від Нової Сербії. Існував у 1754—1759 і у 1761—1764 рр. Бюджет Гетьманщини поставлено під контроль Санкт-Петербурга, митні кордони з Російською імперією скасовано. Указ про дозвіл торгівлі зерном між Росією і Україною
1754 — 1757	Будівництво фортеці Святої Єлизавети. Заснування Олександрії.
1755	Скасування Росією мита на ввезення товарів в Україну. В Україні також скасовані численні внутрішні збори
1756 — 1763	Семирічна війна за участю козацьких полків.
1757	Зміни в рекрутському наборі: обмежений раніше десятьма російськими губерніями, він поширений відтепер на Україну і на балтійські провінції.
1761	Проект Сенату по Україні, в якому передбачалося відділення Києва від провінції і перетворення його в центр особливого округу, підпорядкованого безпосередньо Сенату.
1762	Січень — імператор Петро ІІІ знижує податок на сіль і скасовує мита, скасовує Таємну канцелярію і скасовує тортури. Липень — В результаті палацового перевороту у Петербурзі імператор Петро ІІІ (1761—1762) вимушений відректися від престолу, після чого був убитий гвардійцями, а російською імператрицею під іменем Катерина ІІ (1762—1796) стає німецька принцеса.
1763	Гетьман К.Розумовський розділив Гетьманщину на 20 повітів.
1764	22 березня — утворення Новоросійської губернії (початково — на землях Нової Сербії і Слов'яносербії) Польським королем обрано проросійського кандидата — Станіслава Понятовського (1764—1795) 10 (17?) листопада — остаточна ліквідація гетьманства; утворення 2-ї Малоросійської колегії (1764—1786 рр.) Кріпосне право поширюється на Україну.
1765	Ліквідація слобідських козацьких полків, утворення тут Слобідсько-Українська губернія з центром у Харкові.
1768	Сувора зима на Україні призвела до масової загибелі скоту та голоду «Барська конфедерація» 1768—1769 рр. — рух проти проросійського короля Речі Посполитої. Кровопролитні зіткнення конфедератів з російськими гарнізонами. Коліївщина — антипольське повстання на Правобережжі під проводом М.Залізняка та І.Ґонти. Придушені Річчю Посполитою за допомогою російських військ. Повстання на Запорожжі. Напад гайдамаків на прикордонну Балту і спалення містечка. Татарський набіг на Україну
1768 — 1774	Російсько—турецька війна. Російські війська беруть фортецю Хотин і відкривають собі шлях до Молдови
1769	Червень — невдалий похід російських військ на чолі з генералом Бергом на Крим. Походи Кирим Ґерая на Запорозькі землі — останні походи кримських татар на Україну. 9 вересня — Російські загони зайняли Хотин; 26 вересня — Ясси, а у листопаді — Бухарест. Створення Нововербованого козацького полку з населення Правобережної України.
1769 — 1770	Повстання Дніпровського і Донецького пікінерних полків на Приоріллі.
1769 — 1771	Заснування астрономічної обсерваторії у Львові.
1770	Російсько-турецька війна: перемоги при Чесме (26 червня), на Ларзі (7 липня), облога (липень-серпень) і взяття османської фортеці Бендери в Молдові 2-ю російською армією під командуванням графа П. І. Паніна (33 тис. осіб). при Кагулі (21 липня); російські війська окупували Молдовське князівство, Валахію, Буджак і Єдісан. Неврожай та голод. Чума в околицях Києва.
1770 — 1771	Спорудження Дніпровської укріпленої лінії (від Олександрівська вздовж Кримського кордону до Петрівської фортеці). Заснування Олександрівська (нині м. Запоріжжя).
1771	Морова язва на Запорожжі Російсько-турецька війна: Похід Долгорукова на Кримське ханство: здобуто Перекоп (червень), Ґезлев, Кафу. Перша окупація Криму Росією. Кримське ханство визнавалось незалежним, але під протекторатом Російської імперії. У Криму залишились російські гарнізони.
1772	Весна — Повінь на Запорожжі Літо — чума на Запорожжі 1-й розділ Речі Посполитої: Королівство Пруссія отримало землі у пониззі Вісли, Російська імперія — східну Білорусь, Австрійська монархія — Галичину. Знищення Барської конфедерації.
1773	Російсько-турецька війна: бойові дії йшли, в основному, на Нижньому Дунаї. 4 липня: Балаклавський бій — морський бій поблизу Балаклави між двома російськими кораблями і османською ескадрою.
1773 — 1775	Повстання О. Пугачова у Російській імперії.
1774	10 липня — завершення російсько-турецької війни 1768—1774 рр.: Кючук-Кайнарджійський мирний договір — Російська імперія отримала Кабарду, Азов, Керч і Єнікале, Кінбурн і землі між Дніпром і Південним Бугом, а також низку переваг.
1775	7 травня: австро-османська угода, за якою до Австрійської імперії перейшла Буковина. 4 червня — 100-тисячна російська армія на чолі з генерал-поручиком Петром Текелі при поверненні з Балкан захопила і знищила Запорізьку Січ (Більшість козаків ще не повернулись з війни). Кошового отамана Петра Калнишевського (1765—1775) з частиною старшини заслано на Соловки, де останній кошовий і помер 1803 р. Частина запорожців осіла в дельті Дунаю під захистом Османської імперії, де була створена Задунайська Січ 18 листопада — Губерська реформа. Перебудова органів влади, управління і суду. Розподіл Російської імперії на 51 губернію Ліквідація Полтавського полку.
1776	Затверджено план побудови в Азовській губернії у пониззі Самари Катеринослава-І. Листопад — введення російських військ (кн. Прозоровський) до Кримського ханства з метою затвердження на троні проросійського хана Шахін Ґерая.
1776 — 1785	Задунайська Січ навколо Вилкового на Дунаї.
1778	Літо — примусове переселення кримських християн у Північне Приазов'я, яке відбулося за ініціативи П.Румянцева-Задунайського і Катерини II і за участю О. Суворова. Зокрема, з Криму були виселені 18 395 греків і 12 598 вірмен. 18 червня — заснування Херсона
1778	Заснування греками Маріуполя (на місці козацького поселення Домаха). Заснування Чорноморського російського флоту.
1780	Заснування Павлограда
1781	Ліквідація автономного устрою Лівобережної України. Григорій Потьомкін будує в Херсоні фортецю, казарми і верф
1782	Заснування Нікополя.
1783	Землі України у 1788 р. Катеринославське намісництво 8 квітня — Ліквідація Кримського ханства і долучення його земель у Криму, Приазов'ї і на Кубані до Російської імперії. Григорій Потьомкін отримує титул ясновельможного князя Таврійського. Заснування порту у Ахтіярській бухті 3 травня: Указ Катерини ІІ про закріпачення селян Лівобережної і Слобідської України. В рамках реформи адміністративно-територіального поділу в Російській імперії — ліквідація полкового устрою в Україні (Стародубський, Чернігівський, Ніжинський, Козелецький, Прилуцький, Переяславський, Лубенський, Миргородський, Гадяцький полки). В Україні засновано 5 намісництв: Новгород-Сіверське, Чернігівське, Київське, Харківське, Катеринославське.
1784	Заснування російських колоній в Криму: Сімферополя (кримськотатарська Ак-Мечеть), Євпаторії (кримськотатарський Ґезлєв), Севастополя (Ахтіяр). Створення першого в Україні університету — Львівського (на базі єзуїтського).
1785	«Жалувана грамота дворянству» Катерини II: зрівняння української козацької старшини у правах з російським дворянством
1785 — 1805	Розташування Задунайської Січі у Банаті.
1785 — 1817	Бузьке козацьке військо
1786	Червень — Зустріч у Каневі Катерини II з польським королем Станіславом Понятовським, якому не вдається домогтися пом'якшення російської позиції щодо Речі Посполитої, де триває патріотичне піднесення. Секуляризація російською владою церковних і монастирських земель в Україні
1787	Лютий-липень — Подорож Катерини II разом з австрійським імператором до Криму. 9 травня — закладка імператрицею Преображенського собору і міста Катеринослав-II (на новому місці — на Дніпрі). 13 серпня — початок російсько-турецької війни 1787—1791 років. Намагання османів оволодіти Кінбурном, відбиті загоном О. В. Суворова.
1787 — 1792	Існування між Бузьким та Дністровським лиманами Чорноморського козацького війська. (Після закінчення війни 1792 р. чорноморці переселені на Кубань)
1787 — 1796	Існування між Південним Бугом і Інгулом Катеринославського козацького війська.
1788	24 травня — початок походу російської армії на Очаків. Бойові дії в Молдовському князівстві. 18 серпня — взяття російсько-австрійськими військами Хотина 6 (17) грудня — штурм О. В. Суворовим Очакова і оволодіння ним; знищення османського гарнізону.
1789	Російсько-турецька війна: османи зазнали низку поразок у Молдавії (під Фокшанами, на Римнику 22 вересня тощо) і 3 листопада здали Бендери. Австрійці оволоділи Белградом і Бухарестом. Листопад — початок облоги росіянами Ізмаїла Заснування Миколаєва.
1790	Російсько-турецька війна: османський флот зазнав поразки на Чорному морі — біля Керчі (19 липня) і біля Тендри; російські війська оволоділи пониззям Дунаю. 11 грудня — О.Суворов захопив Ізмаїл.
1791	Російсько-турецька війна: російські війська просунулись до Галаца, а також оволоділи Анапою. 29 грудня — Ясський мир: Османська імперія остаточно відмовилась від претензій на Крим і Кубань, а також поступилася Російські імперії Очаковим і землями між Південним Бугом і Дністром.
1792	Переселення козаків Чорноморського козацького війська на Кубань. Спорудження Кубанської укріпленої лінії по правому берегу Кубані. Заснування Тирасполя. 18 травня — російські війська входять до Речі Посполитої.
1793	23 січня — Другий поділ Речі Посполитої: Королівство Пруссія отримало Познань, а Російська імперія — Правобережну Україну із Східною Волинню і Білорусь
1793 — 1797	Створення дендропарку «Олександрія» у Білій Церкві.
1794	Березень — грудень: повстання у Польщі під проводом Т.Косцюшко  проти російських окупантів— зокрема, охопило центральну Польщу, Підляшшя, Берестейщину, Холмщину. 24 березня — в районі населеного пункту Рацлавиці польські повстанці розбили російський загін. 20 жовтня — біля Берестя відбулося зіткнення між російським загоном під командуванням генерала А. В. Суворова (8 тис.) і польським корпусом під командуванням генерала Сераковського (13 тис.). Поляки, не чекаючи бою, відійшли на другий, більш захищену позицію. 4 листопада — російські війська під командуванням О.Суворова захопили Варшаву; придушення польського повстання. Біля Хаджибея засновано Одесу та Овідіополь.
1795	26 жовтня: Третій поділ Речі Посполитої: Королівство Пруссія отримало Мазовію і Варшаву, Австрійська монархія — Холмщину і західну Галіцію, Російська імперія — Литву, західну Білорусь з Берестям і Західну Волинь.
1796	Спорудження першої кам'яновугільної копальні у Донбасі (Лисичанськ)
1796 — 1801	Створення дендропарку «Софіївка» в Умані.
1796 — 1801	правління у Російській імперії Павла І
1797	Переведення контрактової ярмарки з Дубна до Києва
1798	Видання першого витвору нової української літератури — «Енеїди» І. П. Котляревського.
1800	Задуто першу в Україні велику доменну піч на Луганському чавуноливарному заводі.

XIX століття

1801	23-24 березня — заколот і вбивство імператора Павла І, влада у Російські імперії переходить до його сина Олександра І
1804	Відкриття першої в Україні гімназії (у Новгород-Сіверському).
1804 — 1805	Будівництво у Києві першого міського театру. 21 грудня — Закон «О устройстве Евреев»: їм надана свобода віросповідання, але встановлена смуга осілості в західних областях імперії.
1805	Заснування російського Харківського університету Відкриття ліцею у Кременці Війна Російської і Австрійської імперій з Наполеоном
1805 — 1813	Задунайська Січ дислокується у Сейменах на Нижньому Дунаї.
1806	У відповідь на зміщення правителів у Молдові та Валахії Росія ввела до Дунайських князівств війська. Початок російсько-турецької війни 1806—1812 років. Без бою здалися османські гарнізони у Хотині, Бендерах, Аккермані, Кілії. Османи тимчасово захопили Бухарест, а серби — Белград.
1807	Листопад — повстання ратників міліції у Києві, Балті, Дубоссарах.
1807 — 1809	Російсько-турецька війна: перемир'я, за яким сторони виводили війська з Дунайських князівств
1808	Створення театру у Полтаві Поновлення Галицької митрополії.
1809	12 березня — поновлення російсько-турецької війни. Квітень — безрезультатна облога і штурм Браїлова російськими військами на чолі з М.Кутузовим Відкриття гімназії у Києві; відкриття оперного театру в Одесі. 14 жовтня — Віденський договір: більша частина Галичини від Австрії перейшла до Великого герцогства Варшавського, а Тарнопільський округ — до Росії.
1809 — 1852	Роки життя М. В. Гоголя
1812	16 травня — Закінчення російсько-турецької війни 1806—1812 рр. — Бухарестський мирний договір, за яким Росія отримала Бессарабію (східну Молдавію) і Буджак; Дунайські князівства повертались Османській імперії на правах автономій; Сербія отримала внутрішню автономію; Османська імперія визнавала російські володіння у Закавказзі, але утримувала за собою Анапу. 24 червня — Нашестя армій Наполеона на Росію. 7 вересня — Бородінська битва; 14 вересня — загони французької армії увійшли до Москви. 19 жовтня — Наполеон починає відступ з Москви Вихід першої у Східній Україні газети «Харьковский еженедельник»
1813 — 1828	Задунайська Січ розташована у дельті Дунаю (Катирлез — Дунаваць)
1814 — 1861	Життя Т. Г.Шевченка
1815	9 червня — за рішенням Віденського конгресу більша частина Герцогства Варшавського приєднана до Росії під назвою Царства Польського (Галичина відійшла до Австрії, герцогство Познанське і Краківська республіка — до Пруссії).
1817	Повстання бузьких козаків у Вознесенську Заснування Рішельєвського ліцею в Одесі.
1819	27 червня: повстання військових поселенців у Чугуєві.
1820	Відкриття у Ніжині гімназії вищих наук
1820 — 1824	Перебування О. С. Пушкіна у засланні у Південній Україні (Катеринослав, Крим, Одеса), Кавказі і Кишиневі. Крім безлічі ліричних віршів, Пушкін створює в цей час так звані «південні поеми» — «Кавказький бранець», «Брати розбійники», «Бахчисарайський фонтан», «Цигани».
1821	Березень: створення П.Пестелем Південного товариства декабристів в Україні.
1822	Січень — Перший з'їзд керівників декабристського Південного товариства в Києві. Доповідь [Павло Пестель|П. Пестеля]] і його проект конституції. 15 березня — затвердження Олександром І положення щодо заслання кріпаків за «дурні вчинки» до Сибіру на поселення Видання 4-томної «Історії Малої Росії» Бантиш-Каменського.
1823	Січень — Другий з'їзд керівників Південного товариства висловлюється за прийняття основ конституції П. Пестеля, званої «Руська правда» — найбільш радикального з декабристських програмних документів. Виникнення «Товариства об'єднаних слов'ян» на Волині. Прийнята федералістична програма. У 1825 році воно злилося з Південним товариством.
1824	Прийнято Постанову про створення гільдій, яка різко обмежувала промислову і торговельну діяльність селян і простих міщан.
1825	1 грудня — у Таганрозі помер російський імператор Олександр І. 12 грудня — імператором стає Микола І (1825—1855) 26 грудня — Змовники Північного товариства декабристів зробили спробу повстання, яке було придушене 29 грудня — 3 січня 1826: повстання Чернігівського полку під керівництвом С.Муравйова-Апостола
1825 — 1855	Правління Миколи І.
1826	Селянські заворушення в Уманському повіті під проводом О.Семенова. 15 липня — у Російській імперії створено III відділення під керівництвом О. Бенкендорфа (політична поліція і корпус жандармів).
1827	Підписання російсько-турецької конвенції в Акермані: вільне проходження торгових суден через протоки Босфор і Дарданелли, надання автономії Сербії, Молдавії та Валахії. У наступному році Османська імперія відмовилась від виконання умов конвенції, що призвело до початку чергової російсько-турецької війни.
1828	14 (26) квітня — Російська імперія оголошує війну Османській імперії: початок російсько-турецької війни 1828—1829 рр. Окупація російськими військами Дунайських князівств; здобуття Шумли і Варни у Болгарії, низки фортець у східній Анатолії. Перехід козаків Задунайської Січі на російській бік. Серпень — Введення обов'язкової військової служби для євреїв (з можливістю набору в рекрути з 12 років)
1829	Літо — взяття російськими військами Ерзурума, Силістрії, Адріанополя. 2 (14) вересня — укладено Адріанопольський мирний договір: Росія одержала острови в дельті Дунаю, східний берег Чорного моря від гирла Кубані до Аджарії та фортеці Ахалкалакі та Ахалцих з прилеглими областями, а також низку привілеїв. Османська імперія визнавала приєднання до Російської імперії деяких територій в Закавказзі, зобов'язувалася надати автономію Сербії, Молдавії і Валахії, визнати широку автономію Греції. Микола Гоголь опублікував свій перший твір — поему «Ганс Кюхельгартен».
1830 — 1831	Польське повстання — торкнулося, зокрема, Волині і Галичини. Повстання у Севастополі
1831	Імператорські реформи у західних губерніях: зачинено, зокрема, польські школи, польський Кременецький ліцей
1834	Відкриття Київського університету
1835	Київ останнім з міст позбавлено Магдебурзького права 13 квітня — петербурзький Сенат прийняв височайше затвердження Положення про Євреїв: встановлено новий статус євреїв, переглянута смуга осілості в 15 західних і південних губерніях.
1836	Створення М. В. Гоголем «Ревізора»
1837 — 1852	Дмитрій Бібіков — київський генерал-губернатор (Правобережна Україна).
1839	Початок діяльності Одеського товариства історії і старожитностей.
1840	Перше видання «Кобзаря» у Петербурзі Скасовано дію Литовського статуту на Правобережжі. 30 липня — Указ про заборону згадки назв «Литва» і «Білорусія» в офіційних документах Росії.
1842	Виходять друком «Мертві душі» Миколи Гоголя
1843 — 1844	Селянські заворушення на Буковині під проводом Л.Кобилиці.
1844	Заснування технічної академії у Львові 19 грудня — російським Сенатом прийнято Положення про підпорядкування Євреїв у містах і повітах загальному управлінню
1845	Заснування обсерваторії Київського університету
1845 — 1847	Діяльність Кирило-Мефодіївського братства в Києві. До братства входять історик Микола Костомаров і поет Тарас Шевченко), що виступає за скасування кріпацтва і створення слов'янської федерації, куди увійшла б і Україна. Члени товариства заарештовані в 1847 році.
1846	Селянське антипольське повстання у Галичині Опублікування «Історії русів»
1848 — 1849	Революції у Австрії та Угорщині. Відміна кріпацтва у Австро-Угорщині. Вихід у Львові першої української газети «Зоря галицька». 1-3 листопада — повстання у Львові. Селянські заворушення на Буковині під проводом Л.Кобилиці.
1849	4 березня: Буковину проголошено коронним краєм Габсбурзької імперії — герцогством Буковина
1853	4 жовтня — початок Кримської (Східної) війни 1853—1856 рр. Приводом стало введення російських військ до Дунайських князівств 3 липня. З залишків задунайських козаків Михайло Чайковський створив загони у складі османської армії.
1854	Лютий: козацькі загони М.Чайковського (Садик-паші) увійшли до Бухаресту, де він став губернатором. 27-28 березня — Велика Британія та Франція вступили в війну проти Росії на боці Османської імперії липень-серпень — російські війська відходять з Дунайських князівств 14 вересня — початок висадки британо-французьких військ у Євпаторії 20 вересня — росіяни розбиті на Альмі в Криму 26 (14) вересня — початок героїчної оборони Севастополя.
1855	2 березня — смерть імператора Миколи І. Імператором стає Олександр ІІ (1855—1881) 27 серпня — російські війська залишають Севастополь
1856	18 березня — закінчення Кримської війни: Паризький мир, за яким Російська імперія повертала Османській імперії Карс, а Молдові передавала гирло Дунаю з прилеглою частиною Буджаку. Також Росія відмовлялась від протекторату над Валахією, Молдовою і Сербією.
1861	19 лютого — маніфест імператора Олександра II про відміну кріпацтва. 4 листопада: відкриття першої в Україні залізниці — ділянка Перемишль — Львів і Львівського вокзалу.
1863	Постановка першої української опери «Запорожець за Дунаєм» С. С. Гулака-Артемовського Циркуляр міністра внутрішніх справ П.Валуєва про заборону друкування книг українською мовою. 2 грудня: у Херсоні заснували перший у Російський імперії Земський банк взаємного кредиту.
1863 — 1864	Польське повстання 1863—1864 рр. — одночасний напад на всі російські гарнізони, створення Тимчасового національного уряду, проголошення національної незалежності Польщі, втеча великого князя Костянтина Миколайовича з Варшави Повстання поширюється на Литву, частину Білорусії і Правобережну Україну, але сили повстанців явно недостатні, ослаблені розбіжностями між «червоними» та «білими» і позбавлені підтримки селян.
1864	2 грудня: Земська і судова реформи — рівність усіх перед законом, незалежність і незмінність суддів, введення суду присяжних для кримінальних злочинів тощо.
1865	Будівництво залізниці Одеса-Балта і Роздільна — Кучурган Ліцей Рішельє в Одесі перетворений в Новоросійський (з 1933 р — Одеський) університет.
1866	Відкриття залізниці Львів — Чернівці. У Києві відкрито публічну бібліотеку (тепер — Національна бібліотека України імені Ярослава Мудрого)
1866 — 1870	Будівництво залізниці Київ — Балта
1867	Заснування оперного театру у Києві.
1868	Відкриття залізниці Київ — Курськ 8 грудня: у Львові засновано товариство «Просвіта»
1869	12 липня: Відкриття ділянки залізниці Львів — Броди (до кордону з Російською імперією) Пуск залізниці Ростов — Горлівка 23 грудня: відкриття ділянок залізниці Курськ — Харків — Ростов.
1870	Відкриття ділянки залізниці Золочів — Тернопіль. Відкриття залізничного мосту у Києві.
1870–1871	Будівництво залізниць Полтава — Кременчук і Харків — Полтава.
1871	Відкриття залізниці Тернопіль — Підволочиськ
1871 — 1876	Будівництво залізниці Волочиськ  — Жмеринка.
1872	Введення в дію металургійного заводу «Новоросійського товариства» у Юзівці. Відкриття залізничного мосту у Кременчуці і залізниці на Одесу.
1873	15 листопада: Відкриття залізниці Лозова — Олександрівськ з гілкою на Нижньодніпровськ.
1874	13 січня — Військова реформа Д. Мілютіна: заміна рекрутського набору загальною військовою повинністю, термін служби в армії скорочено з 25 до 6 років, новобранці відбираються за жеребом, термін служби залежить від отриманої освіти. У Таганрозі збирається 1 з'їзд гірських промисловців півдня імперії. Відкриття оперного театру у Харкові. Примусове приєднання до православної церкви останніх уніатів в Польщі (Холмська обл). Відкриття залізниць Гомель — Бахмач, Бахмач — Ромни, Мелітополь — Сімферополь (14 жовтня)
1875	Є. Заславський (дворянин за походженням) засновує в Одесі «Південноросійський союз робітників» — першу оформлену робочу організацію. 13 жовтня — Відкриття Чернівецького університету.
1876	16 травня — Емський акт імперського уряду, спрямований на утиск української культури і мови; заборонено використання української мови в будь-яких публікаціях, крім історичних і філологічних.
1877	24 квітня — Російська імперія оголосила війну Османській імперії. Російсько-турецька війна (1877—1878) (на Балканах і у Східній Анатолії)
1878	19 лютого (3 березня) — закінчення російсько-турецької війни: Сан-Стефанський мир, за яким Князівство Сербія, Князівство Чорногорія і Румунія отримували повну незалежність, а Боснія і Герцеговина та Болгарія — автономію; Російська імперія приєднувала Карс, Батум і південну Бессарабію. Відкрито залізниці Попасна — Слов'янськ, Дебальцеве — Луганськ і Мерефа — Суми — Ворожба.
1881	13 березня — у Петербурзі народоволець І.Гріневіцький вибухом бомби вбиває імператора Олександра II і гине при цьому сам. Квітень — липень: Єврейські погроми в Україні: в Єлисаветграді, Києві та Одесі (під приводом участі у вбивстві Олександра II євреїв — Л. Гартмана, Г. Гельфман і ін.) Початок промислової експлуатації Криворізького залізорудного басейну
1882	Заснування М. Кропивницьким в Єлизаветграді української професійної трупи. Початок переселення євреїв в Палестину з Росії Створення телефонних ліній в Петербурзі, Москві, Одесі і Ризі.
1882 — 1904	Будівництво Катерининської залізниці
1883	У Бахчисараї (Крим) починає виходити пантюркська газета «Терджуман» І. Гаспринського.
1884	Відкриття ділянки залізниці Ясинувата — Катеринослав — Долинська і мосту через Дніпро в Катеринославі
1886	Початок промислового видобутку марганцевих руд у Нікопольському басейну Відкриття в Одесі бактеріологічної станції (2-ї в Європі)
1887	Відкрито перший великий завод у Катеринославі — Олександрівський Південно-Російський металургійний завод.
1888	Відкрито залізницю Кременчук — Ромни
1889	У Катеринославі став до ладу трубопрокатний завод «Шодуар-А»
1890	Першотравневий мітинг робітників у Львові — перша маївка в Україні. Перший марксистський гурток (Катеринослав). Відкриття у Києві першої електростанції загального користування. Виникла перша українська політична партія з Франко і Павликом на чолі, яка стояла на позиціях «наукового соціалізму» і інтернаціоналізму.
1891	У Катеринославі став до ладу металургійний завод Гантке (нині — Нижньодніпровський трубний) В Одесі з'явився перший в Російській імперії автомобіль (завезений з Європи) У Полтаві групою харківських студентів створено «Братство тарасівців», учасники якого дали клятву на могилі Кобзаря всіма засобами поширювати серед українців його ідеї. Серед активних діячів Братства були відомі письменники й науковці: В. Боржковський, М. Вороний, Б. Грінченко, M. Кононенко, М. Коцюбинський, В. Самійленко, Є. Тимченко, В. Шемет, Микола Міхновський та інші.
1892	8 травня — пуск у Києві першого в Російській імперії електричного трамваю. Запрацювала філія «Братства тарасівців» в Києві
1894	1 листопада — в Лівадії біля Ялти помер імператор Олександр III. Трон перейшов до Миколи II.
1896	Створення перших хронікальних фільмів в Україні.
1897	Створення київського та катеринославського «Союзів боротьби за визволення робітничого класу». 26 червня: пуск у Катеринославі електричного трамваю (3-й в Російській імперії) Перший загальний перепис населення в Російській імперії. Росіяни (за мовною ознакою) складали більше 44 % населення, українці — майже 18 %, поляки — 6 %, білоруси — 4,7 %, євреї — 4;.
1898	Відкриття Київського політехнічного інституту.
1899	Відкриття Катеринославського вищого гірничого училища.
1900	11 лютого — в Харкові діячами студентських громад: Д. Антоновичем, М. Русовим, Л. Мацієвичем, Б. Камінським, П. Андрієвським, Ю. Коллардом, О. Коваленком, Д. Познанським й ін. як підпільна революційна партія заснована Революційна українська партія (РУП). Березень — на Шевченківських святкуваннях у Полтаві і в Харкові виголошена промова М. Міхновського, написана ним з доручення засновників РУП як проект програми РУП. У тому ж році промова надрукована брошурою у Львові під назвою «Самостійна Україна» як «вид. Р. У. П. — ч. 1». У цій промові проголошено гасло «Одна, єдина, нероздільна, вільна, самостійна Україна від Карпатів аж по Кавказ» і, як найближчу мету, поставлено вимогу «повернення нам прав, визначених Переяславською конституцією 1654 з розширенням її впливу на цілу територію українського народу в Росії». Селянські заворушення на Галичині.

Джерела

• Украинская Советская Социалистическая Республика: Энцикл. справ./ Гл. редкол..: Кудрицкий А. В. (отв. ред.) и др. — К.: Гл. ред. УСЭ, 1987. — 516 с.