Хронологія історії України (доісторична, антична доба і середньовіччя)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
ІСТОРІЯ УКРАЇНИ
Coat of Arms of Ukraine

Хронологія історії України

Доісторична доба[ред.ред. код]

Роки Події
Доісторичні часи
1 млн р. до н. е. Палеоліт. Королевська стоянка первісної людини у Закарпатті
300 тис.р.до н. е. Датування стоянок людини на Дністрі (Сокіл), Дніпрі (Круглик), Сіверському Донці (Ізюм)
300—30 тис. р. до н. е. Середній палеоліт (мустьє) на території України: понад 80 стоянок
250—170 (100) тис.р. до .н. е. Дніпровське (максимальне) зледеніння: крижаний панцир по Дніпру просунувся до порогів.
75—10 тис. р. до н. е. Останнє зледеніння у Європі: льодовик просунувся до Полісся
35—9 тис.р. до н. е.
012 Ukraine paleolit 2.jpg
Верхній палеоліт на території України; відомо декілька окремих археологічних культур (Межиріцька, Анетівська, Спіцинська, Молодовська, Бринзенська, Липська, Мізинська). Міграції первісних мисливців з заходу і півдня. Найгустіше населення — на Дністрі, біля Дніпрових порогів і у південному Криму.
9—6 тис. р. до н. е. Мезоліт на території України. Кукрецька, Кудлаївська, Гребениківська, Донецька, Рудоострівська, Пісочнорівська та інші археологічні культури.
6—4 тис. до н. е.

Неоліт на території України. Буго-Дністровська, Сурська культура, Дніпро-Донецька, Азово-Дніпровська та ін. культури.

4—3 тис. до н. е.

Енеоліт на території України. Трипільська, Середньостогівська та ін. культури. Будівництво трипільцями перших міст, з населенням до 46 000 мешканців.

3—1 тис. до н. е.

Бронзова доба. Ямна культура, Катакомбна культура, Кемі-обінська, Східнотшинецька, Комарівська, Зрубна, Сабатинівська, Білогрудівська, Чорноліська та ін. культури.

1100—200 рр. до н. е.

Культури залізної доби на території України: Зарубинецька культура, Кизил-Кобінська, Лужицька культура, Скіфська, Сарматська, Юхнівська та ін. археологічні культури залізної доби

Антична доба[ред.ред. код]

Античні часи
1250—700 рр. до н. е. Кіммерійці у Північному Причорномор'ї, таври у Криму. Заснування близько 1250 року до н. е. міста кіммерійців.
Місто людей Кіммерійських
700—300 рр. до н. е.

Скіфи у Північному Причорномор'ї. Ймовірно, їхня "столиця" - Метрополь - нині Кам'янське городище біля сучасного Енергодара на Дніпрі. відомі також їх величезні городища на Полтавщині (Більське городищеГелон),Поділлі, Київщині.

647 до н.е. Заснування 1-ї грецької колонії у Північному Причорномор'ї — Борисфеніди у гирлі Дніпра.
бл. 600 до н.е. Заснування греками Ольвії та Пантікапея
бл.550 до н.е. Заснування Феодосії та Керкінітиди у Таврії
528 до н.е. Заснування гераклейцями Херсонесу
513 до н.е. Невдалий похід Дарія І на скіфів (Скіфи уникали головної битви, виснажуючи персів дрібними сутичками і нападами).
502 до н.е. Заснування Тіри (Офіусси) — нині Білгород-Дністровський. За відомостями ЮНЕСКО, Білгород-Дністровський входить до десятки найдавніших міст Землі безперервного існування
480 до н.е. Об'єднання грецьких поселень на Боспорі Кіммерійському у Боспорське царство під зверхністю Пантикапея. Археанакт засновує царську династію.
438 до н.е. У Боспорському царстві до влади приходить Спарток, який засновує нову династію.
434 до н.е. Договір про дружбу між Афінами та Боспорським царством
421 до н.е.

Ще одна ймовірна дата заснування Херсонесу Таврійського - як колонії Гераклеї.

бл. 385 до н.е. Феодосія потрапляє до складу Боспорського царства після її облоги царем Левконом l. Також під владу царства підпадає Керченський півострів.
331 до н.е. Зопіріон, полководець Александра Македонського, рушив з військом через Дунай з метою підкорення народів у Північному Причорномор'ї. Ймовірно, намагався здобути Ольвію і оточив її. Був розбитий скіфами та ольвіополітами і загинув.
сер. ІІІ ст. до н.е.

Сармати поступово витискають скіфів з Причорноморських степів до Таврії. Скіфські поселення залишились і на Нижньому Дніпрі.

III ст. до н. е. — І ст. н. е. Зарубинецька культура у Середньому Подніпров'ї
291 до н.е. Гети перемогли Лісімаха
бл. 284 до н.е. Кельти в Західній Україні і Бессарабії.
108—107 до н. е. Цар Боспору Перісад V заповідає своє царство Понту, що викликає повстання скіфів на чолі з Савмаком. Придушене за допомогою військ царя Понту Мітрідата VI Євпатора.
106 до н. е. Херсонес на деякий час приєднано до Боспорського царства
63 до н. е. Загибель царя Понту Мітрідата VI Євпатора у Пантикапеї в результаті бунту проти нього власного сина Фарнака.
48—20 до н. е. Правління у Боспорі Асандра.
47 до н. е. 2 серпня — перемога Юлія Цезаря над царем Боспора Фарнаком ІІ в битві при Зелі у Малій Азії. («Прийшов, побачив, переміг»)
30 Тіра входить у склад Римської імперії.
38 Смерть боспорського царя Аспурга, родоначальника нової династії. На трон вступає його син Мітрідат ІІІ, якого було позбавлено влади братом Котісом за допомогою Риму. Початок римо-боспорської війни.
бл.69 — 244 Римський гарнізон у фортеці Харакс (біля сучасної Ялти). Також відомі римські гарнізони І — III ст. у Ольвії, Тірі, Херсонесі, сучасній Балаклаві.
101 Загибель у засланні 3-го римського папи Климента I — ймовірно, у Херсонесі.
І — II ст. Спорудження римлянами у південній Бессарабії захисних валів («Троянові вали»)
поч. ІІІ ст.

Територію Правобережної України займають германські племена готів, які просунулись з північного заходу (вельбарська культура). Витиснення сарматів. Готська держава Ойум; створення Зміївих валів. Черняхівська культура — ймовірно, різноетнічний племінний союз у Правобережній Україні, на Полтавщині, у Молдові та східній Румунії на чолі з готами.

238—270 Скіфські (Готські) війни: низка військових походів варварів на чолі з готами з Північного Причорномор'я на римські землі на Балканах і приморські міста Малої Азії та Греції.
238 Перше готське нашестя на дунайські провінції Риму (племена карпів).
248 Спільний похід готів і тайфалів на Мезію
252 Готське нашестя на Балкани
256 Готське нашестя на Малу Азію (258 р.?)
267 Готське вторгнення в Малу Азію і Грецію, в якому брало участь близько 320 тис. воїнів.
268 Набіг готів на Салоніки, їх розгром імператором Галлієном. Римські легіони залишають Дакію (або 271 р.).
бл.270 Готи руйнують причорноморські грецькі міста у тому числі і Ольвію.
289 Війна імператора Діоклетіана з сарматами
291 Війна готів і тайфалів проти вандалів і гепідів
292 Війна Діоклетіана з сарматами
306 Костянтин стає одним з соправителів Римської імперії
324 Костянтин стає єдиним імператором Римської імперії (помер 337 р.)
325 Імператор Костянтин Великий скликає у Нікеї 1-й Вселенський собор: християнство стає у Імперії державною релігією.
337 Передові загони гунів досягли Дону
бл.350—376 Правління готського вождя Германаріха (Ерманаріха)
бл.360 Алани підкорені гунами
бл.362 Боспор підкорено Германаріхом
бл.365 Війна Германаріха проти слов'ян, в результаті якої їх частина втікає на північ (з часом — на оз. Ільмень)
бл. 373—376 Алано-готська війна.
бл.374 Війна готів з антами: загибель антського вождя Боза.
375 Еракська битва: алани розбили готів
бл.375/376 (370?)
Україна. Гуни
Гунське нашестя. Розгром готів і їх втеча на захід. Вестготи (везиготи) за згодою римської адміністрації поселяються на Дунаї (у Фракії) на правах конфедератів. В подальшому підіймають антиримські повстання, виходять з-під контролю Імперії і починають військові рейди по її землях, що врешті решт призводить до краху Рима у 476 р. і створенню у Західній Європі 2-х готських та інших варварських королівств.
378 Гуни перетинають Керченську протоку. Кінець Боспорського царства.
395 Остаточний розподіл Римської імперії на Західну і Східну (Візантійську)
420 Гуни закріплюються у Паннонії і починають загарбницькі походи по Європі
434 Облога гунами Константинополя
451 Битва Гун з римлянами на Кататлауцьких полях
453 Смерть вождя гунів Аттіли (406—453). Розпад держави гунів.
482 Легендарна дата заснування Києва братами Києм, Щеком,Хоривом та сестрою Либіддю. Одна з версій походження назви міста — від імені одного з готських вождів (Кніва)

Доба раннього середньовіччя[ред.ред. код]

VI століття
527565 Правління у Візантії імператора Юстиніана І, при якому, зокрема, було споруджено (або відновлено) низку укріплень у Таврії.
545 Анти стали союзниками Візантії проти "гунів" (і кутригурів)
548 Перше відоме вторгнення слов'ян на Балкани
бл.558
Україна. Авари
Нашестя аварів
558559 Вторгнення булгарського хана Забергана до Фракії. під час якого булгари дійшли до Константинополя.
560570 Закріплення аварів у Паннонії, яку вони зробили осередком своїх набігів на Європу.
562 Авари у Добруджі
565 Авари у Тюрингії
565—578 Після смерті Юстініана в Константинополі царює Юстин ІІ (565—578 рр.)
568 Авари перемогли гепидів на Дунаї, після чого повністю заволоділи Паннонією; разом з гепідами Паннонію залишили і переселились до Італії лангобарди, сармати і булгари.
576 Взяття Боспору військами Тюркського Каганату. Занепад Боспорського царства.
581 Облога Херсонесу тюрками. Остаточний розпад Боспорського царства на дрібні колонії.
584642 Хан Великої Булгарії Кубрат
588 Розподіл Тюркського каганату на Східний і Західний
VII століття
610—641 Візантійський імператор - Іраклій
бл. 625 Утворення Хозарського каганату
626 Облога Константинополя аварами та слов'янами
643 Розпад Великої Булгарії; її племена на чолі з синами померлого Кубрата розселяються на Волгу, Північний Кавказ, Дунай.
бл.650
0650 Ukraine.png
Булгарська орда хана Аспаруха відкочувала з Приазов’я на Нижній Дунай. Угри з Північного Кавказу перекочували на Дон і Сіверський Донець.
655 Імператор Констант ІІ (641678) відправляє у Херсонес римського папу Мартіна у заслання.
680 Булгари (хан Аспарух) перемогли візантійську армію і закріпилися на Нижньому Дунаї, де утворили свою державу. Угри поселились між Доном та Дніпром в межах Хозарського каганату
695 Імператора Юстиніана ІІ повалено і заслано у Херсонес.
бл.700 Угри закріплюються на Сіверському Донці.
VIII століття
0750 Ukraine.png
717741 Правління у Візантії імператора Лева ІІІ Ісавра.
730 Едикт Лева ІІІ проти іконошанування.
741775 Правління у Візантії імператора Костянтина V
бл.787790 Захоплення області і міста Дорос в Таврії хозарами. Антихозарське повстання в Кримській Готії на чолі з єпископом з Партеніту.
бл. 787790 Похід дружини Бравліна з "Новагорода" на Судак у Таврії (Даний факт відомий лише з одного історичного джерела).
796 (805) Знищення Аварського каганату у Паннонії франками

Давньоруська доба[ред.ред. код]

Утворення князівства русів[ред.ред. код]

ІХ століття
829842 Феофіл (візантійський імператор)
830 Угри вийшли з підпорядкування Хозарського каганату, після чого переселились до Бессарабії
838 Перше відоме руське посольство з'явилось у Константинополі
841 Заснування у південній Таврії візантійської феми Кліматів — Херсона.
842867 Візантійський імператор Михайло ІІІ П'яниця.
859 Сіверяни починають сплачувати данину хозарам
860 (або 866) Похід русів (Аскольд?) на Константинополь. Перший русько-візантійський договір.

Візантійське посольство Кирила та Мефодія до Херсонесу на перемовини з хозарами.

бл. 862 Покликання варягів на Русь. Початок княжіння Рюрика (862879) у Новгороді
863 Місія солунців Кирила та Мефодія в Моравії, винайдення ними слов'янської абетки
864 Київ захоплюють варязькі вожді Аскольд і Дір. Рюрик прислав до Полоцька збірників данини, а Аскольд і Дір розорили Полоцьк.
866 Невдалий похід Аскольда і Діра на Константинополь.
867 Константинопольській патріарх Фотій заснував першу єпархію для іноземців — слов'ян і варягів, які прийняли християнство. Ймовірна дата "Першого хрещення Русі" (Фотієвого, або Аскольдового)
867886 Візантійський імператор Василій І Македонянин
879—912 Княжіння Олега в Новгороді і Києві (з 882 ?)
882 Здобуття Києва новгородським князем Олегом і перенос сюди його столиці. Згідно з літописом - загибель Аскольда і Діра. Перший літописний спогад про Любеч (археологічне датування міста — з початку ІХ ст.)
883 Олег підкорив племена древлян.
884 Олег підкорив племена сіверян
884—885 Русько-хозарська війна
885 Олег підкорив племена радимичів і намагався підкорити уличів і тиверців
896 Битва на Південному Бузі, де болгарський цар Симеон I розбив військо угрів. В союзі з печенігами він вигнав їх далеко на захід.
898 Угри під Києвом. Перехід угрів через Карпати у Паннонію.

Піднесення Київського князівства[ред.ред. код]

Х століття
907 Вдалий похід Олега на Константинополь. Укладення договору.

Перший літописний спогад про Чернігів і Переяслав

911 Другий торговельний договір Олега з Візантією, а також договір про ненапад.
912—945 Княжіння Ігоря, сина Рюрика.
915 Перший похід печенігів на Русь. Укладання миру.
920 Похід Ігоря на печенігів
941 Невдалий похід Ігоря на Константинополь, знищення руських кораблів грецьким вогнем.
943 Успішний похід Ігоря у Східне Закавказзя (м. Бердаа)
944 Новий, невигідний договір Русі з Візантією.
945 Загибель Ігоря у Древлянській землі під час повторного збору данини.
945964 Княжіння вдови Ігоря — Ольги.
946 Придушення Ольгою повстання древлян після спалення Іскоростеня.
955 (957?) Посольство Ольги до Константинополя. Хрещення Ольги.
964972 Княжіння у Києві Святослава Ігоровича.
959 Руське посольство до короля Німеччини Оттона І.
964 Переможні походи Святослава проти хозар на Дон і Північний Кавказ; підпорядкування в'ятичів на Оці і Тмутаракані (Тументархана) на Тамані.
965 Переможний похід Святослава на Волзьку Булгарію, здобуття її столиці. Похід по Волзі на хозар, знищення Хозарського каганату; підпорядкування ясів (роксолани) та касогів на Північному Кавказі.
967 Святослав на прохання візантійського імператора Нікіфора Фокі здійснив вдалий похід на Дунайську Болгарію, заволодів столицею, взяв у полон кагана Бориса і переніс свою ставку у Переяславець на Дунаї. Печеніги, скориставшись відсутністю руської дружини, обложили Київ, обороною якого керувала княгиня Ольга.
969 Смерть княгині Ольги. Святослав призначає своїх синів намісниками: Володимира у Новгороді, Ярополка у Києві, Олега — у Древлянській землі.
970971 Військові дії Святослава у Болгарії, пограбування околиць Константинополя, 971 — облога у Доростолі; поразка і відхід з Балкан. Укладення з Візантією договору на умовах 944 р.
972 Напад печенігів на загін Святослава біля Дніпрових порогів і його загибель.
9761025 Візантійський імператор Василій ІІ
977 В ході міжусобиць загинув Олег Святославич, його брат Володимир втік до Скандинавії.
979 Володимир повернувся до Києва з загоном варязьких найманців і вбив свого брата Ярополка .
9801015 Княжіння у Києві Володимира Святославича
981 Похід Володимира на в'ятичів і їх підкорення. Конфлікт Києва з Польщею — Червенські міста (Червень, Перемишль) переходять до володінь Володимира.
982 Похід Володимира на радимичів, які після смерті Святослава перестали платити князеві данину.
983 Похід Володимира на ятвягів і їх підпорядкування, також взято під контроль торговельні шляхи по Бугу-Віслі і Неману.
985 Похід Володимира на Волзьку Булгарію і укладання з нею договору про мир і торгівлю
987 Володимир уклав союз з Візантією, отримав як наречену візантійську принцесу Ганну і прийняв християнство.
988 Руська флотилія спрямована на допомогу Константинополю. Володимир запроваджує християнство у Києві і на Русі. Митрополитом у Києві став грек Феофілакт (?).
989 Після 2-місячної облоги Володимир здобув Херсонес і добився цим одруження з Ганною.
990996 Будівництво у Києві першої кам'яної церкви — Успіння Богородиці (Десятинної).
992 Антихристиянське повстання у Києві
992997 Багаторазові напади печенігів на київські землі.
996 Урочисте відкриття Десятинної церкви, до якої прибули священики з Херсонеса; захоронення тут праху княгині Ольги.
9971038 Правління в Угорщині князя (з 1000 р. — короля) Іштвана І. Ліквідував племінний поділ країни і ввів королівські комітати. Отримав 1000 р. королівську корону, ввів християнство в Угорщині.

Розквіт Київського Великого князівства. Початок князівських міжусобиць і занепаду[ред.ред. код]

ХІ століття
East-Hem 1100ad.jpg
1006 Торговельний договір Володимира з Волзькою Булгарією.
1011 Ймовірна дата побудови князем Володимиром Софійського собору у Києві.
1013 Руські походи на Кавказ
1014 Похід Володимира на Новгород проти сина Ярослава.
1015 Смерть князя Володимира. Загибель у боротьбі за престол його синів Бориса і Гліба. Червенські міста переходять до Польщі — союзниці Святополка Володимировича в боротьбі за київський престол.
1015—1019 Князь Київський — Святополк Володимирович.
1016—1019 Міжусобна війна між синами князя Володимира князем київським Святополком і князем новгородським Ярославом. Відомі битви під Любечем 1016 р., після якої Ярослав зайняв Київ; битва на Бузі у 1018 р., в якій Ярослав зазнав поразки і битва на Альті у 1019 р., після якої київський престол остаточно залишився за Ярославом Володимировичем, а Святополк втік до Чехії.
1016 Битва під Любечем між Ярославом (новгородським князем з 1010 р.) і князем київським Святополком Володимировичами, в якій Святополк зазнав поразки і тимчасово втратив Київ.

Експедиція візантійського флоту у східну Таврію проти повсталих хозар.

1017—1018 Польсько-руська війна Болеслава Хороброго, який виступив на боці свого зятя князя Святополка Володимировича проти його брата Ярослава Володимировича (Мудрого). Після військової сутички на Бузі Ярослав Володимирович втік до Новгорода, а польські війська увійшли до Києва, де знов посадили на престол князя Святополка.
1019 Після поразки в битві на Альті, втечі до Чехії і смерті князя Святополка Володимировича князем у Києві стає його суперник і брат Ярослав.
1022 Тмутараканьський князь Мстислав-Костянтин Володимирович Хоробрий перемагає касогів
1023 Похід Мстислава Володимировича Тмутараканського на Київ і оволодіння Черніговом.
1024 Битва під Листвином (Чернігівщина) між Мстиславом і Ярославом Володимировичами. Ярослав зазнав поразки і за умовами Городцовського миру уступив брату Лівобережжя Дніпра з Черніговом і Переяславом, якими Мстислав володів до смерті у 1036 році.
1025 Польський князь Болеслав І Хоробрий приймає королівський титул
1029 Поход князя Ярослава на ясів на Північному Кавказі
1031 Ярослав повертає Києву Червенські міста.
1036 Розгром печенігів і їх відхід на захід.

Після смерті чернігівського князя Мстислава Володимировича Лівобережжя Дніпра підпадає під владу князя Ярослава, який остаточно перебирається з Новгорода до Києва.

1036 Спорудження Спаського собору у Чернігові
1037 Офіційна дата завершення будівництва Софіївського собору у Києві (за останніми даними, був зведений ще за часів Володимира). Створення при ньому першої на Русі бібліотеки. Будівництво Золотих воріт у Києві, Георгіївської та Іринінської церков.
1039—1047 Укладено союз Русі та Польщі
1043 Невдалий похід князя Ярослава Володимировича на Константинополь
1044 Донька князя Ярослава Ганна стає дружиною короля Франції Генріха І. У 1060—1066 — регентша при малолітньому королі Филиппі І.
1051 Обрання нового митрополита Іларіона зборами руських єпископів. Заснування Печерського монастиря (лаври).
1054 Смерть Великого князя Ярослава; фактичний розподіл Київської держави його синами на окремі уділи-вотчини. Княжити у Києві став старший син Ізяслав (1054 −1068)
1054 Остаточний розкол християнської церкви в Європі на дві ворогуючі: католицьку і православну (ортодоксальну).
1055 Перший спогад у літописах про половців (орда хана Блуша) на кордонах Русі.
1056—1057 Створення у Києві Остромирова Євангелія
1061 Перший похід половців на Русь: Всеволод Ярославич зазнав поразки від хана Іскала, розорено Переяславську землю
1068—1069 Повстання у Києві і вигнання князя Ізяслава. На престол запрошено Всеслава Полоцького.
1069 Похід польського короля Болеслава ІІ Сміливого на Київ.
1072 Вірогідна дата прийняття князями зводу законів - «Руської правди».
1073 Початок збройної боротьби Ярославичів за київський великокнязівський престол.
1073, 1076 Створення найдавніших пам'яток писемності Русі — «Ізборників Святослава».
1078 3 жовтня: Під Черніговом у битві проти князя Олега Святославича загинув київський князь Ізяслав.

Київським князем стає Всеволод Ярославич. Втручання у руські справи польського короля Болеслава ІІ

1090—1092 Голод і мор у Києві
1092—1094 Війна Русі з половцями
1097 З'їзд князів у Любечі: князі Олег, Давид, Ярослав Святославичі, київський Святополк, Володимир Мономах, волинський Давид Ігорович і галицькі Ростиславичи — Володар і Василько. Вирішено питання про наслідування від батька до сина, формально визнано принцип вотчини.
1098 Захоплення і осліплення князя Теребовльського Василька Ростиславича.

Розпад Русі[ред.ред. код]

ХІІ століття
1103 Долобський з'їзд князів. Рішення князів про спільні дії проти половців.
1103—1120 Серія походів князів Володимира і Святополка проти половців. Особливо вдалі 1103, 1107, 1111 рр.
1108—1113 Спорудження Михайлівського Золотоверхого собору у Києві.
1110 Часи написання «Повісті врем'яних літ»
1111 Перемога русів над половцями при Сальниці
1113 Смерть Святополка. Повстання залежних і кабальних людей проти князя і купців-лихварів. «Устав Володимира Всеволодовича».
1113—1125 Правління у Києві Володимира Всеволодовича Мономаха
1122 Перемога візантійського імператора Іоанна ІІ Комніна над печенігами.
1124—1153 Правління у Галичині князя Володимирка
до 1125 «Повчання дітям» Володимира Мономаха.
1125—1132 Княжіння у Києві Мстислава Володимировича
1132 Смерть Великого князя Мстислава, сина Володимира Мономаха. Остаточний розпад Русі на самостійні князівства.
1132—1139 Княжіння у Києві Ярополка ІІ Володимировича
1136 Від Київського князівства відпав Новгород.
1139 Повстання у Києві і його захоплення Всеволодом Олеговичем (Князь у 1139—1146 рр.)
1144 Об'єднання уділів на Дністрі в Галицьке князівство.
1146—1161 Збройна боротьба князівських родів (Ольговичи, Мономаховичи, Давидовичи) за Київський престол
1147 Перший літописний спогад про містечко Москву.
1153—1187 Правління у Галицькому князівстві Ярослава Володимирковича Осмомисла; під контролем князівства опиняється територія сучасної Молдови до Чорного моря.
1157 Повстання смердів у Києві.

Обрання князем ростовським і суздальським Андрія Боголюбського (1157—1174).

1169 Андрій Боголюбський захопив, пограбував і зруйнував Київ, після чого повернувся княжити до Суздаля. Київське князівство остаточно стало другорядним.
1169 Імператор Візантії Ісаак Ангел дозволив генуезцям плавати через Босфор і відвідувати Чорноморське узбережжя
1173—1205 Правління на Волині (а з 1199 — і в Галичині) князя Романа Мстиславича
1176—1212 Великий князь Володимирський Всеволод «Велике Гніздо»
1185 Невдалий похід князя Новгород-Сіверського Ігоря на половців
бл 1187 Створення «Слова о полку Ігоревім»
1187—1199 Княжіння у Галичі Володимира Ярославича.
1196 Вторгнення литовців у Волинське князівство
1199 Об'єднання Романом Волинським Галицького і Волинського князівств в єдине - Галицько-Волинське.

Піднесення Галицько-Волинського князівства і татаро-монгольська навала[ред.ред. код]

ХІІІ століття
1201 Похід Романа Мстиславича на половців.
1202 Захоплення Романом Мстиславичем Києва.
1203 Рюрик Ростиславич (князь київський) за допомогою половецького війська розбив торків Романа Волинського, захопив і спалив Київ.
1204 Хрестоносці під час 4-го Хрестового походу пограбували Константинополь і на частині території Візантійської імперії створили підконтрольну їм Латинську. Це, зокрема, ускладнило прохід генуезьких кораблів через Босфор.
1205 Під час польського походу князь Галицький Роман Мстиславич потрапив у засідку і загинув; вдову князя Ганну з двома малолітніми синами Данилом та Васильком галицькі бояри вигнали, а княжити запросили трьох Ігоревичів з Сіверщини. Битва чернігівських князів з литовцями.
1206 Венеціанці закріплюються в Солдайї (Судаку), якою володіють спільно з половцями (кипчаками)
1213 Галицькі бояри посадили на престол Володислава Кормильчича, що призвело до польсько-угорського вторгнення в Галичину.

Половці прийняли у себе меркітів, з якими монголи знаходились у стані війни

1214 Спішська угода Угорщини і Польщі щодо галицько-волинських земель і прихід до Галича угорського королевича Коломана.
1215 Володимир і Данило Романовичи повернули собі м. Володимир.
1217 Набіг сельджуків на Судак
1221 Данило Романович почав княжити на Волині
1223 Монгольські загони Субудая та Джебе беруть Судак . 31 травня — битва на річці Калка: об'єднані сили руських і половецьких князів розбиті монгольськими загонами під командуванням Субудая і Джебе.
1224 Виникнення князівства у литовців
1230 Голод і мор по «всій землі Руській». Данило та Василько Романовичі оволоділи Волинню.
1231—1238 Війна Данила та Василька Романовичів з угорцями за Галичину.
1238 (1237?) Битва під Дорогочином: Данило Галицький розбив німецьких лицарів Добжинського ордену.
1238 Данило Романович Галицький повернув собі Галич з частиною князівства. Похід галичан на Литву.
1239 Монголо-татари здійснили руйнівний похід по Ростово-Суздальській та Чернігівській землям, а у Таврії захопили і пограбували Судак. Києвом заволодів Данило Романович Галицький і призначив сюди свого воєводу Дмитра.
1240 Монголо-татарські орди на чолі з ханом Батиєм зруйнували Київ (6 грудня), інші південно-руські міста, обклали руські землі даниною і вдерлись до Центральної Європи (1241).
1242 Після походу по землям Польщі, Угорщини, Словаччини, Хорватії хан Батий з військом повернувся степом на Нижню Волгу, де заснував свою державу — Золоту Орду, до складу якої потрапили, зокрема, і нинішні південно-українські степові регіони з Таврією.
1243 Перша поїздка руського князя (Ярослава Всеволодовича) до ставки монгольського хана за ярликом на княжіння.
1245 17 серпня — битва під Ярославом: перемога галицького війська над угорцями і поляками. Данило Романович підпорядкував собі всю Галичину.
1246 Данило Романович відвідав столицю Орди — Сарай-Бату де вимушений був визнати себе підлеглим хана Батия.

Подорож Плано Карпіні через Чехію, Польщу, Русь (Володимир, Київ) і Дон до Сарая і Монголії.

1247 На зворотному шляху з Монголії Плано Карпіні відвідав Київ (10-15 червня), де зустрівся з галицько-волинськими князями Васильком та Данилом Романовичами.
1250 Хрещення литовського князя Міндовга і союз з німцями.
1253 Папський посланник Опізо в Дорогичині коронує Данила Романовича «Королем Руським»

Подорож монаха Гійома де Рубрука з Аккри через Крим (Солдайя — Перекоп) і Сарай-Бату до Каракорума

1254 Похід Данила Галицького на Київ.
1256 Перший спогад про Львів
1257 Татарський перепис населення Русі.
1259 Похід хана Бурундая на південно-західну Русь і Польщу. Данило Романович вимушений підтвердити свою вірність монголам і знищити укріплення своїх міст, а також узяти участь в спільному поході на Литву.
1259 Подорож Маффео і Ніколо Поло (Батька Марко Поло) через Солдайю і Перекоп до Сарая, Бухари і Ханбалика.
1261 Генуя та Візантія укладають Німфейскій договір, за яким генуезці отримують виключне право на плавання в Чорному морі в обмін на допомогу Візантії при відвоюванні Константинополя. Відновлення Візантійської імперії: відвоювання Константинополя (щоправда, допомога Генуї не знадобилася)
1264 Після смерті Данила Романовича галицьким князем стає його син Лев (1264—1301).
1265 Для противаги Генуї візантійський імператор допускає в Чорне море також і венеціанців
1266 Генуезці засновують свою першу і головну колонію в Причорномор'ї — Кафу (на місці давньої Феодосії)
1270 Після смерті Василька Романовича волинським князем стає його син Володимир (1270—1289)

У Львові з'явилась вірменська колонія (можливо, кримських вірмен).

1275 Татарсько-галицький похід на Литву.
1277 Татарсько-галицький похід на Литву.
1285—1287 Похід золотоординського хана Тулабуга, темніка Ногая і руських князів на Польщу.
1287 Венеціанський консул в Солдайї
1288 Генуезька колонія в Монкастро (Самастро)
1299 Судак захоплений татарським темником Ногаєм. Також розорені Кирк-Ор, Херсонес, Кафа, Черкіо
1300 Стараннями володимирських князів митрополію перенесено з Києва до Володимира (митрополит Максим)

Загибель хана Ногая

1300 На північному заході Малої Азії утворився бейлік Османа — ядро майбутньої Османської імперії

Литовсько-руський і польський період[ред.ред. код]

Занепад Галицько-Волинського князівства і піднесення Великого князівства Литовського, Руського і Жемайтійського[ред.ред. код]

Роки Події
XIV століття
1302 У війні з Польщею Юрій Львович втратив Люблінську землю
1301—1308 Остання піднесення Галицько-Волинського князівства за князя (короля) Юрія Львовича
1303 Галицький князь Юрій Львович добився від Константинополя дозволу на створення окремої митрополії в Галичині (після переїзду Київського митрополита у 1300 р. до Володимира на Клязьмі), з перервами існувала до 1347 р., пізніше відновлювалась.
1318 Заснування Кафської католицької єпархії. Генуезці закріплюються у Воспоро (Черкіо)
1320 Битва на річці Ірпінь: литовський князь Гедимін розбив руське військо і зайняв Київ (або 1321)
1325 Галицьким князем бояри обрали Болеслава II (Юрія) Мазовецького (1325—1340)
1330 Декілька тисяч вірмен переселяються з Ак-Сарая до Кафи.
1332 Заснування католицьких єпархій в Воспоро і Сарсоне (Херсонесі)
1333 Правління в Польщі Казимира ІІІ Великого (1333—1370)
1339 Санок, перше з руських міст, отримав Магдебурзьке право.
1340 Бояри отруїли галицького князя Юрія (1325—1340), після чого через 9 днів війська польського короля Казимира ІІІ вдерлись у Галичину. Проголошений боярами правитель Дмитро Детко вимушений визнати залежність від короля Польщі. На Волині бояри проголосили князем зятя Юрія Мазовецького — сина князя Литви Гедіміна — Любарта.
1340 (1343) Захоплення Генуєю Сюмболона (Чембало)
13421382 Правління в Угорщині Людовіка І Анжуйського
1344 Смерть галицького правителя Дмитра Детка і початок війни Польщі і Литви за Галичину і Волинь (до 1366 р.)
13451377 Під контроль Великого князівства Литовського переходить Чернігівщина і Переяславщина
1346 Хан Джанібек обступає Кафу
1349 Успішна кампанія Казимира ІІІ і окупація Галичини і частини Волині.
1356 Вірмени Львова отримують привілеї власного судочинства
1357 Чембало: початок будівництва фортеці та заснування католицької єпархії
1358 Заснування вірменського монастиря Сурб-Хач (біля Старого Криму)
1362 Битва на Синіх Водах (1363?): князь Литовський Ольгерд переміг татарське військо і заволодів Києвщиною, Поділлям і всім Правобережжям Дніпра до Чорного моря
1363 Похід князя Литовського Ольгерда на Крим і на Москву
1364 Заснування Краківського університету.
13641425 Період посилення і зростання Московського князівства
1365 Судак переходить до Генуї; заснування тут католицької єпархії
1368 Похід князя Литовського Ольгерда на Москву
1370 Після смерті короля Польщі Казимира ІІІ польськім королем стає король Угорщини Людовик І Анжуйський; Галичина переходить до Угорського королівства.

Похід князя Литовського Ольгерда на Москву

1372 Похід князя Литовського Ольгерда на Московське князівство
1374 Людовик І Анжуйський позбавив польську шляхту від сплати всіх податків
1375 Похід князя Литовського Ольгерда на Смоленські землі
13801387 Згідно з низкою договорів з татарами, Південний берег Криму від Кафи і Солдайї до Алушти та Чембало переходять до Генуї.
1382 Польська королева Ядвіга повертає Галичину Польщі (1385—1386?)
1385 Кревська унія: об'єднання Польщі і Литви в результаті браку польської королеви Ядвіги і Великого князя Литовського Владислава Ягайла (Ягеллона)
1385 Вітовта (кузена короля Ягайла) визнано Великим князем Литовським
1387 Ліквідація поляками Галицького князівства
1393 — 1394 Ліквідація литовцями руських удільних князівств
1394 В Україні зафіксовані перші гармати. Гармати і 6 бочок пороху привіз король Володислав ІІ Ягайло до Львова. Того ж року з наказу короля львівський гармаш Зброжек привіз перші гармати і 6 бочок пороху до Кам'янця на Поділлі.
1395 Крим та Кавказ спустошені військами Тимура, особливо постраждали християни.
1397 Великий князь Литовський Вітовт дійшов до Кафи, взяв Кирк-Ор і зруйнував Херсонес . Золотоординський хан Тохтамиш (знаходячись у вигнанні у Литві) погодився на передачу під контроль Великого князівства Литовського Київщини, Переяславщини, Чернігівщини і степів на правому березі Дніпра в обмін на допомогу в боротьбі з Тамерланом.
1399 Херсонес остаточно зруйнований темником Єдігеєм, після чого вже не відновлювався.

Битва на Ворсклі (1399): русько-литовсько-польські війська на чолі з князем Вітовтом (75 000) зазнають поразки від татар Єдігея (20 000). Розорення татарами Київщини, Поділля, Волині.

Розквіт західно-руської держави - Великого князівства Литовського. Виникнення Кримського ханства і піднесення Османської імперії[ред.ред. код]

XV століття
1402 Вітовт остаточно оволодів Смоленським князівством.
1403 Відновлення фортеці Феодоро (Мангуп) в гірському Криму
1408 Договір між Москвою та Литвою на Угрі, який встановлював кордон по цій річці, що не виключало переходу князів з литовського берегу на службу до Москви
1410 Грюнвальдська битва: перемога польсько-литовсько-руського війська над тевтонськими лицарями.
1413 Городельська унія між Вітовтом та Ягайлом. Литовські бояри-католики отримали права польської шляхти.
1427 Хан Хаджі-Гірей домагається виокремлення Кримського ханства зі складу Золотої Орди. Феодоріти завершують будівництво гавані Авліта (Каламіта).
1428 Згадуються генуезькі консули в Кафі, Трапезунді, Тані, Чембало, Солдайї, Самастро, Коппі, Севастополісі, Синопі.
14321436 «Велике князівство Руське (1432—1435)» князя Свидригайла. Розкол у Великому князівстві Литовському. Сигізмунд Стародубський (брат Вітовта) дарує православному дворянству права, як і у католицького.
1433 Повстання населення Чембало проти генузців, підтримане Феодоро .
1434 Західне Поділля переходить до Польщі і перетворюється на воєводство.

Експедиційний корпус з Генуї відвойовує Чембало у Феодоро, руйнує Каламіту, але зазнає поразки від кримських татар в битві під Солхатом.

14381445 Флорентійська церковна унія — спроба об'єднати католицьку і православну церкви.
1438 Невдала спроба генуезців відвоювати у феодоритів Алусту, Партеніт, Гурзуф
14381454 Спорудження фортеці у Білгороді-Дністровському
1449 Утворення незалежного Кримського ханства
1448 Собор російських єпископів призначає єпископа рязанського Іону митрополитом без отримання дозволу Вселенського патріарха: фактично Московська православна церква стала автокефальною. Константинополь затвердив Іону митрополитом лише 1451 р.
1452 На початку 1452 р. волинські замки зайняли литовські війська, а незабаром Волинське князівство було остаточно ліквідоване і перетворене в провінцію Великого князівства Литовського, якою став управляти великокнязівський намісник.
1453 Взяття турками Константинополя — крах Візантійської імперії, після чого Генуя продає чорноморські колонії своєму банку Сан-Джорджо
1456 (1458?) Під впливом короля Польщі (Литовського князя?) Вселенський патріарх призначає митрополитом Київським Григорія. Розкол руської церкви. Київська митрополія — 10 українських і білоруських єпископатів.
14631485 Період становлення Московського великого князівства як єдиної держави Північного сходу Русі. (Псков приєднано 1510 р., Рязань — 1521 р.)
1471 Ліквідація Київського удільного князівства і утворення Київського воєводства.
1473 Кримське ханство потрапляє в залежність від Османської імперії
1475 Турецький десант у Крим у. Здається Кафа, взяті штурмом Судак, Чембало, Алуста (Алушта). Генуезські колонії знищені. Після декількох місяців героїчної оборони пала фортеця Мангуп і князівство Феодоро припинило своє існування
1478 Кримський хан визнає себе васалом Османської імперії
1480 Хан Великої Орди Ахмат пройшов з військом через землі свого союзника — короля Казимира IV на р. Угру, де гадав вдертися до меж Московського князівства, але був зупинений російським військом («Стояння на Угрі»). Кінець татаро-монгольського іга на Русі.
1482 Перший похід кримських татар (як союзників московського князя) на українські землі: хан Менглі-Герай грабує Київ і в подарунок московському князю Івану висилає віз з награбованим добром київських соборів і церков, в тому числі іконостас, золоту чашу і діскос з собору Святої Софії
1484 Турецька армія переходить Дунай і бере Кілію та Білгород (Аккерман). Османська імперія бере під контроль все чорноморське узбережжя
1489 Перші відомі спогади про козаків у битві разом з поляками проти татар на Брацлавщині.
1490 - 1492 На Галичині — повстання під проводом Мухи та Борулі
14921494 Російсько-литовська війна (князь Іван ІІІ і князь Олександр).
1493 Іван ІІІ приймає титул «Государя всієї Русі»
1494 5 лютого — завершення російсько-литовської війни 1492—1494 рр. Укладено «Вічний мир»: Олександр відмовився від претензій на Новгород, Твер і Псков; більша частина земель верховських князівств, володіння хлепецьких і вяземських князів відходили Івану III, який повертав Литві Любутськ, Серпейськ, Мосальськ, Опаків и відмовлявся від претензій на Смоленськ и Брянськ. Литовський великий князь Олександр одружувався на доньці Івана III Олені
1498 Похід турецько-молдавського війська у Галичину проти Польщі.
1500 Під владу Москви від Литви перейшли князі Стародубсько-Можайський Семен Іванович і Новгород-Сіверський Василій Іванович Шемячич, що стало причиною війни між Московським і Литовським великими князівствами 1500—1503 рр. Другий похід Івана ІІІ проти литовського князя Олександра.

Виникнення Запорізької Січі. Утворення Речі Посполитої. Посилення Московії і Османської імперії[ред.ред. код]

XVI століття
1501 Молдова потрапляє у залежність від Османської імперії
1502 Армія союзника Москви — кримського хана Менглі І Герая — у кількості 90 000 воїнів в ході російсько-литовської війни спустошила землі Правобережжя аж до Львова, Любліна і Кракова.
1503 Підписано перемир'я між царем московським Іваном ІІІ і Великим князем Литовським, згідно з яким Іван ІІІ отримав Чернігів, Новгород-Сіверський, Брянськ, Путивль, Гомель, частину смоленських і вітебських земель. Таким чином Велике князівство Литовське втратило близько третини території.
1505 Польській король Олександр Казимирович видає Радомську конституцію. Прикріплення селян до сел.
1507—1508 Російсько-литовська війна, завершилась мирним договором: кордони залишались старі, землі Глинських залишались за Великим князівством Литовським.
1508 Виступ проти литовської влади магната Михайла Глинського з братом, їх дії на стороні московських військ і втеча до Москви. Кримськотатарський набіг на Правобережну Україну.
1509 Кримськотатарський набіг на Правобережну Україну
1512 Кримськотатарський набіг на Волинь
1512—1522 Російсько — литовська війна. За мирною угодою, до Москви переходили захоплені нею 1514 р. Смоленські землі (23 тис. кв.км), але від претензій на Київ, Вітебськ і Полоцьк, а також на повернення полонених Москва відмовлялась.
1514 В ході війни з Великим князівством Литовським Московія захоплює Смоленськ
1518 Кримськотатарський набіг на Волинь
1523 Всі володіння сіверських князів увійшли до складу Московії.
1523 Поход козаків на фортецю Очаків
1526 Битва при Могачі: турки захопили Угорщину; у Трансільванії утворилося васальне від Османської імперії князівство Трансільванія (Семигород).
1529 Запровадження 1-го Литовського статуту
1533—1538 Після смерті великого московського князя Василія ІІІ править його вдова — Олена Глинська
1534—1537 Російсько-литовська війна (Стародубська). Стародуб було знищено. За умовами миру, Велике князівство Литовське повернуло собі Гомельську волость, але спірні Себеж та Заволоччя залишились за Москвою.
1538 Перший відомий набіг козаків на чайках на Очаків.
1547 Іван IV Грозний приймає царський титул
1552 Іван IV Грозний здійснює 3-й похід на Казань. Казанське ханство — перша неруська держава, включена до складу Русі.
1552—1558 Дмитро Вишневецький («Байда») об'єднав розрізнені козацькі загони і збудував на о. Мала Хортиця першу Запорізьку Січ (Хортицька Січ)
1558—1583 Ливонська війна (З 1562 — за участю Великого князівства Литовського): невдала спроба Москви приєднати Прибалтику.
1564 В Польщі з'явився орден ієзуїтів.
1564—1593 Томаківська Січ
1566 Запровадження 2-го Литовського статуту.
1569 Люблінська унія: об'єднання Великого князівства Литовського та королівства Польського в єдину державу — Річ Посполиту. При цьому українські землі (Підляське, Брацлавське, Київське, Волинське воєводства) перейшли до польської частини держави, а за Литвою залишились білоруські. Українська шляхта отримувала ті ж права, що і польська.
1571 Кримські татари в останнє спалили Москву. Цар Іван IV втік зі своєї столиці.
1572 Виникнення реєстрового козацтва — король Сигізмунд II Август санкціонував створення загону у кількості 300 козаків на чолі з шляхтичем Бадовським. Незабаром загін було розформовано.
1573 Заснування Іваном Федоровим типографії у Львові.
1574 Надрукування Іваном Федоровим у львівській типографії перших двох книг - «Апостол» і "Буквар".

Смерть останнього короля з династії Ягеллонів; шляхта отримує право обирати монарха і укладати з ним договір з визначенням прерогатив.

1576 Заснування Острозької греко-слов'яно-латинської колегії (існувала до 1636 р.) і типографії (існувала до 1612 р.)
1576—1586 Король Речі Посполитої Стефан Баторій
1578 Виникнення козацького реєстру: король Стефан Баторій встановив платню 600-м козакам і дозволив розташувати їм в м.Трахтемирові свій арсенал і шпиталь. Керували козаками офіцери-дворяни.
1581 Іван Федоров видає Біблію в Острозькій типографії
1583 Взяття козаками Білгорода (Аккермана). Польській король Стефан Баторій для задоволення османського султана наказав стратити 31 козака — учасника штурму.
1585 у Львові засновано Ставропігійське братство.
1588 3-й Литовський статут. Закріпачення селян Брацлавщини і Придніпров'я.
1589 Реєстр козаків визначено у 3 000.
1589—1590 Повстання у Білій Церкві.
1591—1593 Козацьке повстання на чолі з гетьманом Криштофом Косинським.
1593—1594 Козацька армія найманців в кількості 12 000 воює в Молдові, внаслідок чого молдовський господар на деякий час визнав себе васалом Габсбургів.
1593—1630 Базавлуцька Січ
1594—1595 Антипольське повстання у Брацлаві.
1594—1596 Повстання в Україні і Білорусі під проводом С.Наливайка і Г.Лободи.
1596 Берестейська унія. Створення Греко-Католицької церкви.

Див. також[ред.ред. код]

Джерела[ред.ред. код]

  • Украинская Советская Социалистическая Республика: Энцикл. справ./ Гл. редкол.: Кудрицкий А. В. (отв. ред.) и др. — К.: Гл. ред. УСЭ, 1987. — 516 с.