Хруслов В'ячеслав Михайлович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ф
В'ячеслав Хруслов
Особисті дані
Повне ім'я В'ячеслав Михайлович Хруслов
Народження 18 вересня 1962(1962-09-18)[1] (61 рік)
  Харків, Українська РСР, СРСР
Зріст 184 см
Вага 80 кг
Громадянство  Україна
Позиція захисник
Професіональні клуби*
1983—1986 СРСР «Маяк» (Харків) 114 (0)
1988—1990 СРСР «Полісся» (Житомир) 124 (6)
1991 СРСР «Автомобіліст» (Суми) 46 (13)
1992—1993 Україна «Автомобіліст» (Суми) 39 (4)
1993—1994 Україна «Динамо» (Київ) 21 (2)
1994 → Україна «Динамо-2» 4 (0)
1994—1995 Росія «Динамо-Газовик» 32 (0)
1996—1997 Україна «Металіст» 57 (4)
1997 → Україна «Металіст-2» 2 (0)
Тренерська діяльність**
1997—2003 Україна «Металіст-2» (тренер)
2003 Україна «Металіст-2»
2005—2011 Україна «Металіст» (тренер)
2011 Україна «Металіст» (скаут)
2014—2016 Україна «Дніпро» (тренер)
2016 — т. ч. Україна «Металіст 1925» (сп. дир.)
2017 Україна «Металіст 1925» (в. о.)
2020 Україна «Металіст 1925» (в. о.)

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

** Тільки на посаді головного тренера.

В'ячеслав Михайлович Хруслов (18 вересня 1962, Харків, Українська РСР, СРСР) — радянський і український футболіст, захисник. Майстер спорту. Нині український футбольний тренер. Спортивний директор харківського «Металіста 1925».

Біографія[ред. | ред. код]

Кар'єра гравця[ред. | ред. код]

Футболом почав займатися в Харкові, в спортивній школі. Перший тренер — Володимир Миколайович Виноградов. В дитячих командах грав на позиції нападника. У шостому класі перейшов у харківський спортінтернат, де провчився три роки в групі тренера Юрія Несміяна. З 9 класу займався в ДЮСШ «Металіст», у спецкласі, який вів Віктор Аристов. Тут змінив ігрове амплуа, ставши грати в захисті.

Після закінчення навчання грав на першість міста та області в команді школи вищої спортивної майстерності, складеної з випускників ДЮСШ. Там його помітили і в 1982 році запросили в харківський «Маяк», що виступав у другій лізі чемпіонату СРСР.

У 1986 році довелося покинути команду. Сезон 1987 року провів в аматорському клубі «Металург» (Куп'янськ), який посів 3-тє місце в українському чемпіонаті серед аматорів, а В'ячеслава помітив тодішній тренер житомирського «Спартака» Олександр Іщенко і запросив у свою команду. В житомирському клубі відіграв 3 роки, ставши володарем Кубка України (тоді в цьому турнірі не брали участь українські клуби вищої ліги).

Наприкінці 1990 року Хруслов отримав запрошення перейти в «Автомобіліст» і з 1991 року став гравцем сумського клубу, який тренував Михайло Фоменко. У цьому клубі провів два роки, був штатним пенальтистом команди, а в 1991 році став найкращим бомбардиром клубу в сезоні.

У 1993 році 30-річний захисник перейшов в київське «Динамо», куди його запросив наприкінці 1992 року Михайло Фоменко, що став головним тренером «динамівців»[2]. З другого кола другого чемпіонату України В'ячеслав Хруслов став грати у складі тодішнього флагмана українського футболу, дебютувавши 2 квітня 1993 року у виїзному матчі проти «Ниви» (Тернопіль), а в наступному турі, 11 квітня, відзначився першим голом за киян у грі проти запорізького «Металурга». В одному з календарних матчів, граючи проти донецького «Шахтаря», отримав травму, внаслідок чого змушений був пропустити матчі Кубка чемпіонів проти іспанської «Барселони». Поступово відновившись, почав знову виходити в складі команди, але в кінці чемпіонату України 1993/94, в матчі проти «Ниви» у Тернополі, на важкому, в'язкому полі за 15 хвилин до закінчення поєдинку знову отримав травму — перелом щиколотки. Довелося перенести 2 операції і опинитися на півроку поза футболом.

За час лікування і відновлення в команді змінився головний тренер і «Динамо» (Київ) очолив Йожеф Сабо. Відновленому після травми Хруслову місця в основі команди не знайшлося. Провівши кілька матчів за «Динамо-2», В'ячеслав разом зі своїми одноклубниками Анатолієм Безсмертним, Ігорем Кутєповим і Юрієм Грициною перейшов у тюменський «Динамо-Газовик», з яким підписав орендну угоду на півроку, а пізніше продовжив ще на 1 рік[3]. Дебютував за тюменський клуб у чемпіонаті Росії 1994 року в першому матчі другого кола проти московського «Спартака» (0:0).

Після закінчення орендної угоди футболіст повернувся в Україну, до Харкова, куди його запросив новий президент клубу Валерій Михайлович Бугай, а тренував команду Віктор Удовенко. 31 березня 1996 року 34-річний вихованець харківського футболу дебютував у головній команді рідного міста, у виїзному матчі проти «Поділля» (Хмельницький) (0:1). А 8 квітня відзначився і своїм першим голом у складі харків'ян у матчі проти «Вереса» (1:0). Наслідки старих травм не дозволяли захиснику грати в повну силу, і в 1997 році В'ячеслав Хруслов вирішив завершити активну кар'єру.

Кар'єра тренера[ред. | ред. код]

У 1997 році за ініціативи президента клубу В. Бугая і головного тренера «Металіста» М. Фоменка, В'ячеслав Хруслов разом з іншим ветераном команди Іваном Панчишиним перейшов на тренерську роботу в «Металіст-2».

У 2003—2005 роках тренував команду дублерів, а з 2005 року став працювати одним з тренерів головної команди клубу[4]. У червні 2011 року переведений на роботу в селекційний відділ «Металіста»[5].

З 17 серпня 2016 року працює спортивним директором харківського «Металіста 1925»[6].

26—27 вересня 2017 року[7] та з 21 липня до 21 серпня 2020 року виконував обов'язки головного тренера «Металіста 1925».

Освіта[ред. | ред. код]

Закінчив Харківський інститут механізації та електрифікації сільського господарства.

Досягнення[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]

  • Вячеслав Хруслов: «І коли полинули бравурні акорди, в мене забриніли сльози» /«Український футбол». — 1998. — № 95(419). — с.3-4.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ Transfermarkt.de — 2000.
  2. ↑ Хруслов: Людям, які гратимуть на Євро-2016, потрібна ігрова практика. [Архівовано 28 вересня 2017 у Wayback Machine.] UA-Футбол. 13 травня, 2016 рік.
  3. ↑ Вербицький, Іван (25 грудня 2017). В’ячеслав Хруслов: У Тюмені мене катували години півтори. Хотіли, щоб зізнався у здачі матчу. www.ua-football.com (укр.). Процитовано 27 червня 2023.
  4. ↑ Вербицький, Іван (22 грудня 2017). В’ячеслав Хруслов: Маркевич виганяв Рикуна з тренувань, а завтра він на похмілля асистував Жажі. www.ua-football.com (укр.). Процитовано 27 червня 2023.
  5. ↑ Ігор Рахаев став новим асистентом Мирона Маркевича. [Архівовано 12 жовтня 2013 у Wayback Machine.] UA-Футбол. 24 червня, 2011 рік. (рос.)
  6. ↑ В'ячеслав Хруслов: «Чотири роки пролетіли дуже швидко». metalist1925.com. Офіційний сайт ФК «Металіст 1925». Архів оригіналу за 24 вересня 2020. Процитовано 3 жовтня 2020.
  7. ↑ Призетко залишив пост головного тренера Металіста 1925. [Архівовано 27 вересня 2017 у Wayback Machine.] UA-Футбол. 26 вересня, 2017 рік.

Посилання[ред. | ред. код]

ФК «Металіст 1925» – Тренери

Призетко (2016–2017) · Іванов (2017–2018) · Ралюченко (в.о., 2018) · Валяєв (2018) · Горяїнов (2018–2019) · Демченко (2019–2020) · Хруслов (в.о., 2020) · Кривенцов (2020–2022) · Едмар (2022–2023) · Голодюк (в.о., 2023) · Скрипник (2023–т. ч.)

Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Хруслов_В%27ячеслав_Михайлович&oldid=39805363