Перейти до вмісту

Хрустан євразійський

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
?Хрустан
Дорослий самець хрустана
Дорослий самець хрустана
Охоронний статус

Найменший ризик  (МСОП 3.1)[1]
Біологічна класифікація
Домен:Еукаріоти (Eukaryota)
Царство:Тварини (Animalia)
Тип:Хордові (Chordata)
Інфратип:Хребетні (Vertebrata)
Клас:Птахи (Aves)
Ряд:Сивкоподібні (Charadriiformes)
Родина:Сивкові (Charadriidae)
Рід:Eudromias
Brehm, CL, 1830
Вид:Хрустан євразійський
Біноміальна назва
Eudromias morinellus
(Linnaeus, 1758)
Ареал поширення хрустана    Гніздування    Шляхи міграції    Зимування
Ареал поширення хрустана
   Гніздування
   Шляхи міграції
   Зимування
Синоніми
  • Eudromias morinellus
Посилання
Вікісховище:Charadrius morinellus
Віківиди:Eudromias morinellus
EOL:1178531
ITIS:176545
МСОП:106003147
NCBI:211599
Fossilworks:369501

Хруста́н євразійський[2] (Eudromias morinellus) — птах невеликих розмірів із ряду Сивкоподібні родини сивкових з короткими ногами та невеликим дзьобом. Мешканець арктичних та гірських тундр Європи та Азії. В Україні пролітний вид.

Довжина тіла 20–22 см, розмах крил 57–64 см, вага 90–140 г. Птаха можна відрізнити за особливістю оперення, яке не зустрічається у інших куликів. Статевий диморфізм виявлений не яскраво, зокрема самці дещо менші від самок і мають не таке яскраве забарвлення.

У пухового пташеняти спина — суміш чорних, іржаво-жовтих і білих цяток, лоб вершково-білий з чорною серединною лінією. Черевна сторона білувата, на волі злегка охриста або вершкова.

У молодого птаха спинна сторона тіла чорно-бура з рудуватими краями пір'я. Груди й боки бруднувато охристі з бурими цятками, решта черева сірувато-бура.

Дорослий птах у весняному вбранні: верх голови чорно-бурий, на лобі пера з білими краєчками; брови і їх продовження білого кольору; оперення решти верхньої сторони тіла буровато-сіре; горло біле; воло сіро-буре; груди та боки іржасто-руді. На середині черева є велика чорна пляма. Задня частина черева і спід хвоста та крила білі. Махові пера зверху бурі, зі споду — білуваті; стернові пера бурі, з вузькою білою верхівкою. Стернові пера такого кольору, як і спина. Дзьоб чорний, ноги жовтувато — сірі.

У дорослих птахів в зимовий період верх голови темно-бурий, пера з рудуватою облямівкою, воло і боки тулуба рудувато-сірі, спина буровато — сіра. Груди та черево сірувато — білі. На волі виражена світла смуга.

Поширення

[ред. | ред. код]

Ареал хрустана складається з окремих, розташованих на певній відстані один від одної територій. Основною територією поширення хрустана є зона тундри Євразії, проте гніздова територія не завжди саме в цих місцях. У горах гніздовий ареал хрустанів лежить вище рівня лісу (на Алтаї, наприклад, від 2000 м і вище). В Україні цей вид має статус пролітного виду. Весняний переліт хрустанів на території України триває з початку березня до кінця квітня і навіть пізніше. У рівнинній тундрі оселяються на сухих кам'янистих височинах, порослих рідким лишайником, мохом і низькорослою травою. У гірській місцевості надає перевагу ділянкам з рівним ландшафтом з кам'яних плит і дрібного гравію вище межі лісу, також з рідкою рослинністю. Саме відносна рідкісність подібних біотопів і пояснює причину розірваності та фрагментарності ареалу даного виду. Зимують у Південно-Західній Азії і в Східній Африці, дотримуючись там напівпустельних рівнин з небагатою злаковою рослинністю, далеко від морських узбережь.

Живлення

[ред. | ред. код]

Зоофаг, основний раціон — комахи та інші безхребетні, головним чином твердокрилі, двокрилі, черви тачеревоногі, рідше основний раціон становить рослинна їжа — листя, ягоди, насіння. Ловить мурах, павуків і щипавок. На місцях зимівлі іноді споживає різні види дрібних равликів. У невеликих кількостях харчується кормами рослинного походження — ягодами, насінням, листям і квітками, зокрема зеленню ломикаменю або ягодами водянки. Полює на поверхні землі, виглядаючи здобич здалеку і хапаючи її після короткого перельоту. У шлунках птахів часто знаходять дрібні камінчики, які птахи ковтають спеціально для поліпшення перемелювання їжі.

Розмноження

[ред. | ред. код]

На місця гніздування хрустани прилітають ранньою весною. Вони розбиваються на пари та гніздяться переважно на кам'янистих ділянках тундри, а в горах — на ділянках з низькою і негустою трав'янистою рослинністю і кам'янистим ґрунтом. Гніздо являє собою досить глибоку ямку, яка має підстилку зі стебел і трави. В кладці три, дуже рідко чотири або два яйця. Насиджуванням, яке триває протягом 23–29 днів, зайнятий самець. За рік роблять одну кладку, у випадку її загибелі, протягом 14 днів може бути зроблена ще одна кладка. Самка після відкладання яєць залишає гніздові місця. Молодь починає літати у віці 25–30 днів. Осінній переліт через Україну відбувається у вересні-жовтні. Під час перельоту хрустани летять тільки вдень, звичайно невеликими зграйками й низько над землею, іноді зупиняючись для відпочинку і живлення.

Охорона

[ред. | ред. код]

Загрозливими чинниками для хрустана є забруднення середовищ існування, пряме винищення птахів мисливцями, забудова та засмічення узбережь водойм. Вид перебуває під захистом Директиви ЄС про захист диких птахів, Бонської та Бернської конвенції, а також Угоди AEWA.

Галерея

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. BirdLife International (2016). Charadrius morinellus. IUCN Red List of Threatened Species (англ.). 2016: e.T22693906A86574443. doi:10.2305/IUCN.UK.2016-3.RLTS.T22693906A86574443.en. Процитовано 31 серпня 2025.
  2. Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.

Література

[ред. | ред. код]