Хрущовка

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Хрущовка
Хрущовка.JPG
Роки будівництва 19571985
Кількість поверхів 4—5
Матеріал стін Цегла, панель
Матеріал перекриття залізобетон
Зовнішній вигляд фасаду Строгий, мінімалістичний стиль, у пізніх будинків - відсутність будь-яких елементів оздоблення
Кількість під'їздів 1—8
Техповерх маленький, або зовсім відсутній
Сміттєпровід відсутній
Ліфт відсутній
Квартири 1—3 кімнатні
Кількість квартир на поверсі 3—4, інколи запроектовані декілька комунальних квартир
Кімнати 95 % суміжні
Висота стелі 2,5—2.55 м
Підлога паркет, паркетна дошка

Хрущовки — зазвичай п'ятиповерхові[1] панельні і цегляні будинки без технічного поверху, ліфта й сміттєпроводу, що почали масово споруджуватися в СРСР під час правління Микити Сергійовича Хрущова, за що і отримали в народі його ім'я.

Історія[ред. | ред. код]

«Хрущовки» стали з'являтися після знаменитої ухвали «Про усунення надмірностей в проектуванні і будівництві», підписаної Микитою Хрущовим в 1955 році. З чуток, ідея будівництва в СРСР «дешевого житла для однієї сім'ї» сподобалася Микиті Сергійовичу під час візиту до однієї з «дружніх країн», де він побачив подібні будинки.

У той час будівництво такого житла було виправдане: саме на ті роки багато колгоспників, отримавши паспорти[2], приїхали працювати до великих міст.

Перед владою постало важливе питання: де людей селити? Крім того, масове будівництво «дешевого житла» могло допомогти у вирішенні ще однієї найважливішої соціальної проблеми, надзвичайно актуальної для великих міст того часу — проблему розселення комуналок та бараків.

Першим місцем, де проводилася ідея здешевлення житла, були поля навколо підмосковного села Черемушки — і з тих пір таке будівництво поширилося по всьому колишньому СРСР. Будівництво «хрущовок» продовжувалося з 1959 по 1985 рік[3].

У Києві вперше забудовувався будинками цього типу Першотравневий масив (з 1957 року), що став першим житловим масивом міста. Причому цей масив забудований переважно хрущовками ранніх типів — вони мають покращене планування, вищі стелі, крім того, ще зберігають певні ознаки архітектурного оздоблення — в подальшому розвитку проектів "хрущовок" будь-яке оздоблення було усунуте.

Переважна маса "хрущовок" в Києві представлена трьома проектами: 438 (ранні цегляні будинки з найбільш прийнятними умовами проживання), 464 (всесоюзна серія панельних будинків з найменшими площами квартир, зустрічаються в Києві у відносно невеликій кількості на житлових масивах Відрадний і Нивки) і 480 (спочатку цегляні, а пізніше панельні "хрущовки", що стали наймасовішим проектом цих будинків в місті).

Будівництво "хрущовок" в Києві було згорнуте в 1968-1969 роках з переходом до суцільної забудови в 9 поверхів і вище. Окремі цегляні будинки на околицях міста будувались до 1972 року.

Загальна площа введених у дію житлових будинків у 1951—1955 рр. становила 42122 тис. м², у 1956—1960 рр. було побудовано 87429 тис. м² житла, а у 1961—1965 рр. — 94994 тис. м² житла.[4]

Особливості[ред. | ред. код]

Можливі відмінності в плануванні залежно від року спорудження. Квартири обладнані газовими плитами а інколи ще й газовими колонками для підігріву води. Підлога покрита паркетом або паркетною дошкою. Під'їзд односторонній. Сходові прольоти об'єднані з поверховими майданчиками. Як правило на поверсі 3—4 квартири. Дах може бути як плоским, так і конькоподібним (під шифером).

Цегляна хрущовка, вул. Естонська, місто Київ, Україна
Цегляна хрущовка, вул. Естонська, місто Київ, Україна

Кімнати в 95 % суміжні. Санвузли найчастіше суміщені. Площі квартир в основному невеликі[5]:

Панельна хрущовка на проспекті Перемоги, 79, Київ, Україна
Панельна хрущовка на проспекті Перемоги, 79, Київ, Україна

Кімнат Загальна площа, м² Житлова площа, м² Кухня, м²
1-кімнатні 28—32 15—19 6
2-кімнатні 40—46 26—30 6
3-кімнатні 54—59 39—45 6

Приклади планування[ред. | ред. код]

1hrusch.gif
2hrusch2.gif
3hrusch2.gif
1-кімнатні 2-кімнатні 3-кімнатні

Хрущовки в Києві[ред. | ред. код]

В Києві хрущовками забудовані Сирець, Солом'янський район, Соцмісто, Вітряні гори, Відрадний, Борщагівка, Нивки, Куренівка, Воскресенка, Дарниця, Шулявка, Голосіїв.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Зустрічаються і 3-и і 7-ми поверхові
  2. В 1940-ві1950-ті роки колгоспники не отримували на руки паспорти для запобігання урбанізації
  3. www.regions.ru(рос.)
  4. Народное хозяйство Украинской ССР. Стат. ежегодник. К 60-летию образования Союза Сов. Соц. Республик/ отв. за вып. Б. А. Синько. — К.: Техніка,1982. — с.250.
  5. www.novahata.com.ua(рос.)

Посилання[ред. | ред. код]