Хріниця пронизанолиста

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Хріниця пронизанолиста
Lepidiumperfoliatum.jpg
Охоронний статус
Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Рослини (Plantae)
Судинні (Tracheophyta)
Покритонасінні (Angiosperms)
Евдикоти (Eudicots)
Розиди (Rosids)
Порядок: Капустоцвіті (Brassicales)
Родина: Капустяні (Brassicaceae)
Триба: Lepidieae
Рід: Хріниця (Lepidium)
Вид: Хріниця пронизанолиста
Біноміальна назва
Lepidium perfoliatum
L., 1753
Посилання
Commons-logo.svg Вікісховище: Lepidium perfoliatum
Wikispecies-logo.svg Віківиди: Lepidium perfoliatum
EOL logo.svg EOL: 585523
IPNI: 286336-1
ITIS logo.svg ITIS: 22974
US-NLM-NCBI-Logo.svg NCBI: 153358

Хріниця пронизанолиста[1], хрінниця пронизанолиста[2] (Lepidium perfoliatum) — вид рослин з родини капустяних (Brassicaceae); населяє східну й південно-східну Європу; західну й середню Азію.

Опис[ред. | ред. код]

ілюстрація

Однорічна чи дворічна рослина 10–40 см. Верхні листки яйцеподібні, гоструваті, цільні або цілокраї, глибоко-серцеподібні, стеблоохопні; нижні — двічі перисторозсічені. Пелюстки блідо-жовті, близько 1 мм довжиною. Стручечки округло-еліптичні, 3.5–4.5 мм завдовжки, вгорі майже безкрилі, з невеликою виїмкою[2].

Поширення[ред. | ред. код]

Населяє східну й південно-східну Європу; західну й середню Азію; натуралізований у Канаді, США, Нижній Каліфорнії, Аргентині, західній Європі, півночі континентальної Європи[3][4][5][6].

В Україні вид зростає у степах, на полях, сухих схилах, біля доріг — у Криму, Степу та на півдні Лісостепу, часто; по залізницях поширюється в більш північні р-ни (Київ, Харків, Ужгород)[2].

Використання[ред. | ред. код]

Дикий родич і потенційний донор генів для L. sativum[6].

Джерела[ред. | ред. код]

  1. Lepidium perfoliatum // Словник українських наукових і народних назв судинних рослин / Ю. Кобів. — Київ : Наукова думка, 2004. — 800 с. — (Словники України). — ISBN 966-00-0355-2.
  2. а б в Доброчаева Д. Н., Котов М. И., Прокудин Ю. Н., и др. Определитель высших растений Украины. — К. : Наук. думка, 1987. — С. 114. (рос.)(укр.)
  3. The Euro+Med Plantbase Project. Процитовано 01.10.2019.  (англ.)
  4. Plants of the World Online / Kew Science. Процитовано 01.10.2019.  (англ.)
  5. Germplasm Resources Information Network. Процитовано 01.10.2019.  (англ.)
  6. а б Kell, S.P. (2011). Lepidium perfoliatum. The IUCN. Процитовано 01.10.2019.  (англ.)