Хріниця смердюча
Помилка Lua у Модуль:Autotaxobox у рядку 157: attempt to index a nil value.
| Хрінниця смердюча | |
|---|---|
| |
| Хрінниця смердюча | |
| Біологічна класифікація | |
| Вид: | Хрінниця смердюча (L. ruderale)
|
| Біноміальна назва | |
| Lepidium ruderale | |
Хріниця смердюча[1], хрінниця смердюча[2] (Lepidium ruderale L.) — поширена по всій Україні рослина родини капустяні.
Назва[ред. | ред. код]
Латинська назва роду походить від грецького слова, що в перекладі означає луска, і пов'язана, очевидно, з формою плодів рослини. Видова назва утворена від латинського слова, що означає сміття і відображає умови місцезростання виду. Українську і російську назви рослина дістала за її смак та запах.
Будова[ред. | ред. код]
Однорічна, рідше дворічна коротко запушена рослина 15—30 см заввишки, з запушеним розчепірено-розгалуженим стеблом, висотою 15-30 см. Корінь стрижневий.
Листки чергові, зближені. Нижні стеблові листки 2-перисто-розсічені, середні — перисто-розсічені, верхні — цілісні, лінійні або лінійно-лопатеві. Квітки зеленуваті, зібрані у видовжені китиці. Пелюсток дрібненькі, білі або їх зовсім немає, чашолистків 4, тичинок 2 і іноді 4). Плід — голий, округло-овальний стручечок до 2— 2,5 мм завдовжки. Форма стручка — округлоовальна, дво- або чотиринасінна. Насіння дрібне, жовто-буре, яйцювате. Розмір насіння: довжиною 1,25–1,5 мм, шириною 0,75 мм, товщиною 0,25–0,5 мм. Маса 1000 насінин складає 0,25–0,5 г. Цвіте з квітня до осені.
Життєвий цикл[ред. | ред. код]
Сходить рано навесні та в липні. Цвіте в травні-липні, плодоносить в липні-серпні. Квітки хрінниці запилюються здебільшого мухами. Одна рослина дає до 1300 насінин. Насіння поширюється вітром. Восени, коли плоди достигнуть, стебло біля основи перегниває. Рослину підхоплює вітер, перекочує на значну відстань, розсіваючи при цьому насіння. Максимальна плодючість 1500 насінин. Глибина проростання насіння сходить з глибини не більше 2–3 см. Мінімальна температура проростання насіння +2…+4 °C.
Поширення[ред. | ред. код]
Поширена на всій території України, росте на засмічених і солончакових землях, полях, городах, пасовищах, вздовж доріг, біля жител.
Може засмічувати такі групи культур:
- Ефіро-олійні
- Зернобобові
- Зернові
- Зернові круп'яні
- Кормові трави
- Овочеві
- Прядильні
- Технічні
Практичне використання[ред. | ред. код]
У харчуванні[ред. | ред. код]
Молоді розеткові листки мають 4,5–6 мг% вітамінів C, B, P, глікозид лепідин. Воно відзначаються міцним смаком та сильним запахом. З нього готують салати, приправи і гарніри до м'ясних та рибних страв, юшок, підлив. На Кавказі, в Італії, Іспанії та Туреччині хріницю культивують як невибагливу овочеву рослину.[3]
Насіння містить 50–60% жирної олії, що використовується у парфумерії, медицині та для харчування.
Водний екстракт трави викликає зниження артеріального тиску і пригнічує дихання[4].
Галерея[ред. | ред. код]
-
Рослина з насінням -
Молода рослина -
Сходи
_20090812_387.jpg)
Див. також[ред. | ред. код]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Lepidium ruderale // Словник українських наукових і народних назв судинних рослин / Ю. Кобів. — Київ : Наукова думка, 2004. — 800 с. — (Словники України). — ISBN 966-00-0355-2.
- ↑ Доброчаева Д. Н., Котов М. И., Прокудин Ю. Н., и др. Определитель высших растений Украины. — К. : Наук. думка, 1987.
- ↑ М. Л. Рева, Н. Н. Рева Дикі їстівні рослини України / Київ, Наукова думка, 1976—168 с. — С.42
- ↑ Lepidium ruderale. Useful Temperate Plants Database. Процитовано 19.01.2022. (англ.)
Джерела[ред. | ред. код]
- Чопик В. И., Дудченко Л. Г., Краснова А. Н. Дикорастущие полезные растения Украины. Справочник. — К. : Наукова думка, 1983. — 400 с. (рос.)
Посилання[ред. | ред. код]
- Хрінниця смердюча (Lepidium ruderale L.) [Архівовано 11 квітня 2016 у Wayback Machine.] // Аграрна енциклопедія
|