Хуань I (імператор Сун)
Цінь-цзун (*欽宗, 23 лютого 1100 —1156) — 9-й імператор династій Сун у 1126–1127 роках, останній представник Північної Сун.
Життєпис[ред. | ред. код]
Володарювання[ред. | ред. код]
Походив з імператорського роду Чжао. Син Хуей-цзуна. При народжені отримав ім'я Дань, у 1102 році змінив його на Хуань. Зійшов на трон у 1126 році після зречення свого батька, якого вразили раптові атаки чжурчженів. Новий імператор спробував організувати оборону північних земель та столиці Кайфена, але йому забракло досвіду та підтримки з боку військовиків. Іншим фактором було те, що серед чиновників переважали вихідці з південних префектур. Вони не вважали за потрібне витрачати сили та кошти задля оборони півночі. Водночас він виявив себе нерішичум та довірливим. У 1127 році, повіривши наклепам, зняв з посади талантовитого військовика Лі Гана, чим відразу скористалися вороги. Зрештою чжурчжені у 1127 році вдерлися до Китаю, розбили армію Сун, згодом раптово захопили Кайфен, а разом з тим колишнього імператора Хуей-цзуна та діючого Цзінь-цзуна.
Подальше життя[ред. | ред. код]
У 1128 році Цзінь-цзуна разом з батько відправили до столиці чжурчженів в Янцзіні, а у 1130 році заслали на північ (сучасна провінція Хейлунцзян, північна Маньчжурія). Лише у 1141 році виділили колишньому імператору наділ на території сучасної провінції Ганьсу й надали титул гуна (на кшталт герцога). Разом з тим він знаходився у становищі заручника. Не маючи змоги вільно пересуватися, увесь час проводив в отриманому маєтку, де й помер 1156 року.
