Хуан Браво Мурільйо

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Хуан Браво Мурільйо
ісп. Juan Bravo Murillo
Juan Bravo Murillo.jpg
Голова Ради міністрів Іспанії
14 січня 1851 — 14 грудня 1852 року
Монарх: Ізабелла II
Попередник: Рамон Марія Нарваес
Наступник: Федеріко де Ронсалі
 
Партія: Moderate Party[d]
Освіта: Університет Саламанки і Севільський університет
Народження: 24 червня 1803(1803-06-24)[1][2]
Фрехеналь-де-ла-Сьєрра, Бадахос, Естремадура, Іспанія
Смерть: 11 лютого 1873(1873-02-11)[1] (69 років)
Мадрид, Іспанія
Нагороди:
Grand Cross of the Order of Charles III

Медіафайли у Вікісховищі?

Хуан Браво Мурільйо (ісп. Juan Bravo Murillo; 24 червня 1803 — 11 лютого 1873) — іспанський правник, економіст і політик, голова Ради міністрів Іспанії у 1851—1852 роках.

Життєпис[ред. | ред. код]

Вивчав право в університетах Саламанки та Севільї. Після здобуття освіти мав адвокатську практику. Після смерті короля Фернандо VII Браво Мурільйо отримав пост деравного прокурора в провінційному суді Кадісу. 1835 року вийшов у відставку та знову присвятив себе адвокатській діяльності. У травні-серпні 1836 року був секретарем при голові уряду Франсіско Хав'єра де Істуріса.

22 вересня 1837 року був обраний до лав парламенту. 28 січня 1847 року Браво Мурільйо отримав пост міністра у справах помилування та юстиції в кабінеті Карлоса Мартінеса де Ірухо. Від 10 листопада 1847 до 31 серпня 1849 року очолював міністерство торгівлі, народної просвіти та громадських робіт у третьому кабінеті Рамона Марії Нарваеса. Одночасно він тимчасово виконував обов'язки міністра морського транспорту, а також міністра казни. В четвертому кабінеті Нарваеса Браво Мурільйо також був міністром казни.

15 січня 1851 року Браво Мурільйо сам очолив уряд, одночасно виконуючи обов'язки міністра казни й міністра юстиції.

Прихід до влади Бальдомеро Еспартеро та його партії прогресистів цілковито виключили Браво Мурільйо з політичного життя Іспанії. Тим не менше, на початку 1858 року він упродовж деякого часу займав пост голови парламенту й 1863 року за свої заслуги перед країною був обраний довічним сенатором Генеральних кортесів.

Пам'ять[ред. | ред. код]

Іменем Браво Мурільйо має одна зі станцій Мадридського метрополітену.

Примітки[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]

  • Василенко Ю. В. Хуан Браво Мурильо — управленец и идеолог // Ars administrandi. 2011. № 2.- С. 92-109 (рос.)

Посилання[ред. | ред. код]