Хуан Гогберг

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ф
Хуан Гогберг
Juan Hohberg.png
Особові дані
Народження 19 червня 1926(1926-06-19)
  Кордова, Аргентина
Смерть 30 квітня 1996(1996-04-30) (69 років)
  Ліма, Перу
Зріст 178 см
Вага 73 кг
Громадянство Flag of Argentina.svg Аргентина
Flag of Uruguay.svg Уругвай
Позиція нападник
Юнацькі клуби
1946 Аргентина «Сентраль Кордова»
Професіональні клуби*
Роки Клуб Ігри (голи)
1946 Аргентина «Сентраль Кордова» 7 (2)
1947–1948 Аргентина «Росаріо Сентраль» 51 (31)
1949–1959 Уругвай «Пеньяроль» 130 (95)
1960 Уругвай «Расінг» (Монтевідео) 6 (3)
1961 Колумбія «Кукута Депортіво» 37 (19)
Національна збірна
Роки Збірна Ігри (голи)
1954–1959 Уругвай Уругвай 8 (3)
Тренерська діяльність**
Роки Команда Посада
1962–1963 Колумбія «Кукута Депортіво»
1963–1966 Колумбія «Атлетіко Насьйональ»
1968 Греція «Панатінаїкос»
? Уругвай «Расінг» (Монтевідео)
? Уругвай «Рампла Хуніорс»
1969–1970 Уругвай Уругвай
1972 Перу «Спорт Бойз»
1973 Мексика «Сан-Луїс»
? Уругвай «Белья Віста»
1974–1975 Перу «Універсітаріо де Депортес»
1975 Мексика «Атлетіко Еспаньйол»
? Уругвай «Пеньяроль»
1976 Уругвай «Насьйональ»
1976–1977 Уругвай Уругвай
1977–1979 Перу «Альянса Ліма»
1979 Колумбія «Мільйонаріос»
1981 Еквадор Еквадор
1981–1982 Еквадор «Емелек»
1982 Перу «Хуан Ауріч»
1983 Перу «Депортіво Мунісіпаль»
1985 Перу «Спорт Бойз»
? Еквадор «ЛДУ Кіто»
1991–1992 Перу «Депортіво Мунісіпаль»

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

** Тільки на посаді головного тренера.

Хуан Гогберг (ісп. Juan Hohberg, 19 червня 1926, Кордова — 30 квітня 1996, Ліма) — уругвайський футболіст, що грав на позиції нападника. По завершенні ігрової кар'єри — тренер.

Виступав за збірну Уругваю (1954—1959). Учасник фінального турніру чемпіонату світу 1954 року, де він став одним з найкращих гравців. Більшу частину кар'єри виступав за уругвайський клуб «Пеньяроль». У складі «Пеньяроля» 7 разів ставав чемпіоном Уругваю. Виграв з цією командою в 1960 роцы перший в історії Кубок Лібертадорес. Є одним з найкращих гравців уругвайського футболу в 1950 роки.

Як головний тренер неодноразово приводив до чемпіонських титулів клуби в Перу, головним же досягненням Гогберга є вихід збірної Уругваю під його керівництвом у півфінал чемпіонату світу 1970 року.

Клубна кар'єра[ред. | ред. код]

Народився 19 червня 1926 року в аргентинському місті Кордова (за іншими даними — 8 жовтня 1927 року) в родині німецьких емігрантів. Почав займатися футболом у скромній команді «Сентраль Кордова» в рідному місті, і через рік після дебюту за основний склад його придбав уже один з двох найпопулярніших клубів сусіднього міста Росаріо — «Росаріо Сентраль». Він став одним з лідерів свого клубу, але в той період у футболі Аргентини були великі проблеми — футболісти страйкували, виїжджали за кордон. Гогберг прийняв рішення виїхати в уругвайський «Пеньяроль», який примітив футболіста на товариському турнірі в Монтевідео.

Гогберг моментально влився у склад «аурінегрос» і склав у кінці 1940-х років «Смертельну ескадрилью» нападу клубу (ісп. Escuadrilla de la muerte): Альсідес Гіджа, Гогберг, Оскар Мігес, Хуан-Альберто Скьяффіно, Ернесто Відаль. З 18 матчів чемпіонату 1949 року «Пеньяроль» виграв 16 і тільки два рази зіграв внічию. Гогберг і Мігес були найкращими бомбардирами команди — по 14 голів.

У 1960 році Гогберг провів останній сезон за «Пеньяроль» і виграв з ним перший в історії розіграш Кубка Лібертадорес, ставши, таким чином, свого роду людиною, зв'язала дві доби в уругвайському футболі — від перемог на рівні збірних до перемог на рівні клубів. Всього за 12 років у «Пеньяролі» Хуан забив 277 голів, включаючи 19 голів у Класіко Уругваю проти найлютіших ворогів — «Насьйоналя».

Протягом 1960 року захищав кольори клубу «Расінг» (Монтевідео). Завершив професійну ігрову кар'єру у клубі «Кукута Депортіво», за який виступав протягом 1961 року.

Виступи за збірну[ред. | ред. код]

Гравці «Пеньяроля» 1950-х склали основу національної збірної Уругваю, яка стала в 1950 році чемпіоном світу. Гогберг міг поїхати на «мундіаль», оскільки він прийняв уругвайське громадянство, але в 1949 році його травмував гравець «Насьйоналя» Вальтер Гомес. Нападник «Пеньяроля» доклав великі зусилля, щоб відновитися, але не встиг цього зробити до початку турніру в Бразилії і тільки з цієї причини не став чемпіоном світу.

Проте вже на наступному турнірі 1954 року у Швейцарії Гогберг був повноцінним лідером «Селесте» і вивів команду в півфінал. Там уругвайцям протистояла угорська збірна, матч з якою став окрасою швейцарського першості — чинний чемпіон світу проти головних фаворитів поточного чемпіонату. Гол Гогберга дозволив уругвайцям зрівняти рахунок і перевести гру в додатковий час, але там золота команда за рахунок двох голів Шандора Кочіша зуміла пройти уругвайську команду і вийти у фінал, а південноамериканці програли і матч за третє місце Австрії. На турнірі Гогберг забив 3 голи.

Протягом кар'єри у національній команді провів у формі головної команди країни 8 матчів, забивши 3 голи.

Кар'єра тренера[ред. | ред. код]

Розпочав тренерську кар'єру невдовзі по завершенні кар'єри гравця, 1962 року, очоливши тренерський штаб клубу «Кукута Депортіво». Наступного року також у Колумбії став головним тренером команди «Атлетіко Насьйональ», тренував команду з Медельїна три роки. Потім, 1968 року, єдиний раз у своїй кар'єрі працював з європейським клубом, ним став грецький «Панатінаїкос».

1969 року прийняв пропозицію очолити збірну Уругваю, з якою зайняв четверте місце на чемпіонату світу 1970 року у Мексиці.

Згодом успішно працював тренером в Уругваї, Колумбії, Перу (три чемпіонські титули з «Універсітаріо де Депортес» і «Альянса Лімою»), Еквадорі та Мексиці. Також повертався до роботи зі збірною Уругваю (1976–1977), а у 1981 році недовго був головним тренером збірної Еквадору.

Помер 30 квітня 1996 року на 70-му році життя у місті Ліма.

Титули і досягнення[ред. | ред. код]

Як гравця[ред. | ред. код]

«Пеньяроль»: 1949, 1951, 1953, 1954, 1958, 1959, 1960
«Пеньяроль»: 1960
  • Найкращий бомбардир чемпіонату Уругваю (2): 1951, 1953

Як тренера[ред. | ред. код]

Особисте життя[ред. | ред. код]

Онук футболіста, Алехандро Гоберг, також став футболістом і був учасником Кубка Америки 2016 у складі збірної Перу.

Посилання[ред. | ред. код]