Хуан Марсе

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Хуан Марсе
ісп. Juan Marsé Carbó
Ім'я при народженні ісп. Juan Domingo Antonio Faneca Roca
Псевдонім Juan Marsé
Народився 8 січня 1933(1933-01-08)[1][2][…]
Барселона, Іспанія[4]
Помер 18 липня 2020(2020-07-18)[5][6][…] (87 років)
Барселона, Іспанія[5][6]
Країна  Іспанія
Діяльність письменник, колумніст, прозаїк-романіст, сценарист
Сфера роботи література[8]
Мова творів іспанська
Роки активності 19602020
Жанр роман
Magnum opus Q6175037?, Si te dicen que caíd, Q6155511?, Q19949904? і El embrujo de Shanghaid
Партія Комуністична партія Іспанії (1966)
Діти Berta Marcéd
Автограф
Нагороди

CMNS: Хуан Марсе у Вікісховищі

Хуан Марсе (уродж. Хуан Фанека Рока, ісп. Juan Marsé Carbó, Juan Faneca Roca; 8 січня 1933, Барселона — 18 липня 2020, там само) — іспанський письменник «покоління п'ятдесятих років» і «барселонської школи» (Васкес Монтальбан, Хуан Гойтісоло, Хайме Хіль де Б'єдма, Едуардо Мендоса, Теренс Мош і ін.).

Біографія[ред. | ред. код]

Після смерті матері був усиновлений, отримав нове прізвище. Займався ювелірним мистецтвом, працював у редакції журналу. Дебютував у 1958 році кількома новелами, опублікованими у пресі. У 1959 році був удостоєний премії «Сезам» за новелістику. У тому ж році влаштувався в Парижі, де викладав іспанську мову, підробляв перекладачем, працював в лабораторії Інституту Пастера . У 1962 році повернувся до Барселони. Крім прози займається журналістикою, пише кіносценарії.

Творчість[ред. | ред. код]

Окрім романів, Марсе належать збірники повістей, оповідань, нарисів, книги для дітей. Дія більшості його творів розгортається у післявоєнні десятиліття епохи франкізму у Барселонському кварталі Гінардо, де виріс він сам. Його письменницька манера відрізняється іронічної грою, нерідко — сарказмом, а часом і жорсткої сатирою, яка доходить до карикатурності.

Вибрані романи[ред. | ред. код]

  • «Замкнені з однією іграшкою» / Encerrados con un solo juguete (1960)
  • «Ця сторона Місяця» / Esta cara de la Luna (1962)
  • «Останні вечори з Терезою» / Últimas tardes con Teresa (1966, Премія Бібліотеки Бреве ; екранізований у 1984)
  • «Темна історія кузини Монтсе» / La oscura historia de la prima Montse (1970, екранізований у 1977)
  • Si te dicen que caí (1973, в обхід цензури опубл. у Мехіко, де був удостоєний премії; екранізований Вісенте Арандою, 1989)
  • Confidencias de un chorizo (1977)
  • «Дівчина у золотому бікіні» / La muchacha de las bragas de oro (1978, премія видавництва «Планета» ; екранізований Вісенте Арандою, 1980)
  • Un día volveré (1982)
  • Ronda del Guinardó (1984, премія м. Барселона; екранізований 2001)
  • «Двомовний коханець» / El amante bilingüe (1990, премія літературно-наукового товариства Севільї; екранізований Вісенте Арандою, 1993)
  • «Чари Шанхаю» / El Embrujo de Shanghai (1993, премія критики, Європейська премія Арістейон; екранізований Фернандо Труебою, 2002)
  • «Хвости ящірки» / Rabos de lagartija (2000, премія критики, Національна премія з прози)
  • «Любовні пісні в клубі Лоліти» / Canciones de amor en Lolita's Club (2005, екранізований Вісенте Арандою, 2007)
  • Caligrafía de los sueños, 2011
  • Noticias felices en aviones de papel, 2014
  • Una puta muy querida, 2015

Визнання[ред. | ред. код]

Більшість романів письменника були перенесені на театральну сцену або екранізовані, у тому числі — найбільшими кінорежисерами країни. Він — лауреат безлічі національних і міжнародних премій, серед яких — Премія Хуана Рульфо (1997). Йому вручено вищу нагороду іспаномовних літератур — Премію «Мігель де Сервантес» (2008, див .: [1]). У місті Шанхай, як пам'ять про роман «Чари Шанхаю», бібліотека Інституту Сервантеса носить ім'я письменника.

Цікаві факти[ред. | ред. код]

У фільмі Сігфріда Монлеона Посланець Содому (2010), побудованому на біографії відомого іспанського поета Хайме Хіля де Б'єдмі (19291990), роль Хуана Марсе зіграв каталонський актор Алекс Брендемюль (див .: [2] [Архівовано 8 вересня 2019 у Wayback Machine.]) .

У 2009 році Хуан Марсе розмістив у капсулі часу Інституту Сервантеса серед інших «другорядних речей» рецепт аскалібаза, який готував його прийомний батько. Письменник призначив 2029 роком закінчення зберігання його послання у скриньці.

Примітки[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]

  • Sherzer WM Juan Marsé: entre la ironía y la dialéctica. Madrid: Fundamentos, 1982
  • Amell S. La narrativa de Juan Marsé, contador de aventis. Madrid: Playor, 1984
  • Nuevas tardes con Marsé: ensayos sobre la obra de Juan Marsé / José Belmonte Serrano, José Manuel López de Abiada, eds. Murcia: Ed. Nausícaä, 2002 (матеріали конференції)
  • Clark R. Catholic iconography in the novels of Juan Marsé . Woodbridge; Rochester: Tamesis, 2003
  • Juan Marsé, su obra literaria / Celia Romea Castro, ed. Barcelona: Horsori, 2005 (матеріали конференції)
  • Williams MJ La poética de Juan Marsé. Madrid: Editorial Pliegos, 2006
  • Kwang-Hee Kim. El cine y la novelística de Juan Marsé. Madrid: Biblioteca Nueva, 2006

Посилання[ред. | ред. код]