Хуан Роман Рікельме

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Ф
Хуан Роман Рікельме
Homenaje a Riquelme (cropped).jpg
Особові дані
Народження 24 червня 1978(1978-06-24) (39 років)
  Сан-Фернандо, Аргентина
Зріст 182 см
Вага 75 кг
Громадянство Flag of Argentina.svg Аргентина
Позиція півзахисник
Юнацькі клуби
1992–1995
1995–1996
Аргентина «Аргентинос Хуніорс»
Аргентина «Бока Хуніорс»
Професіональні клуби*
Роки Клуб Ігри (голи)
1996–2002 Аргентина «Бока Хуніорс» 151 (38)
2002–2005 Іспанія «Барселона» 30 (3)
2003–2005   Іспанія «Вільярреал» 68 (23)
2005–2008 Іспанія «Вільярреал» 38 (13)
2007   Аргентина «Бока Хуніорс» 15 (2)
2008–2014 Аргентина «Бока Хуніорс» 126 (24)
2014 Аргентина «Аргентинос Хуніорс» 15 (3)
Національна збірна
Роки Збірна Ігри (голи)
1997–1998 Аргентина Аргентина U-20 21 (7)
2000–2008 Аргентина Аргентина (ол.) 9 (2)
1997–2008 Аргентина Аргентина 51 (17)

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

Хуан Роман Рікельме (ісп. Juan Román Riquelme, нар. 24 червня 1978, Сан-Фернандо) — колишній аргентинський футболіст, півзахисник.

Він вважається одним з найталановитіших аргентинських гравців свого покоління. Він провів більшу частину своєї кар'єри в «Бока Хуніорс», а залишив і значний вплив у Іспанії, виступаючи за «Вільярреал». Він вважається одним з найкращих плеймейкерів свого часу, і був визнаний одним з «останніх справжніх десяток» через його плеймейкерські здібності і унікальний стиль гри[1][2][3], який порівнювали з Дієго Марадоною в юності[4].

Рікельме чотири рази був названий найкращим аргентинським футболістом року і одного разу найкращим футболістом Південної Америки. Протягом одинадцяти років Хуан Роман представляв збірну Аргентини, виступаючи разом з нею на чемпіонаті світу 2006 року і двох кубках Америки, на другому з яких у 2007 році вивів збірну у фінал. Він також брав участь у Кубку конфедерацій 2005 року, де також дійшов з командою до фіналу і привів свою країну як капітан до золотих медалей на Олімпійських іграх 2008 року.

Клубна кар'єра[ред.ред. код]

Народився 24 червня 1978 року в місті Сан-Фернандо. Вихованець школи «Аргентинос Хуніорс», однак за основний склад цього клубу не провів жодного матчу. У 18 років перейшов до «Боки Хуніорс», де миттєво став ключовим гравцем цього клубу. За перший період перебування в «Боці» він тричі вигравав чемпіонат Аргентини, двічі Кубок Лібертадорес і одного разу Міжконтинентальний кубок.

Хуан Рікельме на тренуванні «Вільярреала». Жовтень 2005 року.

2002 року Рікельме переїхав до іспанської «Барселони», але в ті часи в цій команді була плутанина в керівництві, часті зміни тренерів і президентів, хоча зазвичай Роман потрапляв в основний склад. Але з приходом в клуб Роналдінью ставка тренером Франком Райкардом була зроблена на чемпіона світу. Рікельме відправився на правах оренди в скромний клуб «Вільярреал». Багато в чому завдяки саме Рікельме «жовта субмарина» у середині 2000-х років стала одним з найкращих європейських клубів. У сезоні 2004/05 «Вільярреал» став третім в іспанській Примері і вже на наступний сезон дійшов до півфіналу Ліги чемпіонів. Лише не реалізований Романом пенальті в кінцівці матчу з лондонським «Арсеналом» не дозволив його команді вийти у фінал.

Своєю грою на правах оренди влітку 2005 року Рікельме змусив представників тренерського штабу «Вільярреала» викупити у «Барси» 75 % прав на футболіста за 8 млн євро. Відіграв за вільярреальський клуб ще наступні два сезони своєї ігрової кар'єри, після чого був відданий на пів року в рідну «Боку Хуніорс» через конфлікт з тренером Мануелем Пеллегріні.

Нова команда Романа впевнено виступила у розіграші Кубка Лібертадорес 2007 року. Апофеозом потужної гри команди стало фінальне протистояння з бразильським «Греміо». В цілому міцна команда з Порту-Алегрі поступилася «Боці» 0:5 за сумою двох зустрічей. Сам Рікельме забив три м'ячі у фінальних матчах (гол на Бомбонері і обидва м'ячі в матчі на Олімпіко Монументал). Також він був визнаний найкращим гравцем турніру і фіналу. Рікельме зайняв друге місце в списку бомбардирів турніру — Роман не тільки віддавав філігранні паси своїм партнерам, але і забив 8 м'ячів у ворота суперників (більше забити зумів лише парагвайський нападник Сальвадор Кабаньяс).

По завершенні сезону Рікельме повернувся в «Вільярреал», однак в іспанському клубі Роману не довіряли, та й сам Рікельме чітко дав зрозуміти, що має намір повернутися в колишній клуб — «Боку», тому до кінця року майже не грав. Тим часом, у грудні 2007 року «Бока» на правах переможця Кубка Лібертадорес взяла участь у Клубному чемпіонаті світу. На цей турнір через проблеми з заявкою ФІФА відмовилася допускати Рікельме. У результаті італійський «Мілан» обіграв «Боку» у фіналі КЧС з рахунком 4:2, ставши першою європейською командою, яка зуміла порушити гегемонію південноамериканців в головному клубному турнірі планети.

Хуан Рікельме під час виступів за «Боку Хуніорс». 29 липня 2009 року.

З 2008 року Роман став повноцінним гравцем «Боки Хуніорс». У розіграші Кубка Лібертадорес 2008 «Бока» дійшла до півфіналу, де поступилася «Флуміненсе», а влітку того ж року Роман допоміг своїй команді виграти Рекопу Південної Америки, обігравши в двоматчевому протистоянні інший аргентинський клуб «Арсенал» (Саранді). У другій половині року Роман надихнув партнерів на черговий чемпіонський титул в Аргентині. У «золотому» міні-турнірі «Бока» вирвала перемогу в Апертурі та Рікельме в четвертий раз в кар'єрі став чемпіоном Аргентини. За підсумками 2008 року Рікельме був названий другим гравцем Південної Америки після Хуана Себастьяна Верона і найкращим гравцем Аргентини.

Значну частину 2009 року Рікельме був травмований. Цей період припав на серйозний спад у грі команди, яка тривалий час лишалась поза конкуренцією за трофеї. 16 серпня 2010 року Рікельме продовжив контракт з клубом «Бока Хуніорс» на 4 роки. 2011 року Рікельме виграв з «Бокою» п'яте у своїй кар'єрі чемпіонство, а наступного року вперше здобув кубок Аргентини.

17 липня 2014 року Рікельме перейшов у «Аргентинос Хуніорс», якому допоміг в кінці того ж року повернутись в аргентинський елітний дивізіон, після чого 26 січня 2015 року оголосив про завершення ігрової кар'єри у віці 36 років[5][6][7].

Виступи за збірну[ред.ред. код]

Протягом 1997—1998 років залучався до складу молодіжної збірної Аргентини і ставав 1997 року чемпіоном світу серед молоді (до 20 років), а 1998 року — переможцем турніру в Тулоні у складі команди до 21 року. На молодіжному рівні зіграв у 21 офіційному матчі, забив 7 голів.

1997 року дебютував в офіційних матчах у складі національної збірної Аргентини.

Хуан Рікельме на ЧС-2006 в матчі проти Німеччини. Червень 2006 року.

В поодальшому у складі збірної був учасником розіграшу Кубка Америки 1999 року у Прагваї та розіграшу Кубка Конфедерацій 2005 року у Німеччині, де разом з командою здобув «срібло».

Влітку 2006 року Рікельме був лідером збірної Аргентини на чемпіонаті світу 2006 року у Німеччині. Аргентинська збірна після групового раунду вважалася одним з головних фаворитів турніру. Особливо ефектним вийшов матч проти збірної Сербії і Чорногорії, виграний «Альбіселесте» з рахунком 6:0. Проте в 1/4 фіналу аргентинці у впертій боротьбі поступилися в серії пенальті господарям турніру — збірній Німеччини, яка в підсумку посіла третє місце.

Влітку 2007 року Рікельме в черговий раз підтвердив свій високий клас гри — 5 голів у 5 матчах Романа вивели збірну Аргентини у фінал розіграшу Кубка Америки 2007 року у Венесуелі[8]. І лише поразка у фінальному матчі проти Бразилії, в якому аргентинці поступилися з рахунком 0:3, не дозволив команді Рікельме святкувати успіх.

Хуан Рікельме забиває пенальті ворта Бразилії у півфіналі Олімпійських ігор 2008 року. 19 серпня 2008 року.

Влітку 2008 року Хуан Роман у складі збірної Аргентини став Олімпійським чемпіоном, будучи капітаном команди[9].

У березні 2009 року, після приходу на тренерський місток збірної Дієго Марадони, Рікельме вирішив піти з національної команди, заявивши, що його не буде в команді до тих пір, поки її тренує Марадона[10]. Почалася ціла кампанія з повернення Рікельме в збірну з гучними банерами «Зрадник», адресованими Марадоні. Дієго всіляко підкреслював шанобливе ставлення до колись близького товариша і до рідного клубу.

Дієго прокоментував відмову півзахисника «Бока Хуніорс» грати за національну команду під його керівництвом так:

« «Це рішення зачепило мене до глибини душі. Але я не хочу, щоб вболівальники активно обговорювали цю ситуацію. Кожен має право вибору.
Якщо вони захочуть щось сказати, то я нічого не зможу вдіяти з банерами. Але я ніколи не буду сваритися з фанатами, тим більше з уболівальниками „Бока Хуніорс“»
 »

Дієго Марадона[11]

.

Наступний тренер аргентинців Серхіо Батіста заявив, що він хотів би щоб Рікельме повернутися до виступів за збірну, натякаючи на можливість гравця з'явитись в товариському матчі проти Іспанії в серпні 2010 року[12], чого в кінцевому підсумку не відбулося. У 2011 році Рікельме був викликаний в збірну Аргентини Алехандро Сабельєю для Суперкласіко де лас Амерікас, однак через травму гравець змушений був покинути табір збірної[13].

Протягом кар'єри у національній команді, яка тривала 11 років, провів у формі головної команди країни 51 матч, забивши 17 голів.

Статистика виступів[ред.ред. код]

Хуан Рікельме на тренуванні під час виступів за «Боку Хуніорс». 11 березня 2009 року.

Статистика клубних виступів[ред.ред. код]

Сезон Команда Чемпіонат Кубок Єврокубки Інші змагання Усього
Ліга Ігор Голів Ліга Ігор Голів Ліга Ігор Голів Ліга Ігор Голів Ігор Голів
1995-96 Аргентина «Аргентинос Хуніорс» ПД 0 0 - - - - - - - - - 0 0
1996-97 Аргентина «Бока Хуніорс» ПД 22 4 - - - - - - - - - 22 4
1997-98 ПД 19 0 - - - - - - - - - 19 0
1998-99 ПД 37 10 - - - - - - - - - 37 10
1999-00 ПД 24 4 - - - - - - - - - 24 4
2000-01 ПД 27 10 - - - - - - - - - 27 10
2001-02 ПД 22 10 - - - - - - - - - 22 10
Усього за «Боку» у 1996-02 151 38 - - - - - - 151 38
2002-03 Іспанія «Барселона» ПД 30 3 КІ 1 1 ЛЧ 11 2 - - - 42 6
2003-04 Іспанія «Вільярреал» ПД 33 8 КІ 3 1 КУЄФА 12 4 - - - 48 13
2004-05 ПД 35 15 КІ 0 0 КУЄФА 9 2 - - - 44 17
2005-06 ПД 25 12 КІ 1 0 ЛЧ 12 2 - - - 38 14
2006-07 ПД 13 1 КІ 0 0 - - - - - - 13 1
Усього за «Вільярреал» у 2003-07 106 36 4 1 33 8 143 45
2006-07 Аргентина «Бока Хуніорс» ПД 15 2 - - - - - - - - - 15 2
2007-08 Іспанія «Вільярреал» ПД - - - - - - - - - - - - -
Усього за «Вільярреал» 106 36 4 1 33 8 143 45
2007-08 Аргентина «Бока Хуніорс» ПД 10 1 - - - - - - - - - 10 1
2008-09 ПД 28 5 - - - - - - - - - 28 5
2009-10 ПД 24 3 - - - - - - - - - 24 3
2010-11 ПД 13 4 - - - - - - - - - 13 4
2011–12 ПД 23 3 - - - КЛ 13 3 - - - 36 6
2012–13 ПД 13 3 - - - КЛ 7 2 - - - 20 5
Усього за «Боку Хуніорс» 265 56 - - 77 24 2 0 344 80
Усього за кар'єру 401 95 5 2 121 34 2 0 529 131

Титули і досягнення[ред.ред. код]

Президент Аргентини Крістіна Фернандес вітає олімпійську збірну Аргентини зі здобуттям золота на турнірі. Хуан Рікельме крайній праворуч. 1 вересня 2008
Хуан Рікельме роздає автографи фанатам. 8 вересня 2015 року.

Командні[ред.ред. код]

«Бока Хуніорс»: Апертура 1998, Клаусура 1999, Апертура 2000, Апертура 2008, Апертура 2011
«Бока Хуніорс»: 2000
«Бока Хуніорс»: 2000, 2001, 2007
«Бока Хуніорс»: 2008
«Вільярреал»: 2004
  • Олімпійський чемпіон (1):
Аргентина: 2008

Особисті[ред.ред. код]

Найкращий іноземний гравець Ла Ліги за версією журналу Don Balón: 2004–05
  • Найкращий гравець Турніру в Тулоні: 1998

Примітки[ред.ред. код]

  1. Hughes, David. Juan Román Riquelme retires: A rare, mercurial talent whose career was tinged with pathos. The Independent. Процитовано 7 February 2015. 
  2. Riquelme: Villarreal's mercurial talent. Процитовано 7 February 2015. 
  3. Mora, Marcela. Adiós Juan Román Riquelme, the iconic No10 who played by his own code. theguardian.com. The Guardian. Процитовано 9 February 2015. 
  4. Judgment days for Riquelme. scotsman.com. 5 June 2006. Процитовано 3 March 2015. 
  5. Gracias Román (es). Sitio oficial de la Asociación Atlética Argentinos Juniors. 26.01.2015. Процитовано 27 January 2015. 
  6. Román anunció su del retiro fútbol (es). Sitio oficial del Club Atlético Boca Juniors. 26.01.2015. Процитовано 27 January 2015. 
  7. Es retira Juan Román Riquelme (ca). Lloc web oficial del FC Barcelona. 26.01.2015. Процитовано 27 January 2015. 
  8. Copa América 2007. Rsssf.com. Процитовано 2015-02-17. 
  9. Olympic Football Tournaments Beijing 2008 - Nigeria 0:1 (0:0) Argentina - Report. FIFA.com. 2015-02-02. Процитовано 2015-02-17. 
  10. Crooke, Perry (11 March 2009). Juan Roman Riquelme quits Argentina after Maradona row. London: The Daily Telegraph. Процитовано 5 September 2009. 
  11. Не плачь по мне, Аргентина. Хуан Роман Рикельме
  12. Tynan, Gordon (17 August 2010). Riquelme set for return to national service against Spain. London: The Independent. Процитовано 2011. 
  13. Argentina's Alejandro Sabella laments loss of Juan Roman Riquelme & Juan Sebastian Veron. Goal.com. 2011-09-14. Процитовано 2015-02-17. 
  14. South American Player of the Year. Процитовано 22 February 2015. 
  15. South American Team of the Year. 16 January 2009. Процитовано 10 March 2015. 
  16. Presentaron el auto que recibirá el mejor jugador de la fin. 19 June 2007. Процитовано 21 February 2015. 

Посилання[ред.ред. код]