Хуан Соріля де Сан Мартін

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Хуан Соріля де Сан Мартін
Народився28 грудня 1855(1855-12-28)[1][2][…]
Монтевідео, Уругвай
Помер3 листопада 1931(1931-11-03)[1][2][…] (75 років)
Монтевідео, Уругвай[5]
ПохованняЦентральний цвинтар (Монтевідео)d
Країна Уругвай[6]
Діяльністьписьменник, поет, дипломат, політик, суддя, журналіст
Знання мовіспанська[7]
ЗакладРеспубліканський університет
Жанрпоезія
Посадачлен Палати депутатів Уругваюd і посол
ПартіяCivic Uniond
Конфесіякатолицька церква
ДітиХосе Луїс Сорілья де Сан Мартінd
Автограф
Нагороди
Grand Cross of the Order of Charles III Кавалер Великого хреста ордена Ізабелли Католички
Скульптура Хуана Соріля де Сан Мартіна в Монтевідео (скульптор — його син, Хосе Луїс Соріля де Сан Мартін)
Патріарх Хуан Соріля де Сан Мартін та його родина
Музей Соріля в Монтевідео

Хуан Соріля де Сан Мартін (28 грудня 1855 — 3 листопада 1931) — католицький уругвайський епічний поет і політичний діяч. Його називають «національним поетом Уругваю».[8]

Відомі поеми

[ред. | ред. код]

Дві найвідоміші його поеми — «Tabare» (національна поема для уругвайців) та Легенда про Вітчизну (La leyenda patria).

Сан Мартін є автором відомого іспанського вірша «Гімн до дерева»Himno al Arbol»), який пізніше став піснею в декількох країнах Латинської Америки.

Життєпис

[ред. | ред. код]

Батько всесвітньо відомого скульптора Хосе Луїса Соріля де Сан-Мартіна і відомої міжнародної актриси Чіна Сорілья.

Як політичний діяч Хуан Соріля де Сан-Мартін працював депутатом Монтевідео з 1888 по 1891 і кілька разів обіймав посаду посла.

Двічі овдовів і залишив по собі 13 дітей.

Його онук Алехандро Зоррілла де Сан-Мартін мав бути видатним заступником, міністром та сенатором.

Одна з кількох його онучок Консепсьйон Соріля стала найвідомішою актрисою Уругвая, донька China Zorrilla. Була ученицею Маргарити Сіргу і переїхала до Аргентини в 1971, де зробила визначну кар'єру в театрі, на телебаченні та в кіно, а також в Іспанії та інших країнах Південної Америки. Її найбільші успіхи в кіно: «Besos en la frente», «Esperando la carroza» («Очікування катафалка»), «Ельза та Фред» та «Розмови з матір'ю».

Онука Хуана Соріля де Сан Мартіна — Гума Соріля була дизайнеркою театральних костюмів.

Відзнаки

[ред. | ред. код]

Будинок Хуана Соріля де Сан Мартіна у Монтевідео став музеєм.

Хуан Соріль був представлений на купюрі в 20 000 песо (19891991)[9] а також на купюрі у 20 песо 1994).[10]

Див. також

[ред. | ред. код]

Список літератури

[ред. | ред. код]
  1. а б в Deutsche Nationalbibliothek Record #133283186 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
  2. а б в SNAC — 2010.
  3. а б Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  4. Енциклопедія Брокгауз
  5. http://www.britannica.com/EBchecked/topic/658148/Juan-Zorrilla-de-San-Martin
  6. Authority file of the National Library of Uruguay
  7. Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  8. 'Juan Zorrilla de San Martín', Wikipedia (in Spanish), es:Juan Zorrilla de San Martín,
  9. Uruguay 20.000 Nuevos Pesos [Архівовано 7 січня 2020 у Wayback Machine.] Bank note museum
  10. Uruguay 20 Pesos Uruguayos [Архівовано 23 лютого 2020 у Wayback Machine.] Bank note museum

Посилання

[ред. | ред. код]