Хуан I (король Арагону)
Хуан I | ||
| ||
---|---|---|
Попередник: | Педро IV | |
Наступник: | Мартин I | |
| ||
Народження: |
27 грудня 1350 Перпіньян, Арагонське королівство | |
Смерть: |
19 травня 1396 (45 років) Фушя, Арагонське королівство | |
Причина смерті: | падіння з коняd | |
Поховання: | Королівський монастир Санта-Марія-де-Поблет | |
Країна: | Арагонське королівство | |
Релігія: | християнство | |
Рід: | Барселонська | |
Батько: | Педро IV | |
Мати: | Eleanor of Sicilyd | |
Шлюб: |
Марта д'Арманьяк Іоланда де Бар | |
Діти: | 6 синів та 6 доньок | |
Автограф: | ||
Хуан I Мисливець (*Chuan I lo Cazataire, 27 грудня 1350 —19 травня 1396) — король Арагону, Валенсії і Майорки та граф Барселони у 1387—1396 роках.
Походив з Барселонської династії. Син Педро IV, короля Арагону, Валенсії і Майорки, та Леонори Сицилійської. У 1351 році отримав титул герцога Жирони. 1352 року призначається спадкоємцем трону. Здобув гарну освіту.
Мав схильність до складання віршів. Водночас став затятим франкофілом. У 1363 році призначають генерал-лейтенантом королівства. В подальшому брав участь у війнах проти Кастилії. У 1373 році одружився з представницею роду Арманьяк. Після смерті останньої 1378 року, через 2 роки одружився з Іоландою де Бар проти волі свого батька, який хотів, щоб він одружився з Марією, принцесою Сицилії.
У 1387 році після смерті батька стає королем. Спочатку запроторив мачуху Сибілу де Фортія до в'язниці, але під тиском кардинала Педро де Луна вимушений звільнити її.
Змінив політику батька, уклавши союз з Францією. Водночас намагався встановити мир з усіма сусідами. У 1388 році уклав договір з Кастилією, яким підтвердив усі попередні домовленості батька. Водночас продовжував підтримувати антипапу Климента VII.
У 1389 році зазнав нападу Жана III, графа Арманьяка, який намагався захопити Жирону. Втім у 1390 році арагонські війська на чолі з інфантом Мартином завдали поразки ворогові. Водночас в цей час втратив герцогства Афінське та Неопатрія. Тоді ж почалося нове повстання на Сардинії, в результаті чого арагонські володіння на цьому острові значно скоротилися.
У 1391 році почалося повстання на Сицилії. Ворохобники закликали на сицилійський трон Людовика II, короля Неаполя. Але арагонцям вдалося придушити ці заворушення. У 1392 році сприяв шлюбу й коронації свого племінника Мартина з Марією Сицилійською.
У 1393 році заснував Барселонську консисторію (літературну академію). Помер у 1396 році внаслідок падіння з коня. Владу успадкував його брат Мартин.
1. Дружина — Марта, донька Жана I, графа Арманьяка
Діти:
- Яків (23 червня—22 серпня 1374)
- Іоанна (серпень 1375—вересень 1407), дружина Матея, графа Фуа
- Іоанн (23 липня 1376
- Альфонс (9 вересня 1377)
- Елеонора (14 липня 1378)
2. Дружина — Іоланда, донька Робера I, герцога Бар
Діти:
- Яків (22 березня 1382—1 вересня 1388), герцог Жирона
- Іоланда (11 серпня 1384—14 листопада 1443), дружина Людовика II, короля Неаполя
- Фердинанд (1389)
- Антонія (1391—1392)
- Іоанн (1392—1396)
- Елеонора (1393)
- Петро (1394)
- Іоанна (1396)
- Vilar, Pierre (Dir.); Batlle, Carme. Història de Catalunya. Volum III. Barcelona: Edicions 62, 1988. ISBN 84-297-2784-1.
- Armand de Fluvià (préf. Josep M. Salrach), Els primitius comtats i vescomptats de Catalunya: Cronologia de comtes i vescomtes, Barcelone, Enciclopèdia catalana, coll. " Biblioteca universitària " (no 11), avril 1989, 238 p. (ISBN 84-7739-076-2), p. 33-34
- Guillaume Mollat, I papi di Avignone il grande scisma, in Storia del mondo medievale, vol. VI, 1999, pp. 531—568
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Хуан I (король Арагону)
Cawley, Charles, Aragon, kings, Medieval Lands database, Foundation for Medieval Genealogy