Хубілай

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Хубілай
YuanEmperorAlbumKhubilaiPortrait.jpg
 Народився  23 вересня 1216(1216-09-23)
 Помер  18 лютого 1294(1294-02-18) (77 років)
Рід Чингізіди
Походження монгол
Великий хан Монгольської імперії
12601294
Попередник Мунке
Наступник Темур
Імператор династії Юань
12711294
Попередник
Наступник Темур

Хубіла́й (монг. Qubilai, Хубилай; кит.: 忽必烈піньїнь: Hūbìliè; 23 вересня 1216 — 18 лютого 1294) — монгольський державний і політичний діяч. Великий хан Монгольської імперії (12601294). Засновник і перший імператор монгольської династії Юань (12801294), що правила Китаєм. Представник роду Чингізідів. Син хана Толуя від кераїтки Соркактані. Онук Чингісхана. На Заході відомий завдяки Марко Поло під ім'ям «Кублай-хан»; це ім'я вимовлялося також як «Кубілай», або «Кубла» (останнє стало особливо поширеним після поеми С. Т. Кольріджа «Кубла-хан»).

За правління великого хана Мунке керував кампанією проти китайської династії Сун. 1260 року, після смерті Мунке, захопив великоханський престол. Переніс столицю з Каракорум до міста Ханбалик, майбутнього Пекіна. 1271 року завоював центральний Китай і проголосив створення імператорської династії Юань. Посмертно надав титул імператора-засновника своєму діду — Чингісхану. 1279 року остаточно знищив ворожу династію Сун і підкорив своїй владі весь Китай. у 1274 та 1281 роках здійснив безрезультатні походи на Японію. У 1292 році за його указом в Ханбалик і Шанду — зимовій та літній столицях — були засновані мусульманські медичні заклади: «Куан-хуей-си» («Імператорські мусульманські шпиталі») і «Тай-юань» («Імператорська академія медицини»). 1293 року ходив походом на острів Ява. Змусив Корею і Бірму стати васалами династії Юань. Помер від хвороби у Пекіні.

Похований у ханській гробниці в монгольських степах. Монгольське тронне ім'я — кага́н Сеце́н (монг. Sečen qaγan, Сэцэн хаан; кит.: 薛禅可汗піньїнь: Xuēchán kèhán). Посмертне ім'я — Імпера́тор Веньу́ (кит.: 文武皇帝піньїнь: Wénwǔ huángdì). Храмове ім'я — Шицзу. Девізи правління — Чжунтун у 12601264 роках і Чжіюань в 12641294 роках.

Родина[ред.ред. код]

мав 4 дружини: Тегулунь, Чабі, Тарахан і Баягушін, відя ких мав 22 сини і 2 доньки. Ще 25 синів — від наложниць. Друга дружина — Чабі — стала його довіреною особою і радником, чий вплив на державні справи було дуже великим. Смерть Чабі, а також їх улюбленого сина, спадкоємця юаньського трону Джингіма, стали трагедією Хубілая, через яку він в останні роки свого життя пристрастився до вина.

Данина пам'яті[ред.ред. код]

Джерела та література[ред.ред. код]

  • Рубель В. А. Історія середньовічного Сходу: Курс лекцій: Навч. посібник. — Київ: Либідь, 1997.

Посилання[ред.ред. код]