Худльово

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
село Худльово
Худльово.jpg
Країна Україна Україна
Область Закарпатська область
Район/міськрада Ужгородський район
Рада/громада Худлівська сільська рада
Код КОАТУУ 2124887601
Основні дані
Засноване 1764
Населення 1 451
Площа 12,48 км²
Поштовий індекс 89415
Телефонний код +380 0312 тел.: 720224, факс: 720292
Географічні дані
Географічні координати 48°35′14″ пн. ш. 22°28′42″ сх. д. / 48.58722° пн. ш. 22.47833° сх. д. / 48.58722; 22.47833Координати: 48°35′14″ пн. ш. 22°28′42″ сх. д. / 48.58722° пн. ш. 22.47833° сх. д. / 48.58722; 22.47833
Місцева влада
Адреса ради 89415,с. Худльово, вул. Антонівська, 3
Карта
Худльово. Карта розташування: Україна
Худльово
Худльово
Худльово. Карта розташування: Закарпатська область
Худльово
Худльово

Худльово у Вікісховищі?

Худльо́во — село в Ужгородському районі Закарпатської області.

Розташування[ред. | ред. код]

Село знаходиться на ріці Віолла. На півночі села розташована гора Борлуг, висота якої 500 метрів над рівнем моря.

Назва[ред. | ред. код]

В письмових джерелах відоме під назвами «Hodlya», «Judlo», «Holio», «Horlyo». Очевидно, всі назви села походять від слів «худий», «худобний», що слугувало прізвищем шолтейсу, засновнику села на волоському праві. За легендою назва села походить від слова ходулі, на яких люди переходили через річку.

Історія[ред. | ред. код]

Поселення виникло наприкінці XIV — на початку XV ст. В XVI — XVII ст. селом володіли шляхтичі з Павловець, родина Добо з Руського та землевласники з Часловець і Сюрте. В 1567 році в селі були оподатковані два селянські господарства, що володіли лише однією портою (наділом) землі. В 1715 році в селі нараховувалось 23 селянських і два желярських господарства.

В 1798 році у Худльові був освячений новозбудований храм на честь і пам'ять Вознесіння Ісуса Христа (50 сімей). У 1998–2002 роках у Худльові збудовано «Хресну Дорогу» від церкви до вершини гори Борлуг.             

У «Додатках історії русинів та руських церков в Ужанський жупі» Василь Гаджега повідомляє, що на початок 15 та 16 століть зростає кількість населених пунктів в Ужанській долині. А саме на 1417 рік припадає перша письмова згадка про село Худльово (Науковий збірник товариства »Просвіта» в Ужгороді за рік 1923.ст.50.

В письмових джерелах відомих під назвами Горльов. Очевидно назва села походить від слів «худий», «худобний»,що служило прізвищем шолтейсу, засновника села на волоському праві.

Друге припущення назви села походить від слова «Ходулі»,які служили ,щоб перейти річку. 150 років тому угорський статистик Елек Фийнєш видав у Пешті географічний словник угорською мовою. У книзі подано в алфавітному порядку  500 населених пунктів. Йосип Кобаль переклав і видав українською мовою 6 років тому. Радує, що науковець називає яку назву носив Ужгород.(Унгвар) і Худльово (Горілово).Можливо місцевість випалювали і там оселялися»Новини Закарпаття. 2011 рік 10.09

Якби там не було,але всі ці три припущення мають право на життя.

Поблизу села знайдено три бронзові вироби: дві епохи пізньої бронзи(кінець 2 тисяч до н.є.),одну –раннього заліза .Кілька таких знарядь знайшов і передав в краєзнавчий музей Химинець Юрій.

В 16-17 ст. селом володіли шляхтичі з Павловець, Добо з Руського та землевласники з Часловець та Сюрте.

В 1567 році в селі були оподатковані два селянські господарства. В 1715 році в селі нараховувалось 23 селянські і два желярських господарства. За переписом 1717 року у 208 селах Ужанського комітату входили 4 округи у Худльові на той час було 12 поселенців і 8 желярів.

В кінці 19 ст. з населення збирали 13 видів податку, в тому числі і церковний.

В 16 ст.в Худльові наявна православна церква та парафія . В 1751 році згадується дерев'яна церква СВ.Козьми і Дамяна з усіма образами і трьома дзвонами. В 1798 році споруджено муровану Вознесенську церкву.році було У 1851 році було 755 греко-католиків,7 римо-католиків,23 юдеї. Селу належав буковий ліс, діяв млин. Землевласники: граф Клобушицький, Горват, Понграц, В 1943 році біля церкви встановлено дерев'яну дзвіницю. В 1942 році буря зірвала дах церкви, який  було відновлено наприкінці 1940 –х .

Злидні, голод, хвороби були постійними супутниками села, коли в Угорщині почалася  революція ,яка закінчилася перемогою повсталих, Худлівчани підхопили ЇЇ. В рядах Червоної гвардії були Гашуляк Михайло, Мокрянин Юрій. В 1919 році в селі Анталовці був створений загін, яким командував Герман Феєр. В квітні 1921 році в Худльові відбувся страйк. Звинувачені в організації цього  страйку жителі СІмчич і Сакаль були заарештовані і ув’язнені у Берегівській тюрмі. Крім великих податків та жорстокого гноблення жителям Худльова прийшлося пережити  10 липня 1930 року велику пожежу ,яка знищила 104 хати та господарські будівлі,із 300 які налічувались на той час. В наслідок цієї пожежі без житла та одягу продуктів залишилося 433 Чоловік. За підрахунками шкода заподіяна пожежею сягала 4 млн крон.

Напередодні Другої світової війни тисячі закарпатських українців виборювали автономні права, очолювані політичною елітою, Авгутином Волошином.

Серед воїнів, які боронили Карпатську Україну і уроженець села  Худльово.Це-Граб, ініціали якого не відомі, місце поховання теж, загинув у бою.

В роки війни добровольцями пішли 25 худлівчан. Не всі повернулися, тим ,що полягли ми їх знаємо по іменно.

В 1967 році в їхню честь в центрі села споруджено пам'ятник.

Село Худльово було визволено від фашизму 26 жовтня 1944 року.  В листопаді 1948 року був створено колгосп імені Фрунзе. Потім було укрупнення колгоспів і приєднано села Солотвино і Анталовці. А  в  1970 році реорганізували в радгосп і приєднали  села Чертеж та Ляхівці.

Непоминуло худлівчан і масові репресії в період колективізації  і політичних процесів 30-40- х років і початку 50 –х..

Репресованих відправляли в табори, позбавляли громадянства. В 1990 році було ухвалено Верховною Радою України указ про реабілітацію жертв політичних репресій, 13 жителям Худльово було повернуто честь і гідність. Це –Бурин Андрій, Голян Михайло, Гутлейбет, Констянтин, Чубелко, Микола, Романко, Катерина, Стерчо, Петро, Фатула Іван, Ховпей Ганна, Цехович Іван, Якоб Ганна та інші. Всі ці прізвища занесено в книгу «Памяті».

5 жителів наших сіл були делегатам першого зізду народних комітетів Закарпатської України 26.11.1944.року, який відбувся в м.Мукачево, про воззєднання З Радянською Україною. За останнім переписом населення в Худльові проживало 1444 чоловіка.

В селі Худльово в 1836 році народився Фірцак Юлій – який згодом став Єпископом-, похований в селі Андріївка. В 1901 році народився Георгій Міравчик – відомий як видавець та власник друкарні. Від розповсюджувача газет став власником друкарні, підтримував  футбольну команду міста та за власні кошти видавав букварі  для народних шкіл. Допомагав йому (старше покоління знає) названий брат Юлій Фелдеші), Власність Георгія Мірявчика було не законно конфісковано і навіть через суди не повернуто.

Великий внесок у науку і педагогіку вніс Кашула Іван Юрійович. На його рахунку кілька десятків наукових праць та монографій.

Гордістю села є науковці та доктори медичних педагогічних наук, доценти. Це - Мокрянин Мелана Миколаївна, Погодіна Ольга Іванівна. Стрижак Василь Васильович, Гвоздянська Ольга  Михайлівна, Долгош Марія ЮРІІВНА, Фенцик Василь.

Неординарна особистість, з голосу якого записано тексти і мелодії пісень, -Глюдзик Михайло Юрійович видав книгу «Вчора була неділенька « 

Від малого до великого знають у  Худльові. В. І. СЕНТИПАЛ- сучасний молодий композитор, член творчої спілки і Асоціації діячів    естрадного мистецтва України, національної ліги Українських композиторів.

Стрижак Ганна Іванівна—видала навчальний методичний посібник (Закарпатські народні пісні)  в естетичному розвитку дошкільника.

Відомий у селі Сідун Іван Михайлович по різьбі по дереву. Виставляє свої роботи з 1985 року . Учасник обласних, республіканських та міжнародних виставок, член національної Спілки майстрів народного мистецтва України. Славилося село різблярами по дереву. Це - Логин Юрій, Симчище Василь, Химинець Ігор, Петрунь Юрій, Логін Василь, Химинець Юрій, та інщі.

Молодий художник  Манцулич Віталій часто експонує свої роботи на виставках.

У розвиток освіти села вагомий внесок внесли цілі династії вчителів та вихователів. Це-сімї Мигальницькі, Фрідманські, Жогно, Марюхнич, Біровчак, Малинич, Шляхта М.І та  Логин Г.А.

На варті охорони здоров'я селі та в краї не можна не згадати родину лікарів Логин Юрія (Долгош М.Ю., Добра В. Ю., Логин А. Логин.Ю.) Сімю Стрижак В.Д ( Стрижак В.В. Качур С.В Качур М.І. Ротмістренко О.В. Ротмістренко В.І.)

Цікава історія футбольної команди, яка була заснована в 1958 році вчителем Жогно С. А. 16 разів були чемпіонами району, 10 разів брали кубок. В 2008 році відмічали ФК   «Віола» своє 50 річчя.

В 2015 році народний ансамбль «Джерело»,  який працює при Будинку Культури Села Худльово відзначив своє   10 річчя звання народного та 30 річчя з дня заснування цього знаменитого колективу, в якому з великою любовю співають і творять цілі родини : Коштура ,Личко,Матейко, Ніколенко , Макухан, Озимок,Глюдзик, Буглина та багато інших.

Галерея[ред. | ред. код]