Художній образ

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Худо́жній о́браз — особлива форма естетичного освоєння світу, за якої зберігається його предметно-чуттєвий характер, його цілісність, життєвість, конкретність.

Породження, природа образу[ред.ред. код]

Предмети та явища навколишнього світу відбиваються у свідомості людини під впливом реальної дійсності, в певних образах, що виконують звичайну роль у процесах пам’яті, уяви, мислення.

Виникають у свідомості людей сприйнятої за допомогою органів чуття. Вони є копіями, відбитками дійсності.

Образи зберігаються в пам'яті і можуть бути відтворені уявою.

Але, окрім образа-уявлення у свідомості виникає й глибший образ-узагальнення як складна форма мислення, що вбирає до себе загальне та особливе. Таке узагальнення є основою художнього образу, який відбиває реальний стан співвідношення форми й змісту життєвих явищ, несе в собі все естетичне багатство дійсності[1]. На думку Ю. Борєва[2], художній образ — це таке узагальнення, яке розкриває в конкретно-чуттєвій формі суттєве для ряду явищ.

Значення[ред.ред. код]

На основі образів пам'яті митець створює нову, доповнену, реальність — художній образ, який, у свою чергу, викликає у свідомості людей (слухачів, глядачів) низку уявних образів.

У художньому творі образ виступає на перший план, і через нього пізнається значення, думка, ідея.

Творення[ред.ред. код]

Засоби творення Х. О.: узагальнення, типізація, абстрагування, асоціативність.

Передача[ред.ред. код]

Естетичний зміст художнього образу передається художньою формою, для створення якої автор використовує комплекс різних засобів виразності, а саме: колір, світлотінь, композиція, фактура, перспектива та інші засоби — у малярстві; тембр, інтонація, ритм, артикуляція, динаміка, агогіка тощо — у музиці; метафора, епітет, гіпербола, антитеза та у літературі[1].

Ознаки образу[ред.ред. код]

  • предметність
  • змістове узагальнення та описовість
  • образи деталей, обставин.
  • змістові образи: індивідуальні, загальнолюдські.

Класифікація образів за об'єктом змалювання[ред.ред. код]

  • образи-персонажі
  • образи-пейзажі (картина літнього поля в новелі «Intermezzo»)
  • образи-речі (мотовило у повісті «Кайдашева сім'я»)
  • образи-емоції (Моя втома у новелі «Intermezzo»)
  • образи-поняття (ганьба, честь…)
  • образи-події (розгортання конфліктів у творі)
  • образ-інтер'єр
  • образ-символ (Україна, доля у Т. Шевченко)
  • образ-алегорія

Класифікація образів за способом творення і сприйняття[ред.ред. код]

  • слухові
  • зорові
  • дотикові
  • смакові
  • запахові

Див. також[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. а б Ревенко І. В. Художнє мислення як основа художньо-пізнавальної діяльності майбутнього вчителя
  2. Борев Ю.Б. Эстетика: Учебник / Ю.Б. Борев - М.: Высш. шк., 2002. - 511 с

Посилання[ред.ред. код]

Джерела[ред.ред. код]