Худок
| Худок | |
 | |
| Країна |
 Індонезія  |
|---|---|
| Походить з |
Східний Калімантан |
| Місце розташування |
Східний Калімантан |
 Худок у Вікісховищі | |
Худок — це ритуальний танець у масках, що символізує молитву-прохання про гарний вражай та захист від шкідників або вдячність за багатий врожай сільськогосподарських культур. Цей ритуал проводиться етнічними групами народу даяків у провінції Східний Калімантан, Індонезія. Танцюристи Худок використовують маски та костюми.
У 2013 році Міністерство освіти, культури, досліджень та технологій Індонезії офіційно визнало традицію Худок нематеріальною культурною спадщиною провінції Східний Калімантан у категорії «Виконавське мистецтво» під номером 238/M/2013[1].
Худок з даякської мови означає втілюватися, а носіння під час танцю пташиної маски символізує втілення духа. Згідно з віруваннями племені люди не можуть бачити духів безпосередньо, тому духи використовують маски для спілкування з ними.
Згідно з традиційним віруванням народу бахау виконання танцю Худок є символом приходу богів, щоб забезпечити родючість і процвітання людям на Землі, а також щоб вшанувати предків, які, як вважають, завжди захищають їх[2].
Одинадцять танцюристів сидять в ряд у центрі арени. Паванг, ведучий церемонії, готує підношення та співає мантру перед повністю одягненими танцюристами Худок. Він оголошує мету церемонії та звертається до духів з проханням увійти до танцюристів. Паванг посипає голови танцюристів жовтим рисом, сповіщаючи про початок церемонії. Один за одним танцюристи встають і починають танець.
У танці худок тіло танцюриста повільно обертається з кожним кроком, а руки піднімаються вгору до рівня плечей або ними плескають по стегнах. Рух ногами виконується у формі удару ногою, з повільно зігнутими колінами, видаючи гучний звук. Під час кроків тіло гойдається ліворуч і праворуч. Звук тупотіння ніг, а потім плескання долонь по стегнах, створюють ритмічні звуки. Якщо маска має рот, який може рухатися, то кожного разу, при рухах тіла рот маски закриватиметься з клацанням.[3]
Танцюристи рухаються по колу, переходячи з одного кута поля в інший, доки не станцюють у всіх чотирьох кутах. Після танцю в одному куті поля, танцюристи приходять до центру та сідають, схрестивши ноги, в довгу лінію для виклику духів. Коли духи проходять, танцюристи встають, їхні тіла тремтять, це означає, що духи прийшли. Потім вони повертаються до іншого кута, де танцюють танець. Коли вони провертаються останній раз до центру, їхні тіла знову починають тремтіти. Вони сідають. На останніх діях танцю паванг підходить до танцюристів і закликає духів повернутися до своїх витоків, чи то в лісі, горах, на чотирьох вітрах, у печерах чи деінде. Церемонія завершується, й це означає, що духи покинули їхні тіла.[4]
Іноді закінчення танцю може бути інакше: раптово з'являються два танцюристи в людських масках (Худок Пунан) і виганяють одинадцятьох танцюристів з поля, а за ними йдуть і глядачі.[3] Ця церемонія може тривати годину або довше[5].
Супровідну музику створюють є гонг і тубун, невеликий ручний барабан, покритий з одного боку бесісі (шкірою ящірки) та щільно обв'язаний ротангом. Коли танцюристи отримали духів, паванг передає послання духам, промовляючи довгу священну мантру. Мета цієї мантри — попросити духів охороняти їхній врожай, тримати якомога далі від шкідливих шкідників та захищати жителів села[5][3].
Танець Худок виконують і після збирання врожаю — як подяку за гарний урожай[6].
Танцюристи Худок носять різьблені дерев'яні маски, що зображують шкідників рослин та небезпечних тварин. На масках домінують червоні та жовті кольори, вважається, що ці два кольори є улюбленими у богів[4]. Все тіло танцюристів вкрите костюмами з кори дерева Арека Катеху, прикрашеними китицями з бананового або кокосового листя.[4] Костюми доповнюють капелюхи з пір'ям та дерев'яні палиці, які тримають у правій руці. Цей танець зазвичай виконують 11 танцюристів, кожен з яких носить різну маску. Танець виконують на великому рисовому полі, а глядачі розташовуються на його піднятій межі.[3][6]
Зазвичай у кожному будинку є маска Худок. Маска Худок має декілька видів, але більшість масок нагадують птаха;
- Худок Улінг — нагадує людське обличчя з товстими губами, має косоокість.
- Худок Уруг Тінган — нагадує птаха з довгим носом.
- Худок Урунг Бавуї нагадує морду свині, яка є втіленням духа, що знищує врожай.
- Худок Урунг Хук Ваанг — зображений у формі морди собаки
- Худок Урунг Магаак — зображений у формі голови дракона, він виглядає дуже красиво, але водночас страшно.
- Худок Урунг Інанг Беранг — зображує зовнішність духа з круглим обличчям та великими очима.
- Худок Урунг Кувау — зображує жіноче обличчя як втілення жіночого духу королеви.
- Худок Урунг Пакау — зображення духа у вигляді розлюченого господаря.[6][7]
Згідно з традицією, елах Регентства Махакам Улу провінції Східний Калімантан, фестиваль Худок проводиться щороку в період з вересня по жовтень після посадки рису на полях. Танець проводиться для того, щоб попросити Божого благословення на гарний вражай та приніс процвітання громаді.[7]
- ↑ Hudoq referensi.data.kemendikdasmen.go.id
- ↑ FESTIVAL HUDOQ. www.theforestforever.com (індонез.). Процитовано 19 грудня 2025.
- ↑ а б в г Geroda, Elvis Deventus; Prima, Edelweis Puti (13 вересня 2024). Komunikasi Simbolik dalam Upacara Ritual Hudoq Suku Dayak Bahau Umaq Luhat Desa Kelian Luar Kabupaten Kutai Barat Kalimantan Timur. DIGICOM : Jurnal Komunikasi dan Media (індонез.). 4 (1): 23—39. doi:10.37826/digicom.v4i1.768. ISSN 2808-6031.
- ↑ а б в «Hudoq, Tarian Magis Pengusir Hama ala Suku Dayak Bahau», DetikCom
- ↑ а б Gobang, Paulus Wilfridus Gobang. Makna Simbolis Dan Fungsi Tari Hudoq Suku Dayak Wehea DI Pedalaman Kalimantan Timur. Jurnal Komunikasi dan Budaya (індонез.). doi:10.54895/JKB.V3I2.1758.
- ↑ а б в Afrillia, Dian (26 Juli 2021). Tari Hudoq, Tradisional Suku Dayak, Meminta dan Mensyukuri Hasil Panen Melimpah. www.goodnewsfromindonesia.id. Процитовано 17 Juli 2023.
- ↑ а б HUDOQ, AN ANCESTRAL DANCE FROM UPSTREAM MAHAKAM | wwf.id. www.wwf.id. Процитовано 19 грудня 2025.