Хулі-цзін
Хулі-цзін (кит.: 狐狸精; літ.: 'дух лисиці') або jiuweihu (九尾狐 літ.: 'лисиця з 9-ма хвостами') — китайська міфологічна істота, яка може бути добрим або злим духом.Також використовується як метафора в значенні «спокусниця». Споріднена з японською кіцуне, корейською куміхо.
Історія[ред. | ред. код]
Лисиці з 9-ма хвостами зустрічаються у китайському фольклорі, літературі і міфології, де за різних обставин можуть бути хорошим або поганим знаком.[1]
Під час династії Хань в китайській культурі почали розвиватися уявлення про міжвидові трансформації. Ідеї, згідно яких різні істоти з віком могли приймати людську подобу представлені у таких роботах, як Lunheng Ван Чуна (27-91). З розвитком цієї традиції в переказах сформувалася здатність лисиці до зміни зовнішнього вигляду.[2]
Опис[ред. | ред. код]
Хулі-цзін приписується надзвичайна краса, гострота розуму, хитрість, підступність, спритність і невловимість. У своєму первісному вигляді це звичайна лисиця. Основним показником сили чаклунських чар є її вік. Проживши 50 років лисиця може перетворюватися на жінку, через 100 років – на чоловіка-чаклуна і дізнаватися про те, що відбувається за «тисячу лі» від неї. Через 1000 років життя лисиці відкриваються закони Неба і вона стає Небесною лисицею – трьома зірками в сузір'ї Скорпіона.[3] Хулі-цзін мешкають в печерах і люблять холод. Обожнюють курятину. Можуть змінювати забарвлення хутра, хоча звичайний колір — яскраво рудий. Вони володіють особливими чарами, при торканні хвостом землі може виникати полум'я. З віком у них з’являється дар передбачення. Часто живуть в зграї. Зустрічаються поблизу або безпосередньо на цвинтарях. Своїми підступними жартами завдають багато неприємностей смертним, а інколи навіть вбивають людей. Проте, іноді хулі-цзін можуть також допомогти і підтримати людину, що, втім, відповідає їхній непередбачуваній і мінливій жіночій природі.
Поклоніння[ред. | ред. код]
Поклоніння лисицям під час династії Тан згадуються в тексті під назвою Ху Шень (虎神):
"З самого початку династії Тан багато людей поклонялися духам лисиць. Вони роблять жертвоприношення і просять у них заступництва. Лисиці діляться з людьми їжею і напоями..."[4]
В період династії Сун культ духу лисиці, зокрема, присвячений Да Цзі, став незаконним, щоправда такі обмеження виявилися невдалими.[5] Наприклад, в 1111 році був виданий імператорський указ, що передбачав знищення багатьох святинь у Кайфені, в тому числі присвячених Да Цзі.[6]
В міфології[ред. | ред. код]
У китайській міфології вважається, що всі створіння можуть приймати людську подобу, набувати чарівних властивостей і безсмертя за умови того, що вони знайдуть джерело такої енергії, як наприклад людський подих або еліксир з місяця або сонця.
Опис лисиць-перевертнів нерідко зустрічається в середньовічній китайській літературі. Хулі-цзін найчастіше постають у вигляді молодих, вродливих дівчат. Одним з таких популярних персонажів була Да Цзі (妲己), напівлегендарна наложниця останнього імператора династії Шан (1600-1046 рр. до н.е.), який зображується у у романі Fengshen Yanyi в період династії Мін. Згідно з легендою, красуня-донька генерала, вона була проти власної волі видана заміж за правителя-тирана Чжоу Сіня (紂 辛 Zhòu Xīn). Одного разу ображена ним служниця богині Нюйва, лисиця-перевертень, щоб помститися увійшла в тіло Да Цзі, вигнавши звідти справжню душу наложниці. Під виглядом Да Цзі лисиця-перевертень і жорстокий правитель придумали і здійснили багато жорстоких та хитромудрих каверз і тортур для своїх підлеглих, наприклад, змушуючи їх обіймати розпечені залізні прути. Через таке нестерпне життя піддані імператора влаштували заколот, в результаті якого закінчилася династія Шан і почалася ера правління імператорів Чжоу. Пізніше напівлегендарний прем'єр-міністр імператора Веня Цзян Цзия екзорціював дух лисиці з тіла Да Цзі, а богиня Нюйва покарала лисицю з дев'ятьма хвостами за надмірну жорстокість.
Див. також[ред. | ред. код]
- Кіцуне, японський дух лисиці
Посилання[ред. | ред. код]
- ↑ Kang 2006, 15–21.
- ↑ Huntington 2003, 9.
- ↑ Духовная культура Китая: энциклопедия в 5 томах. Т. 2 Мифология. Религия, М.: Восточная литература, 2007
- ↑ Huntington 2003, 14.
- ↑ Kang 2006, 37–39.
- ↑ Lin, Fu-shih (8 грудня 2014). "Old Customs and New Fashions": An Examination of Features of Shamanism in Song China. Modern Chinese Religion I. Leiden: Brill. с. 262—263. ISBN 9789004271647.
Література[ред. | ред. код]
- Chan, Leo Tak-hung (1998). The discourse on foxes and ghosts: Ji Yun and eighteenth-century literati storytelling. Hong Kong: Chinese University of Hong Kong. ISBN 9789622017498.
- Huntington, Rania (2003). Alien kind: Foxes and late imperial Chinese narrative. Cambridge: Harvard University Press. ISBN 9780674010949.
- Kang, Xiaofei (2006). The cult of the fox: Power, gender, and popular religion in late imperial and modern China. New York: Columbia University Press. ISBN 9780231133388.
- Strassberg, Richard E. (2002). A Chinese Bestiary: Strange Creatures from the Guideways Through Mountains and Seas. Berkeley: University of California press. ISBN 978-0-520-21844-4.
Зовнішні посилання[ред. | ред. код]
- Fox Spirits in Asia [Архівовано 11 серпня 2011 у Wayback Machine.] - "largest bibliography of fox-spirit material on the web."
- 北方的民间信仰-狐仙