Хусити

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Хусити
араб. الحوثيون
Houthis emblem.svg
Напис на емблемі: «Аллах великий, смерть Америці, смерть Ізраїлю, прокляття юдеям, перемога за ісламом»
Cформоване: 1994
Ідеологія: зейдизм, антиімперіалізм, антисионізм, антиамериканізм, чучхе
Лідери: Хусейн аль-Хуси, Абдул-Малік аль-Хуси
Союзники: Хезболла
Іран ЗС Ірану
Сирія ЗС Сирії
Росія ЗС Російської Федерації
Північна Корея Корейська НА
Опоненти: Аль-Каїда
Ємен Ємен ( При президенті Хаді )
Саудівська Аравія Саудівська Аравія
Іслах
Сайт: ansar-allah.net

Хусити (араб. الحوثيون‎) або Анса́р Алла́х (араб. أنصار الله‎) — воєнізоване угрупування шиїтів-зейдитів, яке діє на території Ємену.

Група названа по її засновнику і колишньому керівнику Хусейну аль-Хуси, який був убитий єменською армією у вересні 2004 року[1].

Історія[ред. | ред. код]

Хусити сповідують зейдитський мазхаб. Зейдити проживають переважно на півночі Ємену, складаючи близько третини населення країни. В 2004 році самопроголошений імам Хусейн аль-Хуси підняв антиурядовий заколот, звинувативши владу Ємену в дискримінації зейдитського населення. Після смерті аль-Хуси керівництво угрупованням перейшло до його брата Абдель-Маліку аль-Хуси. В 2009 році за підтримки Саудівської Аравії урядові війська придушили заколот. У лютому 2010 року між хуситами і владою Ємену було підписано угоду про припинення вогню[2].

Уряд Ємену звинувачує хуситів у тому, що вони користуються підтримкою Ірану. Хусити заявляють, що захищають шиїзм від впливу сунізму, який сповідує більшість населення країни. Крім цього, однією з вимог хуситів було надання більшої автономії північній провінції Саада, в якій проживають переважно шиїти. Противники хуситів вважають, що вони намагаються відродити зейдитський імамат, що існував на території Північного Ємену до революції 1962.

Бойовим крилом руху вважається угруповання «Ансар Аллах». У листопаді 2014 року Рада Безпеки ООН наклала санкції на військових лідерів угруповання Абдель-Халіда аль-Хуси і Абдаллаха Яхью аль-Хакіма за «загрозу миру, стабільності країни, і перешкоду політичному процесу».

У 2011 році, після початку в країні протестів проти режиму президента Алі Абдаллаха Салеха, хусити розширили свій вплив на півночі Ємену. Вони почали збройну боротьбу не тільки проти урядових військ, а й проти таких угруповань як рух «аль-Іслах», конфедерації племен хашидів, бойовиків «аль- Каїди» і пов'язаним з нею угрупованням «Ансар аш-Шаріа».

Прихід до влади[ред. | ред. код]

У серпні 2014 року хусити почали проводити в ряді регіонів країни масові демонстрації, виступаючи проти оголошеного владою скорочення субсидій на нафтопродукти, які викликали різке зростання цін на бензин. До середини вересня 2014 року хусити захопили кілька районів столиці країни Сані, зокрема ряд державних установ.

21 вересня 2014 року хусити і уряд Ємену за посередництва ООН підписали угоду, однією з умов якої стала відставка уряду Мухаммеда Басіндва. Через погрози з боку лідера хуситів Абдель-Маліка аль-Хуси, Ахмад Авад ібн Мубарак відмовився очолити уряд. 13 жовтня 2014 року прем'єр-міністром був призначений Халід Махфуз Бахах, кандидатуру якого схвалили хусити.

У грудні 2014 року, незважаючи на підписану у вересні мирну угоду, хусити продовжили збройну боротьбу, взявши під контроль більшу частину міст Архаб, Ходейда, будівлі державної нафтової компанії «Сафер петролеум» та державної газети «ас-Саура» у Сані.

19 січня 2015 року хусити напали на кортеж прем'єр-міністра Халіда Махфуза Бахаха і захопили будівлю державної телекомпанії в Сані. Після декількох годин битв було досягнуто згоди про припинення вогню, яке було порушено вже на наступний день. 20 січня 2015 хусити захопили будівлю спецслужб і резиденцію президента в Сані.

22 січня президент Абд Раббо Мансур Хаді подав прохання про відставку. Голова палати депутатів Ємену закликав провести екстрене засідання для розгляду цього клопотання президента країни Абд Раббо Мансура Хаді про відставку і голосування по ньому 24 січня, але засідання так і не відбулося[3]. Члени уряду Ємену також направили президенту країни прохання про свою відставку[4].

1 лютого хусити поставили політичним партіям країни ультиматум: якщо через три дні не буде сформовано уряд, повстанці нав'яжуть своє власне рішення[5].

5 лютого стало відомо, що хусити прийняли нову «конституційну декларацію», і що більшість політичних сил в Ємені домовилися про створення президентської ради, яка керуватиме країною протягом року. До її складу увійдуть п'ять чоловік, очолить її колишній президент Південного Ємену Алі Насер Мухаммед. У переговорах брали участь дев'ять партій та угруповань, серед яких Соціалістична партія, Південний сепаратистський рух «Хіракі». Можливість приєднання до угоди розглядає сунітська партія «Аль-Іслах». Крім того, тривають консультації з колишнім президентом Ємену Абд Раббо Мансуром Хаді[6]. Згідно з конституційною декларацією буде сформовано перехідну раду, що складатиметься з 551 учасника з усіх провінцій Ємену, яка і обере склад президентської ради. Крім цього, хусити заявили про розпуск палати представників країни і формуванні уряду технократів[7] [8][9]. Тимчасовим урядом було оголошено Революційний комітет на чолі з Мухаммедом Алі аль-Хуті[9].

Протистояння вторгненню[ред. | ред. код]

ЗМІ[ред. | ред. код]

Хусити мають свій телеканал Ель-Масира. Мовлення здійснюється з супутника Нілсат (Nilesat): Частота 11353 SR — 27500 — FEC 5/6.

Примітки[ред. | ред. код]