Хуссейн Саїд

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ф
Хуссейн Саїд
Хуссейн Саїд
Особисті дані
Повне ім'я Хуссейн Саїд Мохаммед аль-Убаїді
Народження 21 січня 1958(1958-01-21) (63 роки)
  Аль-Адамія, Багдад, Ірак
Зріст 180 см
Вага 77 кг
Громадянство Ірак Ірак
Позиція нападник
Інформація про клуб
Поточний клуб завершив кар'єру
Професіональні клуби*
Роки Клуб Ігри (голи)
1975—1990 Ірак «Ат-Талаба» ? (122)
Національна збірна
Роки Збірна Ігри (голи)
1975—1977
1976—1990
Ірак Ірак-U-20
Ірак Ірак
12 (18)
137 (78)
Тренерська діяльність**
Сезони Команда Місце
1993 Ірак «Ат-Талаба»

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

** Тільки на посаді головного тренера.

Хуссейн Саїд Мохаммед аль-Убаїді (араб. حسين سعيد محمد العبيدي‎‎; нар. 21 січня 1958, Аль-Адамія, Багдад, Ірак) — колишній іракський футболіст клубу місцевої Прем'єр-ліги та національної збірної Іраку, який виступав на позиції нападника. Колишній президент Іракської футбольної асоціації. Саїд посідає 5-е місце у списку найкращих бомбардирів національних збірних, з 78-а голами[2]. Разом з Ахмедом Раді, вважається найкращим іракським гравцем XX століття і посідає 25-е місце у списку найкращих азіатських гравців століття[3]. 24 квітня 1987 року Саїд побив рекорд Фалаха Хасана, та зі 110 голами став найрезультативнішим іракським футболістом. На даний час найкращий бомбардир в історії національної збірної Іраку (78 голів)[4].

Саїд розпочав футбольну кар'єру у 17-річному віці, коли приєднався до національної військової збірної Іраку й у 1975 році виграв золоту медаль Арабських шкільних ігор 1975 року. У 1975 році приєднався до «Ат-Талаби», де провів усі 14 років своєї кар'єри, вигравши три чемпіонських титули й тричі ставав найкращим бомбардиром за підсумками сезону. Він виграв два кубки АФК U-19, два Кубки націй Перської затоки, де він був найкращим бомбардиром в обох випадках та 1 разу найкращим гравцем турніру, Всесвітній військовий кубок та золотою медаль Азійських ігор.

Ранні роки[ред. | ред. код]

Саїд (стоїть посередині) носив номер 10 під час виступів у Молодіжному центрь Аль-Іскан у 1972 році

Хусейн Саїд народився 21 січня 1958 року в Аль-Адхамії, де проживала більша частина племені аль-Убаїдів, у багдадській консервативній сім'ї. Його мати мала курдське походження й народилася в Ербілі, батько — араб. Сім'я переїхала з Аль-Адхамія до Аль-Іскана, коли його батько, який раніше працював торговцем тканинами, отримав роботу в Міністерстві будівництва та житлово-комунального господарства.

Хуссейн Саїд розпочинав грати у футбол на вулицях, перш ніж приєднатися до юнацького центру Аль-Іскан. Він допоміг своїй команді виграти чемпіонат серед молодіжних центрів Іраку, оформивши хет-трик у переможному (4:2) поєдинку проти молодіжної команди «Аль-Завраа» і потрапивши на око Давуду Аль-Аззаві, головному тренеру юнацької збірної Іраку U-17 та збірної Іраку з футболу серед військовослужбовців. Аль-Аззаві викликав його до військової збірної, і на своєму першому великому турнірі разом з командою виграв золоту медаль в Арабських шкільних ігор 1975 року в Єгипті[5][6].

Клубна кар'єра[ред. | ред. код]

«Ат-Талаба» (1975—1990)[ред. | ред. код]

Саїд приєднався до «Аль-Джамеї», в даний час відомий як «Ат-Талаба», коли йому було 17 років у 1975 році на запрошенням головного тренера команди Джамала Саліха, який проживав по сусідству з Саїдом[5]. Дебютував за «Аль-Джамеа» в переможному (3:0) поєдинку чемпіонату Іраку 1975/76 проти «Аль-Шорти». А вже в своєму другому поєдинку за «Аль-Джамеа» відзначився дебютним голом за команду, у воротах «Аль-Куви», завдяки чому «Аль-Джамеа» здобув мінімальну перемогу (1:0)[6]. Клуб у підсумку фінішував на 8-у місці[7]. У чемпіонаті іраку 1976/77 років команда була близькою до чемпіонства, але в підсумку посіла 2-е місце, поступившись «Аль-Завраа»[8]. У сезоні 1977/78 років Саїд відзначився 3-а голами, а його команда фінішувала на 8-у місці[9].

У сезоні 1977/78 років, в якому його команда вперше виступала під назвою «Ат-Талаба», Саїд вперше в своїй кар'єрі увійшов до топ-3 найкращих бомбардирів чемпіонату. З 6-а голами він посів друге місце, його випередив лише Фаллах Хассан (7 голів), на 3-му місці опинився одноклубник Хуссейна, Харіс Мохаммед. «Ат-Талаба» з 15-а набранами очками того сезону фінішувала на 3-у місці[10]. Наступного сезону (1979/80) в чемпіонаті Іраку з ь27-а набраними очками «Ат-Талаба» фінішувала на 3-у місці, а такод вийшла до фіналу національного кубку, в якому в серії післяматчевих пенальті з рахунком 2:4 поступилася «Аль-Джаїшу» (основний час завершився з рахунком 1:1)[11].

У сезоні 1980/81 років «Ат-Талаба» виграв свій перший чемпіонський титул після того, як він з «Аль-Шортою» за підсумками чемпіонату набрали однакову кількість очок та мали ідентичну різницю забитих та пропущених м'ячів, після чого Іракська футбольна асоціація оголосила Ат-Талабу чемпіоном через те, що вони мають більше перемог, ніж «Аль-Шорта», хоча «Аль-Шорта» забив більше м'ячів. Хуссейн Саїд з 11-а голами в 11-и матчах став найкращим бомбардиром чемпіонату, загалом же того сезону він відзначився 19-а голами[12]. У національному кубку «Ат-Талаба» вдруге поспіль вийшов до фіналу, де знову зустрівся з «Аль-Завраа» та поступився супернику, 0:1[13]. У сезоні 1981/82 років Ат-Талаба захистила чемпіонський титул, зайнявши 1-е місце з 34-а набраними очками, а Саїд разом з Газі Хашимом з «Аль-Амани» став другим найкращим бомбардиром ліги (обоє гравців забили по 11 м'ячів), але поступилися Тамету Юссіфу з «Аль-Завраа»[14]. Окрім цього команда Хуссейна втретє поспіль вийшла до фіналу кубку Іраку, де поступилася Аль-Завраа (1:2)[15]. Наступного сезону Саїд продовжував боротьбу за звання найкращого бомбардира ліги, відзначившись 17-а голами й випередив свого одноклубника, Рахіма Хаміда, який відзначився 8-а голами. «Ат-Талаба» в чемпіонаті фінішував на другому місці, відставши від переможця, «Салаххаддіна», на одне очко[16]

Саїд у поєдинку чемпіонату проти «Аль-Рашид» в сезоні 1984/85 років

У сезоні 1983/84 років Хуссейн з 7-а голами став третім найкращим бомбардиром чемпіонату Іраку, поступившись гравцям «Аль-Джаїша» Рахіму Хаміду та Алі Хуссейну Махмуду. В той же час «Ат-Талаба» з 36-а набраними очками втретє в своїй історії фінішувала на 2-у місці, поступившись «Аль-Джаїшу»[17]. Наступного сезону, напередодні скасування чемпіонату, Хуссейн відзначився 14-а з 20-и загальних голів своєї команди й став найкращим бомбардиром ліги. З 15-а очками його клуб фінішував на 5-у місці, а також вийшов до 1/4 фіналу Кубку Аль-Рашид[18][19].

Сезон 1985/86 років став одним з найкращих в їх історії як для «Ат-Талаби» в цілому, так і Хуссейна Саїда зокрема. «Ат-Талаба» завоював своє третє чемпіонське звання після перемоги над своїм найпринциповішим суперником того часу, «Аль-Рашидом», в присутності 50 000 глядачів, завдяки єдиному голу з пенальті у виконанні Саїд, фінішувавши з 25 набраними очками в 15-и матчах на першому місці в чемпіонаті[20]. Саїд завершив сезон як найкращий бомбардир чемпіонату разом з гравцем «Аль-Завраа» Ахмедом Раді та Рахімом Хамідом з «Аль-Джаїшу», коли вперше в історії іракського футболу, кожен з них відзначився 9-а голами[21]. З цього ж сезону Хуссейн став також і віце-президентом клубу. У 1986 році на Міжнародному турнірі Саддама Саїд виступав за «Багдад XI», а не «Ат-Талаба», бо по-суті «Багдад XI» фактично став національної збірної Іраку, лише під іншою назвою. «Багдад XI» виграв всі свої групові матчі, включаючи перемогу над клубом Саїда «Ат-Талаба», та кваліфікувалися до півфіналу, де вони перемогли «Аль-Завраа», щоб вийти до фіналу. Тим не менш, «Багдад» XI у фіналі програв з рахунком 1:2 «Аль-Рашиду»; Саїд забив за «Багдад XI» відзначився єдиним голом з пенальті у фіналі на 78-й хвилині[22][23]. Хуссейн повернувся до «Ат-Талаби» напередодні програного (1:2) поєдинку Кубку Аль-Мутабару 1986 року проти «Аль-Рашиду»[24]. У сезоні 1986/87 років «Ат-Талаба» завершила в середині турнірної таблиці, набравши 49 очок та посіли 6-е місце[25]. Друга половина сезону розпочалася з завершення кар'єри капітана команди, Жамаля Алі, в 1987 році, після цього Саїд був призначений новим капітаном команди, проте Саїд брав участь лише в першому етапі чемпіонату через дискваліфікацію, яку отримав гравець від Асоціації. Сезон 1987/88 років був єдиним, коли Саїд не відзначився жодним голом, оскільки він в основному виступав за національну збірну[26]. У той же час клуб Саїда, вперше з сезону 1977/78 років, з 30-а набраними очками посіли 8-е місце[27]. В останньому турі чемпіонату Іраку сезону 1988/89 років Хуссейн за рахунку 1:1 не реалізував пенальті в поєдинку проти найпринциповішого суперника «Ат-Талаби», «Аль-Рашиду». В серії післяматчевих пенальті за рахунку 4:3 Саїд знову не реалізував пенальті, його партнер по команді також пробив повз ворота, у підсумку з рахунком 5:4 перемогу вирвав «Аль-Рашид». Тим не менше саїд повернувся до трійки найкращих бомбардирів, де розділив 3-є місце (з 12-а голами) з гравцем «Аль-Завраа» Саадом Абдул-Рахімом[28].

Останнім сезоном у кар'єрі гравця для Саїда став 1989/90 роки, коли досвідчений футболіст допоміг на першому етапі до 18-о туру утримувати своїй команді 1-е місце в турнірній таблиці. 19 січня 1990 року у поєдинку проти «Аль-Завраа» Саїд востаннє одягнув футболку «Ат-Талаби» й відзначився голом у тому матчі. Після цього Іракська футбольна асоціація надіслала для Хуссейна виклик до національної збірної країни для участі в 10-му розіграші Кубку націй країн Перської затоки, на якому досвідчений нападник відзначився 10-а голами[29]. Цей виклик спичинив втрату лідерства «Ат-Талаби» в чемпіонаті, за підсумками якого клуб посів 6-е місце[30]. Після завершення Кубку націй Перської затоки Саїд оголосив про завершення футбольної кар'єри. Протягом 15 сезонів, проведених у команді, Хуссейн відзначився 112 голами, а також у 10 сезонах ставав найкращим бомбардиром команди[26]. Після завершення кар'єри Саїд продовжував виконувати функції віце-президента команди, на цій посаді він перебував до 1992 року[31].

Кар'єра в збірній[ред. | ред. код]

Викликався до юнацьких збірних Іраку U-17 та U-20. Разом з резервним складом останньої брав участь у юнацькому чемпіонаті АФК 1975, де збірна Іраку та Ірану були оголошені переможцями турніру, оскільки фінальний поєдинок завершився нульовою нічиєю[32]. У 1976 році Саїд був викликаний новим головним тренером команди, Мідгардом Станковичем, де був гравцем стартового складу, забивши чотири м'ячі в першому поєдинку Іраку проти Шрі-Ланки й з 7-а голами став найкращим бомбардиром турніру. Ірак поступився в 1/4 фіналу збірній Північної Кореї[33].

Після завершення 4-о Кубку націй Перської затоки у головній збірній країни відбулися кадрові зміни, Футбольна асоціація Іраку призначила хорватського спеціаліста Ленко Грчича новим керівником національної збірної Іраку, а Саїд у віці 18 років вперше у своїй кар'єрі отримав виклик до національної команди[5]. Дебютував за головну збірну 5 вересня 1976 року і нфчийному (0:0) товариському поєдинку проти Саудівської Аравії[2]. Проте надалі Хуссейн продовжував виступати за юнацьку збірну, оскільки тренер головної команди Миодраг Станкович домовився про це з тренером «юнаків» Грчичем. У тому числі й завдяки цьому рішенню Ірак став переможцем юнацького чемпіонату АФК 1977 в переможному (4:3) поєдинку проти Ірану (поєдинок відбувався в Тегерані), а Саїд відзначився переможним для іракської команди голом на 90-й хвилині матчу[34]. Також гравець став найкращим бомбардиром цього турніру (9 голів)[35], а також відзначився хет-триком у переможному (5:1) поєдинку проти юнацької збірної Афганістану U-20[36]. У складі цієї ж команди представляв Ірак у першому розіграші Молодіжного чемпіонату світу 1977 року, де вони поступилися з рахунком 1:3 Радянському Союзу[37], перемогли (5:1) Австрію, з хет-триком Саїда[38], а також поступилися з рахунком 0:4 Парагваю та припинили турнірний шлях[39].

Першим офіційним турніром для Саїда в складі головної збірної Кубок Мердека 1977 у Куала-Лумпурі[2]. У першому поєдинку Іраку на цьому турнірі, 17 липня 1977 року проти Індонезії, вийшов у стартовому складі й забив свій перший м'яч у футболці національної команди вже через 8 хвилин після стартового свистка, у переможному (5:0) поєдинку проти Таїланду вже на 6-й хвилині відзначився голом, а також відзначився єдиним голом у футболці національної збірної Іраку в нічийному (1:1) поєдинку проти Південної Кореї. Ірак фінішував на цьому турнірі на 2-у місці, поступившись Південній Кореї у фінальному поєдинку (0:1). На цьому турнірі Хуссейн зіграв 630 хвилин в усіх 7-и матчах збірної[40].

21 лютого 1978 року відзначився дебютним хет-триком за головну національну збірну в товариському поєдинку проти Алжиру на стадіоні «Аль-Шабаб». Його другим турніром у футболці збірної Іраку став Кубок Мердека 1978, де він відзначився хет-триком у воротах Сінгапуру[2]. Ірак знову фінішував на 2-у місці, поступившись Південній Кореї у фіналі, цього разу з рахунком 0:2[41].

На Азійських іграх 1978 року в поперердньому груповому етапі відзначився голом у переможному (2:0) поєдинку проти Китаю. У півфіналі групового етапу відзначився по 1 голу в переможних поєдинках проти Кувейту (3:0) та Індії (3:0)[2]. У поєдинку за бронзові нагороди турніру Ірак з різницею в один м'яч поступився Китаю[42]. Хуссейн також був одним з гравців збірної Іраку з футболу серед військовослужбовців, яка виграла Чемпіонат світу з футболу CISM 1979 в Ель-Кувейті. На груповому етапі відзначився по одному голу в переможних поєдинках проти Австралії (4:0) та Бахрейну (5:0). У переможному (2:0) півфінальному поєдинку проти Кувейту також відзначився голом. Також реалізував перший удар в серії післяматчевих пенальті в фінальному поєдинку проти Італії (основний час матчу завершився з рахунком 0:0). Ірак в цій серії виявився переможцем, 4:3, й завоював військовий кубок[43]. Перша участь Саїда в кубку націй Перської затоки припала на сезон 1979 року в Бангладеші під керівництвом тренера Аммо Баба. В першому поєдинку Іраку на цьому турнірі, проти Бахрейну, Хуссейн відзначився хет-триком[44]. Також відзначився дублем у переможному для іракців поєдинку проти Катару[45], відзначився голом у переможному (5:0) проти ОАЕ[46], а також відзначився хет-триком в переможному (7:0) поєдинку проти Оману[47]. Ірак став переможцем турніру, набравши 12 очок, вперше з 1970 року випередивши Кувейт. Саїд з 10-а голами став найкращим бомбардиром турніру, окрім цього став найкращим бомбардиром й в історії розіграшів кубку націй Перської затоки[48].

Саїд виходив у стартовому складі у всіх 5-и матчах збірної Іраку в кваліфікації до футбольного турніру на Олімпійських іграх 1980 року в Багдаді, в яких відзначився голом у воротах Йорданії та дублем у воротах Південного Ємену. У групі 1 кваліфікаційного турніру іракська команда поступилася одним очком Кувейту, через що змушена була грати в плей-оф, в якому поступилася з рахунком 2:3[49]. Тим не менше Ірак отримав путівку на Олімпіаду, замінивши Малайзію[50]. На Олімпійських іграх 1980 року в СРСР, Хуссейн відзначився одним голом у воротах Коста-Рики[51]. Ірак вийшов до чвертьфіналу, де з рахунком 0:4 поступився Східній Німеччині[52].

Саїд брав участь у 6-у розіграші кубку Націй Перської затоки 1982 в Абу-Дабі, де загалом відзначився 5-а голами: 1 — у воротах Оману, 2 — Бахрейну, 1 — Саудівській Аравії та 1 — ОАЕ[53]. Незважаючи на те, що іракська команда фінішувала на 1-у місці, за наказом колишнього президента Іраку Саддама Хусейна збіра відмовилася від подальшої участі в турнірі, завдяки цьому Кувейт отримав можливість кваліфікуватися для участі в чемпіонаті світу 1982 року, в той же час усі результати Іраку на турнірі були анульовані[54]. Того ж року під керівництвом Аммо Баба Саїд допоміг збірній завоювати золоті медалі на Азійських іграх 1982 в Нью-Делі. У першому матчі Хуссейн відзначився голом, чим допоміг Іраку здобути впевнену перемогу (4:0) над Бірмою. Також відзначився дублем у переможному (3:0) поєдинку проти Непалу. У чвертьфіналі Ірак переміг Японію завдяки єдиному голу Емада Жассіма, а в півфіналі іракці перемогли з різницею в один м'яч Саудівську Аравію. А 3 грудня, у фінальному поєдинку між Іраком та Кувейтом, Хуссейн гарантував команді золоті медалі, після того як на 82-й хвилині відзначився голом після передачі Каріма Аллаві[55].

Вдруге в своїй історії, й знову під керівництвом Аммо Баба, збірна Іраку завоювала свій другий кубок націй Перської затоки в місті Маскат у 1984 році. На цьому турнірі Хуссейн відзначався двома голами в першому переможному (2:1) поєдинку своєї збірної на турнірі[56], оформив хет-трик у переможному (4:0) поєдинку проти Саудівської Аравії[57], а також відзначився дублем у п'ятому поєдинку проти Кувейту, який завершився перемогою іракців з рахунком 3:1[58]. Ірак повів у рахунку в фінальному поєдинку турніру, але не втримав перевагу й з рахунком 1:2 поступився Катару[59]. Ірак та Катар набрали однакову кількість очок, тому ці збірні розіграли між собою трофей. Фінальний поєдинок був призначений на 28 березня. За 90 основних хвилин команди переможця не виявили. В екстра-таймі Ірак повів у рахунку, проте Катар зумів його зрівняти, перевівши матч в серію післяматчевих пенальті, де Ірак вирвав перемогу з рахунком 4:3[60]. Саїд з 7-а голами став найкращим бомбардиром турніру, а також разом з оманцем Гулямом Хамісом розділив звання Найкращого футболіста турніру[48][61].

Саїд зіграв у всіх дев'яти кваліфікаційних матчах до Олімпіади 1984 року, які провела збірна Ірак, при цьому він відзначився голом у переможному (2:1) поєдинку проти Бахрейну в Манамі, а також ще один м'яч забив у переможному (2:0) поєдинку проти Малайзії в Сінгапурі[2]. Вдруге в своїй історії Ірак кваліфікувався до олімпійського футбольного турніру, де на 83-й хвилині Хуссейн відзначився єдиним голом своєї збірної в нічийному (1:1) поєдинку проти Канади[62]. Також відзначився голом за іракську збірну в програному (2:4) поєдинку проти Югославії[63]. Ірак вилетів з турніру оскільки зазнав двох поразок та один поєдинок зіграв внічию.

У 1985 році в кваліфікації до чемпіонату світу був капітаном команди, зіграв 8 матчів та відзначився 8-а голами. Саїд відзначився 4-а голами в перможних поєдинках проти Лівану (загальний рахунок 6:0), вирішальним голом у переможному (3:2) поєдинку проти Йорданії[64], який для Хуссейна став 100-м у футболці головної збірної країни[2]. У першому раунді кваліфікації до Чемпіонату світу 1986 року з 6-а набраними очками фінішував на 1-у місці в турнірній таблиці й отримав путівку до другого раунду кваліфікації. Саїд відзначився дублем у переможному (3:2) виїзному поєдинку проти ОАЕ[65]. У домашньому поєдинку іракці поступилися з рахунком 1:2, але завдяки більшій кількості виїзних голів вийшли до фінального раунду. Саїд також відзначився голом у Таїфі в переможному (3:1) поєдинку проти Сирії, після цього у виїзному поєдинку іракці розписали нульову нічию, завдяки чому вперше в своїй історії кваліфікувалися для участі в чемпіонаті світу.[66]. Коли розпочалася підготовка до чемпіонату світу 1986 з'явилися чутки проте, що Хуссейн через травму не візьме участь в турнірі, але в останній момент він все ж приєднався до команди[67]. 4 червня Саїд вийшов на поле в першому поєдинку Іраку на цьому турнірі проти Парагваю, іракці поступилися з рахунком 0:1[68]. Після матчу головний тренер збірної Іраку Еварісто де Маседо через стару травму виключив Хоссейна зі складу та відправив його назад до Багдаду. Проте й у матчах проти Бельгії та Мексики іракці зазнали поразки й за підсумками групового етапу залишили турнір[69][70]. З того часу збірна Іраку жодного разу не брала участі в фінальних частинах чемпіонату світу[23].

Після невдалого чемпіонату світу Саїд приєднався до збірної Іраку на Азійських іграх 1986 року, де в переможному (4:0) поєдинку проти Оману відзначився голом, забив м'яч Хуссейн й у програному (1:2) поєдинку проти ОАЕ. Потім пропустив переможний (%:1) поєдинок проти Пакистану. Не брав участі й у чвертьфінальному поєдинку проти Саудівської Аравії, основний час якого завершився з рахунком 1:1, в серії післяматчевих пенальті з рахунком 9:8 Ірак святкував перемогу[71]. Саїд грав у всіх матчах Іраку в кваліфікації до Олімпійських ігор 1988 року та відзначився 4-а голами: 3-а — проти Йорданії та 1-м у воротах Катару. Завдяки цьому іракці втретє поспіль кваліфікувалися до олімпійського футбольного турніру, проте вже на Олімпіаді в групі B посіли 3-є місце й припинили виступи на турнірі[72]. 1988 рік став першим (з 1976) для кар'єри Хуссейна в національній збірній, коли він не відзначився жодним голом[2].

У кубках націй Перської затоки 1986 та 1988 років участі не брав, повернувся до збірної для участі в Кубку Президента 1988, зе відзначився 3-а голами, але збірна Іраку припинила боротьбу вже в чвертьфіналі. У 1990 році знову був частиною збірної на 10-у кубку націй Перської затоки в Кувейті. Ірак здобув перемогу (1:0) проти Бахрейну та зіграв внічию (1:1) з Кувейтом. У третьому поєдинку, проти ОАЕ, іракці знову розписали нічию, 2:2[73]. Після матчу з ОАЕ на знак протесту проти упередженого суддівства Ірак вирішив знятися з турніру[74], саме матч проти ОАЕ став останнім для Саїда в футболці національної збірної. Того ж року 32-річний Хуссейн вирішив завершити футбольну кар'єру[6].

Кар'єра тренера[ред. | ред. код]

«Ат-Талаба» (1993)[ред. | ред. код]

Після того як він залишив посаду віце-президента «Ат-Талаби» в 1992 році, клуб завершив сезон 1992/93 років як переможець національного чемпіонату та елітного кубку 1992, а також виграв Кубок Футбольної асоціації Іраку 1992/93[75]. Напередодні старту сезону 1993/94 років головний тренер команди, Аюб Одішо, пішов у відставку, через що керівництво клубу в терміновому порядку розпочало пошуки нового спеціаліста на вакантну посаду, ці пошуки завершилися призначенням Саїда виконувачем обов'язків головного тренера[76]. На цій посаді Хуссейн пропрацював першу частину сезону, під його керівництвом команда зіграла 25 матчів національного чемпіонату, а напередодні початку другої частини сезону до команди повернувся Одішо. Останнім матчем для Саїда на посаді в.о. головного тренера став програний (0:4) поєдинок проти лідера чемпіонату, «Аль-Завраа»[77]. Під керівництвом Саїда «Ат-Талаба» завоювала Елітний кубок Іраку 1993, перемігши (2:1) у фіналі «Аль-Кува». Цей трофей став першим та єдиним у тренерській кар'єрі Хуссейна[78][79].

Адміністративні посади[ред. | ред. код]

Станом на 16 липня 2013[80][81]
Прихід на посаду Посада Відставка Примітки
1985 Віце-президент «Ат-Талаби» 1992 [n 1]
1990 Член Футбольної асоціації Іраку 2003
Директор Національного олімпійського комітету Іраку, Управління зовнішніми зв'язками
Віце-президент Футбольної асоціації Іраку
Секретар Футбольної асоціації Іраку
1996 Член Виконавчого комітету АФК 1998
2000 Член Спортивного комітету Ради молоді та міністерств спорту Ліги арабських держав 2003
2002 Член Виконавчого комітету АФК 2009
2002 Член Комітету чесної гри АФК 2009
2002 Член медіа комітету ФІФА 2011
27 червня 2004 Президент Футбольної асоціації Іраку 13 червня 2011 [n 2]
2005 Член Виконавчого комітету Союзу арабських футбольних асоціацій 2009
29 квітня 2010 Віце-президент Союзу арабських футбольних асоціацій 16 липня 2013
  1. Суміщав адміністративну посаду з кар'єрою гравця клубу.
  2. Відмовився від посади.[82]

Контраверсійність[ред. | ред. код]

Оскільки Саїд був віце-президентом Іракської футбольної асоціації, очолюваної Удеєм Хуссейном, у 1990-х роках, було багато звинувачень у тому, що він — баасист і саддамін. Його також звинувачували у палестинському походженні, катуванні гравців, надання посад тікритцям[83][84]. «Злі язики» також стверджували, що Саїд був представником Удая при пограбуванні кувейтців під час війна в Перській затоці 1991 року[85]. Деякі інформаційні агентства розмістили в Інтернеті документи, які вказують на те, що Саїд, Наджех Хумуд і Мояд аль-Бадрі працювали в Іракській розвідувальній службі в 2002 році, збираючи інформацію про свої цілі. У документах вказується Саїд, який збирав інформацію про Аль-Бадрі, коли він перебував у Саудівській Аравії, перш ніж приєднатися до них сам. Вони також демонструють підпис особистого секретаря колишнього президента Саддама Хуссейна, Абід Хаміда Махмуда, з приводу виплати Саїду 50 тисяч доларів США після завершення його місії та наймання його на постійну роботу з зарплатнею в 25 тисяч доларів[86]. Один з документів викриває його та Аль-Бадрі при виконанні місії по спостереженню за вірогідним ізраїльським шпигуном у Сирії і показує його роль в арешті Ях'ї Алавана напередодні поїздки до Саудівської Аравії[87].

Статистика[ред. | ред. код]

Міжнародна[ред. | ред. код]

Команда Рік Турнір Товариські Загалом
Матчі Голи Матчі Голи Матчі Голи
Ірак U-20 1976 4 6 4 6
1977 8 12 8 12
Загалом 12 18 12 18
Ірак (військова) 1979 4 3 2 2 6 5
Загалом 4 3 2 2 6 5
Ірак 1976 3 0 2 0
1977 7 3 1 0 8 3
1978 15 6 5 4 20 10
1979 6 10 4 3 10 13
1980 8 4 3 0 11 4
1981 3 1 3 2 6 3
1982 11 9 5 3 16 12
1983 4 1 1 0 5 1
1984 16 12 2 1 18 13
1985 8 8 3 1 11 9
1986 4 2 4 1 8 3
1987 6 4 1 1 7 5
1988 4 0 1 0 5 0
1989 5 2 5 2
1990 3 0 1 0 4 0
Загалом 100 62 37 16 137 78
Усього за кар'єру 116 83 39 18 155 101

Голи за збірну[ред. | ред. код]

Ірак U-20[ред. | ред. код]

Iraq U-20

Станом на 4 kbgyz 1977[33][36][35][38] Рахунок у матчах Іраку поданий на першому місці.

Збірна військовослужбовців[ред. | ред. код]

Станом на 14 червня 1979[88][43] Забиті м'ячі збірної Іраку знаходяться на першому ммісці.

Національна збірна[ред. | ред. код]

Станом на 3 березня 1990[2] Iraq scores listed first.

Досягнення[ред. | ред. код]

Як гравця[ред. | ред. код]

Саїд отримав нагороду «Найкращий арабський бомбардир» у 1985 році

Клубні[ред. | ред. код]

  • Ірак Кубок Стаффорда
    • Cup Winner.png Володар (1): 1984

Міжнародні[ред. | ред. код]

  • Юнацький чемпіонат АФК
    • Gold medal icon.svg Чемпіон (1): 1977
  • Азійські ігри
    • Cup Winner.png Володар (1): 1982

Індивідуальні[ред. | ред. код]

Як тренера[ред. | ред. код]

  • Ірак Елітний кубок Іраку
    • Cup Winner.png Володар (1): 1993

Примітки[ред. | ред. код]

  1. https://www.kooora.com/?player=7531
  2. а б в г д е ж и к Mubarak, Hassanin; Mamrud, Roberto. Hussein Saeed Mohammed - Century of International Appearances. Rec.Sport.Soccer Statistics Foundation. 
  3. а б IFFHS' Century Elections, Asia - Player of the Century. Rec.Sport.Soccer Statistics Foundation. 30 January 2000. 
  4. Mamrud, Roberto. Iraq - Record International Players. Rec.Sport.Soccer Statistics Foundation. 
  5. а б в Al-Bustani, Eman (18 August 2015). A Cup of Coffee With the Player of the Century, the Legend Hussein Saeed. Al-Gardenia (Arabic). 
  6. а б в Hussein Saeed and the Incredible Achievements. Kooora (Arabic). Процитовано 1 October 2014. 
  7. Hashim, Refel. Iraq 1975/76. Rec.Sport.Soccer Statistics Foundation. 
  8. Hashim, Refel; Mubarak, Hassanin. Iraq 1976/77. Rec.Sport.Soccer Statistics Foundation. 
  9. Hashim, Refel. Iraq 1977/78. Rec.Sport.Soccer Statistics Foundation. 
  10. Hashim, Refel; Mubarak, Hassanin. Iraq 1978/79. Rec.Sport.Soccer Statistics Foundation. 
  11. Hashim, Refel. Iraq 1979/80. Rec.Sport.Soccer Statistics Foundation. 
  12. а б Hashim, Refel. Iraq 1980/81. Rec.Sport.Soccer Statistics Foundation. 
  13. 80–81. Iraqi Football Archive (Arabic). 
  14. Hashim, Refel; Mubarak, Hassanin. Iraq 1981/82. Rec.Sport.Soccer Statistics Foundation. 
  15. 81–82. Iraqi Football Archive (Arabic). 
  16. а б Hashim, Refel; Mubarak, Hassanin. Iraq 1982/83. Rec.Sport.Soccer Statistics Foundation. 
  17. Hashim, Refel. Iraq 1983/84. Rec.Sport.Soccer Statistics Foundation. 
  18. 84–85. Iraqi Football Archive (Arabic). 
  19. The First Al-Rasheed Cup 1985. Iraqi Football Archive (Arabic). 
  20. 85–86. Iraqi Football Archive (Arabic). 
  21. а б Hashim, Refel; Mubarak, Hassanin. Iraq 1985/86. Rec.Sport.Soccer Statistics Foundation. 
  22. Hashim, Refel; Mubarak, Hassanin. Saddam International Tournament (Baghdad) 1986. Rec.Sport.Soccer Statistics Foundation. 
  23. а б 1986 results. Iraqi Football Archive (Arabic). 
  24. Know the league winners – Al-Talaba 1985–1986. Kooora Forums (Arabic). Emmanuel Anoyah. August 8, 2015. 
  25. Hashim, Refel; Mubarak, Hassanin. Iraq 1986/87. Rec.Sport.Soccer Statistics Foundation. 
  26. а б Mahmoud, Shukri (5 June 2013). Goalscoring Journey To Al-Talaba's Fans. Kooora Forums (Arabic). 
  27. 87–88. Iraqi Football Archive (Arabic). 
  28. 88–89. Iraqi Football Archive (Arabic). 
  29. Last Goal of Hussein Saeed in Al-Zawra'a's Net 1989-1990. YouTube (Arabic). Mofeed Awadh. 26 February 2015. 
  30. 89–90. Iraqi Football Archive (Arabic). 
  31. Sport: What Do You Know About Hussein Saeed?. Al-Jareedah (Arabic). [недоступне посилання з липня 2019]
  32. Garin, Erik. Asian U-19 Championship 1975. Rec.Sport.Soccer Statistics Foundation. 
  33. а б в Garin, Erik; Hashim, Refel; Morrison, Neil. Asian U-19 Championship 1976. Rec.Sport.Soccer Statistics Foundation. 
  34. Hussain Saeed: The pride of Iraq's lions. FIFA.com. 
  35. а б в Garin, Erik; Hashim, Refel. Asian U-19 Championship 1977. Rec.Sport.Soccer Statistics Foundation. 
  36. а б The 19th AFC Youth Championship. Iraqi Football Archive (Arabic). 
  37. FIFA World Youth Championship Tunisia 1977 - Soviet Union 3–1 Iraq. FIFA.com. 
  38. а б FIFA World Youth Championship Tunisia 1977 - Iraq 5–1 Austria. FIFA.com. 
  39. FIFA World Youth Championship Tunisia 1977 - Paraguay 4–0 Iraq. FIFA.com. 
  40. Saaid, Hamdan. Merdeka Tournament 1977 (Malaysia). Rec.Sport.Soccer Statistics Foundation. 
  41. Morrison, Neil. Merdeka Tournament 1978 (Malaysia). Rec.Sport.Soccer Statistics Foundation. 
  42. Garin, Erik. Asian Games 1978. Rec.Sport.Soccer Statistics Foundation. 
  43. а б Mubarak, Hassanin. 1979 CISM World Military Championship - Match Details Iraq. Rec.Sport.Soccer Statistics Foundation. 
  44. Gulf Cup 1979 - Iraq vs. Bahrain. Gulf Cup (Arabic). Архів оригіналу за 24 вересень 2015. Процитовано 7 листопад 2018. 
  45. Gulf Cup 1979 - Iraq vs. Qatar. Gulf Cup (Arabic). Архів оригіналу за 4 лютий 2018. Процитовано 7 листопад 2018. 
  46. Gulf Cup 1979 - Iraq vs. UAE. Gulf Cup (Arabic). Архів оригіналу за 4 лютий 2018. Процитовано 7 листопад 2018. 
  47. Gulf Cup 1979 - Iraq vs. Oman. Gulf Cup (Arabic). Архів оригіналу за 4 лютий 2018. Процитовано 7 листопад 2018. 
  48. а б в Gulf Cup Goalscorers. Gulf Cup (Arabic). Архів оригіналу за 13 серпень 2018. Процитовано 7 листопад 2018. 
  49. Elbech, Søren. Games of the XXII. Olympiad - Football Qualifying Tournament - ASIA. Rec.Sport.Soccer Statistics Foundation. 
  50. Teams of Olympic Football Tournament Moscow 1980. FIFA.com. 
  51. Olympic Football Tournament Moscow 1980 - Iraq - Costa Rica. FIFA.com. 
  52. Olympic Football Tournament Moscow 1980 - German Democratic Republic - Iraq. FIFA.com. 
  53. Qayed, Mohammed. Gulf Cup 1982. Rec.Sport.Soccer Statistics Foundation. 
  54. Ammo Baba: A presidential message took away the Gulf Cup from Iraq. Karemlash4u (Arabic). Архів оригіналу за 4 лютий 2018. Процитовано 7 листопад 2018. 
  55. Garin, Erik; Morrison, Neil. Asian Games 1982. Rec.Sport.Soccer Statistics Foundation. 
  56. Gulf Cup 1984 - Iraq vs. Oman. Gulf Cup (Arabic). Архів оригіналу за 4 лютий 2018. Процитовано 8 листопад 2018. 
  57. Gulf Cup 1984 - Iraq vs. Saudi Arabia. Gulf Cup (Arabic). Архів оригіналу за 4 лютий 2018. Процитовано 8 листопад 2018. 
  58. Gulf Cup 1984 - Iraq vs. Kuwait. Gulf Cup (Arabic). Архів оригіналу за 4 лютий 2018. Процитовано 8 листопад 2018. 
  59. Gulf Cup 1984 - Iraq vs. Qatar (1st). Gulf Cup (Arabic). Архів оригіналу за 4 лютий 2018. Процитовано 8 листопад 2018. 
  60. Gulf Cup 1984 - Iraq vs. Qatar. Gulf Cup (Arabic). Архів оригіналу за 4 лютий 2018. Процитовано 8 листопад 2018. 
  61. а б Stars Made of Gold. Gulf Cup (Arabic). Архів оригіналу за 13 серпень 2018. Процитовано 8 листопад 2018. 
  62. Olympic Football Tournament Los Angeles 1984 - Canada - Iraq. FIFA.com. 
  63. Olympic Football Tournament Los Angeles 1984 - Yugoslavia - Iraq. FIFA.com. 
  64. WORLD CUP 1986 - Jordan 2-3 Iraq. All World Cup. 
  65. WORLD CUP 1986 - UAE 2-3 Iraq. All World Cup. [недоступне посилання з травня 2019]
  66. WORLD CUP 1986 - Iraq 3-1 Syria. All World Cup. 
  67. World Cup 1986 - Squads - Iraq. Planet World Cup. 
  68. 1986 FIFA World Cup Mexico - Paraguay - Iraq. FIFA.com. 
  69. 1986 FIFA World Cup Mexico - Belgium - Iraq. FIFA.com. 
  70. 1986 FIFA World Cup Mexico - Mexico - Iraq. FIFA.com. 
  71. Garin, Erik; Morrison, Neil; Jovanovic, Bojan. Asian Games 1986. Rec.Sport.Soccer Statistics Foundation. 
  72. Reyes, Macario. XXIV Olympiad Seoul 1988 Football Tournament. Rec.Sport.Soccer Statistics Foundation. 
  73. Gulf Cup 1990. Gulf Cup (Arabic). Архів оригіналу за 29 грудень 2017. Процитовано 8 листопад 2018. 
  74. Arabian Gulf Cup: Iraq back in action after 14-year exile. Middle East Online. Архів оригіналу за 30 вересень 2012. Процитовано 8 листопад 2018. 
  75. Hashim, Refel. Iraq 1992/93. Rec.Sport.Soccer Statistics Foundation. 
  76. Mubarak, Hassanin. Al-Talaba - Coaches. Rec.Sport.Soccer Statistics Foundation. 
  77. Anoyah, Emmanuel (21 November 2015). Know the Winner of the League - Al-Zawra'a - 1993–94. Kooora Forums (Arabic). 
  78. Hashim, Refel. Iraq 1993/94. Rec.Sport.Soccer Statistics Foundation. 
  79. Al-Talaba Win Over Al-Quwa Al-Jawiya and Lift the 1993 Umm Al-Ma'arik Cup. YouTube (Arabic). Mofeed Awadh. 14 March 2015. 
  80. Hussein Saeed, The Iraqi Scoring Machine. FIFA.com (Arabic). 
  81. Al-Sharifi, Mohammed (22 August 2008). Names in the Iraqi Memories - Episode 2 - Hussein Saeed. Kooora Forums (Arabic). 
  82. Hussein Saeed: They threatened me of being kidnapped and I quit to help Iraq. Al Kass (Arabic). Архів оригіналу за 6 жовтень 2014. Процитовано 5 October 2014. 
  83. Haider Ali, Samer (16 May 2011). The Ba'athist Palestinian, Hussein Saeed, Bans the True Iraqi, Falah Hussein, From Running for the Association Presidency. Iraq.ir (Arabic). Архів оригіналу за 8 листопад 2018. Процитовано 8 листопад 2018. 
  84. Al-Rassam, Sabah (13 August 2010). Hussein Saeed, the Ba'athist Palestinian, What If He Was Iraqi?. Buratha News Agency (Arabic). 
  85. Al-Jubouri, Jabir (11 November 2009). To the Palestinian, Hussein Saeed. Sot Al-Iraq (Arabic). Архів оригіналу за 14 лютий 2017. Процитовано 8 листопад 2018. 
  86. Hussein Al-Najafi, Ali (15 August 2010). This Is Hussein Saeed. Kitabat Fil Meezan (Arabic). 
  87. Documents Prove Who Are the Palestinian, Hussein Saaed, and His Brother-in-law, Moayad Al-Badri. Shababek (Arabic). 
  88. History of Iraqi Football - 1979 Results. Iraqi Football Archive (Arabic). 
  89. Hussein Saeed becomes member of FIFA’s Century Club. Al Iraqi. Архів оригіналу за 5 жовтень 2014. Процитовано 4 October 2014. 

Посилання[ред. | ред. код]