Хутче
| Село
|
Хутче[2][3] (або Ходча[2], Ходче[2], пол. Chutcze) — село в Польщі, у гміні Савин Холмського повіту Люблінського воєводства. Населення — 172 особи (2011[1]).
Історія[ред. | ред. код]
За даними митрополита Іларіона (Огієнка), 1441 року вперше згадується православна церква в селі[2]. Український історик Іван Крип'якевич датує першу згадку про церкву 1564 роком[2].
За даними етнографічної експедиції 1869—1870 років під керівництвом Павла Чубинського, у селі здебільшого проживали греко-католики, які розмовляли українською мовою[4]. 1872 року місцева греко-католицька парафія налічувала 1017 вірян[5].
1918 року були знесені православні парафіяльні будинки[5]. У 1921 році село входило до складу гміни Букова Холмського повіту Люблінського воєводства Польської Республіки[6]. У липні-серпні 1938 року польська влада в рамках великої акції руйнування українських храмів на Холмщині і Підляшші знищила місцеву православну церкву[2]ref name="Saładiak"/>.
У 1945—1946 роках з Хутчого до УРСР виселено близько 200 українців[3]. Ще 8 українців виселило на щойно приєднанні до Польщі німецькі терени під час операції «Вісла» в 1947 році[3].
У 1975—1998 роках село належало до Холмського воєводства.
Населення[ред. | ред. код]
За переписом населення Польщі 1921 року в селі налічувалося 37 будинків та 191 мешканець, з них[6]:
- 91 чоловік та 100 жінок;
- 172 православні, 19 римо-католиків;
- 172 українці, 19 поляків.
У 1943 році в селі проживало 473 українці та 12 поляків[3].
Демографічна структура станом на 31 березня 2011 року[1][7]:
| Загалом | Допрацездатний вік |
Працездатний вік |
Постпрацездатний вік | |
|---|---|---|---|---|
| Чоловіки | 93 | 25 | 55 | 13 |
| Жінки | 79 | 18 | 47 | 14 |
| Разом | 172 | 43 | 102 | 27 |
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б в GUS. Ludność w miejscowościach statystycznych według ekonomicznych grup wieku. Stan w dniu 31.03.2011 r. [Населення статистичних місцевостей за економічними групами віку. Стан на 31.03.2011]. Процитовано 12 серпня 2018.
- ↑ а б в г д е Крип'якевич І., Крип'якевич Р. Матеріали до історії церков Холмщини і Підляшшя // Холмщина і Підляшшя : іст.-етногр. дослідж. — Київ : Родовід, 1997. — С. 151.
- ↑ а б в г Богдан Гук. Chutcze. apokryfruski.org. APOKRYF RUSKI. Архів оригіналу за 21 вересня 2020. (пол.)
- ↑ Труды этнографическо-статистической экспедиціи въ Западно-Русскій Край / собран. П. П. Чубинскимъ. — С.-Петербургъ, 1872. — Т. 7: Евреи. Поляки. Племена немалорусскаго происхожденія. Малоруссы (статистика, сельскій бытъ, языкъ). — С. 365. (рос. дореф.)
- ↑ а б Pamiątki i zabytki kultury ukraińskiej w Polsce / zebr., oprac. A. Saładiak. — Warszawa : Burchard Edition, 1993. — С. 362. (пол.)
- ↑ а б Skorowidz miejscowości Rzeczypospolitej Polskiej opracowany na podstawie wyników pierwszego powszechnego spisu ludności z dn. 30 września 1921 r. i innych źródeł urzędowych. Т. Tom IV, Województwo Lubelskie. Warszawa: Główny Urząd Statystyczny. 1924. с. 10. Архів оригіналу за 27 липня 2020. (пол.)
- ↑ Згідно з методологією GUS працездатний вік для чоловіків становить 18-64 років, для жінок — 18-59 років GUS. Pojęcia stosowane w statystyce publicznej [Терміни, які використовуються в публічній статистиці]. Архів оригіналу за 20 вересня 2018. Процитовано 14 серпня 2018.
Посилання[ред. | ред. код]
- Богдан Гук. Chutcze. apokryfruski.org. APOKRYF RUSKI. Архів оригіналу за 21 вересня 2020. (пол.)
|
| |||||||||||
