Хюма Хатун
| Хюма-хатун тур. Hüma Hatun | ||
| ||
|---|---|---|
| 1444 — 1446 | ||
| Попередник: | ймовірно Девлет-хатун | |
| Наступник: | Гюльбахар-хатун | |
| Народження: |
невідомо невідомо | |
| Смерть: |
1449 | |
| Поховання: |
Комплекс Мурадіє  | |
| Країна: |
Османська імперія | |
| Релігія: | іслам | |
| Рід: | Османи | |
| Шлюб: | Мурад II | |
| Діти: |
Мехмед II Хатідже-хатун | |
Хюма Хатун (р.с. 1449, Бурса) — наложниця османського султана Мурада II і мати султана Мехмеда II.
Про походження Хюми достовірних даних немає. Франц Бабінгер пише: «факт, що походження Хюми неможливо визначити, абсолютний ... це доводить те, що вона не була турчанкою знатного походження і, швидше за все, була рабинею. В іншому випадку, про неї мав бути хоча б один запис у сучасних їй документах». Твердження Бабінгера спирається насамперед те що, що шлюби османських правителів із жінками з турецьких, візантійських і слов'янських знатних сімей висвітлювалися в османських джерелах; якщо цього не відбувалося, то жінка була звичайною наложницею, що увійшла до гарему як рабиня [4]. Бабінгер повідомляє, що не збереглося ніяких сучасних Хюмі документів, в яких називалося б її ім'я: у всіх документах вона називається тільки за титулом — «хатун», і навіть поховання Хюми в Бурсі зветься «Хатуніє»; ще в документах зустрічається варіант «хатун бін Абдулла» — «пані, дочка Абдулли», що теж підтверджує немусульманське походження [5][6]. Саме ім'я «Хюма» (райський птах з перських легенд) матері Мехмеда II дали пізніше дослідники [5]. Бабінгер вважає, що про походження Хюми могла знати Хунді-хатун, нянька Мехмеда II, але вона цю інформацію нікому не повідомляла [7].
Бабінгер зазначає, що султан Мурад II надавав перевагу старшим синам (Ахмед і Алаеддін Алі) ніж Мехмеду, але через їх раптову смерть в 1437 і 1442/1443 роках відповідно назвав спадкоємцем Мехмеда. Бабінгер вважає, що причиною цієї нелюбові Мурада II до сина могла бути його мати - іноземна наложниця-християнка [4].
Хіт Лоурі припускає, що Хюма могла бути рабинею грецького або слов'янського походження. Візантійські джерела також говорять про іноземне походження Хюми. Анрі Мат'є у своїй книзі «Турки та інші народи» пише: «Мати Фатіха — італійка на ім'я Стелла [Естелла[5]], ця дівчина була викрадена алжирськими піратами у віці семи років і з'явилася серед наложниць, спрямованих у гарем Мурада II. Вона стала дружиною Мурада і матір'ю Мехмеда, першого високоінтелектуального принца, який здобув освіту під керівництвом матері і вивчив італійську мову»[8]. І Сакаоглу, і Бабінгер вважають цю історію недостовірною [5]. З погляду Сакаоглу, вона ще й надто схожа на пізнішу розповідь про походження матері Махмуда II — Накшиділь-султан[8]; проте цей дослідник вважає, що Хюма і справді могла бути викрадена піратами [6]. Бабінгер спростовує ще одну легенду, що з'явилася в XVI столітті, про те, що Хюма була французькою принцесою [7].
Про життя матері Мехмеда II відомо мало. Хюма потрапила до гарему приблизно до 1432 року, оскільки, ймовірно, саме цього року народився майбутній султан Мехмед II [9]. При цьому Сакаоглу пише, що оскільки суперечливою є сама дата народження Мехмеда II, суперечливе і ім'я його матері. Пізньовізантійський історик Михаїл Крітовул писав, що «Мехмеду було 28 років, коли він зайняв трон»; згідно з цими даними, майбутній султан народився 1423 року. Інші джерела називають можливими датами народження 1428 [4] та 1432 роки[10]. Ранньосманскі історики, які писали народження Мехмеда II, не згадують ім'я його матері. Сакаоглу вважає, що матір'ю Мехмеда II крім Хюми-хатун могла бути як Хатідже Халіме-хатун, так і Мара Бранкович [11]; але інші вчені вважають малоймовірним, щоб Мехмед видав заміж або відіслав до Сербії власну матір, як це, ймовірно, сталося з Хатідже Халіме і Марою [12]. Пізніші дослідження показали, що Хюма безсумнівно була матір'ю Мехмеда II, але про те, звідки вона була родом, жодних даних немає [4].
Бабінгер пише, що вихованням маленького шехзаде з народження займалася його годувальниця - турчанка Хунді-хатун, також відома як Дайе-хатун (няня), що пережила і Хюму, і її сина [7]. Влітку 1434 року Мехмед був відправлений в Амасью, де губернатором на той час був його старший єдинокровний брат шехзаде Ахмед; ймовірно, Мехмеда в цій поїздці супроводжували мати і нянька [13]. Ймовірно також, коли Мехмед проходив навчання управлінню державою у своїй провінції, Хюма за традицією супроводжувала його. Можливо, у Хюми була дочка Хатідже [14], яка з серпня 1470 була одружена з Ісою-беєм, а до цього - за Караманоглу Ібрагім-беєм[15].
Хюма застала тільки перше правління сина і зі сходженням його на престол в 1444 вона, ймовірно, отримала титул, рівний титулу валіде-султан [2]. Хюма-хатун померла, за різними даними, наприкінці літа - початку осені (вересні [9] / серпні [16]) 1449 [17]— у період між двома правліннями сина, коли до влади повертався Мурад II. Вона була похована у власному тюрбе Хатуніє в мечеті Мурадіє в Бурсі, що розташовувалась в районі, названому на честь Хюми-хатун [18].
Тюрбе (гробниця) Хюма Хатун.
.jpg)
- ↑ Bahadıroğlu, 2007, с. 129.
- ↑ а б Akyıldız, 2012, p. 494.
- ↑ Süreyya, 1 Cild, 1996, p. 15.
- ↑ а б в г Sakaoğlu, 2015, s. 125.
- ↑ а б в г Babinger, 1992, p. 11.
- ↑ а б Sakaoğlu, 2015, s. 128.
- ↑ а б в Babinger, 1992, p. 12.
- ↑ а б Sakaoğlu, 2015, s. 126.
- ↑ а б Alderson, 1956, table XXVI.
- ↑ İnalcık, 2003, s. 395.
- ↑ Sakaoğlu, 2015, s. 125, 127.
- ↑ Alderson, 1956, table XXVI (прим. 2, 5).
- ↑ Babinger, 1992, pp. 12—13.
- ↑ Alderson, 1956, table XXVI (прим. 12).
- ↑ Süreyya, 1 Cild, 1996, p. 27.
- ↑ Sakaoğlu, 2015, s. 130.
- ↑ Babinger, 1992, p. 59.
- ↑ Sakaoğlu, 2015, s. 128—129.
- Leslie Peirce. (1993). The Imperial Harem: Women and Sovereignty in the Ottoman Empire, Oxford University Press, ISBN 0-19-508677-5 (paperback).
- Yavuz Bahadıroğlu. (2009). Resimli Osmanlı Tarihi, Nesil Yayınları (Illustrated Ottoman History, Nesil Publications), 15th ed., ISBN 978-975-269-299-2 (Hardcover).
- Osmanlı Padişahlarının yabancı anneleri ve padişahların yabancılarla evlenme gerekçeleri. Cafrande Kültür Sanat ve Hayat. 13 March 2008. General Culture