Хіврич Сергій Олександрович
| Хіврич Сергій Олександрович | ||
|---|---|---|
 Старший сержант | ||
 | ||
| Загальна інформація | ||
| Народження |
16 вересня 1971 Калуш | |
| Смерть |
24 січня 2015 (43 роки) Нікішине | |
| Поховання | Івано-Франківськ | |
| Псевдо | «Космос» | |
| Військова служба | ||
| Роки служби | 2014-2015 | |
| Приналежність |
 Україна | |
| Вид ЗС |
 Сухопутні війська | |
| Рід військ |
 Гірська піхота | |
| Формування | ||
| Війни / битви | ||
| Командування | ||
 | ||
| Нагороди та відзнаки | ||
| ||
Сергі́й Олекса́ндрович Хі́врич (нар. 16 вересня 1971 — пом. 24 січня 2015) — старший сержант Збройних Сил України, учасник російсько-української війни.
Життєпис[ред. | ред. код]
Навчався в Івано-Франківському національному технічному університеті нафти і газу, відслужив строкову службу, проживав у Івано-Франківську.
Призваний 19 березня 2014-го, спочатку служив у 5-му Прикарпатському батальйоні тероборони, згодом перевівся до 128-ї бригади; старший сержант, старший стрілець 15-го окремого гірсько-піхотного батальйону.
Загинув 24 січня 2015-го поблизу села Нікішине в часі артилерійського та мінометного обстрілу опорного пункту ЗСУ російськими збройними формуваннями, після якого рушили 2 танки. Тоді вояки вийшли з бліндажу та зайняли бойові позиції, відбили атаку терористів, котрі з відстані 600—700 метрів почали обстріл із гранатометів, один снаряд розірвався під ногами Сергія, відірвало ноги, смерть настала миттєво. Усі троє загинули, але танки не пройшли, тоді ж поліг солдат Олександр Шевцов.
Похований 31 січня 2015-го в місті Івано-Франківськ, Чукалівське кладовище, Алея Героїв.
Без Сергія лишились старенькі батьки і сестра.
Нагороди та вшанування[ред. | ред. код]
- Указом Президента України № 270/2015 від 15 травня 2015 року, «за особисту мужність і високий професіоналізм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі», нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[1].
- 25 квітня 2019 року присвоєно звання «Почесний громадянин міста Івано-Франківська» (посмертно)[2].
- Вшановується в меморіальному комплексі «Зала пам'яті», в щоденному ранковому церемоніалі 24 січня[3][4].
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Указ Президента України від 15 травня 2015 року № 270/2015 «Про відзначення державними нагородами України»
- ↑ Рішення Івано-Франківської міської ради від 25.04.2019р. № 43-25 про присвоєння звання «Почесний Громадянин міста Івано-Франківська». namvk.if.ua. Нормативні акти Івано-Франківської міської ради. Архів оригіналу за 27 жовтня 2021.
- ↑ В Міноборони вшанували загиблих Українських захисників. mil.gov.ua. Офіційний сайт Міністерства оборони України. Архів оригіналу за 24 січня 2022. Процитовано 24 січня 2022.
- ↑
Ранковий церемоніал вшанування загиблих українських героїв 24 січня на YouTube
Посилання[ред. | ред. код]
- Хіврич Сергій Олександрович [Архівовано 24 січня 2022 у Wayback Machine.] // Книга пам'яті полеглих за Україну
- В Івано-Франківську попрощались із загиблим героєм Сергієм Хівричем [Архівовано 12 грудня 2017 у Wayback Machine.]
|
Це незавершена стаття про українського військовослужбовця чи військовослужбовицю. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
- Старші сержанти (Україна)
- Народились 16 вересня
- Народились 1971
- Померли 24 січня
- Померли 2015
- Поховані в Івано-Франківську
- Військовики 128-ї гірсько-піхотної бригади
- Кавалери ордена «За мужність» III ступеня
- Українські воїни, загиблі у російсько-українській війні (з 2014)
- Уродженці Калуша
- Померли в Шахтарському районі
- Почесні громадяни Івано-Франківська