Хізанішвілі Нодар Георгійович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ф
Нодар Хізанішвілі
Особисті дані
Народження 31 січня 1953(1953-01-31) (71 рік)
  Батумі, СРСР
Зріст 181 см
Громадянство  СРСР
Позиція захисник
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г)
1971–1973  «Динамо» (Батумі)  ? (?)
1973–1982  «Динамо» (Тбілісі) 160 (0)
1983  «Торпедо» (Кутаїсі) 6 (0)
Національна збірна
Роки Збірна І (г)
1982  СРСР 1 (0)
Тренерська діяльність**
Роки Команда Посада
1986  «Локомотив» (Тбілісі)
1993  «Самтредія»
1995–1996  «Сіоні»
Звання, нагороди
Звання
Заслужений майстер спорту СРСР
Заслужений майстер спорту СРСР
Нагороди
заслужений майстер спорту СРСР

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

** Тільки на посаді головного тренера.

Нодар Георгійович Хізанішвілі (груз. ნოდარ ხიზანიშვილი; нар. 31 січня 1953, Батумі, Грузинська РСР, СРСР) — радянський футболіст, що грав на позиції захисника. Заслужений майстер спорту.

Спортивна кар'єра[ред. | ред. код]

Вихованець дитячо-юнацької спортивної школи батумського «Динамо». За основний склад команди виступав протягом трьох сезонів.

Своєю грою привернув увагу керівництва «одноклубників» зі столиці Грузії, до складу якого приєднався 1973 року. Дебютував 19 вересня проти болгарської команди «Славія» (Софія), на 75-й хвилині замінив Вахтанга Челідзе. Матч розіграшу Кубка УЄФА 1973/74 завершився перемогою з рахунком 4:1.

Протягом наступних двох сезонів виступав за дублюючий склад. 1975 року виконав норматив на звання «Майстер спорту» (разом з одноклубниками Учою Кантарія, Вахтангом Корідзе і Теймуразом Есебуа). У складі тбіліської команди перемагав у чемпіонаті і двох кубкових турнірах. Двічі обирався до списку «33 найкращих футболістів» радянського футболу (№ 3 — 1981, 1982).

Вершиною спортивної кар'єри стала перемога у розіграші Кубка володарів кубків 1980/81. Нодар Хізанішвілі відіграв сім матчів: проти грецької «Касторії», ірландського «Вотерфорда», англійського «Вест Гем Юнайтеда», роттердамського «Феєнорда» і в фіналі — проти східнонімецького клубу «Карл Цейс». За єврокубковий трофей десять гравців тбіліського «Динамо» отримали звання «Заслужений майстер спорту», у тому числі і Нодар Хізанішвілі.

У складі першої збірної провів одну гру. 14 квітня 1982 року у Буенос-Айресі радянські футболісти зіграли внічию з господарями поля (рахунок 1:1, відзначилися Рамон Діас і Хорен Оганесян).

Завершив професійну ігрову кар'єру у клубі «Торпедо» (Кутаїсі), за команду якого виступав протягом 1983 року. Всього провів у вищій лізі 166 матчів, у європейських клубних турнірах — 21 поєдинок.

Протягом наступних двох років працював у школі тбіліського «Динамо». В сезоні 1986 — очолював «Локомотив» (Тбілісі). Наступного року входив до тренерського штабу динамівського клубу. Працював в юнацькій збірній Грузії (1993). Був наставником клубів «Самтредія» і «Сіоні».

Батько Зураба Хізанішвілі, гравця «Динамо» (Тбілісі), «Глазго Рейнджерс», «Блекберн Роверз», «Ньюкасл Юнайтед» та інших клубів. У складі збірної Грузії провів 92 матчі (1999—2015)[1].

Досягнення[ред. | ред. код]

Статистика[ред. | ред. код]

Статистика клубних виступів:

Сезон Команда Чемпіонат Кубок Єврокубки
Л І Г І Г Т І Г
1971 «Динамо» Бт Д-3 1
1972 «Динамо» Бт Д-3
1973 «Динамо» Бт Д-3
«Динамо» Тб Д-1 КУ 1 0
1974 «Динамо» Тб Д-1
1975 «Динамо» Тб Д-1 17 0 2 0
1976 «Динамо» Тб Д-1 10 0 4 0 КК 4 0
Д-1 15 0
1977 «Динамо» Тб Д-1 22 0 1 0
1978 «Динамо» Тб Д-1 15 0 5 0
1979 «Динамо» Тб Д-1 12 0 3 0
1980 «Динамо» Тб Д-1 10 0 КК 3 0
1981 «Динамо» Тб Д-1 30 0 1 0 КК 4 0
КК 4 0
1982 «Динамо» Тб Д-1 28 0 2 0 КК 4 0
КУ 1 1
1983 «Торпедо» Кт Д-1 6 0 3 0
Усього за кар'єру Д-1 166 0 21 0 21 1
Д-3 1

Статистика виступів за збірну:

 Статистика матчів і голів за збірну — СРСР СРСР
Дата Місто Господарі Результат Гості Турнір Голи Примітки
14/04/1982 Буенос-Айрес Аргентина Аргентина 1 – 1 СРСР СРСР товариський матч - Вийшов на заміну на 82-ій хвилині 82'
Усього Матчів 1 Голів 0

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Зураб Хізанішвілі (анг.) . EU-Football.info. Архів оригіналу за 30 березня 2015. Процитовано 22 травня 2016.

Посилання[ред. | ред. код]