Хільда ​​Хольгер

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Гільда ​​Гольґер
Trcka Holger2 Kopie scharf.jpg
Народилася 18 жовтня 1905(1905-10-18)[1]
Відень, Австро-Угорщина
Померла 24 вересня 2001(2001-09-24) (95 років)
Лондон, Велика Британія
·кашель
Поховання Голдерс-Грін (крематорій)
Громадянство
(підданство)
Flag of Austria.svg Австрія
Flag of the United Kingdom.svg Велика Британія
Місце проживання
Діяльність танцюристка, хореограф, музична педагогиня, dancing master
Вчителі Гертруд Боденвізер
Відомі учні Lindsay Kempd[2][3][4], Jane Asherd[5], Vally Wieselthierd, Marion Steind, Іван Ілліч, Litz Piskd, Luke Jenningsd і Kristina Rihanoffd
Знання мов німецька і англійська
Заклад самозайнята особа
Нагороди
Сторінка в Інтернеті hildeholger.com

Гільда ​​Гольґер (нім. Hilde Holger, 18 жовтня 1905, що Відень 22 вересня 2001, Лондон) — австрійська танцівниця, хореограф та педагог, засновниця національної школи виразного танцю.

Життєпис[ред. | ред. код]

Народилася в єврейській родині. Отримала різнобічну художню освіту на факультеті танцю Академії музики і образотворчих мистецтв у Відні, керованому Гертрудою Боденвізер, яку відносили до шанувальницям Айседори Дункан.

У 1926 році Гільда ​​Гольґер відкриває у Відні свою власну «Нову школу мистецтва руху», заняття в якій були націлені, перш за все, на розвиток власної креативності та виразності учнів. Школа поступово стає одним з центрів сучасного танцю у Відні. У цей же час Гільда ​​Гольґер дає безліч сольних уявлень в Австрії та за її межами.

Однак у 1939 році Гільда ​​Гольґер була змушена емігрувати в Бомбей, через своє єврейке походження. Вона втратила сім'ю у нацистських концтаборах. Індійська природа і культура і, зокрема, культура руху, справили на неї і її мистецтво великий вплив. У 1948 році через заворушення в Індії на релігійному ґрунті вона з чоловіком, індійським лікарем, та дочкою переїжджає у Лондон, де викладає танець в школах і проводить семінари.

У народженого в 1949 році її сина Даріуса виявляються відхилення в розвитку, і заняття з ним стають початком її танцювально-терапевтичної роботи. Її перша велика постановка «До світла» в цьому напрямку стало величезним внеском в англійську танцювальну терапію. «[Даріус] показав мені шлях залучення інвалідів в танцювальну роботу, і він открьл мені нові перспективи донести музику і рух до хлопчиків і дівчаток з обмеженими можливостями», — писала Гільда ​​Гольґер.

Особливостями підходу Гільда ​​Гольґер у танцювальній педагогіці були прагнення пробудити індивідуальність і сильний творчий початок в людині, робота над пошуком його власної виразності в танці і відкритість творчості в танці для кожного. До останніх днів Гільда ​​Гольґер давала класи двічі в тиждень: «Я непохитно вірю в силу танцю; танець наповнює все людська істота».

Примітки[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]