Хільда ​​Хольгер

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Гільда ​​Гольґер
нім. Hilde Boman-Behram
Trcka Holger2 Kopie scharf.jpg
Ім'я при народженні нім. Hilde Sofer
Псевдо Hilde Holger
Народилася 18 жовтня 1905(1905-10-18)[1]
Відень, Австро-Угорщина
Померла 22 вересня 2001(2001-09-22)[2][3] (95 років)
Лондон, Велика Британія[3]
·кашель
Поховання Голдерс-Грін (крематорій)
Країна Flag of Austria.svg Австрія
Flag of the United Kingdom.svg Велика Британія
Місце проживання
Діяльність танцюристка, хореограф, музична педагогиня, dancing master
Вчителі Гертруд Боденвізер
Відомі учні Lindsay Kempd[4][5][6], Jane Asherd[7], Vally Wieselthierd, Marion Steind, Іван Ілліч, Litz Piskd, Luke Jenningsd і Kristina Rihanoffd
Знання мов німецька і англійська
Заклад самозайнята особа
Нагороди
Сторінка в Інтернеті hildeholger.com

Гільда ​​Гольґер (нім. Hilde Holger, 18 жовтня 1905, Відень22 вересня 2001, Лондон) — австрійська танцівниця, хореограф та педагог, засновниця національної школи виразного танцю.

Життєпис[ред. | ред. код]

Народилася у єврейській родині. Отримала різнобічну художню освіту на факультеті танцю Академії музики і образотворчих мистецтв у Відні, керованому Гертрудою Боденвізер, яку відносили до шанувальницям Айседори Дункан.

У 1926 році Гільда ​​Гольґер відкриває у Відні свою власну «Нову школу мистецтва руху», заняття в якій були націлені, перш за все, на розвиток власної креативності та виразності учнів. Школа поступово стає одним з центрів сучасного танцю у Відні. У цей же час Гільда ​​Гольґер дає безліч сольних уявлень в Австрії та за її межами.

Однак у 1939 році Гільда ​​Гольґер була змушена емігрувати в Бомбей, через своє єврейке походження. Вона втратила сім'ю у нацистських концтаборах. Індійська природа і культура і, зокрема, культура руху, справили на неї і її мистецтво великий вплив. У 1948 році через заворушення в Індії на релігійному ґрунті вона з чоловіком, індійським лікарем, та дочкою переїжджає у Лондон, де викладає танець в школах і проводить семінари.

У народженого в 1949 році її сина Даріуса виявляються відхилення у розвитку, і заняття з ним стають початком її танцювально-терапевтичної роботи. Її перша велика постановка «До світла» в цьому напрямку стало величезним внеском в англійську танцювальну терапію. «[Даріус] показав мені шлях залучення інвалідів в танцювальну роботу, і він відкрив мені нові перспективи донести музику і рух до хлопчиків і дівчаток з обмеженими можливостями», — писала Гільда ​​Гольґер.

Особливостями підходу Гільда ​​Гольґер у танцювальній педагогіці були прагнення пробудити індивідуальність і сильний творчий початок в людині, робота над пошуком його власної виразності в танці і відкритість творчості в танці для кожного. До останніх днів Гільда ​​Гольґер давала класи двічі в тиждень: «Я непохитно вірю в силу танцю; танець наповнює все людська істота».

Примітки[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]