Хільперік II

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Хільперік II
Monvoisin - Chilperic II.jpg
Народився бл. 670
невідомо
Помер 13 лютого 721
Аттіньї
Поховання Нуайон
Національність франк
Ім'я при народженні Даніель
Діяльність монарх[1]
Титул король
Посада king of Franks[d] і king of Franks[d]
Термін 715—721 роки
Попередник Дагоберт III
Наступник Теодоріх IV
Конфесія католицтво
Батько Хільдерік II
Мати Білхільда
Рід Меровінги
Родичі Хільдерік III[2]
Брати, сестри Dagobert[d][3]
Діти 1 син

CMNS: Медіафайли на Вікісховищі

Хільперік II (*Chilperic II, бл. 670 —13 лютого 721) — король Нейстрії у 715718 роках, король усіх франків у 720721 роках.

Життєпис[ред.ред. код]

Молоді роки[ред.ред. код]

Походив з династії Меровінгів. Втім «Книга історії франків» недвозначно натякає, що Хільперік не була Меровінгів, а самозванцем. Проте все ж напевне був сином короля Хільдеріка II та Білхільди. Втім після смерті батька у 675 році замалоду відправлено до монастиря, де прийняв ім'я Даніель.

У 715 році після смерті Дагоберта III, короля Нейстрії, майордом Рагенфред вивів молодого принца з монастиря, посадив на престол Нейстрії. Фактична правительна Автсразії Плектруда також визнала Хільперіка II королем.

Королювання[ред.ред. код]

У 716 році війська на чолі із Рагенфредом завдали поразки військам Плектруди та малолітнього майордома Теодоальда. Потім було укладено союз з Радбодом, королем Фрізії, проти Карла Мартелла, який посилився на противагу Плектруди, що стала союзницею Нейстрії. Але 21 березня 717 року завдав поразки у битві під Вінчи (біля Камбре) нейстрійському війську. Скориставшись цим Мартелл посадив на трон Австразії Хлотаря IV.

Втім Хільперік II знову почав готуватися до боротьби з Карлом Мартеллоом. Для цього укладено союз з Одо, герцогом Аквітанії, але Карл Мартелл 718 року переміг спільні війська Хільперіка та Одо у битві при Суассоні. Хільперік II разом з герцогом Одо втік до Аквітанії. Король втратив владу над Нейстрією.

Проте у 720 році помер Хлотар IV. Карл Мартелл відправив до Одо Аквітанського посольство і уклав з ним союз. Той повернув Мартеллу Хільперіка II, якого оголошено королем усіх франків, але реальної влади не мав, оскільки всіма державними справами керував майордом Карл Мартелл. У 721 році король раптово помер.

Родина[ред.ред. код]

Джерела[ред.ред. код]

  • Christian Pfister, «La Gallia sotto i franchi merovingi: vicende storiche», cap. XXI, vol. I (La fine del mondo antico) della Storia del Mondo Medievale, pp. 688—711.
  • Eugen Ewig: Die Merowinger und das Frankenreich. 4. ergänzte Auflage. Kohlhammer, Stuttgart u. a. 2001, ISBN 3-17-017044-9

Примітки[ред.ред. код]

  1. Settipani C. La Préhistoire des Capétiens: Première partie : Mérovingiens, Carolingiens et Robertiens Villeneuve-d'Ascq: 1993. — ISBN 978-2-9501509-3-6
  2. Settipani C. La Préhistoire des Capétiens: Première partie : Mérovingiens, Carolingiens et Robertiens Villeneuve-d'Ascq: 1993. — P. 126–130. — ISBN 978-2-9501509-3-6
  3. Settipani C. La Préhistoire des Capétiens: Première partie : Mérovingiens, Carolingiens et Robertiens Villeneuve-d'Ascq: 1993. — P. 132. — ISBN 978-2-9501509-3-6