Хімка (річка)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Хімка
Khimka.JPG
Річка Хімка у лісопарку Покровське-Стрешнєво, Росія, Москва
55°55′23″ пн. ш. 37°26′26″ сх. д. / 55.92319444447177545° пн. ш. 37.44063888891677294° сх. д. / 55.92319444447177545; 37.44063888891677294
Витік Хімкинський ліс
• координати 55°55′23″ пн. ш. 37°26′26″ сх. д. / 55.92319444447177545° пн. ш. 37.44063888891677294° сх. д. / 55.92319444447177545; 37.44063888891677294
Гирло Москва
• координати 55°48′33″ пн. ш. 37°26′36″ сх. д. / 55.8092222222497725° пн. ш. 37.44358333336077749° сх. д. / 55.8092222222497725; 37.44358333336077749
Басейн басейн Волгиd
Країни: Росія Московська області)
Регіон Москва
Московська область
Довжина 18 км
Притоки: Gracgyovkad і Chernushkad
Ідентифікатори і посилання
код ДВР Росії 09010101712110000023830
CMNS: Медіафайли у Вікісховищі

Хімка (рос. Химка) — річка у місті Москва та Московській області, Росія, значна ліва притока річки Москви. Розташована на північному заході Москви, при цьому з 18 км довжини, з них 4 км — поза Москвою вище Хімкинського водосховища та 2 км в дзеркалі Хімкинського водосховища та Каналу імені Москви. Початок на околиці Хімкинського лісопарку на північ від міста Хімки, якому вона дала назву.

Опис[ред. | ред. код]

Більша частина стоку Хімки зарегульована високою земляною греблею Хімкинського водосховища і надходить в Москву-ріку разом з волзькою водою через канал імені Москви та дериваційний канал з р. Сходнею. Нижче греблі Хімка починається знову від джерел Покровського-Стрешнєва. Основні притоки — Грачова (нині Бутаковська затока Хімкінського водосховища), зліва Воробйова (також затока) та Чернушка. Через Хімку перекинутий Тушинський міст (1933).

Долина[ред. | ред. код]

Бобер у річці Хімка. Парк Покровське-Стрешнєво.

Долина Хімки є дуже мальовнича. У районі Покровського-Стрешнєва річка у 1991 році оголошена пам'яткою природи. На її берегах розташований Хімкінський лісопарк з затокою Воробйова, сад «Захарково», Парк Дружби в Хімках-Ховрині, парк в садибі Покровському-Стрешнєві, де виходять на поверхню численні джерела.

Природа[ред. | ред. код]

У річці водяться плітка, окунь, йорж, збереглися місця нересту.

Населені пункти[ред. | ред. код]

Села Альошкіно, Захарково, Іваньково, Нікольське, Єлизаветино, а також місто Хімки (у районі Хімок-Ховріна).

Назва[ред. | ред. код]

Етимологія гідроніма остаточно не з'ясована. З XVI століття було відомо у формі Хинка, орфографічний варіант Химка. В. М. Топоров вважав гідронім балтизмом і зіставляв його з лит. kiminas («мох»). Є. М. Поспєлов виводив назву від білоруського балтизму хім («низький ліс, кущі, переважно з вільхи й верби»), відомого в говорах східної Білорусі. Іноді для пояснення назви береться російське діалектне слово хинь («нісенітниця, дрібниці, патякання»), хинить («хулити, хаяти, лаятись»), які наводяться В. І. Далем[1][2]. Ще одна версія пов'язує назву з чоловічим ім'ям Химка — просторічною формою імені Ефим (Юхим)[3].

Цікавий факт[ред. | ред. код]

Особливість річки — дюкер під каналом Москва-Волга, фактично одна річка тече під іншою. [4]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Архівована копія. Архів оригіналу за 13 грудня 2017. Процитовано 30 січня 2016. 
  2. Е. М. Поспелов. Топонимический словарь Московской области. — М. : Инфомационно-издательский дом «Профиздат», 2000. — С. 283-284.
  3. Топонимический словарь центральной России/2002/М: Армада-пресс/ISBN 5-309-00257-X
  4. Архівована копія. Архів оригіналу за 17 листопада 2016. Процитовано 30 січня 2016.