Перейти до вмісту

Хімічна інертність

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Хімі́чна іне́ртність — властивість речовини не вступати в хімічні реакції.

Наприклад, молекулярний азот N2 є інертним за звичайних умов — наявність сильного потрійного ковалентного зв'язку в молекулах робить його нереакційноздатним. Проте азот реагує з лужним металом літієм, утворюючи нітрид літію (Li3N), навіть у звичайних умовах. За високого тиску і температури, і з потрібним каталізатором, азот стає більш реактивним. Процес Габера використовує такі умови для виробництва аміаку з азоту повітря.

Інертне середовище з азоту широко використовується для зберігання чутливих до кисню або водночутливих речовин, щоб запобігти небажаним реакціям цих речовин з киснем або водою.

Джерела

[ред. | ред. код]
  • Greenwood, N. N., Earnshaw, A. Chemistry of the Elements. — 2nd. — Oxford : Butterworth-Heinemann, 1997. — ISBN 0-7506-3365-4. (англ.)
  • Harding, C. J.; Janes, R.; Johnson, D. Elements of the P Block. — Royal Society of Chemistry, 2002. — ISBN 0-85404-690-9. (англ.)