Хімічний корпус Харківського університету

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Хімічний корпус Харківського університету
Хімічний корпус (2016 рік)
Хімічний корпус (2016 рік)
49°59′21″ пн. ш. 36°13′46″ сх. д. / 49.9892306° пн. ш. 36.2297000° сх. д. / 49.9892306; 36.2297000Координати: 49°59′21″ пн. ш. 36°13′46″ сх. д. / 49.9892306° пн. ш. 36.2297000° сх. д. / 49.9892306; 36.2297000
Країна Україна Україна
Місто Харків
Розташування вул. Університетська, 12
Тип споруда
громадська будівляd і пам'ятка
Стиль класицизм
Автор проєкту М. Тихменєв
Будівельник А. М. Вільянов, П. А. Ярославський
Архітектор Ярославський Петро Антонович і Васильєв Євген Олексійович
Будівництво 17671777 роки
Основні дати:
  • 17671777 — будівництво одноповерхового флігеля
  • 18031805 — перебудування за проектом арх. Є. О. Васильєва під керівництвом арх. І. Л. Вателета
  • 18201823 — перебудування за проектом арх. Є. О. Васильєва
  • 2 серпня 2018 — пожежа на даху та на 2 поверсі
Статус  пам'ятка історії та арзітектури національного значення
Стан пошкоджена пожежею

Хімічний корпус Харківського університету. Карта розташування: Україна
Хімічний корпус Харківського університету
Хімічний корпус Харківського університету
Хімічний корпус Харківського університету (Україна)
CMNS: Медіафайли у Вікісховищі

Хімічний корпус Харківського університету — історична, кам'яна будівля, пам'ятка історії та архітектури національного значення, побудована у стилі класицизму наприкінці XVIII століття, яка розташована у центрі Харкова на Університетській гірці на вулиці Університетській. Спочатку будівля була флігелем Губернаторського палацу. З 1803 року входила до складу комплексу будівель Імператорського Харківського університету (аудиторний корпус). Нині є корпусом № 4 Української інженерно-педагогічної академії.

2 серпня 2018 року спалахнула пожежа на горищі будівлі[1][2], пізніше через дерев'яні конструкції будівлі вогонь охопив другий поверх. Вранці 3 серпня пожежу було ліквідовано[3][4]. Внаслідок пожежі вигорів та обвалився дах будівлі[5][6]. Відкрита кримінальна справа за фактом порушення вимог пожежної безпеки[7].

Історія[ред. | ред. код]

Історія будівлі[ред. | ред. код]

У 1777 році разом з двоповерховим Губернаторським палацом було завершено будівництво й двох кам'яних флігелів з обох його боків. Будувався палац протягом 17671777 років за проектом М. Тихменєва під керівництвом архітекторів Івана (Авраама) Вільянова та Петра Ярославського. Сучасний Хімічний корпус розташовувався з північного боку палацу та був побудований з цегли з металевим дахом. Спочатку у цій будівлі розміщувались службові приміщення палацу.[8][9][10][11]

Навесні 1803 році ансамбль будівель Губернаторського палацу було передано для новоствореного Харківського університету[12]. Навесні того ж 1803 року почалась їх реконструкція для потреб університету[13], яка тривала до 1805 року. За проектом університетського ад'юнкта (згодом професора), архітектора Євгена Васильєва під керівництвом архітектора І. Л. Вателета було проведено реконструкцію всього палацового комплексу, зокрема, й північного флігеля: було перебудовано деякі приміщення, а також надбудовано другий поверх.[14][9]. Загалом, на реконструкцію комплексу будівель Губернаторського палацу та будинку віце-губернатора було витрачено 11 682 руб. 75 коп.[15] За іншою версією надбудова другого поверху була проведена у 18201823 роках за проектом того ж Євгена Васильєва[16][17].

З початком роботи університету у будівлі розміщувались служби університету[9]. Після завершення перебудови комплексу університетських будівель у будівлі Хімічного корпусу, яка мала ще назву аудиторного, у середині 1830-х років розташовувались значна частина аудиторій університету, де відбувались як лекційні, так і практичні заняття, кабінети анатомічного театру, зоологічна лабораторія, хімічна лабораторія, рисувальний кабінет, типографія та архів[18]. Також деякий час тут були архітектурний, технологічний, агрономічний та мюнц- кабінети. Станом на 1851 рік на першому поверсі розміщувались фармацевтична аудиторія та хімічна аудиторія, а на другому поверсі були навчальні аудиторії. Пізніше тут проводили свої зібрання демократично налаштовані студенти[9].

Саме у хімічній лабораторії Микола Бекетов проводив досліди з відновлення металів за допомогою їх окисів з алюмінієм, що дало поштовх до появи алюмінотермії у металознавстві.[9][19]

Хімічний корпус. Вид з боку Губернаторського палацу. 2016 рік.

Наприкінці 1950-х років Харківський університет переїжджає до нової будівлі — колишнього Дому проектів[20][21], який був відновлений у післявоєнний період викладачами та студентами університету[22][23]. Нині він є Головним корпусом Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна.

У 1963 році будівлю було передано Українському заочному політехнічному інституту (нині — Українська інженерно-педагогічна академія), і в ній розмістив корпус № 4 цього вишу[9][3].

У 2004 році до 350-річчя Харкова будівля була реконструйована[24].

27 липня 2018 року спеціальна комісія виявила значні пошкодження будівлі Хімічного корпусу з боку ресторану-новобудови, а також руйнування самої будівлі на площі понад 30 кв. м. внаслідок ремонту та зведення прибудови, про що було складено відповідний акт, що має бути направлений до Міністерства культури України[25][26][27][28].

Пожежа 2018 року[ред. | ред. код]

Хімічний корпус Харківського університету на наступний день після пожежі. 3 серпня 2018.

2 серпня 2018 року близько 15 години поступило повідомлення про пожежу у приміщеннях та на горищі корпусу № 4 Української інженерно-педагогічної академії (колишній Хімічний корпус Харківського університету). Спочатку площа пожежі складала 500 квадратних метрів у примішеннях горища, а також на перекриттях та даху будівлі.[29][1][30][31], але її гасіння ускладнювалось через дерев'яні внутрішні перекриття та перегородки, тому до гасіння пожежі було викликано додаткові сили вогнеборців[2][4][32]. Близько 18-ї години пожежа була локалізована на площі 800 квадратних метрів, але частина даху будівлі обвалилася[33][5][34]. Також пожежники розібрали покрівлю даху будівлі, щоби загасити осередки полум'я та тління вогню[35]. Вогонь через дерев'яні перегородки та перекриття перекинувся на другий поверх. Пожежу вдалося загасити лише вранці 3 серпня близько 7-ї години ранку. Загальна площа пожежі склала близько 1300 квадратних метрів, а у її гасіння брали участь 25 відділень на автоцистернах, 4 автодрабини, 4 аварійно-рятувальних автомобілі і близько 150 осіб особового складу.[3][4]. Під час гасіння пожежі один із рятувальників отримав тепловий удар, його госпіталізували і надали необхідну допомогу.[36][37] Загалом під час гасіння пожежі за медичною допомогою звернулись 4 пожежників[4].

Внаслідок пожежі найбільше постраждав дах будівлі з боку вулиці Университетської, від якого майже нічого не лишилося. В інших місцях покрівля обгоріла дуже сильно[6]. Фасад будівлі з боку вулиці Університетської не постраждав[3].

По факту пожежі поліція відкрила кримінальне провадження щодо порушення правил пожежної безпеки [7][38][39]. Як стало відомо, попередньою причиною пожежі є порушення правил пожежної безпеки під час проведення ремонтних (вогневих) робіт.[4][40], зокрема, на місці пожежі був виявлений пальник[41]. Однією з причин пожежі, на думку представників Управління культури і туризму Харківської ОДА, стали ремонтні роботи, які були виявлені напередодні спеціальною комісією[27][27][4].

В Українській інженерно-педагогічній академії заявили, що пожежа не вплине на її роботу, а заняття будуть планувати з її урахуванням[42]

Архітектура[ред. | ред. код]

Хімічний корпус з боку Олександрівської дзвіниці. 2016 рік.

Будівля Хімічного корпусу двоповерхова, цегляна, відштукатурена. Побудована у стилі класицизму. Розташовується з північного боку Губернаторського палацу. У своєму плані П-подібна. Перекриття першого поверху склепінчасті, а другого — пласкі. Планування будівлі виконане за коридорною та анфіладною системами. Фасад Хімічного корпусу має достатньо скромні за своїм виглядом гладкі площині та рустовані виступи, що пропорційно чергуються.[43]. Загалом, архітектурне оформлення фасадів гармонує з головним корпусом, але є значно скромнішим та підкреслює парадний вигляд центральної будівлі ансамблю[9][44]. Поєднує будівлю з Губернаторським палацом побілена цегляна брама з легкою затиркою у вигляді тріумфальної арки з ступінчатим аттиком для проїзду у двір. Брама виконана у стилі класицизму, завдяки чому палац з двома флігелями об'єднуються в єдиний архітектурний ансамбль та датується кінцем XVIII століття, коли було зведено Губернаторський палац.[45]

У середині будівля має дерев'яні внутрішні перегородки між приміщеннями та перекриття.[4]

Пам'ятка історії та архітектури[ред. | ред. код]

У 1956 році Хімічний корпус занесено до список пам'ятників архітектури по Українській РСР, які підлягають державній охороні[46][47]. У 1963 році комплекс будівель Харківського університету разом з Хімічним корпусом був включений до нового списку пам'ятників архітектури Української РСР, що перебувають під охороною держави (нині — пам'ятка архітектури національного значення) під номером 694/3[48].

У 1991 році будівля відповідно до Постанови Виконкому Харківської обласної ради додатково занесена до переліку пам'яток архітектури місцевого значення за номером 2396/2[49].

У 2001 року Хімічний корпус занесено до Державного реєстру нерухомих пам'яток України як пам'ятку історії національного значення[50].

У вересні 2009 року Хімічний корпус був включений до переліку об'єктів культурної спадщини національного значення, які заносяться до Державного реєстру нерухомих пам'яток України як пам'ятка історії України національного значення під номером 200002-Н (у складі Комплексу будівель Харківського університету)[51].

Охоронна територія пам'ятки встановлена Постановою Виконкому Харківської обласної ради по всій площі будівлі[25].

Галерея[ред. | ред. код]

Під час пожежі[ред. | ред. код]

Після пожежі[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б Пожар в Инженерно-педагогической академии охватил площадь 500 кв.м — ГСЧС. Медиа группа «Объектив»,. 2 серпня 2018. Архів оригіналу за 5 серпня 2018. Процитовано 5 серпня 2018.  (рос.)
  2. а б На Университетской горит здание Инженерно-педагогической академии (видео). KHARKIV Today. 2 серпня 2018. Процитовано 5 серпня 2018.  (рос.)
  3. а б в г Пожар в Инженерно-педагогической академии тушили до утра. KHARKIV Today. 3 серпня 2018. Архів оригіналу за 4 серпня 2020. Процитовано 5 серпня 2018.  (рос.)
  4. а б в г д е ж Ольга Куриленко (3 серпня 2018). Возгорание в инженерно-педагогической академии в центре Харькова мог спровоцировать ремонт (видео). Медиа группа «Объектив»,. Архів оригіналу за 4 серпня 2018. Процитовано 5 серпня 2018.  (рос.)
  5. а б Пожар на памятнике истории национального значения в центре Харькова локализовали. KHARKIV Today. 2 серпня 2018. Процитовано 5 серпня 2018.  (рос.)
  6. а б На памятнике архитектуры в центре Харькова полностью сгорела крыша (видео). KHARKIV Today. 3 серпня 2018. Процитовано 5 серпня 2018.  (рос.)
  7. а б Пожар в Инженерно-педагогической академии: полиция открыла уголовное дело. KHARKIV Today. 3 серпня 2018. Процитовано 5 серпня 2018.  (рос.)
  8. Лейбфрейд А. Ю., Полякова Ю. Ю. Харьков. От крепости до столицы. Заметки о старом городе. — Харьков, 2008. — С. 88, 142. (рос.)
  9. а б в г д е ж Прадідівська слава. Українські пам'ятки. Харків. Університетська вулиця. Університет. Хімічний корпус. Паспортна інформація (1990 р.) [Архівовано 5 серпня 2018 у Wayback Machine.] [Архівовано з першоджерела 19 червня 2016.]
  10. Багалей Д. И., Миллер Д. П. История города Харькова за 250 лет его существования (с 1655 по 1905 год): Ист. монография: в 2 т. — Т. 1. XVII—XVIII вв. — Харьков: Паровая типография и литография М. Зильберберг и С-вья, 1905. — С. 204. (рос.)
  11. Багалей Д. И. Опыт истории Харьковского университета (по неизданным материалам). — Т. 1 (1802—1815 г.). — Харьков: Паровая Типография и Литография Зильберберг, 1893—1898. — С. 104—105. [Архівовано 13 серпня 2018 у Wayback Machine.] (рос.)
  12. Багалей Д. И. Опыт истории Харьковского университета (по неизданным материалам). — Т. 2 (с 1815 по 1835 год). — Х. : Паровая типография и литография М. Зильберберг и С-вья, 1904. — С. 102—105. [Архівовано 5 серпня 2018 у Wayback Machine.] (рос.)
  13. Дали зовут. Дьяченко Н. Т. «Улицы и площади Харькова» (4-е, испр. и доп. X Очерк. Изд. «Прапор»,1977). Университетская горка. [Архівовано 5 серпня 2018 у Wayback Machine.] [Архівовано з першоджерела 23 січня 2016.] (рос.)
  14. Лейбфрейд А. Ю., Полякова Ю. Ю. Харьков. От крепости до столицы. Заметки о старом городе. — Харьков, 2008. — С. 88, 142—143. (рос.)
  15. Багалей Д. И. Опыт истории Харьковского университета (по неизданным материалам). — Т. 1 (1802—1815 г.). — Харьков: Паровая Типография и Литография Зильберберг, 1893—1898. — С. 147. [Архівовано 13 серпня 2018 у Wayback Machine.] (рос.)
  16. Гелла Е. И., Качемцева Л. В. Формирование комплекса университетских зданий в Харькове в первой трети XIX в. // Известия вузов. Инвестиции. Строительство. Недвижимость. — 2015. — № 3 (14). — С. 125—126. (рос.)
  17. Багалей Д. И. Опыт истории Харьковского университета (по неизданным материалам). Т.2 (с 1815 по 1835 год). — Харьков: Паровая типография и литография М. Зильберберг и С-вья, 1904. — С. 406. [Архівовано 5 серпня 2018 у Wayback Machine.] (рос.)
  18. Багалей Д. И. Опыт истории Харьковского университета (по неизданным материалам). — Т. 2 (с 1815 по 1835 год). — Харьков: Паровая типография и литография М. Зильберберг и с-вья, 1904. — С. 406—407. [Архівовано 5 серпня 2018 у Wayback Machine.] (рос.)
  19. Багалей Д. И., Миллер Д. П. История города Харькова за 250 лет его существования (с 1655 по 1905 год): Ист. монография: в 2 т. — Т. 2. ХІХ-й и начало ХХ века. — Харьков: Паровая типография и литография М. Зильберберг и С-вья, 1912. — С. 647—648. (рос.)
  20. Прадідівська слава. Українські пам'ятки. Харків. Університетська вулиця. Університет. Паспортна інформація (1990 р.). [Архівовано з першоджерела 5 серпня 2018.]
  21. Божко Л. Д. Архитектура как социально-культурный ресурс туризма // Академический вестник УралНИИпроект РААСН. — 2014. — № 4. — С. 68. (рос.)
  22. Харківський університет — рідному місту. — Харків: НМЦ «СД», 2004. — С. 157.
  23. История и архитектура Харькова. Улицы и площади города. Площадь им. Дзержинского, ГОСПРОМ и харьковский конструктивизм. [Архівовано 29 листопада 2009 у Wayback Machine.] (рос.)
  24. Наши путешествия. Достопримечательности Харькова. Памятники Архитектуры Харькова. Старый Университетский Корпус (Губернаторский дворец). [Архівовано 5 серпня 2018 у Wayback Machine.] (рос.)
  25. а б В Харькове из-за строительства нового объекта повредили памятник истории национального значения - соцсети. АТН. 28 липня 2018. Архів оригіналу за 5 серпня 2018. Процитовано 5 серпня 2018. 
  26. Памятник истории и архитектуры в огне - пожар в Украинской инженерно-педагогической академии сняли с высоты. Главное. 2 серпня 2018. Архів оригіналу за 5 серпня 2018. Процитовано 5 серпня 2018. 
  27. а б в Алексей Басакин (3 серпня 2018). Накануне пожара в здании академии проводили незаконный ремонт - ХОГА. MediaPort. Архів оригіналу за 4 серпня 2018. Процитовано 5 серпня 2018. 
  28. Лариса Нарыжная (3 серпня 2018). По факту пожара в центре Харькова открыто уголовное дело. MediaPort. Архів оригіналу за 4 серпня 2018. Процитовано 5 серпня 2018. 
  29. Павел Велицкий (2 серпня 2018). В Харькове горит здание Инженерно-педагогической академии (фото). Медиа группа «Объектив»,. Архів оригіналу за 6 серпня 2018. Процитовано 5 серпня 2018.  (рос.)
  30. В центре Харькова - крупный пожар (фото). Status quo. 2 серпня 2018. Архів оригіналу за 5 серпня 2018. Процитовано 5 серпня 2018.  (рос.)
  31. Видео пожара в Инженерно-педагогической академии с высоты. Медиа группа «Объектив»,. 2 серпня 2018. Архів оригіналу за 6 серпня 2018. Процитовано 5 серпня 2018.  (рос.)
  32. Пожару на Университетской присвоили повышенный уровень сложности. Status quo. 2 серпня 2018. Архів оригіналу за 5 серпня 2018. Процитовано 5 серпня 2018.  (рос.)
  33. Ольга Куриленко (2 серпня 2018). Пожар в академии локализован — Лупандин. Медиа группа «Объектив»,. Архів оригіналу за 6 серпня 2018. Процитовано 5 серпня 2018.  (рос.)
  34. Лариса Нарыжная, Павел Пахоменко (2 серпня 2018). В центре Харькова загорелся памятник национального значения: фоторепортаж. MediaPort. Архів оригіналу за 5 серпня 2018. Процитовано 5 серпня 2018.  (рос.)
  35. Как в Харькове горел памятник архитектуры: фоторепортаж KHARKIV Today. KHARKIV Today. 2 серпня 2018. Процитовано 5 серпня 2018.  (рос.)
  36. Во время тушения пожара в Инженерно-педагогической академии спасателю стало плохо. KHARKIV Today. 2 серпня 2018. Процитовано 5 серпня 2018.  (рос.)
  37. В результате пожара в УЗПИ госпитализирован пожарный. Главное. 2 серпня 2018. Архів оригіналу за 4 серпня 2018. Процитовано 5 серпня 2018.  (рос.)
  38. В полиции рассказали об обстоятельствах пожара в Инженерно-педагогической академии. KHARKIV Today. 3 серпня 2018. Процитовано 5 серпня 2018.  (рос.)
  39. Павел Федосенко (2 серпня 2018). Масштабный пожар в здании УИПА будет расследовать полиция. NewsRoom. Архів оригіналу за 5 серпня 2018. Процитовано 5 серпня 2018.  (рос.)
  40. Крыша академии на Университетской загорелась во время ремонтных работ - полиция. Status quo. 3 серпня 2018. Архів оригіналу за 5 серпня 2018. Процитовано 5 серпня 2018.  (рос.)
  41. У Харкові знайшли предмет, від якого могла спалахнути академія. Depo.ua. Харків. 3 серпня 2018. Архів оригіналу за 5 серпня 2018. Процитовано 5 серпня 2018.  (рос.)
  42. Українська інженерно-педагогічна академія функціонує в штатному режимі. Українська інженерно-педагогічна академія. 3 серпня 2018. Архів оригіналу за 5 серпня 2018. Процитовано 5 серпня 2018. 
  43. Прадідівська слава. Українські пам'ятки. Харків. Університетська вулиця. Університет. Хімічний корпус. Памятники градостроительства и архитектуры (1986 г.) [Архівовано 5 серпня 2018 у Wayback Machine.] [Архівовано з першоджерела 4 серпня 2018.]
  44. Архитектор Павел Алешин. Александр Лейбфрейд, Владимир Реусов, Алексей Тиц. Харьков: Архитектура, памятника, новостройка. Путеводитель. Центр. [Архівовано 25 лютого 2021 у Wayback Machine.] [Архівовано з першоджерела 22 грудня 2016.] (рос.)
  45. Прадідівська слава. Українські пам'ятки. Харків. Університетська вулиця. Університет. Брами. [Архівовано 5 серпня 2018 у Wayback Machine.] [Архівовано з першоджерела 5 серпня 2018.]
  46. Постанова Ради Міністрів Української РСР від 28 березня 1956 року № 320 «Про затвердження списку пам'ятників архітектури по Українській РСР». Архів оригіналу за 6 серпня 2018. Процитовано 5 серпня 2018. 
  47. Прадідівська слава. Українські пам'ятки. Харків. Університетська вулиця. Університет. Хімічний корпус. [Архівовано 5 серпня 2018 у Wayback Machine.] [Архівовано з першоджерела 5 серпня 2018.]
  48. Постанова Ради Міністрів Української РСР від 24 серпня 1963 № 970 «Про впорядкування справи обліку та охорони пам'ятників архітектури на території Української РСР». Архів оригіналу за 6 серпня 2018. Процитовано 5 серпня 2018. 
  49. Зеленый фронт. Відкрита заява про злочини та правопорушення, що знаходяться в процесі скоєння та плануються. [Архівовано 5 серпня 2018 у Wayback Machine.] [Архівовано з першоджерела 15 травня 2015.]
  50. Постанова Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2001 року № 1761 «Про занесення пам'яток історії, монументального мистецтва та археології національного значення до Державного реєстру нерухомих пам'яток України». Архів оригіналу за 5 серпня 2018. Процитовано 5 серпня 2018. 
  51. Постанова Кабінету Міністрів України від 3 вересня 2009 року № 928 «Про занесення об'єктів культурної спадщини національного значення до Державного реєстру нерухомих пам'яток України». Архів оригіналу за 5 серпня 2018. Процитовано 5 серпня 2018. 

Джерела[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]

Фото і відео пожежі та її наслідків[ред. | ред. код]