Хімічний факультет Дніпровського національного університету імені Олеся Гончара

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Хімічний факультет
ДНУ ім. О. Гончара
Основні дані
Засновано 1933
Приналежність ДНУ
Контакт
Ключові особи Коваленко Валерій Сергійович
Адреса вул. Козакова 22, корпус №16
Веб-сторінка cf.dp.ua
E-mail chemistry.dnu@gmail.com

Хімічний факультет ДНУ ім. О. Гончара.

Історична довідка[ред.ред. код]

Хімічний факультет – один з найстаріших в Дніпропетровському університеті. Хоча офіціальною датою заснування факультету є 1933 рік, підготовка спеціалістів-хіміків ведеться в університеті з перших днів його заснування (1918 р.). Біля витоків факультету стояли видатні вчені – академік Лев Володимирович Пісаржевський (1871—1938), засновник дніпропетровської наукової школи хіміків, творець електронної хімії; академік Коновалов Дмитро Петрович (1856—1929), один з найвидатніших вчених-фізикохіміків, відкривач відомих законів перегонки рідин (закони Коновалова); професор (згодом академік, Герой Соціалістичної праці) Олександр Ілліч Бродський (1895—1969), засновник добре знаної школи з хімії ізотопів.

Найважливіші події становлення та розвитку хімічного факультету ДНУ[1]

Рік

Віха історії
1916 Створено кафедру неорганічної хімії (на вищих жіночих курсах)
1918 Відкрито Дніпропетровський (Катеринославський) університет, до складу фізико-математичного відділення якого входить хімічне відділення; створено кафедри аналітичної, фізичної, органічної хімії
1918-1919 На базі хімічних лабораторій гірничого інституту організовано лабораторні практикуми з аналітичної, неорганічної, фізичної хімії
1919 Катеринославський університет одержав статус державного навчального закладу
1920-1921 Університет реорганізовано в інститут теоретичних наук (ІТЕН), а потім у Вищий інститут народної освіти (КВІНО, з 1926 р. – ДІНО)
1930 Хімічне відділення входить до складу фізико-хіміко-математичного інституту (ФХМІ); став до ладу навчально-лабораторний корпус (№ 3 пр. К. Маркса, 37), в якому розміщується хімічне відділення
1933 Відновлено діяльність Дніпропетровського державного університету; хімічне відділення одержує статус факультету
1934 На факультеті створено хіміко-технологічну лабораторію з одержання хімічно чистих реактивів
1935 На базі ІФХ, ДХТІ та хімічного факультету ДДУ проведена Міжнародна фізико-хімічна конференція
1938 Створена лабораторія фізико-хімічних методів аналізу
1941-1944 Факультет евакуйовано в тил країни (Середня Азія, Урал, Поволжжя)
1943-1944 Відновлюється діяльність ДДУ; хімічний факультет розміщується в корпусі № 2 (пр. К. Маркса, 36)
Кінець

1940-х

При факультеті створено ізотопну лабораторію, склодувну майстерню
1960 на базі кафедри органічної хімії створено НДЛ з синтезу фізіологічно активних речовин та мономерів для ВМС; на факультеті починає працювати вечірнє відділення, яке функціонувало до 1996 р.
1966 Дніпропетровський держуніверситет віднесено до числа базових вищих навчальних закладів СРСР
1970- ті При факультеті функціонує лабораторія аналізу стічних вод
1974 Проведена Всесоюзна конференція з хімії епоксидних сполук (на базі кафедри органічної хімії)
1977 До складу хімічного факультету включено геологічне відділення
1979 Створена науково-дослідна лабораторія друкованих плат (на початку 80-х рр. передана у підпорядкування фізико-технічного факультету)
1981 Проведена Всесоюзна конференція з хімії гетеросполук
1983 Проведені  I Всесоюзний семінар з електрокристалізації металів (на базі кафедри фізичної хімії) та Всесоюзний семінар з хімії гетеросполук (на базі кафедри аналітичної хімії)
1987 Факультет розміщується в новому навчально-лабораторному корпусі (№ 16, вул. Козакова); студенти одержують новий комфортний гуртожиток (№ 7)
1980-ті При кафедрі аналітичної хімії функціонує лабораторія фізико-хімічних методів аналізу, де виконувались атестаційні аналізи металів і сплавів.
1988 При кафедрі фізичної хімії створено НДЛ електроосадження металів
1990 Проведено Всесоюзний семінар «Хімія, будова і властивості ізо- та гетерополісполук» (на базі кафедри аналітичної хімії)
1993 Відкрита спеціальність «Хімічна технологія ВМС»
1994 Створена кафедра хімії та хімічної технології ВМС
1997 Відкрита спеціальність «Хімія та інформатика» (набір на неї припинено в 2005 р.)
1998 Проведена ХVIII українська конференція з органічної хімії (на базі кафедри органічної хімії)
1999 Проведена (спільно з УДХТУ) Міжнародна наукова конференція з електрохімії
2004 Створена міжкафедральна навчальна лабораторія персональних комп'ютерів
2004 Проведена сесія Наукової ради НАН України з аналітичної хімії
2005 Відкрита спеціальність «Технологія харчування»
2008 Організована навчальна лабораторія харчових технологій

Структури факультету[ред.ред. код]

  • Кафедра харчових технологій
    Завідувач кафедри – Колісніченко Тетяна Олександрівна, кандидат технічних наук, доцент
  • Кафедра фізичної та неорганічної хімії
    Завідувач кафедри – Деркач Тетяна Михайлівна, кандидат хімічних наук, доцент
  • Кафедра аналітичної хімії
    Завідувач кафедри – Чмиленко Федір Олександрович, доктор хімічних наук, професор, заслужений діяч науки і техніки України, академік Академії наук вищої освіти України
  • Кафедра органічної хімії
    Завідувач кафедри – Оковитий Сергій Іванович, доктор хімічних наук, професор
  • Кафедра хімії та хімічної технології високомолекулярних сполук
    Завідувач кафедри – Спорягін Едуард Олексійович, доктор технічних наук, професор

Наукова та науково-технічна діяльність[ред.ред. код]

На хімічному факультеті працюють три наукові школи. Найстарішою є школа «Епоксидів», яку засновано у 50-ті роки минулого сторіччя. Засновником школи був заслужений діяч науки і техніки України, доктор хімічних наук, професор Малиновський Михайло Сергійович – талановитий вчений та педагог, більшість робіт якого була пов'язана саме з епоксидами. М. С. Малиновським разом із співробітниками було отримано ряд фундаментальних результатів у галузі досліджень реакційної здатності епоксидних сполук, розроблено нові перспективні методи синтезу цих речовин. Сьогодні справу Малиновського М. С. продовжує відмінник освіти України, доктор хімічних наук, професор Оковитий Сергій Іванович, серед наукових інтересів якого епоксидні сполуки також посідають першість. За роки існування школи епоксидів науковими керівниками цього напрямку захищено 4 докторські, понад 40 кандидатських дисертацій, отримано 60 авторських свідоцтв на винаходи, опубліковано 5 монографій та понад 500 наукових статей. Школу «Електроосадження і захист металів від корозії» на хімічному факультеті було засновано у 1970 р. під керівництвом заслуженого діяча науки і техніки України, академіка АН Вищої школи України, доктора хімічних наук, професора Лошкарьова Юрія Михайловича. Серед пріоритетних напрямів роботи школи – дослідження кінетики і механізмів електродних процесів в присутності поверхнево-активних речовин; впровадження нових технологій гальваностегії у виробництво; виготовлення анодів та добавок до електролітів. Сьогодні справу вчителя продовжує заслужений діяч науки і техніки України, відмінник освіти України, доктор хімічних наук, професор Варгалюк Віктор Федорович. За роки існування школи підготовлено 3 доктори та 28 кандидатів наук, опубліковано більше 700 наукових робіт.

Наймолодшою на факультеті є наукова школа «Аналітична хімія малих концентрацій», яку засновано у 1994 р. Її засновники – заслужений діяч науки і техніки України, відмінник освіти України, доктор хімічних наук, професор Чмиленко Федір Олександрович і відмінник освіти України, доктор хімічних наук, професор Циганок Людмила Павлівна. Серед пріоритетних напрямків роботи школи – дослідження з теорії вимірювально-інформаційного аналітичного сигналу та його практичного використання для інтенсифікації аналітичного процесу фізичною дією; інтенсифікації пробопідготовки в аналізі харчових продуктів, ґрунтів, біологічних і медичних об'єктів; розробка та конструювання іон-селективних електродів; розробка теоретичних основ цілеспрямованого використання хіміко-аналітичних властивостей гетерополісполук. За роки існування школи підготовлено 4 доктори та більше 40 кандидатів наук, опубліковано близько 600 наукових статей, 5 монографій, отримано більше 70 патентів, ряд Державних стандартів з визначення домішок важких металів у харчових продуктах.

Посилання[ред.ред. код]

[1] В. С. Коваленко, Ф. О. Чмиленко, В. Ф. Варгалюк. Історія хімічного факультету Дніпропетровського національного університету імені Олеся Гончара. — Дніпропетровськ, Вид-во Дніпропетр. нац. ун-ту. — 2011 р.

Примітки[ред.ред. код]

  1. а б 1