Хімічов Михайло Валерійович
| Хімічов Михайло Валерійович | |
|---|---|
.jpg) | |
| Дата народження | 23 вересня 1979 (44 роки) |
| Місце народження | Брянськ, РРФСР, СРСР |
| Громадянство |
 Росія |
| Alma mater | Російський університет театрального мистецтва |
| Професія | актор |
| IMDb | ID 4540654 |
Михайло Валерійович Хімічов (Хімічев) (нар. 23 вересня 1979, Брянськ, Російська РФСР) — український та російський актор театру і кіно.
Життєпис[ред. | ред. код]
Михайло Хімічов народився 1979 року у Брянську. Дитинство пройшло в Москві. У школі вчився не дуже добре. Михайло дуже любив футбол і навіть грав у ДЮСШ «Торпедо» разом з Сергієм Ігнашевич (майбутнім гравцем збірної Росії).
Після закінчення школи Михайло Хімічов зайнявся музикою в складі рок-групи «The.Ru». Вони записали альбом, зняли кілька відеокліпів, досить успішно виступали з концертами. Потім Михайло почав виступати в клубах з сольною програмою. Однак для популярності Михайлу були потрібні гроші, і його дядько відомий радянський і російський актор Борис Петрович (1933—2014) порадив йому вступати до театрального. З цього часу він грає в Театрі «Біля Нікітських воріт».
У 22-річному віці вступив до Російського університету театрального мистецтва (рос. — ГІТІС). Закінчив театральний виш у 2006 році[1].
Творчість[ред. | ред. код]
У кіно Михайло почав зніматися, ще будучи студентом. Він попрацював у таких серіалах, як: «Рубльовка Live», «Не народися вродливою», «Ад'ютанти любові», «Угон».
Ролі в кіно[ред. | ред. код]
- 2005-2006 — Не народися вродливою — Микита Мінаєв
- 2005 — Ад'ютанти любові — Джага Хан
- 2005 — Рублівка Live — Степан
- 2006 — Папа на всі руки — чоловік в ресторані
- 2006-2007 — Моя Пречистенка — Філіп Готьє
- 2007 — Угон — Олексій
- 2007 — В очікуванні дива — Влад
- 2007 — Мачуха — Льоня Штурман
- 2007 — На шляху до серця
- 2007-2009 — Вогонь кохання — Олег Давидов
- 2008 — Квітка — Льоня Штурман
- 2009 — Любка (фільм) — Костянтин
- 2009-2010 — Спальний район — Ілля Маслов
- 2009 — Багряний колір снігопаду — Сашко
- 2009 — Дистанція — Ринат
- 2010 — Буду вірною дружиною — Андрій
- 2011 — Наш космос — Бєляєв
- 2011 — Чоловік у мені — Жора
- 2011-2012 — Закрита школа — вітчим Юлі
- 2011-2012 — Метод Лаврової — Павло Сумароков
- 2012 — Самара — Ілля Романов
- 2012 — Мамочка моя — Пронін
- 2012 — Ніч самотнього пугача — Гарік
- 2013 — Жіночий лікар 2 — Платон Земцов
- 2013 — Справа для двох — Павло Дем'янов
- 2013 — Два Івана — Федір
- 2012 — Морські дияволи. Смерч — Давши
- 2014 — Справа для двох — Павло Андрійович Дем'янов
- 2015 — Син мого батька — Микита
- 2015 — Бабин бунт — Сашка
- 2015 — Людмила Гурченко — Костянтин Купервейс
- 2018 — Той, хто читає думки (Менталіст) (серія № 10 «Смертельна вечірка») — Віктор Міхєєв, власник будівельної фірми, чоловік убитої бізнесвумен Лариси Міхеєвої
- 2018 — Лапсі — Варейкіс
- 2018 — Ластівка — Андрій Тарасов
- 2019 — Я тебе знайду — Леонід[2] (головна роль)
- 2019 — Дітки. — Роман
- 2019 — Таксистка — Сергій
- 2020 — Сліди, що зникають — Кирило (головна роль)
- 2020 — Зникаючі сліди (у виробництві)
- 2021 — «Врятувати Віру» — Ігор
Родина[ред. | ред. код]
Одружений. Разом з дружиною Мариною (юристка) виховують трьох дітей: доньку Мілану, синів Оскара та Дмитра[3][1].
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б Михаил Химичев: личная жизнь (жена, дети). Архів оригіналу за 16 лютого 2020. Процитовано 16 лютого 2020.
- ↑ Михаил Химичов сериалы [Архівовано 16 лютого 2020 у Wayback Machine.](рос.)
- ↑ Михаил Химичов Биография и факты [Архівовано 16 лютого 2020 у Wayback Machine.](рос.)
Джерела[ред. | ред. код]
- Михайло Хімічов на сайті на www.kino-teatr.ru [Архівовано 16 лютого 2020 у Wayback Machine.] (рос.)